Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 

Спільна заява Саміту Східного партнерства у Празі " м. Прага"Дата прийняття: 7 травня 2009 р.. 2009

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

                          Спільна заява 

Саміту Східного партнерства у Празі

м.

Прага

Дата прийняття: 7 травня 2009 р.

У присутності

***

Європейський Союз представлений

Й.В. пан Мірек ТОПОЛАНЕК Голова Європейської Ради

Й.В. пан Жозе Мануель БАРРОЗУ Голова Європейської Комісії

Й.В. пан Хав'єр СОЛАНА Генеральний секретар

Ради ЄЄ/Високий представник

з питань спільної

зовнішньої політики

і політики безпеки

***

АВСТРІЯ представлена Й.В. пан Вернер ФАЙМАНН Федеральний канцлер Австрії

АЗЕРБАЙДЖАН представлений Й.В. пан Ільхам АЛІЄВ Президент Республіки

Азербайджан

БЕЛЬГІЯ представлена Й.В. пан Херман ВАН РОМПЕЙ Прем'єр-міністр Королівства

Бельгія

БІЛОРУСЬ представлена Й.В. пан Владімір СЄМАШКО Перший заступник

Прем'єр-міністра Республіки

Білорусь

БОЛГАРІЯ представлена Й.В. пан Сєргєй СТАНІШЕВ Прем'єр-міністр Республіки

Болгарія

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ представлена Й.В.

пан Девід МІЛІБЕНД Державний секретар

у закордонних справах

та справах Співдружності

Об'єднаного Королівства

Великої Британії

та Північної Ірландії

ВІРМЕНІЯ представлена Й.В. пан Серж САРГІСЯН Президент Республіки

Вірменія

ГРЕЦІЯ представлена Й.В. пан Константінос КАРАМАНЛІС Прем'єр-міністр Грецької

Республіки

ГРУЗІЯ представлена Й.В. пан Міхаїл СААКАШВІЛІ Президент Грузії

ДАНІЯ представлена Й.В. пан Ларс Локке РАСМУССЕН Прем'єр-міністр

Королівства Данія

ЕСТОНІЯ представлена Й.В. пан Андрус АНСІП Прем'єр-міністр

Естонської Республіки

ІРЛАНДІЯ представлена Й.В. пан Брайан КОУЕН Прем'єр-міністр Ірландії

ІСПАНІЯ представлена Й.В. пан Мігель Ангель МОРАТІНОС Міністр закордонних справ

Королівства Іспанія

ІТАЛІЯ представлена Й.В. пан Мауріціо САККОНІ Міністр праці,

охорони здоров'я

та соціальної політики

Італійської Республіки

КІПР представлений Й.В.

пан Маркос КІПРІАНУ Міністр закордонних справ

Республіки Кіпр

ЛАТВІЯ представлена Й.В. пан Валдіс ДОМБРОВСКІС Прем'єр-міністр

Латвійської Республіки

ЛИТВА представлена Й.В. пан Вигаудас УШАЦКАС Міністр закордонних справ

Литовської Республіки

ЛЮКСЕМБУРГ представлений Й.В. пан Жан АССЕЛЬБОРН Віце-прем'єр-міністр,

Міністр закордонних справ

та імміграції Великого

Герцогства Люксембург

МАЛЬТА представлена Й.В. пан Тоніо БОРГ Віце-прем'єр-міністр,

Міністр закордонних справ

Республіки Мальта

МОЛДОВА представлена Й.В. пан Андрей СТРАТАН Віце-прем'єр-міністр,

Міністр закордонних справ

та європейської інтеграції

Республіки Молдова

НІДЕРЛАНДИ представлені Й.В. пан Ян Петер БАЛКЕНЕНДЕ Прем'єр-міністр Королівства

Нідерланди

НІМЕЧЧИНА представлена Й.В. пані Ангела МЕРКЕЛЬ Федеральний Канцлер

Федеративної Республіки

Німеччина

ПОЛЬЩА представлена Й.В. пан Дональд ТУСК Прем'єр-міністр Республіки

Польща

ПОРТУГАЛІЯ представлена Й.В.

