Офіційний переклад

КОНВЕНЦІЯ
про спрощення формальностей у торгівлі товарами

{Про приєднання України до Конвенції із заявою див. Закон № 2554-IX від 30.08.2022}


Дата вчинення:

20.05.1987


Дата приєднання:

30.08.2022


Дата набрання чинності для України:

01.10.2022

Зі змінами, внесеними:

Офіційний вісник

сторінка

дата

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПРОЩЕННЯ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ № 1/89 від 3 травня 1989 року

L 200

3

13.07.1989

УГОДОЮ у формі обміну листами між Європейським Економічним Співтовариством і Республікою Австрія, Фінляндською Республікою, Республікою Ісландія, Королівством Норвегія, Королівством Швеція та Швейцарською Конфедерацією щодо внесення змін до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 року

L 36

25

14.02.1996

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄС-ЄАВТ ЗІ СПРОЩЕННЯ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ У ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ № 2/95 від 26 жовтня 1995 року

L 117

18

14.05.1996

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄС-ЄАВТ ЗІ СПРОЩЕННЯ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ У ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ № 1/2000 від 20 грудня 2000 року

L 9

108

12.01.2001

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄС-ЄАВТ ЗІ СПРОЩЕННЯ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ У ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ № 1/2006 від 25 жовтня 2006 року

L 357

1

15.12.2006


КОНВЕНЦІЯ
про спрощення формальностей у торгівлі товарами

{Сканована копія}

ЄВРОПЕЙСЬКЕ ЕКОНОМІЧНЕ СПІВТОВАРИСТВО (далі - «Співтовариство»),

І РЕСПУБЛІКА АВСТРІЯ, ФІНЛЯНДСЬКА РЕСПУБЛІКА, РЕСПУБЛІКА ІСЛАНДІЯ, КОРОЛІВСТВО НОРВЕГІЯ, КОРОЛІВСТВО ШВЕЦІЯ ТА ШВЕЙЦАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ

(далі - «країни ЄАВТ»)

БЕРУЧИ ДО УВАГИ Угоди про вільну торгівлю між Співтовариством і кожною з країн ЄАВТ;

БЕРУЧИ ДО УВАГИ Спільну декларацію про створення Європейського економічного простору, ухвалену міністрами країн ЄАВТ і держав-членів Співтовариства та Комісією Європейських Співтовариств у Люксембурзі 9 квітня 1984 року, зокрема щодо спрощення формальностей на кордонах і правил походження товарів;

БЕРУЧИ ДО УВАГИ те, що у рамках дій для посилення внутрішнього ринку, Співтовариство вирішило запровадити єдиний адміністративний документ для використання у такій торгівлі з 1 січня 1988 року;

ВВАЖАЮЧИ за доцільне також спростити формальності у торгівлі товарами між Співтовариством і країнами ЄАВТ, а також між самими країнами ЄАВТ, зокрема шляхом запровадження єдиного адміністративного документа;

БЕРУЧИ ДО УВАГИ, що жодне із положень цієї Конвенції не можна тлумачити як таке, що звільняє Договірні сторони від їхніх зобов’язань за іншими міжнародними угодами,

ВИРІШИЛИ УКЛАСТИ ТАКУ КОНВЕНЦІЮ:

Загальні положення

Стаття 1

1. Ця Конвенція встановлює інструменти для спрощення формальностей у торгівлі товарами між Договірними сторонами, зокрема шляхом запровадження єдиного адміністративного документа (далі - «єдиний документ»), який необхідно використовувати для будь-якої процедури імпорту чи експорту, а також для процедури спільного транзиту (далі - «транзит»), застосовного у торгівлі між Договірними сторонами незалежно від виду та походження товарів.

2. Для цілей цієї Конвенції «третя країна» означає будь-яку країну, яка не є Договірною стороною цієї Конвенції.

3. З дати набрання чинності приєднанням нової Договірної сторони відповідно до статті 11a всі покликання у цій Конвенції на країни ЄАВТ застосовують до такої країни mutatis mutandis і виключно для цілей цієї Конвенції.

Стаття 2

Якщо товари є предметом торгівлі між Договірними сторонами, формальності, пов’язані із такою торгівлею, виконуютьcя із використанням єдиного документа на основі форми декларації, зразки якої наведені у додатку I до цієї Конвенції. Єдиний документ, залежно від обставин, використовується як декларація або документ експорту, транзиту або імпорту.

Стаття 3

Договірна сторона, додатково до єдиного документа, може вимагати адміністративні документи лише якщо:

- це чітко вимагається для імплементації чинного законодавства у Договірній стороні, для якої використання єдиного документа було б недостатнім;

- це вимагається умовами міжнародних угод, стороною яких вона є,

- це вимагається від операторів для того, щоб вони могли, за їхнім запитом, скористатися певними перевагами або особливими спрощеннями.

Стаття 4

1. Ніщо у цій Конвенції не перешкоджає Договірним сторонам застосовувати спрощені процедури, незалежно від того, чи ґрунтуються вони на використанні комп’ютерів, задля ще більшого спрощення для операторів.

2. Спрощені процедури можуть, зокрема, полягати у дозволі операторам не пред’являти митниці відповідні товари чи декларацію на них або у дозволі їм заповнювати неповну декларацію. У таких випадках декларацію, яка, за згодою компетентних органів, може бути загальною періодичною декларацією, необхідно в подальшому подавати з дотриманням строків, встановлених такими органами.

У випадках, зазначених у параграфі 1, операторів може бути авторизовано використовувати комерційні документи замість єдиного документа.

Якщо використовується єдиний документ, відповідні особи можуть за авторизацією, наданою компетентними органами, долучати до нього комерційні специфікації із описом товарів, замість додаткових аркушів єдиного документа, для цілей виконання формальностей для будь-якої процедури експорту чи імпорту.

3. Ніщо у цій Конвенції не перешкоджає Договірним сторонам:

- звільняти від подання єдиного документа поштові відправлення (листи або посилки);

- звільняти від вимоги подання письмових декларацій;

- укладати між собою угоди та домовленості задля ще більшого спрощення формальностей щодо усього обсягу чи частини торгівлі між ними;

- дозволяти використовувати відвантажувальні специфікації для виконання транзитних формальностей у разі відправлень, що складаються із декількох видів товарів, замість додаткових аркушів єдиного документа;

- дозволяти складати декларації, у разі необхідності, на звичайному папері, за допомогою публічних або приватних комп’ютерів відповідно до умов, встановлених компетентними органами;

- надавати компетентним органам право вимагати внесення даних, необхідних для виконання відповідних формальностей, до їхніх комп’ютеризованих систем обробки декларацій, у відповідних випадках, без вимоги подання письмової декларації;

- надавати компетентним органам право вимагати, у разі використання комп’ютеризованої системи обробки декларацій, щоб експортна, транзитна чи імпортна декларація складалася із єдиного документа, оформленого цією системою, або шляхом введення даних до комп’ютера, якщо такий документ не оформлюють;

- застосовувати будь-які спрощення, ухвалені рішенням Спільного комітету, як зазначено у статті 11(3).

Формальності

Стаття 5

1. Положення про виконання, на підставі єдиного документа, формальностей, необхідних для експорту, транзиту та імпорту товарів, встановлені у додатку II до цієї Конвенції.

2. Спільні коди, передбачені для використання у формах, встановлених у додатку I, наведені у додатку III до цієї Конвенції.

Стаття 6

1. Декларація повинна бути заповнена однією з офіційних мов Договірних сторін, яка є прийнятною для компетентних органів країни, в якій виконують формальності для експорту чи транзиту. У разі необхідності, митний орган країни призначення чи транзиту може вимагати, щоб декларант або його представник у такій країні надав переклад зазначеної декларації офіційною мовою або однією з офіційних мов такої країни.

2. Як відступ від параграфа 1, декларацію заповнюють однією з офіційних мов країни імпорту в усіх випадках, коли декларацію у такій країні складають на основі примірників декларації, відмінних від тих, що були надані митним органам країни експорту чи відправлення.

Стаття 7

1. Декларант або його представник може для кожного етапу операції, пов’язаної із торгівлею товарами між Договірними сторонами, використовувати примірники декларації, необхідні для виконання формальностей, що стосуються лише цього етапу, до яких, за необхідності, можуть бути долучені примірники, необхідні для виконання формальностей, що стосуються якогось із подальших етапів такої операції.

2. Використання положень параграфа 1 не обумовлюються виконанням жодних особливих умов, встановлених компетентними органами.

Однак, без обмеження конкретних положень, що стосуються згрупованих переміщень товарів, компетентні органи можуть встановити, що такі формальності, пов’язані з експортними та транзитними операціями, повинні виконуватися на тій самій формі із використанням примірників, що відповідають цим формальностям.

Стаття 8

У випадках, зазначених у статті 7, компетентні органи повинні, наскільки це можливо, переконатися, що відомості, надані на різних примірниках декларації, складених на різних етапах відповідної операції, узгоджуються між собою.

