Стаття 22

1. У відповідних випадках товари, що підлягають акцизному збору та випущені для споживання, можуть на вимогу торгівця, який здійснює свій бізнес, підлягати відшкодуванню акцизного збору податковими органами держави-члена, де вони були випущені для споживання, якщо вони не призначаються для споживання у цій державі-члені.

Однак, держави-члени можуть відхиляти вимоги про відшкодування, якщо такі вимоги не відповідають стандартним критеріям, встановленим ними.

2. При застосуванні пункту 1 застосовуються наступні положення:

(a) до відправки товарів відправник повинен звернутися з вимогою про відшкодування до компетентних органів своєї держави-члена та представити доказ фактичної сплати акцизного збору. При цьому компетентні органи не можуть відмовляти у відшкодуванні лише на підставі не представлення документа, підготовленого тими ж органами, які засвідчили факт сплати;

(b) рух товарів, про який йдеться у підпункті (a), має супроводжуватися представленням документа, визначеного у статті 18 (1);

(c) відправник передає компетентним органам своєї держави-члена повернутий екземпляр документа, про який йдеться у пункті (b), відповідно заповнений одержувачем, який повинен супроводжуватися документом, що підтверджує факт сплати акцизного збору у держави споживання або має містити наступні відомості: - адресу офісу відповідних податкових органів держави призначення; - дату прийняття декларації таким офісом разом з реєстраційним номером такої декларації;

(d) товари, що підлягають сплаті акцизного збору та випущені для споживання у певній державі-члені і мають податкову відмітку або національний знак ідентифікації цієї держави-члена, можуть підлягати відшкодуванню акцизного збору від податкових органів держав-членів, які видали такі податкові відмітки чи національні знаки ідентифікації, за умови, що податкові органи держави-члена, яка їх випустила, здійснили відповідні заходи для знищення таких знаків.

3. У випадках, про які йдеться у статті 7, держава відправлення повинна відшкодовувати суму акцизного збору, якщо такий акцизний збір був попередньо сплачений у державі призначення згідно з процедурою, викладеною у статті 7 (5).

Однак, держави-члени можуть відхиляти вимогу про відшкодування, якщо така вимога не відповідає стандартним критеріям, встановленим ними.

4. У випадках, про які йдеться у статті 8 (b) держава відправлення повинна на вимогу постачальника відшкодовувати суму сплаченого акцизного збору, якщо такий постачальник виконав процедури, зазначені у статті 10 (3). Однак, держава-член може відхиляти вимогу про відшкодування, якщо така вимога не відповідає встановленим стандартним критеріям. Якщо постачальник є уповноваженим управляючим складом, держави-члени можуть домовлятися про застосування спрощеної процедури відшкодування.

5. Податкові органи кожної держави-члена визначають процедури та методи контролю за відшкодуванням, які здійснюються на їхніх територіях. Держави-члени забезпечують, щоб відшкодування сум акцизного збору не перевищували фактично сплачених сум.

<< | >>
Законодавчий акт: Європейське економічне співтовариство (ЄЕС). Директива Ради 92/12/ЄЕС "Про загальні положення стосовно виробів (товарів), що підлягають акцизному збору, а також утримання, переміщення та контролю таких виробів" від 25 лютого 1992 року "Зміни та доповнення:"Доповнено 392L0108 (OJ L 390 31.12.92 p. 124), 1992

= завантажити законодавчий акт =

Стаття 22

  1. стаття 2, восьмий абзац; стаття 3(1); стаття 3(2); стаття 4(1)(а), перший та другий абзаци; стаття 4(1)(b); стаття 4(3); стаття 5(4), третій підпункт; стаття 5(6); стаття 8(2); стаття 8(2)(с); стаття 9(2); стаття 10(2); стаття 11(1); стаття 13(2); стаття 14(1)(i); Перелік Додатків: назва Додатка XIII; Додаток I, перший підпункт; Додаток IV, частина I, перший та другий рядки; Додаток IV, примітка (1) до таблиці; Додаток V, розділ 1(b); Д
  2. У цій Угоді, посилання на певну Статтю, Розділ чи Додаткову Статтю має, якщо не узгоджено інше, тлумачитись виключно як посилання на цю Статтю, Розділ чи Додаткову Статтю цієї Угоди.
  3. стаття 2, перший абзац; стаття 2, дев'ятий абзац; стаття 2, десятий абзац; стаття 2, чотирнадцятий абзац; стаття 3(1); стаття 3(4); стаття 4(1)(с); стаття 4(1)(d); стаття 5(5); стаття 6(3); стаття 7(2); стаття 13(4); стаття 13(5); Додаток I, перший підпункт; Додаток III, частина III; Додаток IV, частина II, перший пункт; Додаток V, розділ 1(а); Додаток V, розділ 1(b); Додаток V, розділ 1(c); Додаток VI, сторона 2 сертифікату затвердження типу ЄС; Додато
  4. Стаття XVII (Змінена стаття 124) Процедура подання пропозицій між Конгресами (Статут, стаття 29, Загальний регламент, стаття 116)
  5. Стаття XIX (Змінена стаття 126) Повідомлення рішень, прийнятих між Конгресами (Статут, стаття 29, Загальний регламент, стаття 124, 125)
  6. Кабінет Міністрів України. ПОСТАНОВА від 31 березня 2003 р. N 435 "Про реалізацію окремих положень і норм, передбачених статтями 25 і 34 Закону України "Про загальну середню освіту", статтями 18 і 22 Закону України "Про позашкільну освіту", статтею 16 Закону України "Про професійно-технічну освіту", статтею 30 Закону України "Про дошкільну освіту", статтею 9 Закону України "Про вищу освіту"", 2003
  7. Кабінет Міністрів України. ПОСТАНОВА від 19 серпня 2002 р. N 1222 "Про реалізацію окремих положень і норм, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту", статтею 25 Закону України "Про загальну середню освіту", статтями 18 і 22 Закону України "Про позашкільну освіту", статтею 30 Закону України "Про дошкільну освіту"", 2002
  8. - Розділ II «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики»: стаття 4 «Цілі політичного діалогу», стаття 5 «Форуми для проведення політичного діалогу», стаття 6 «Діалог та співпраця з питань внутрішніх реформ»;
  9. Стаття 34 Конвенції ( 994_373 ) стає статтею 32; пункт 3 цієї статті замінюється пунктом 3, що викладається у такій редакції:
  10. (a) у пункті 1 термін "Стаття F.1 (2)" замінюється на "Стаття 7 (3)";