пан Луїш АМАДУ Державний Міністр

та Міністр закордонних

справ Португальської

Республіки

РУМУНІЯ представлена Й.В. пан Еміл БОК Прем'єр-міністр Румунії

СЛОВАЧЧИНА представлена Й.В. пан Роберт ФІЦО Прем'єр-міністр Словацької

Республіки

СЛОВЕНІЯ представлена Й.В. пан Борут ПАХОР Прем'єр-міністр Республіки

Словенія

УГОРЩИНА представлена Й.В. пан Гордон БАЇНАЇ Прем'єр-міністр Угорської

Республіки

УКРАЇНА представлена Й.В. пан Віктор ЮЩЕНКО Президент України

ФІНЛЯНДІЯ представлена Й.В. пан Матті ВАНХАНЕН Прем'єр-міністр

Фінляндської Республіки

ФРАНЦІЯ представлена Й.В. пан Франсуа ФІЙОН Прем'єр-міністр Французької

Республіки

ЧЕХІЯ представлена Й.В. пан Мірек ТОПОЛАНЕК Прем'єр-міністр Чеської

Республіки

ШВЕЦІЯ представлена Й.В. пан Фредрік РАЙНФЕЛЬДТ Прем'єр-міністр Королівства

Швеція

***

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ представлений Й.В. пан Ханс-Терт ПЬОТТЕРІНГ Президент Європейського

Парламенту

КОМІТЕТ РЕГІОНІВ представлений Й.В. пан Люк Ван дер БРАНД Генеральний Секретар

Комітету Регіонів

ЕКОНОМІЧНИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ КОМІТЕТ представлений Й.В. пан Іван ВОЛЕШ Член Економічного

і соціального комітету

***

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК представлений Й.В. пан Філіп МАЙШТАДТ Президент Європейського

інвестиційного банку

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ БАНК РЕКОНСТРУКЦІЇ І РОЗВИТКУ представлений Й.В. пан Жан ЛЕМЬЄР Президент Європейського

банку реконструкції

і розвитку

Спільна заява Саміту Східного партнерства у Празі

(Прага, 7 травня 2009 р.)

Глави Держав або Урядів та представники Республіки

Азербайджан, Республіки Білорусь, Республіки Вірменія, Грузії,

Республіки Молдова та України, представники Європейського Союзу та

Глави Держав або Урядів та представники держав - членів ЄС

зустрілися у Празі, маючи на меті виведення відносин між ними на

новий рівень шляхом започаткування Східного партнерства, та

ухвалили цю Спільну заяву:

Більш амбітне партнерство

між Європейським Союзом та країнами-партнерами

1. Східне партнерство започатковується як спільне прагнення

держав-членів Європейського Союзу та їхніх східноєвропейських

партнерів (далі - країни-партнери), що засновується на взаємних

інтересах і зобов'язаннях, а також на спільній власності і

відповідальності. Воно розвиватиметься спільними зусиллями та у

цілковито прозорий спосіб.

Учасники Празького Саміту погоджуються, що Східне партнерство

базуватиметься на відданості принципам міжнародного права та

фундаментальним цінностям, включаючи демократію, верховенство

права і повагу до прав людини та основних свобод, а також

відданості принципам ринкової економіки, сталого розвитку та

належного врядування.

Східне партнерство засновується на існуючих двосторонніх

договірних відносинах та доповнює їх. Воно розвиватиметься без

будь-яких застережень щодо прагнень окремих країн-партнерів

стосовно їхніх майбутніх відносин з ЄС. Східне партнерство

керуватиметься принципами диференціації та обумовленості.

Східне партнерство розвиватиметься паралельно із двостороннім

співробітництвом між ЄС та третіми державами.