Адміністративна допомога

Стаття 9

1. Для забезпечення безперешкодної торгівлі між Договірними сторонами та полегшення виявлення будь-яких невідповідностей чи порушень, митні органи відповідних країн повинні, за запитом, або коли вони вважають, що це було б в інтересах іншої Договірної сторони, за власною ініціативою надавати один одному всю наявну інформацію (у тому числі адміністративні протоколи та висновки), що становить інтерес для належної імплементації цієї Конвенції.

2. Якщо запитувана країна вважає, що надання допомоги може завдати шкоди її безпеці, громадському порядку (ordre public) чи іншим істотним інтересам або призведе до порушення промислової, комерційної або професійної таємниці, вона може утриматися або повністю чи частково відмовитися від надання допомоги.

3. У разі утримання або відмови у наданні допомоги необхідно невідкладно повідомити країні, яка направила запит, про таке рішення та його підстави.

4. Якщо митний орган країни звертається із запитом про допомогу, яку він не зміг би надати за запитом, він зазначає цей факт у своєму запиті. Задоволення такого запиту здійснюється на розсуд митного органу, який отримав такий запит.

5. Інформація, отримана відповідно до параграфа 1, використовується виключно для цілей цієї Конвенції, а країна, що її отримує, забезпечує їй такий самий захист, який надається інформації подібного характеру відповідно до національного законодавства такої країни. Така інформація може використовуватися для інших цілей тільки за наявності письмової згоди митного органу, який її надав, і з урахуванням будь-яких обмежень, встановлених таким органом.

Спільний комітет

Стаття 10

1. Цим створюється Спільний комітет, в якому представлена кожна Договірна сторона цієї Конвенції.

2. Спільний комітет діє за взаємною згодою.

3. Спільний комітет збирається за необхідністю, але не рідше одного разу на рік. Будь-яка Договірна сторона може вимагати проведення засідання.

4. Спільний комітет ухвалює власний регламент, який містить, між іншим, положення про скликання засідань і призначення голови та строк його повноважень.

5. Спільний комітет може ухвалювати рішення про створення будь-якого Підкомітету або Робочої групи, що можуть допомагати йому у виконанні його обов’язків.

Стаття 11

1. Спільний комітет відповідає за адміністрування цієї Конвенції та забезпечення її належного імплементування. Для цих цілей Договірні сторони регулярно інформують зазначений Комітет про досвід, отриманий під час застосування Конвенції, а Спільний комітет виробляє рекомендації та, у випадках, передбачених у параграфі 3, ухвалює рішення.

2. Зокрема, Спільний комітет рекомендує:

(a) зміни до цієї Конвенції;

(b) будь-які інші заходи, необхідні для її застосування.

3. Спільний комітет ухвалює своїм рішенням зміни до додатків до цієї Конвенції, спрощення, зазначені в останньому абзаці статті 4(3), і запрошення третім країнам, у розумінні статті 1(2), приєднатися до цієї Конвенції відповідно до статті 11a. Договірні сторони впроваджують такі рішення, окрім запрошень третім країнам, відповідно до свого власного законодавства.

4. Якщо представник Договірної сторони в Спільному комітеті погодився з рішенням із застереженням щодо виконання конституційних вимог, таке рішення набирає чинності, якщо у ньому не зазначено дату, в перший день другого місяця після повідомлення про зняття такого застереження.

5. Рішення Спільного комітету, зазначені в параграфі 3, про запрошення третьої країни приєднатися до цієї Конвенції, надсилаються Генеральному секретаріату Ради Європейських Співтовариств, який передає рішення відповідній третій країні разом із текстом Конвенції, чинним на дату такого рішення.

6. Із дати, зазначеної в параграфі 5, відповідна третя країна може бути представлена спостерігачами у Спільному комітеті, підкомітетах і робочих групах.

Приєднання третіх країн

Стаття 11a

1. Будь-яка третя країна може стати Договірною стороною цієї Конвенції, якщо вона запрошена депозитарієм Конвенції за рішенням Спільного комітету.

2. Третя країна, запрошена стати Договірною стороною цієї Конвенції, стає Договірною стороною шляхом подання офіційного документа про приєднання до Генерального секретаріату Ради Європейських Співтовариств. Зазначений офіційний документ доповнюється перекладом Конвенції офіційною мовою (мовами) країни, що приєднується.

3. Приєднання набирає чинності в перший день другого місяця після подання офіційного документа про приєднання.

4. Депозитарій повідомляє всі Договірні сторони про дату подання офіційного документа про приєднання та дату, з якої приєднання набере чинності.

5. Рекомендації та рішення Спільного комітету, зазначені у статті 11 (2) і (3), ухвалені між датою, зазначеною у параграфі 1 цієї статті, і датою набрання чинності приєднанням, також повинні бути направлені запрошеній третій країні через Генеральний секретаріат Ради Європейських Співтовариств.

Декларація про прийняття таких актів повинна бути включена до офіційного документа про приєднання або до окремого офіційного документа, що подається до Генерального секретаріату Ради Європейських Співтовариств протягом шести місяців після повідомлення. Якщо декларація не була подана протягом цього строку, приєднання вважається недійсним.

Загальні та прикінцеві положення

Стаття 12

Кожна Договірна сторона вживає належних заходів для забезпечення дієвого та гармонійного застосування положень цієї Конвенції, беручи до уваги необхідність максимально скоротити формальності, встановлені для торгівлі, та необхідність досягати взаємно задовільного вирішення будь-яких труднощів, що виникають під час реалізації цих положень.

Стаття 13

Договірні сторони повинні інформувати одна одну про положення, які вони ухвалюють для імплементації цієї Конвенції.

Стаття 14

Додатки до цієї Конвенції становлять її невід’ємну частину.

Стаття 15

1. Ця Конвенція застосовується, з одного боку, до територій, на які поширюється дія Договору про заснування Європейського економічного співтовариства, на встановлених у згаданому Договорі умовах, та, з іншого боку, - до територій країн ЄАВТ.

2. Ця Конвенція також застосовується до Князівства Ліхтенштейн, до тих пір, поки згадане Князівство залишається пов’язаним із Швейцарською Конфедерацією договором про митний союз.

Стаття 16

Будь-яка Договірна сторона може вийти із цієї Конвенції за умови, що вона за дванадцять місяців до виходу направить письмове повідомлення депозитарію, зазначеному у статті 17, який повідомляє про це всі інші Договірні сторони.

Стаття 17

1. Ця Конвенція набирає чинності 1 січня 1988 року за умови, що до 1 листопада 1987 року Договірні сторони здадуть на зберігання свої офіційні документи про приєднання Генеральному секретаріату Ради Європейських Співтовариств, який діє як депозитарій.

2. Якщо ця Конвенція не набере чинності 1 січня 1988 року, вона набирає чинності в перший день другого місяця після здачі на зберігання останнього офіційного документа про приєднання.

3. Депозитарій повідомляє Договірні сторони про дату здачі на зберігання офіційного документа про приєднання кожної Договірної сторони та про дату набрання чинності Конвенцією.

Стаття 18

Ця Конвенція, складена в одному оригінальному примірнику англійською, нідерландською, грецькою, данською, ісландською, іспанською, італійською, німецькою, норвезькою, португальською, фінською, французькою та шведською мовами, при цьому всі тексти є рівноавтентичними, здається на зберігання до архівів Генерального секретаріату Ради Європейських Співтовариств, який надсилає її засвідчену копію кожній Договірній стороні.



ДОДАТОК I

ЗРАЗКИ, ЗАЗНАЧЕНІ У СТАТТІ 2 КОНВЕНЦІЇ-1

Цей додаток містить у:

- доповненні 1: зразок форми єдиного документа, зазначеної у параграфі 1(a) статті 1 додатка II,

- доповненні 2: зразок форми єдиного документа, зазначеної у параграфі 1(b) статті 1 додатка II,

- доповненні 3: зразок форми додаткового аркуша, зазначеної у параграфі 2(a) статті 1 додатка II, і

- доповненні 4: зразок форми додаткового аркуша, зазначеної у параграфі 2(b) статті 1 додатка II.

__________
-1 На усіх формах із цього додатку можуть бути використані слова «транзит Співтовариством» або слова «спільний транзит».



Доповнення 1

ЗРАЗОК ФОРМИ ЄДИНОГО ДОКУМЕНТА, ЗАЗНАЧЕНОЇ У ПАРАГРАФІ 1(a) СТАТТІ 1 ДОДАТКА II

Доповнення 2

ЗРАЗОК ФОРМИ ЄДИНОГО ДОКУМЕНТА, ЗАЗНАЧЕНОЇ У ПАРАГРАФІ 1(b) СТАТТІ 1 ДОДАТКА II

Доповнення 3

ЗРАЗОК ФОРМИ ДОДАТКОВОГО АРКУША, ЗАЗНАЧЕНОЇ У ПАРАГРАФІ 2(a) СТАТТІ 1 ДОДАТКА II

Доповнення 4

ЗРАЗОК ФОРМИ ДОДАТКОВОГО АРКУША, ЗАЗНАЧЕНОЇ У ПАРАГРАФІ 2(b) СТАТТІ 1 ДОДАТКА II



ДОДАТОК II

ДРУК, ЗАПОВНЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ЄДИНОГО ДОКУМЕНТА

Друк єдиного документа

Стаття 1

1. Без обмеження можливості роздільного використання, передбаченого у доповненні 3 до цього додатка, форми єдиного документа складаються із восьми примірників:

(a) або як набір із восьми послідовних аркушів, відповідно до зразка, що міститься у доповненні 1 до додатка I;

(b) або, зокрема у разі складання засобами комп’ютеризованої системи обробки декларацій, як два набори із чотирьох послідовних аркушів, відповідно до зразка, що міститься у доповненні 2 до додатка I.

2. Єдиний документ може, за необхідності, бути доповнений додатковими аркушами:

(a) або як набір із восьми послідовних аркушів, відповідно до зразка, що міститься у доповненні 3 до додатка I;

(b) або як два набори із чотирьох послідовних аркушів, відповідно до зразка, що міститься у доповнення 4 до додатка I.

3. Як відступ від параграфа 2, Договірні сторони повинні мати можливість не використовувати форми додаткових аркушів у разі використання комп’ютеризованої системи обробки декларацій для складання таких декларацій.

4. Користувачі повинні мати можливість друкувати форми, що містять лише ті примірники зразків із додатку I, які вони потребують для заповнення своїх декларацій.

5. У верхньому лівому кутку форми Договірні сторони можуть надрукувати позначення, яке позначає відповідну Договірну сторону. Якщо такі документи надають у іншій Договірній стороні, таке позначення не повинно перешкоджати прийняттю декларації.

Стаття 2

1. Форми повинні бути надруковані на самокопіювальному папері, придатному для писання, щільністю не менше 40 грамів на квадратний метр. Папір повинен бути достатньо непрозорим, щоб інформація на одному боці не впливала на розбірливість інформації на іншому боці, а його міцність повинна бути такою, щоб при звичайному використанні він легко не рвався і не зминався. Папір повинен бути білим для всіх примірників. Однак, у примірниках, які використовують для транзиту (1, 4 і 5), графи 1 (окрім середнього підрозділу), 2, 3, 4, 5, 6, 8, 15, 17, 18, 19, 21, 25, 27, 31, 32, 33 (перший підрозділ зліва), 35, 38, 40, 44, 50, 51, 52, 53, 55 і 56 мають зелений фон. Форми повинні бути надруковані зеленим чорнилом.

1a. Кольорове маркування різних примірників форм здійснюють у такий спосіб:

(a) на формах, що відповідають зразкам, наведеним у доповненнях 1 і 3 додатка I:

- примірники 1, 2 3 і 5 повинні мати з правого краю суцільне поле червоного, зеленого, жовтого і синього кольору відповідно;

- примірники 4, 6 7 і 8 повинні мати з правого краю пунктирне поле синього, червоного, зеленого і жовтого кольору відповідно.

(b) на формах, що відповідають зразкам, відображеним у доповненнях 2 і 4 додатка I, примірники 1/6, 2/7, 3/8 і 4/5 повинні мати з правого краю суцільне поле і, справа від нього, пунктирне поле червоного, зеленого, жовтого і синього кольору відповідно.

Ширина цих полів повинна становити приблизно 3 міліметри. Пунктирне поле складається із серії квадратів зі стороною 3 міліметри, розділених пробілами у 3 міліметри.

2. Примірники, до яких шляхом самокопіювання повинні бути внесені відомості, що містяться у формах, зазначені у доповненні 1. Примірники, до яких шляхом самокопіювання повинні бути внесені відомості, що містяться у додаткових аркушах, зазначені у доповненні 2.

3. Формат форм має становити 210 на 297 міліметрів із максимальним допустимим відхиленням 5 міліметрів у меншу сторону та 8 міліметрів у більшу сторону по довжині.

4. Договірні сторони можуть вимагати зазначення на формах найменування та адреси друкарні або знаку, що дозволяє ідентифікувати друкарню.

Заповнення єдиного документа

Стаття 3

1. Форми заповнюються відповідно до пояснення у доповненні 3.

2. Якщо формальності виконуються із використанням публічних або приватних комп’ютерних систем, компетентні органи дозволяють особам, за їх запитом, замінювати власноручний підпис відповідним технічним засобом, який може, якщо застосовно, бути основаним на використанні кодів, і який має такі ж юридичні наслідки, як і власноручний підпис. Така можливість надається лише у разі дотримання технічних та адміністративних умов, встановлених компетентними органами.

3. Якщо формальності виконують із використанням публічних або приватних комп’ютерів, які також здійснюють друк декларацій, компетентні органи можуть передбачити пряме засвідчення такими системами декларацій, оформлених таким чином, замість ручного або механічного відбитка печатки митного органу та підпису уповноваженої посадової особи.

Використання єдиного документа

Стаття 4

Положення для використання єдиного документа встановлені у доповненні 3.

Стаття 5

1. Якщо набір єдиного документа послідовно використовують для виконання експортних, транзитних та/або імпортних формальностей, кожна особа, яка бере участь в операції, несе відповідальність лише за відомості, що стосуються процедури, яку вона заявила як декларант, принципал або представник декларанта чи принципала.

2. Для цілей застосування параграфа 1, якщо відповідна особа використовує єдиний документ, складений на попередньому етапі відповідної торговельної операції, вона зобов’язана перед поданням своєї декларації перевірити точність відомостей, зазначених у графах, за які вона несе відповідальність, а також їхню застосовність до відповідних товарів і заявленої процедури, а також, за потреби, доповнити їх.

3. У випадках, зазначених у параграфі 2, відповідна особа зобов’язана негайно повідомити митну службу про будь-яку виявлену розбіжність між відповідними товарами та внесеними відомостями.

Стаття 6

1. Для експорту товарів з території Договірної сторони вимагаються примірники 1, 2 і 3, що відповідають зразкам у доповненні 1 до додатка I, або примірники 1/6, 2/7 і 3/8, що відповідають зразкам у доповненні 2 до додатка I.

2. Для транзиту вимагаються примірники 1, 4 і 5, що відповідають зразкам у доповненні 1 до додатка I, або примірники 1/6 і 4/5 (двічі), що відповідають зразкам у доповненні 2 до додатка I.

3. Для імпорту товарів на територію Договірної сторони вимагаються примірники 6, 7 і 8, що відповідають зразкам у доповненні 1 до додатка I, або примірники 1/6, 2/7 і 3/8, що відповідають зразкам у доповненні 2 до додатка I.

Подання декларації

Стаття 7

1. Декларації повинні супроводжуватися, у межах, встановлених у статті 3 Конвенції, документами, необхідними для поміщення відповідних товарів під заявлену процедуру.

2. Подання до митниці декларації, підписаної декларантом або його представником, повинно означати, що відповідна особа декларує відповідні товари для поміщення під заявлену процедуру та, без обмеження можливого застосування штрафних санкцій, повинно бути еквівалентним взяттю на себе відповідальності відповідно до дійсних у Договірних сторонах положень за:

- точність інформації, зазначеної в декларації,

- справжність долучених документів, і

- виконання усіх зобов’язань, пов’язаних з поміщенням відповідних товарів під зазначену процедуру.

Стаття 8

У разі, якщо необхідні додаткові примірники єдиного документа чи декларації, відповідні особи можуть за потреби для таких цілей використовувати додаткові аркуші чи фотокопії такого документа або декларації. Компетентні органи повинні приймати їх як оригінальні документи за умови, що такі органи вважають їх достатньо якісними та розбірливими.



Доповнення 1

Зазначення примірників форм, наведених у доповненнях 1 і 3 додатка I, до яких шляхом самокопіювання повинні бути внесені відомості, що містяться у формах

(у тому числі примірник 1)

Графа №

Примірники

Графа №

Примірники

I. ГРАФИ ДЛЯ КОМЕРЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ

1

1 - 8

29

1 - 3

окрім середнього підрозділу

30

1 - 3

1 - 3

31

1 - 8

2

1 - 5(1)

32

1 - 8

3

1 - 8

33

перший підрозділ

4

1 - 8

зліва

5

1 - 8

1 - 8

6

1 - 8

інші

7

1 - 3

1 - 3

8

1 - 5(1)

34a

1 - 3

9

1 - 3

34b

1 - 3

10

1 - 3

35

1 - 8

11

1 - 3

36

-

12

-

37

1 - 3

13

1 - 3

38

1 - 8

14

1 - 4

39

1 - 3

15

1 - 8

40

1 - 5(1)

15a

1 - 3

41

1 - 3

15b

1 - 3

42

-

16

1, 2, 3, 6, 7 і 8

43

-

17

1 - 8

44

1 - 5(1)

17a

1 - 3

45

-

17b

1 - 3

46

1 - 3

18

1 - 5(1)

47

1 - 3

19

1 - 5(1)

48

1 - 3

20

1 - 3

49

1 - 3

21

1 - 5(1)

50

1 - 8

22

1 - 3

51

1 - 8

23

1 - 3

52

1 - 8

24

1 - 3

53

1 - 8

25

1 - 5(1)

54

1 - 4

26

1 - 3

55

-

27

1 - 5(1)

56

-

28

1 - 3



(1) У жодному разі оператори не можуть бути зобов’язані заповнювати ці графи для цілей транзиту в примірниках 5 і 7.