2. Головною метою Східного партнерства є створення необхідних

умов для прискорення політичної асоціації та подальшої економічної

інтеграції між Європейським Союзом і зацікавленими

країнами-партнерами. Істотне посилення політики ЄС щодо

країн-партнерів досягатиметься шляхом розвитку особливого східного

виміру Європейської політики сусідства. З цією метою Східне

партнерство підтримуватиме проведення країнами-партнерами

політичних і соціально-економічних реформ та сприятиме наближенню

до Європейського Союзу. Це відповідає спільним зобов'язанням щодо

стабільності, безпеки і добробуту Європейського Союзу,

країн-партнерів та дійсно всього європейського континенту.

Східне партнерство має надалі забезпечувати стабільність та

багатостороннє зміцнення довіри. Конфлікти перешкоджають

співробітництву. Відтак, учасники Празького Саміту наголошують на

необхідності їхнього якнайшвидшого мирного врегулювання відповідно

до норм та принципів міжнародного права та на основі рішень і

документів, ухвалених у цих рамках.

Крім того, Східне партнерство може сприяти розвитку тісніших

зв'язків між самими країнами-партнерами.

3. Східне партнерство несе в собі чіткий політичний сигнал

щодо необхідності підтримувати і посилювати курс на реформи.

Східне партнерство надасть додатковий імпульс для економічного,

соціального та регіонального розвитку країн-партнерів. Воно

сприятиме належному урядуванню, у т.ч. у фінансовому секторі,

регіональному розвитку та соціальній згуртованості, а також

сприятиме зменшенню соціально-економічної нерівності

країн-партнерів. Таким чином, Східне партнерство доповнюватиме

макроекономічну допомогу, що надається через відповідні міжнародні

інструменти.

Більш глибокі двосторонні зв'язки

4. Учасники Празького Саміту поділяють бажання поглибити та

інтенсифікувати двосторонні відносини між ЄС та

країнами-партнерами, беручи до уваги специфіку та амбіції кожної

країни-партнера, та поважаючи існуючі двосторонні відносини між ЄС

і відповідною країною-партнером. Учасники погодились, що

двостороннє співробітництво під егідою Східного партнерства має

створити основу для угод про асоціацію між ЄС та тими

країнами-партнерами, які прагнуть та здатні виконувати кінцеві

зобов'язання.

5. Нові угоди про асоціацію, окрім існуючих можливостей для

торгівлі та інвестицій, передбачатимуть створення або закріплять

мету створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі в

тих випадках, коли позитивний ефект від лібералізації торгівлі та

інвестицій посилюватиметься регуляторною адаптацією, яка

призводить до наближення до норм та стандартів ЄС. Відкриті ринки

та економічна інтеграція є визначальними чинниками сталого

розвитку країн-партнерів та підтримки процесу політичної

стабілізації. Створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної

торгівлі між ЄС та країнами-партнерами може перерости у

довгостроковій перспективі в мережу поглиблених та всеохоплюючих

зон вільної торгівлі.

6. Європейський Союз впроваджуватиме всеохоплюючі програми

інституційної розбудови в кожній країні-партнері індивідуально для

покращення її адміністративних спроможностей, у т.ч. через

навчальні програми, технічну допомогу та будь-які належні

інноваційні заходи.

7. Підтримка мобільності громадян та лібералізація візового

режиму у безпечному середовищі є іншим важливим аспектом Східного

партнерства. Це сприятиме мобільності громадян країн-партнерів

завдяки угодам про спрощення візового режиму і реадмісію; ЄС

здійснюватиме поступові кроки на основі Глобального Підходу до

питань міграції, які спрямовані на повну лібералізацію візового

режиму для країн-партнерів як довгострокову мету, що

здійснюватиметься в індивідуальному порядку за умов дотримання

вимог впорядкованого та безпечного руху осіб.