II. АДМІНІСТРАТИВНІ ГРАФИ

A

1 - 4(1)

F

-

B

1 - 3

G

-

C

1 - 8(1)

H

-

D

1 - 4

I

-

E

-

J

-

(1) Країна експорту може визначити, чи потрібно вказувати ці відомості у зазначених примірниках.


Доповнення 2

Зазначення примірників форм, наведених у доповненнях 2 і 4 додатка I, до яких шляхом самокопіювання повинні бути внесені відомості, що містяться у формах

(у тому числі примірник 1)

Графа №

Примірники

Графа №

Примірники

I. ГРАФИ ДЛЯ КОМЕРЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ

1

1 - 4

29

1 - 3

окрім середнього підрозділу

30

1 - 3

1 - 3

31

1 - 4

2

1 - 4

32

1 - 4

3

1 - 4

33

перший підрозділ

4

1 - 4

зліва

5

1 - 4

1 - 4

6

1 - 4

інші

7

1 - 3

1 - 3

8

1 - 4

34a

1 - 3

9

1 - 3

34b

1 - 3

10

1 - 3

35

1 - 4

11

1 - 3

36

1 - 3

12

1 - 3

37

1 - 3

13

1 - 3

38

1 - 4

14

1 - 4

39

1 - 3

15

1 - 4

40

1 - 4

15a

1 - 3

41

1 - 3

15b

1 - 3

42

1 - 3

16

1 - 3

43

1 - 3

17

1 - 4

44

1 - 4

17a

1 - 3

45

1 - 3

17b

1 - 3

46

1 - 3

18

1 - 4

47

1 - 3

19

1 - 4

48

1 - 3

20

1 - 3

49

1 - 3

21

1 - 4

50

1 - 4

22

1 - 3

51

1 - 4

23

1 - 3

52

1 - 4

24

1 - 3

53

1 - 4

25

1 - 4

54

1 - 4

26

1 - 3

55

-

27

1 - 4

56

-

28

1 - 3



II. АДМІНІСТРАТИВНІ ГРАФИ

A

1 - 4(1)

F

-

B

1 - 3

G

-

C

1 - 4

H

-

D/J

1 - 4

I

-

E/J

-



(1) Країна експорту може вирішувати, чи потрібно вказувати ці відомості у зазначених примірниках.


Доповнення 3

ПОЯСНЕННЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ ФОРМ ЄДИНОГО ДОКУМЕНТА

РОЗДІЛ I

A. Загальний опис

Існують різні можливі способи використання форм, і вони можуть бути згруповані під такими двома заголовками:

- повне використання системи, або

- роздільне використання.

1. Повне використання

Відноситься до випадків, коли під час виконання експортних формальностей відповідна особа використовує форму, що містить примірники, необхідні для виконання формальностей, пов’язаних із експортом і транзитом, а також тих, які повинні бути виконані у країні призначення.

Форма, яку використовують для цих цілей, містить вісім примірників:

- примірник 1, призначений для зберігання органами країни експорту (для експортних і транзитних формальностей),

- примірник 2, призначений для використання для цілей статистики країною експорту,

- примірник 3, призначений для повернення експортеру після скріплення печаткою митних органів,

- примірник 4, призначений для зберігання митницею призначення під час транзитної операції,

- примірник 5, який є копією для повернення для цілей транзиту,

- примірник 6, призначений для зберігання органами країни призначення (для імпортних формальностей),

- примірник 7, призначений для використання для цілей статистики країною призначення (для імпортних формальностей),

- примірник 8, призначений для повернення вантажоодержувачу після скріплення печаткою митних органів.

(Примірники 2 і 7 можуть бути використані для інших адміністративних цілей відповідно до вимог Договірних сторін).

Таким чином, форма складається із набору із восьми примірників, із яких перші три пов’язані із формальностями, які повинні бути виконані у країні експорту, а наступні п’ять відносяться до формальностей, які повинні бути виконані у країні призначення.

Кожен набір із восьми примірників розроблений таким чином, що, якщо графи повинні містити ідентичну інформацію у залучених до операції країнах, така інформація може бути внесена експортером або принципалом безпосередньо до примірника 1 і потім з’явиться на всіх примірниках завдяки хімічній обробці паперу. Однак, якщо з будь-якої причини (наприклад, захист комерційної таємниці, різний зміст інформації для країни експорту та країни призначення) інформація не повинна бути передана з однієї країни до іншої, гідрофілізація самокопіювального паперу обмежує відтворення примірників, призначених для країни експорту.

Якщо повинна використовуватися та сама графа, але із іншим змістом у країні призначення, то для відтворення цих додаткових відомостей на примірниках 6-8 необхідно використовувати копіювальний папір.

Однак, зокрема у випадках застосування комп’ютеризованої обробки декларацій, можливе використання не вищезазначеного набору із 8 примірників, а двох наборів із чотирьох примірників, у яких кожен із примірників може мати подвійну функцію: 1/6, 2/7, 3/8, 4/5; перший набір у такому разі відповідатиме у тому, що стосується внесених до нього даних, вищезазначеним примірникам 1 - 4, а другий - примірникам 5 - 8. У такому разі, у кожному наборі із чотирьох примірників, номери примірників, які використовуються, у кожному із наборів, відображаються шляхом викреслювання з полів форми номерів примірників, які не використовують.

Кожен набір із визначених таким чином чотирьох примірників розроблений так, щоб інформація, яка повинна бути відтворена на різних примірниках, була відтворена методом хімічної обробки паперу.

2. Роздільне використання

Відноситься до випадків, коли відповідна особа не бажає використовувати повний набір, визначений у параграфі 1 вище. У такому разі вона може використовувати для кожного із етапів (експорту, транзиту чи імпорту) операції, пов’язаної із торгівлею товарами між Договірними сторонами, ті примірники декларації, які необхідні для виконання формальностей, що стосуються лише цього етапу. Додатково вона може долучити до цих примірників, за своїм бажанням, примірники, необхідні для виконання формальностей, що стосуються одного із наступних етапів операції.

Таким чином, у разі роздільного використання можливі різні комбінації, при цьому номери перелічених примірників є такими ж, як зазначено у параграфі 1 вище.

Як приклад, можливі такі комбінації:

- лише експорт: примірники 1, 2 і 3,

- експорт + транзит: примірники 1, 2, 3, 4 і 5,

- експорт + імпорт: примірники 1, 2, 3, 6, 7 і 8,

- лише транзит: примірники 1, 4 і 5,

- транзит + імпорт: примірники 1, 4, 5, 6, 7 і 8,

- лише імпорт: примірники 6, 7 і 8,

Крім того, у деяких ситуаціях у місці призначення необхідно надавати підтвердження статусу товарів Співтовариства щодо відповідних товарів, хоча процедура транзиту не була застосована. У таких випадках необхідно використовувати примірник, призначений для таких цілей (примірник № 4), окремо або разом із одним із вищеописаних наборів. Якщо за правилами Співтовариства документ, що підтверджує статус товарів Співтовариства, повинен бути оформлений у трьох примірниках, необхідно виготовити додаткові примірники або фотокопії примірника № 4.

B. Необхідні відомості

Зазначені форми містять усі відомості, які можуть вимагатися Договірними сторонами. Заповнення деяких граф є обов’язковим, тоді як інші графи повинні бути заповнені лише якщо це вимагається країною, в якій виконують формальності. У зв’язку із цим потрібно уважно дотримуватися вимог секції цього пояснення, присвяченої використанню різних граф.

У будь-якому разі, без обмеження застосування спрощених процедур, відповідні максимальні переліки граф, які можуть заповнюватися на кожному з етапів торговельної операції між Договірними сторонами, у тому числі граф, заповнення яких вимагається лише у випадку застосування спеціального законодавства, такі:

- експортні формальності: графи 1 (перший і другий підрозділи), 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 15a, 15b, 16, 17, 17a, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34a, 34b, 35, 37, 38, 39, 40, 41, 44, 46, 47, 48, 49, 50 і 54,

- транзитні формальності: графи 1 (третій підрозділ), 2, 3, 4, 5, 6, 8, 15, 17, 18, 19, 21, 25, 27, 31, 32, 33 (перший підрозділ), 35, 38, 40, 44, 50, 51, 52, 53, 55 і 56 (графи із зеленим фоном),

- імпортні формальності: графи 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 15a, 16, 17, 17a, 17b, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34a, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 54,

- підтвердження статусу товарів Співтовариства (T2L): графи 1 (крім другого підрозділу), 2, 3, 4, 5, 14, 31, 32, 33, 35, 38, 40, 44, 54.

C. Інструкції до використання форми

У всіх випадках, коли використаний вид набору містить принаймні один примірник, що може використовуватися у країні, відмінній від тієї, у якій він був заповнений вперше, форми необхідно заповнювати за допомогою друкарської машинки або механічно-графічної чи подібної технології. Щоб полегшити заповнювання за допомогою друкарської машинки, форму необхідно вставляти в машинку в такий спосіб, щоб перша літера відомостей, що повинні бути внесені до графи 2, розміщувалась у позиційній графі у верхньому лівому куті.

Якщо всі примірники використаного набору призначені для використання в одній країні, і за умови, що така можливість передбачена такою країною, відомості можуть також заповнюватися розбірливо вручну чорнилом друкованими літерами. Те саме стосується відомостей, які повинні бути внесені до примірників, які використовують для цілей застосування транзиту.

Форма не повинна містити підчисток або виправлень. Будь-які зміни вносяться шляхом викреслення неправильних відомостей та, якщо необхідно, додавання потрібних даних. Будь-які внесені таким чином зміни підписуються особою, яка їх внесла, та прямо засвідчуються компетентними органами. Останні можуть, якщо необхідно, вимагати подання нової декларації.

Крім того, форми можна заповнювати за допомогою процедури автоматичного відтворення замість будь-яких згаданих вище процедур. Вони також можуть бути виготовлені та заповнені цим способом за умови суворого дотримання положень, що стосуються зразків, паперу, розміру, використаної мови, розбірливості, заборони підчисток, виправлень і змін.

За потреби, заповнюють лише пронумеровані графи. Інші графи, відмічені великою літерою, призначені виключно для внутрішнього використання адміністрацією.

Примірники, призначені для зберігання у митниці експорту та/або відправлення, повинні містити оригінал підпису відповідних осіб. Підпис принципала або, де це застосовно, його уповноваженого представника покладає на нього відповідальність за всі відомості, що стосуються транзитної операції, оскільки вони випливають із імплементації відповідних положень, у тому числі описаних у секції B вище.

Примірники, призначені для зберігання у митниці призначення, повинні містити оригінал підпису відповідної особи. Потрібно пам’ятати, що відповідно до експортних та імпортних формальностей підпис відповідної особи є еквівалентним визнанню відповідальності згідно чинного законодавства Договірних сторін за:

- точність інформації, наданої у декларації, щодо формальностей, за які вона несе відповідальність,

- справжність долучених документів, і

- виконання усіх зобов’язань, пов’язаних з поміщенням відповідних товарів під зазначену процедуру.

Що стосується транзитних та імпортних формальностей, потрібно зазначити, що кожній особі, яка бере участь в операції, потрібно перевіряти зміст власної декларації. Зокрема, така особа повинна негайно повідомити митний орган про будь-яку виявлену нею розбіжність між товарами, які вона повинна задекларувати, та відомостями вже внесеними до форм, які використовують, якщо це застосовно. У таких випадках декларація повинна бути заповнена на нових формах.

Із урахуванням положень розділу III, якщо графу не використовують, її залишають порожньою.

РОЗДІЛ II
ВІДОМОСТІ, ЯКІ ВНОСЯТЬСЯ ДО РІЗНИХ ГРАФ

I. Формальності у країні експорту

Графа 1: Декларація

До першого підрозділу вносять застосовний код, встановлений у додатку III.

Щодо типу декларації (другого підрозділу) цей пункт є не обов’язковим для Договірних сторін.

Додатково, якщо використовується транзит, у правому (третьому) підрозділі цієї графи необхідно вказати відповідний символ.

Графа 2: Експортер

Графа використовується на розсуд Договірних сторін. Зазначається повне ім’я/найменування та адреса відповідної особи чи компанії. Договірні сторони можуть додати до пояснення вимогу включити покликання на ідентифікаційний номер, присвоєний компетентними органами для податкових, статистичних чи інших цілей.

У разі згрупованих відправлень Договірні сторони можуть передбачити, що до цієї графи потрібно вносити слово «різне», а до декларації потрібно долучати перелік експортерів.

У разі транзиту ця графа необов’язкова для Договірних сторін.

Графа 3: Форми

Зазначається порядковий номер комплекту з загальної кількості використаних комплектів форм і додаткових аркушів (наприклад, якщо є одна форма і два додаткові аркуші, на формі вказують 1/3, на першому додатковому аркуші - 2/3, а на другому додатковому аркуші - 3/3).

Коли декларація містить тільки одну товарну одиницю (тобто, коли повинна бути заповнена лише одна графа «опис товарів»), до графи 3 не вноситься нічого, натомість вноситься цифра «1» до графи 5.

Якщо використовуються два комплекти із чотирьох аркушів замість одного комплекту із восьми аркушів, ці два комплекти необхідно розглядати як один.

Графа 4: Кількість відвантажувальних специфікацій

Зазначається цифрами кількість будь-яких долучених відвантажувальних специфікацій або будь-яких описових комерційних переліків, дозволених компетентним органом. Ця графа є не обов’язковою для Договірних сторін для експортних формальностей.

Графа 5: Товарні одиниці

Зазначається загальна кількість товарних одиниць, задекларованих відповідною особою у всіх використаних формах і додаткових аркушах (чи відвантажувальних специфікаціях, чи комерційних переліках). Кількість товарних одиниць повинна відповідати кількості граф «опису товарів», які повинні бути заповнені.

Графа 6: Усього паковань

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін. Зазначається загальна кількість паковань, що складає відповідне відправлення.

Графа 7: Референтний номер

Графа на розсуд користувачів, може містити будь-який референтний номер, призначений відповідної особою такому відправленню.

Графа 8: Одержувач

Зазначається повне ім’я/найменування та адреса особи (осіб) чи компанії (компаній), яким доставляються товари.

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін щодо експортних формальностей. Для цілей транзиту вона обов’язкова, але Договірні сторони можуть дозволити не заповнювати цю графу, якщо вантажоодержувач має осідок за межами території Договірних сторін. На цьому етапі не потрібно вказувати ідентифікаційний номер.

Графа 9: Особа, відповідальна за фінансове врегулювання

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (зазначають особу, відповідальну за переказ або повернення коштів, пов’язаних із транзакцією).

Графа 10: Країна першого призначення

Використання цієї графи не обов’язкове для Договірних сторін відповідно до їхніх вимог.

Графа 11: Торговельна країна

Використання цієї графи не обов’язкове для Договірних сторін відповідно до їхніх вимог.

Графа 13: САП

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (зазначають інформацію, пов’язану із застосуванням аграрної політики).

Графа 14: Декларант або представник експортера

Графа використовується на розсуд Договірних сторін. Зазначається повне ім’я/найменування та адреса відповідної особи чи компанії відповідно до чинних положень. Якщо декларант також є експортером, зазначається «експортер». Договірні сторони можуть додати до пояснення вимогу включити покликання на ідентифікаційний номер, присвоєний компетентними органами для податкових, статистичних чи інших цілей.

Графа 15: Країна експорту

Графа для використання на розсуд Договірних сторін у випадку експортних формальностей, але обов’язкова, коли її застосовують до процедури транзиту.

Зазначається назва країни, з якої експортуються товари.

У графі 15a зазначається код відповідної країни.

Графа 15b для використання на розсуд Договірних сторін (зазначають регіон, з якого експортують товари).

Графу 15b не потрібно використовувати для цілей транзиту.

Графа 16: Країна походження

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін. Якщо декларація містить декілька товарних одиниць різного походження, у цій графі зазначається слово «різне».

Графа 17: Країна призначення

Зазначається назва відповідної країни. У графі 17a зазначається код цієї країни. Графу 17b не потрібно заповнювати на цьому етапі для цілей торгівлі.

Графу 17b не потрібно використовувати для цілей транзиту.

Графа 18: Ідентифікація та країна реєстрації транспортного засобу під час відправлення

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін щодо експортних формальностей, але обов’язкова у разі використання транзиту. Зазначаються засоби ідентифікації, наприклад, реєстраційний номер (реєстраційні номери) або назва транспортного засобу (вантажного автомобіля, корабля, залізничного вагона, повітряного судна), на який товари безпосередньо завантажують при пред’явленні на митниці, де виконують експортні чи транзитні формальності, разом із країною реєстрації транспортного засобу (або транспортного засобу, який забезпечує рух інших транспортних засобів, якщо є декілька транспортних засобів) відповідно до кодів, встановлених для таких цілей. Наприклад, якщо використовують тягач і причеп із різними номерними знаками, зазначається номерний знак як тягача, так і причепа, разом із країною реєстрації тягача.

У разі поштового відправлення чи переміщення стаціонарними засобами транспортування до цієї графи нічого не вносять щодо реєстраційного номеру чи країни реєстрації.

У разі перевезення залізничним транспортом пункт щодо країни реєстрації не заповнюють.

В інших випадках декларування країни реєстрації є необов’язковим для Договірних сторін.

Графа 19: Контейнер (Конт.)

Зазначаються необхідні відомості відповідно до кодів, встановлених у додатку III, про передбачувану ситуацію на кордоні країни експорту, як відомо на час виконання експортних або транзитних формальностей.

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін для цілей транзиту.

Графа 20: Умови поставки

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують деякі умови комерційного контракту).

Графа 21: Ідентифікація та країна реєстрації активних транспортних засобів при перетині кордону

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін щодо ідентифікації.

Ця графа обов’язкова щодо країни реєстрації.

Однак, у разі поштового відправлення чи транспортування залізничним транспортом або стаціонарним засобом транспортування нічого не вносять щодо реєстраційного номеру чи країни реєстрації.