8. Східне партнерство має на меті посилення енергетичної

безпеки шляхом співпраці, спрямованої на довгострокове стабільне і

безпечне енергопостачання та транзит, у т.ч. шляхом покращення

регулювання, енергоефективності та поширення використання джерел

відновлювальної енергії. Положення щодо енергетичної

взаємозалежності можуть бути включені до нових угод про асоціацію

або до інших двосторонніх домовленостей між ЄС та

країнами-партнерами. Енергетичне співробітництво має враховувати

Другий огляд енергетичної стратегії ЄС та енергетичну політику

кожної країни-партнера.

Акцент на багатосторонньому співробітництві

9. Багатосторонній формат Східного партнерства сприятиме

співпраці, а також вільному та відкритому діалогу для досягнення

цілей партнерства. Воно здійснюватиметься на основі спільних

рішень Європейського Союзу та країн-партнерів. Воно створить форум

для обміну інформацією та досвідом щодо кроків країн-партнерів в

напрямку перехідних заходів, реформ та модернізації і надасть ЄС

додатковий інструмент для супроводу цих процесів. Воно сприятиме

розробці спільних позицій та спільної діяльності. Багатосторонній

формат має на меті заохочення зв'язків між самими

країнами-партнерами та стане форумом для обговорення подальшого

розвитку Східного партнерства.

Для тих країн-партнерів, які хочуть досягнути прогресу в

наближенні до ЄС, вирішальними є законодавче та регуляторне

наближення. Багатосторонній формат забезпечить запровадження

відповідних систематичних заходів, включно з цільовими

засіданнями, присвяченими презентації та роз'ясненню з боку

Європейського Союзу законодавства та стандартів ЄС, а також їх

порівняння з національною політикою та законодавством.

10. Зустрічі Глав Держав або Урядів Східного партнерства

планується проводити кожні два роки в ЄС та в країнах-партнерах.

Міністри закордонних справ зустрічатимуться кожного року. Такі

зустрічі на високому рівні надалі просуватимуть та формуватимуть

Східне партнерство.

11. Чотири тематичні платформи, організовані Європейською

Комісією, забезпечать роботу цільових засідань та слугуватимуть

основою для відкритих і вільних дискусій за основними сферами

співпраці, а саме: демократія, належне урядування та стабільність;

економічна інтеграція та зближення із секторальними політиками ЄС;

енергетична безпека; та контакти між людьми.

12. Перші зустрічі чотирьох тематичних платформ відбудуться

протягом червня 2009 року. Кожна платформа ухвалить низку основних

реалістичних цілей, які мають періодично переглядатися, а також

відповідну робочу програму, та переглядатиме досягнутий прогрес.

Зустрічі повинні відбуватися принаймні двічі на рік на рівні

посадових осіб високого рангу, залучених до роботи над реформами у

відповідних сферах. Звіти про роботу платформ розглядатимуться на

щорічних зустрічах міністрів закордонних справ. Діяльність

платформ може в окремих випадках підтримуватися шляхом проведення

зустрічей на рівні профільних міністерств. Також буде створено

панелі для підтримки роботи тематичних платформ за окремими

сферами.

В окремих випадках треті країни можуть брати участь в

конкретних проектах, заходах та зустрічах тематичних платформ,

коли це слугуватиме завданням окремих напрямків співпраці та

загальним цілям Східного партнерства. Співпраця в

багатосторонньому форматі Східного партнерства повинна бути

добровільною та засновуватися на принципі колективного підходу.

13. Учасники Празького Саміту підтримують започаткування

Ініціатив-флагманів, які нададуть додаткового поштовху,

конкретного змісту та видимості Східному партнерству, та очікують

на невідкладний початок дискусій у рамках відповідних платформ.

14. Буде забезпечено взаємодоповнюваність з регіональними

ініціативами, які існують між Європейським Союзом та відповідними

країнами-партнерами, зокрема Чорноморської Синергії. Можливість

взаємодії з іншими регіональними ініціативами буде розглядатися на

індивідуальній основі.