Зазначається тип (вантажний автомобіль, корабель, залізничний вагон, повітряне судно), разом із засобами ідентифікації, наприклад, реєстраційний номер або назва активного транспортного засобу (тобто транспортного засобу, який забезпечує рух), який, як передбачається, буде використовуватися у пункті перетину кордону під час виїзду з країни експорту, разом із його країною реєстрації, як відомо на час виконання експортних або транзитних формальностей, із використанням належного коду.

У випадку комбінованого перевезення, або якщо є декілька транспортних засобів, активним транспортним засобом є той, який забезпечує рух для всієї комбінації. Наприклад, якщо вантажний автомобіль знаходиться на морському судні, активним транспортним засобом є судно, а для тягача та причепа активним транспортним засобом є тягач.

Графа 22: Валюта рахунку та загальна сума за рахунком

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (зазначається код валюти, у якій виставлений рахунок, разом із сумою рахунка за загальну кількість задекларованих товарів).

Графа 23: Обмінний курс

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (зазначається дійсний курс обміну валюти, зазначеної в інвойсі, і валюти відповідної країни).

Графа 24: Характер угоди

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують деякі умови комерційного контракту).

Графа 25: Вид транспорту на кордоні

Використовуються коди у додатку III для внесення виду транспорту, до якого, як передбачається, буде належати активний транспортний засіб, на якому товари залишать територію Договірної сторони експорту.

Графа для використання на розсуд Договірних сторін у разі транзиту.

Графа 26: Вид транспорту в межах країни

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують відповідно до кодів, встановлених у додатку III, характер виду транспорту, який використовують у межах відповідної країни).

Графа 27: Місце завантаження

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін. Зазначається, якщо застосовно, у кодовій формі, де це передбачено, місце завантаження товарів на активний транспортний засіб, на якому вони повинні перетнути кордон країни експорту, якщо воно відоме на час виконання експортних або транзитних формальностей.

Графа 28: Фінансові та банківські дані

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують відомості про переказ коштів, пов’язаний із відповідною операцією - інформацію про фінансові формальності, процедуру та банківські реквізити).

Графа 29: Митниця виїзду

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (зазначається митниця, через яку, очікувано, товари залишать територію відповідної Договірної сторони).

Графа 30: Місцезнаходження товарів

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують точне розташування, де товари можуть бути перевірені).

Графа 31: Паковання та опис товарів - Марковання та номери - Номер контейнера (номери контейнерів) - Кількість і вид

Зазначаються позначки, номери, кількість і вид паковань, або, якщо товари переміщуються без паковання, кількість таких товарів, які охоплює декларація, або, відповідно, слово «навалювальний вантаж»; в усіх випадках повинен бути внесений звичайний торговий опис; для цілей експорту цей опис повинен містити відомості, необхідні для ідентифікації товарів. Якщо повинна бути заповнена графа 33 «Код товару», цей опис повинен бути виражений у достатньо точних поняттях, щоб дозволити класифікувати товари. Ця графа також повинна містити відомості, що вимагаються будь-якими особливими правилами (щодо акцизних платежів тощо). Якщо використовуються контейнери, в цій графі також зазначаються номери контейнера.

Якщо відповідна особа зазначила слово «різне» у графі 16, Договірні сторони можуть передбачити зазначення у цій графі назви країни походження відповідних товарів, але не можуть зробити його обов’язковим.

Графа 32: Номер товарної одиниці

Зазначається номер відповідної товарної одиниці по відношенню до загальної кількості артикулів, задекларованих у використаних формах, як визначено у примітці до графи 5.

Якщо декларація охоплює лише один товар, Договірні сторони не повинні вимагати, щоб ця графа була заповнена, оскільки цифра «1» вже внесена до графи 5.

Графа 33: Код товару

Зазначається код, що відповідає зазначеній товарній одиниці.

Для цілей транзиту та підтвердження статусу товарів Співтовариства ця графа необов’язкова для Договірних сторін, окрім випадків, коли її використання визначене як обов’язкове відповідно до Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року.

Графа 34: Код, країна походження

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін:

- графа 34a (код, що відповідає країні, зазначеній у графі 16. Коли слово «різне» внесене до графи 16, зазначається код, що відповідає країні походження відповідного товару),

- графа 34b (регіон виготовлення відповідних товарів).

Графа 35: Маса брутто

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін щодо експортних формальностей, але обов’язкова у разі транзиту. Зазначається маса брутто товарів, описаних у відповідній графі 31, виражена в кілограмах. Маса брутто - це сукупна маса товарів з усім їх пакованням, за винятком контейнерів та іншого транспортного обладнання.

Графа 37: Процедура

Зазначається, відповідно до кодів, встановлених для таких цілей, процедура, для якої товари задекларовані при експорті.

Графа 38: Маса нетто

Зазначається маса нетто товарів, описаних у відповідній графі 31, виражена в кілограмах. Маса нетто - це маса самих товарів, без жодного паковання.

Щодо транзиту ця графа необов’язкова для Договірних сторін.

Графа 39: Квота

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (заповнюють за необхідності для застосування законодавства про квоти).

Графа 40: Загальна декларація/попередній документ

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вносять покликання на документи, що стосуються адміністративної процедури перед експортом до іншої країни).

Для цілей транзиту та підтвердження статусу товарів Співтовариства ця графа необов’язкова для Договірних сторін, окрім випадків, коли її використання визначене як обов’язкове відповідно до Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року.

Графа 41: Додаткові одиниці

Для використання за потреби відповідно до товарної номенклатури. Зазначається кількість відповідних товарів, виражена в одиницях, встановлених у товарній номенклатурі.

Графа 44: Додаткова інформація, оформлені документи, сертифікати та авторизації

Зазначаються деталі, які вимагаються відповідно до будь-яких конкретних нормативно-правових актів, застосовних у країні експорту, разом із покликаннями на документи, оформлені для підтвердження декларації. (Це може включати серійні номери контрольних примірників T5, номер експортної ліцензії/дозволу; дані щодо ветеринарних і фітосанітарних правил, номер коносамента тощо). До підрозділу «Код додаткової інформації (A.1)» за потреби вносять номер коду, передбаченого для таких цілей для внесення додаткової інформації, яка може бути необхідною для цілей транзиту. Цей підрозділ не повинен використовуватися до того, як закриття транзитних операцій буде здійснюватися комп’ютеризованою системою.

Графа 46: Статистична вартість

Зазначається сума у валюті, визначеній Договірною стороною, що відповідає статистичній вартості відповідно до чинних положень.

Графа 47: Розрахунок податків

Договірні сторони можуть вимагати, щоб, у відповідних випадках, у кожному рядку було вказано, із використанням відповідних кодів, встановлених для таких цілей, таке:

- вид податку (експортних платежів),

- база оподаткування,

- застосовна ставка податку,

- сума податку, розрахована у такий спосіб,

- обраний спосіб оплати (СО).

Графа 48: Відстрочення платежу

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (покликання на відповідну авторизацію).

Графа 49: Ідентифікаційні дані складу

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін.

Графа 50: Принципал і уповноважений представник, місце, дата та підпис

Зазначається повне ім’я/найменування (особи чи компанії) та адреса принципала, а також ідентифікаційний номер, якщо такий є, присвоєний компетентними органами. У відповідних випадках зазначається повне ім’я/найменування (особи чи компанії) уповноваженого представника, який ставить підпис від імені принципала.

Із урахуванням будь-яких спеціальних положень, які повинні бути ухвалені щодо використання комп’ютеризованих систем, оригінал власноручного підпису відповідної особи повинен бути розміщений на копії, яка зберігається на митниці відправлення. Якщо відповідна особа є юридичною особою, особа, яка має право підпису, повинна після свого підпису зазначити повне ім’я та посаду, що дає підстави ставити підпис.

Для експортних операцій декларант або його представник може внести найменування та адресу особи, що має осідок в адміністративному окрузі митниці виїзду, якій може бути наданий примірник № 3 декларації, засвідчений зазначеною митницею.

Графа 51: Передбачувані підрозділи транзиту (і країни)

Зазначається очікувана митниця в’їзду кожної Договірної сторони, територією якої буде здійснюватися перевезення, або, якщо операція передбачає перетин території, відмінної від території Договірних сторін, митниця виїзду, через яку транспортний засіб залишить їхню територію. Потрібно звернути увагу, що підрозділи транзиту вказані у переліку органів, компетентних щодо транзитних операцій. Зазначається код відповідної країни.

Графа 52: Гарантія

Зазначаються будь-які відповідні відомості, що стосуються типу гарантії, яку використовують для відповідної операції.

Графа 53: Митниця призначення (та країна)

Зазначається найменування митниці, якій повинні бути пред’явлені товари для завершення транзитної операції. Митниці призначення вказані у «переліку митниць, компетентних щодо транзитних операцій».

Після найменування митниці зазначається код, що стосується відповідної країни.

Графа 54: Місце і дата, підпис та ім’я декларанта чи його представника

Із урахуванням будь-яких спеціальних положень, які повинні бути ухвалені щодо використання комп’ютеризованих систем, оригінал власноручного підпису відповідної особи повинен бути розміщений на копії, яка зберігається у митниці відправлення, разом із повним ім’ям такої особи. Якщо відповідна особа є юридичною особою, підписант повинен після свого підпису та імені додати посаду, якщо цього вимагають Договірні сторони.

II. Формальності на маршруті

У період між часом, коли товари залишають митницю експорту та/або відправлення, і часом, коли вони надходять до митниці призначення, можливо, що потрібно буде додати деякі деталі до примірників єдиного документа, що супроводжують товари. Ці деталі стосуються транспортної операції та повинні бути додані до документа перевізником, відповідальним за транспортні засоби, на які безпосередньо завантажені товари, під час здійснення транспортних операцій. Ці відомості можуть вноситися розбірливо від руки, у такому разі форма повинна бути заповнена чорнилом, друкованими літерами.

Ці деталі стосуються лише таких граф (у примірниках 4 і 5):

- Перевантаження: використовується графа 55

Графа 55 (перевантаження):

Графа використовується відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року.

- Інші події: використовується графа 56

Графа 56 (інші інциденти під час перевезення):

Графа заповнюється відповідно до наявних зобов’язань щодо транзиту.

Додатково, якщо товари були завантажені на напівпричіп і під час перевезення змінено лише тягач (без операцій з товарами або перевантаження товарів), у цій графі зазначається реєстраційний номер і країна реєстрації нового тягача. У таких випадках засвідчення компетентними органами є не обов’язковим.

III. Формальності у країні призначення

Графа 1: Декларація

Зазначаються застосовні коди, встановлені у додатку III.

Щодо типу декларації (другого підрозділу) цей пункт є не обов’язковим для Договірних сторін.

Правий (третій) підрозділ не потрібно використовувати для імпортних формальностей.

Графа 2: Експортер

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін. Зазначається повне ім’я/найменування та адреса експортера чи продавця товарів.

Графа 3: Форми

Зазначається порядковий номер із загальної кількості наборів форм і додаткових аркушів (наприклад, якщо є одна форма і два додаткові аркуші, на формі вказують 1/3, на першому додатковому аркуші - 2/3, а на другому додатковому аркуші - 3/3).

Якщо декларація містить тільки одну товарну одиницю (тобто якщо заповнюється лише одна графа «опис товарів»), до графи 3 не вноситься нічого, натомість вноситься цифра «1» до графи 5.

Графа 4: Кількість відвантажувальних специфікацій

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін.

Зазначається цифрами кількість будь-яких долучених відвантажувальних специфікацій або будь-яких описових комерційних переліків, якщо вони дозволені компетентним органом.

Графа 5: Товарні одиниці

Зазначається загальна кількість товарних одиниць, задекларованих відповідною особою у всіх використаних формах і додаткових аркушах (чи відвантажувальних специфікаціях, чи комерційних переліках). Кількість товарних одиниць повинна відповідати кількості граф «опису товарів», які повинні бути заповнені.

Графа 6: Усього паковань

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін. Зазначається загальна кількість паковань, що складає відповідне відправлення.

Графа 7: Референтний номер

Графа на розсуд користувачів, може містити референтний номер, присвоєний відповідною особою відповідному відправленню.

Графа 8: Одержувач

Графа використовується на розсуд Договірних сторін. Зазначається повне ім’я/найменування та адреса відповідної особи чи компанії. У разі згрупованих відправлень Договірні сторони можуть передбачити, що до цієї графи потрібно вносити слово «різне», а до декларації потрібно долучати перелік вантажоодержувачів. Договірні сторони можуть додати до пояснення вимогу включити покликання на ідентифікаційний номер, присвоєний компетентними органами для податкових, статистичних чи інших цілей.

Графа 9: Особа, відповідальна за фінансове врегулювання

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (зазначають особу, відповідальну за переказ або повернення коштів, пов’язаних із транзакцією).

Графа 10: Країна останнього відправлення

Використання цієї графи необов’язкове для Договірних сторін відповідно до їхніх вимог.

Графа 11: Країна, що торгує/країна виробництва

Використання цієї графи необов’язкове для Договірних сторін відповідно до їхніх вимог.

Графа 12: Відомості про вартість

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вносять деталі, необхідні для визначення митної вартості, статистичної вартості та вартості, що підлягає оподаткуванню).

Графа 13: САП

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (зазначають інформацію, пов’язану із застосуванням аграрної політики).

Графа 14: Декларант або представник вантажоодержувача

Графа використовується на розсуд Договірних сторін. Зазначається повне ім’я/найменування та адреса відповідної особи чи компанії відповідно до чинних положень. Якщо декларант також є вантажоодержувачем, зазначається «вантажоодержувач».

Договірні сторони можуть додати до пояснення вимогу включити покликання на ідентифікаційний номер, присвоєний компетентними органами для податкових, статистичних чи інших цілей.

Графа 15: Країна експорту

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін. Зазначається найменування країни, з якої товари були експортовані. У графі 15a зазначається код відповідної країни.

Графу 15b не потрібно використовувати.

Графа 16: Країна походження

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін. Якщо декларація містить декілька товарних одиниць різного походження, у цій графі зазначається слово «різне».

Графа 17: Країна призначення

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін. Зазначається найменування відповідної країни.

У графі 17a зазначається код відповідної країни.

У графі 17b зазначається регіон призначення товарів.

Графа 18: Ідентифікація та країна реєстрації транспортних засобів при прибутті

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін. Зазначаються засоби ідентифікації, наприклад, реєстраційний номер (реєстраційні номери) або назву транспортного засобу (вантажного автомобіля, корабля, залізничного вагона, повітряного судна), на який товари були безпосередньо завантажені під час пред’явлення на митниці, де виконують імпортні формальності, разом із країною реєстрації транспортного засобу (або транспортного засобу, який забезпечує рух інших транспортних засобів, якщо є декілька транспортних засобів) відповідно до кодів, встановлених для таких цілей. Наприклад, якщо використовується тягач і причеп із різними номерними знаками, зазначається номерний знак і тягача, і причепа, разом із країною реєстрації тягача.

У разі поштового відправлення чи транспортування стаціонарними засобами транспортування, до цієї графи нічого не вносять щодо реєстраційного номеру чи країни реєстрації.

У разі перевезення залізничним транспортом нічого не вносять щодо країни реєстрації.

Графа 19: Контейнер (Конт.)

Зазначаються необхідні відомості відповідно до кодів, встановлених у додатку III.

Графа 20: Умови поставки

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують деякі умови комерційного контракту).

Графа 21: Ідентифікація та країна реєстрації активних транспортних засобів при перетині кордону

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін щодо ідентифікації. Ця графа обов’язкова щодо країни реєстрації.

Однак, у разі поштового відправлення чи транспортування залізничним транспортом або стаціонарним засобом транспортування нічого не зазначається щодо реєстраційного номеру чи країни реєстрації.

Зазначається тип (наприклад, вантажний автомобіль, корабель, залізничний вагон, повітряне судно), разом із засобами ідентифікації, наприклад, реєстраційний номер або назва активного транспортного засобу (тобто транспортного засобу, який забезпечує рух), який використовують у пункті перетину кордону при в’їзді у країну призначення, разом із його країною реєстрації, із використанням належного коду.

У випадку комбінованого перевезення, або якщо є декілька транспортних засобів, активним транспортним засобом є той, який забезпечує рух для всієї комбінації. Наприклад, якщо вантажний автомобіль знаходиться на морському судні, активним транспортним засобом є судно, а для тягача та причепа активним транспортним засобом є тягач.

Графа 22: Валюта рахунку та загальна сума за рахунком

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (зазначається код валюти, у якій виставлений рахунок, разом із сумою рахунка за загальну кількість задекларованих товарів).

Графа 23: Обмінний курс

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (зазначається дійсний курс обміну валюти, зазначеної в інвойсі, і валюти відповідної країни).

Графа 24: Характер угоди

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують деякі умови комерційного контракту).

Графа 25: Вид транспорту на кордоні

Використовуються коди у додатку III для внесення виду транспорту, до якого належить активний транспортний засіб, на якому товари прибули на територію Договірної сторони призначення.

Графа 26: Вид транспорту в межах країни

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують, відповідно до кодів, встановлених у додатку III, вид транспорту, який використовують у межах відповідної країни).

Графа 27: Місце вивантаження

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін. Зазначається, якщо застосовно, у кодовій формі, де це передбачено, місце, де товари розвантажують з активних транспортних засобів, на яких вони перетнули кордон країни призначення.

Графа 28: Фінансові та банківські дані

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують відомості про переказ коштів, пов’язаний із відповідною операцією - інформацію про фінансові формальності, процедуру та банківські реквізити).

Графа 29: Митниця в’їзду

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (зазначається митний, через яку товари надійшли на територію відповідної Договірної сторони).

Графа 30: Місцезнаходження товарів

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують точне розташування, де товари можуть бути перевірені).

Графа 31: Паковання та опис товарів - Марковання та номери - Номер контейнера (номери контейнерів) - Кількість і вид

Зазначаються позначки, номери, кількість і вид паковань, або, якщо товари переміщуються без паковання, зазначається кількість таких товарів, які охоплює декларація, або, відповідно, зазначення «навалювальний вантаж», а також відомості, необхідні для ідентифікації товарів. Опис товарів означає звичайний торговий опис, виражений у достатньо точних поняттях, щоб дозволити негайну та однозначну ідентифікацію та класифікацію товарів. Ця графа також повинна містити відомості, що вимагаються будь-якими конкретними правилами (такі як ПДВ або акцизні платежі). Якщо використовуються контейнери, в цій графі також зазначаються номери контейнера.