15. У Празькому Саміті взяли участь високі представники

Європейського парламенту, Комітету регіонів, Європейського

економічного та соціального комітету, Європейського інвестиційного

банку та Європейського банку реконструкції та розвитку. Східне

партнерство залучить широке коло учасників, включно з

міністерствами та відомствами, парламентами, громадянським

суспільством, міжнародними організаціями (такими як ОБСЄ, Рада

Європи та ОЕСР), міжнародними фінансовими організаціями, приватним

сектором, економічними та соціальними партнерами в рамках

багатосторонніх платформ.

Відтак, учасники Празького Саміту запрошують парламентарів

Європейського Союзу та країн-партнерів висловити своє бачення щодо

пропозиції Європейського парламенту заснувати Парламентську

Асамблею Східних сусідів ЄС (EURO-NEST PA), а Європейську

Комісію - розробити та запропонувати механізми створення Форуму

Громадянського суспільства Східного партнерства.

Учасники також закликають Європейський інвестиційний банк

працювати над інвестиційною підтримкою малих та середніх

підприємств в рамках мандату Східного сусідства. Вони закликають

Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції

та розвитку та інші міжнародні фінансові організації створити

відповідний спільний інструмент для малих та середніх підприємств.

Фінансування

16. Згідно з Декларацією Східного партнерства, ухваленою

Європейською Радою у березні 2009 року, для цілей Східного

партнерства та із врахуванням прогресу окремої країни-партнера

надаватиметься підвищена фінансова допомога ЄС. Учасники Празького

Саміту погоджуються, що окрім грантів ЄС та національного

співфінансування, імплементація Східного партнерства потребуватиме

додаткових фінансових ресурсів. У зв'язку з цим, учасники Саміту

закликають інших донорів, міжнародні фінансові організації та

приватний сектор забезпечити додаткове фінансування для підтримки

реформ, Ініціатив-флагманів і проектів.

17. Східне партнерство має включати інноваційні підходи з

метою розвитку спільної власності та глибшої співпраці між

державним і приватним секторами. Ініціативна політична підтримка,

заохочення та гарантії з боку ЄС для приватного сектора мають

створити умови для його стимулювання інвестувати у конкретні

проекти у країнах-партнерах і таким чином сприяти досягненню цілей

Східного партнерства.

18. Учасники Празького Саміту закликають ЄІБ, ЄБРР та інші

міжнародні фінансової організації докладати все більше зусиль

задля сприяння країнам-партнерам у процесі реформ і модернізації,

а також у визначенні прийнятних інвестиційних проектів.

Заключні положення

19. Учасники Празького Саміту погоджуються з необхідністю

популяризувати ключові принципи та цілі Східного партнерства серед

громадськості, забезпечити громадську підтримку та підвищити

рівень обізнаності з цього приводу. Підвищена упізнаваність

конкретних проектів та заходів зробить ініціативу ближчою до

громадян.

20. Учасники Празького Саміту закликають чинне та наступні

Головування Ради Європейського Союзу, а також Європейську Комісію

інтенсифікувати їхні спільні зусилля з країнами-партнерами з метою

складення графіку міністерських зустрічей та інших заходів на

рівні посадових осіб високого рангу в багатосторонньому форматі

Східного партнерства з тим, щоб визначити пріоритети діяльності

тематичних платформ на період 2009-2010 рр., а також підготувати

пропозиції щодо якнайшвидшої реалізації Ініціатив-флагманів.

21. Учасники Празького Саміту переконані, що результати

Саміту та започаткування Східного партнерства сприятимуть справі

демократії, зміцненню стабільності та добробуту, приносячи сталі

та відчутні вигоди для громадян всіх країн-учасниць. Учасники

Саміту тісно співпрацюватимуть над досягненням завдань, окреслених

у цій Спільній заяві.

"Україна - Європейський Союз:

зібрання міжнародних договорів

та інших документів (1991-2009)"

|
Законодавчий акт: Спільна заява Саміту Східного партнерства у Празі " м. Прага"Дата прийняття: 7 травня 2009 р.. Європейське співтовариство. 2009

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Спільна заява Саміту Східного партнерства у Празі " м. Прага"Дата прийняття: 7 травня 2009 р.. 2009