Якщо відповідна особа внесла слово «різне» до графи 16 (країна походження), Договірні сторони можуть вимагати, щоб тут була зазначена назва країни походження відповідних товарів.

Графа 32: Номер товарної одиниці

Зазначається номер відповідної товарної одиниці по відношенню до загальної кількості артикулів, задекларованих у використаних формах, як визначено у примітці до графи 5.

Якщо декларація охоплює лише один товар, Договірні сторони не повинні вимагати, щоб ця графа була заповнена, оскільки цифра «1» вже внесена до графи 5.

Графа 33: Код товару

Зазначається код, що відповідає зазначеній товарній одиниці. У другому та наступних підрозділах Договірні сторони можуть передбачити використання номенклатури для конкретних цілей.

Графа 34: Код країни походження

Графа для використання на розсуд Договірних сторін (у графі 34a зазначається код країни походження, якщо він є, зазначений у графі 16). Коли слово «різне» внесене до графи 16, зазначається код, що відповідає країні походження відповідного товару (графу 34b не заповнюють).

Графа 35: Маса брутто

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін. Зазначається маса брутто товарів, описаних у відповідній графі 31, виражена в кілограмах. Маса брутто - це сукупна маса товарів з усім їх пакованням, за винятком контейнерів та іншого транспортного обладнання.

Графа 36: Преференція

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують покликання на будь-яку пільгову ставку платежів, яку необхідно застосовувати).

Графа 37: Процедура

Зазначається процедура, для якої товари задекларовані у пункті призначення, відповідно до кодів, встановлених для таких цілей.

Графа 38: Маса нетто

Зазначається маса нетто товарів, описаних у відповідній графі 31, виражена в кілограмах. Маса нетто - це маса самих товарів, без жодного паковання.

Графа 39: Квота

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (заповнюють за необхідності для застосування законодавства про квоти).

Графа 40: Загальна декларація/попередній документ

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вносять покликання на будь-яку загальну декларацію, використану в країні призначення, або на документи щодо будь-якої попередньої адміністративної процедури).

Графа 41: Додаткові одиниці

Для використання за потреби відповідно до товарної номенклатури. Зазначається кількість відповідних товарів, виражена в одиницях, встановлених у товарній номенклатурі.

Графа 42: Ціна товару

Графа для використання на розсуд Договірних сторін (зазначається сума, що входить до будь-якої ціни, внесеної до графи 22, і відноситься до відповідного товару).

Графа 43: Метод визначення вартості

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вносять деталі, необхідні для визначення митної вартості, статистичної вартості та вартості, що підлягає оподаткуванню).

Графа 44: Додаткова інформація, оформлені документи, сертифікати та авторизації

Зазначаються деталі, які вимагаються відповідно до будь-яких конкретних нормативно-правових актів, застосовних у країні призначення, разом із покликаннями на документи, оформлені для підтвердження декларації. (Це може включати серійні номери контрольних примірників T5; номер імпортної ліцензії/дозволу; дані щодо ветеринарних і фітосанітарних правил, номер коносамента). Підрозділ «Код додаткової інформації (A.I.)» не потрібно використовувати.

Графа 45: Коригування

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вносять деталі, необхідні для визначення митної вартості, статистичної вартості та вартості, що підлягає оподаткуванню).

Графа 46: Статистична вартість

Зазначається сума у валюті, визначеній країною призначення, що відповідає статистичній вартості згідно чинних положень.

Графа 47: Розрахунок податків

Договірні сторони можуть вимагати, щоб, у відповідних випадках, у кожному рядку було вказано, із використанням відповідних кодів, встановлених для таких цілей, таке:

- вид податку (імпортних платежів),

- база оподаткування,

- застосовна ставка податку,

- сума податку, розрахована у такий спосіб,

- обраний спосіб оплати (СО).

Графа 48: Відстрочення платежу

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (покликання на відповідну авторизацію).

Графа 49: Ідентифікаційні дані складу

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін.

Графа 50: Місце і дата, підпис та ім’я декларанта чи його представника

Із урахуванням будь-яких спеціальних положень, які повинні бути ухвалені щодо використання комп’ютеризованих систем, оригінал власноручного підпису відповідної особи повинен бути розміщений на копії, яка зберігається у підрозділі призначення, разом із повним ім’ям такої особи. Якщо відповідна особа є юридичною особою, підписант, якщо цього вимагають Договірні сторони, повинен після свого підпису та імені додати свою посаду.

РОЗДІЛ III
Примітки щодо додаткових аркушів

A. Додаткові аркуші використовують, лише якщо декларація охоплює більше однієї товарної одиниці (див. графу 5). Вони повинні бути пред’явлені разом із формою.

B. Примітки, визначені у вищезазначених розділах I і II, також застосовують до додаткових аркушів.

Однак:

- Графа 2/8 для використання на розсуд Договірних сторін, і в ній повинні бути зазначені лише ім’я та ідентифікаційний номер, якщо такий є, відповідної особи,

- «підсумкова» частина графи 47 стосується остаточного підсумку щодо усіх товарних одиниць, які охоплюють використані форми. Тому її необхідно використовувати лише на останньому додатковому аркуші, долученому до форми єдиного документа, щоб вказати загальний розмір податку певного виду та підсумкову суму платежів, що підлягають сплаті.

- Якщо використовують додаткові аркуші, невикористані графи «опис товарів» повинні бути викреслені, щоб запобігти подальшому використанню.



ДОДАТОК III

КОДИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ В ЄДИНОМУ ДОКУМЕНТІ

Графа 1: Декларація

Перший підрозділ:

Символ EU необхідно використовувати для:

- декларації для експорту до іншої Договірної сторони,

- декларації для імпорту з іншої Договірної сторони.

Третій підрозділ:

Цей підрозділ необхідно заповнювати лише у разі, коли форму використовують для цілей транзиту.

Графа 19: Контейнер

Застосовні коди наведено нижче:

0: товари, що транспортуються не в контейнерах,

1: товари, що транспортуються у контейнерах.

Графа 25: Вид транспорту на кордоні

Перелік застосовних кодів наведений нижче:

Коди для видів транспорту, поштових та інших відправлень

A. 1-значний код (обов’язковий).

B. 2-значний код (друга цифра є необов’язковою для Договірних сторін)

A

B

Позначення

1

10

Морський транспорт


12

Залізничний вагон на морському судні


16

Вантажний автомобіль на морському судні


17

Причіп або напівпричіп на морському судні


18

Судно внутрішнього плавання на морському судні

2

20

Залізничний транспорт


23

Вантажний автомобіль на залізничній платформі

3

30

Автомобільний транспорт

4

40

Повітряний транспорт

5

50

Поштове відправлення

7

70

Стаціонарні засоби транспортування

8

80

Судно внутрішнього плавання

9

90

Транспортний засіб, що переміщується своїм ходом як товар

Графа 26: Внутрішній вид транспорту

Застосовуються коди, ухвалені для графи 25.

Графа 33: Код товару

Перший підрозділ:

У Співтоваристві вказують вісім знаків Комбінованої номенклатури. У країнах ЄАВТ у лівій стороні цього підрозділу вказують шість цифр Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Для цілей транзиту у разі, якщо цього вимагає Конвенція про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року, вказують код із щонайменше шести знаків Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Інші підрозділи

Повинні бути заповнені відповідно до будь-яких інших спеціальних кодів Договірних сторін (їх вказують одразу після першого підрозділу).


Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами
Конвенція; ЄЕС від 20.05.1987
Приєднання від 30.08.2022, підстава — 2554-IX
Постійна адреса:
https://zakon.rada.gov.ua/go/987_012
Законодавство України
станом на 28.03.2024
чинний



Документи та файли


Публікації документа

Скачать Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами (1), (2) _______________ (1) Конвенція укладена між Європейським економічним співтовариством та Республікою Австрія, Республікою Фінляндія, Республікою Ісландія, Королівством Норвегія, Королівством Швеція й Швейцарською Конфедерацією про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Офіційний вісник L 134/87, 22.05.1987, с. 2-77.(2) Консолідований текст станом на 25.06.2003
Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

Завантажити Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами (1), (2) "_______________ (1) Конвенція укладена між Європейським економічним співтовариством та Республікою Австрія, Республікою Фінляндія, Республікою Ісландія, Королівством Норвегія, Королівством Швеція й Швейцарською Конфедерацією про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Офіційний вісник L 134/87, 22.05.1987, с. 2-77."(2) Консолідований текст станом на 25.06.2003

Завантажити Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами (1), (2) "_______________ (1) Конвенція укладена між Європейським економічним співтовариством та Республікою Австрія, Республікою Фінляндія, Республікою Ісландія, Королівством Норвегія, Королівством Швеція й Швейцарською Конфедерацією про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Офіційний вісник L 134/87, 22.05.1987, с. 2-77."(2) Консолідований текст станом на 25.06.2003 не вдалося!

Спробуйте перезавантажити сторінку!