Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 

Комюніке конференції міністрів вищої освіти Європи " Берлін, 19 вересня 2003 року" 5.1. Створення Європейського простору вищої освіти. 2003

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

                             Комюніке 

конференції міністрів вищої освіти Європи

Берлін, 19 вересня 2003 року

5.1.

Створення Європейського простору вищої освіти

Преамбула

19 червня 1999 року, через рік після прийняття Сорбоннської

декларації, міністри вищої освіти 29 європейських країн підписали

Болонську декларацію ( 994_525 ). Було узгоджено важливі спільні

кроки для розвитку ефективного Європейського простору вищої освіти

у період до 2010 року. На Празькій конференції 19 квітня 2001 року

міністри збільшили кількість завдань та підтвердили свій намір

щодо встановлення Європейського простору вищої освіти до 2010

року. 19 вересня 2003 року міністри вищої освіти з 33 європейських

країн зібрались у Берліні для того, щоб оцінити досягнуті успіхи

та встановити пріоритети й нові завдання на наступні роки, маючи

на меті прискорення реалізації проекту створення Європейського

простору вищої освіти. Вони погодились з такими поглядами,

принципами та пріоритетами.

Міністри підтвердили важливість соціального аспекту

Болонського процесу ( 994_525 ). Визнали потребу підвищення

конкурентоспроможності, яку слід урівноважити з поліпшенням

соціальних характеристик Європейського простору вищої освіти, що

надалі посилить соціальну єдність та зменшить соціальну й тендерну

нерівність як на національному, так і на європейському рівні. У

такому контексті міністри підтвердили свою позицію щодо того, що

вища освіта - суспільне благо та відповідальність.

Вони

наголосили, що в міжнародній освітянській співпраці та обмінах

мають домінувати навчальні цінності.

Міністри приділили належну увагу рішенням Ради Європи,

прийнятим у Ліссабоні (2000 р.) та Барселоні (2002 р.), щодо

перетворення Європи на "найбільш конкурентну і динамічну

спільноту, основану на знаннях економіки, з більшою кількістю

робочих місць найкращої якості та більшою соціальною єдністю" і

закликали до подальших дій і тіснішої співпраці в контексті

Болонського процесу ( 994_525 ).

Міністри взяли до уваги звіт, наданий групою контролю за

розвитком Болонського процесу ( 994_525 ) у період між Празьким та

Берлінським самітами. Також до уваги було взято звіт Напрям III,

підготовлений Асоціацією європейських університетів (АЄУ), і

результати семінарів, організованих декількома країнами-учасницями

та закладами вищої освіти, організаціями і студентами. Міністри

взяли до уваги національні звіти, які засвідчили значний прогрес,

досягнутий у впровадженні принципів Болонського процесу. На

завершення вони звернули увагу на повідомлення Європейської

Комісії і Ради Європи про їхню підтримку процесу.

Міністри погодилися, що треба вжити заходів щодо зміцнення

зв'язків між вищою освітою та науково-дослідною системою

відповідних країн. Створення Європейського простору вищої освіти

виграє від поєднання з Європейським простором наукових досліджень,

посиливши таким чином фундамент створюваної "Європи знань". Мета

такого утворення - зберегти культурне багатство та розмаїття

Європи, які базуються на успадкованій різноманітності традицій, та

сприяти потенціалу інновацій, соціальному та економічному розвитку

через зміцнення співпраці європейських вищих навчальних закладів.

Міністри визнали роль у створенні Європейського простору

вищої освіти вищих закладів освіти та студентських спілок. Вони

взяли до уваги інформацію Асоціації європейських університетів,

яка надійшла від конвенту вищих навчальних закладів в Граці,

внески Європейської асоціації вищих навчальних закладів EURASHE та

повідомлення з ESIB - національних студентських спілок Європи.

Міністри відзначають інтерес інших регіонів світу до

створення Європейського простору вищої освіти. Особливо бажана

присутність представників європейських країн, які ще не

приєдналися до Болонського процесу ( 994_525 ), так само, як і

представників Європейської комісії, Латинської Америки та

Карибського спільного простору вищої освіти як гостей конференції.

Прогрес

Міністри схвалюють ініціативи, що мали місце з моменту

проведення Празького саміту вищої освіти, які роблять систему

вищої освіти прозорішою та підвищують якість європейської вищої

освіти на рівні навчальних закладів та на національному рівні.

Вони високо оцінюють співпрацю всіх партнерів - університетів,

студентства та інших зацікавлених сторін.

Міністри наголошують на важливості всіх елементів Болонського

процесу ( 994_525 ) для створення Європейського простору вищої

освіти й акцентують увагу на потребі активніших дій на рівні

навчальних закладів, а також на національному та європейському

рівнях. Міністри докладатимуть зусиль для створення

високоефективної системи гарантій якості навчання, а також для

ефективного використання дворівневої системи освіти й визнання

системи курсів та періодів навчання.

Гарантія якості

Якість вищої освіти, безумовно, є основою створення

Європейського простору вищої освіти. Міністри підтримують

подальший розвиток гарантій якості на рівні навчальних закладів,

національному та європейському рівнях. Вони наголошують на потребі

розвитку критеріїв і методологій для загального користування у

сфері якості освіти.

Вони також наголошують, що згідно з принципами автономії

навчальних закладів відповідальність за якість вищої освіти

передусім лежить на кожному окремому навчальному закладі, і таким

чином забезпечується можливість перевірки якості системи навчання

в національних рамках.

Отже, вони вважають, що 2005 року національні системи

гарантії якості мають включати:

- визначення відповідальності органів та навчальних закладів,

які беруть участь у діяльності;

- оцінку програм закладів, яка передбачає внутрішній

контроль, зовнішню перевірку, участь студентів та публікацію

результатів;

- систему акредитації, сертифікації або подібні процедури;

- міжнародну участь, співпрацю та створення спілок.

На європейському рівні міністри закликають ENQA та її членів,

у співпраці з EUA, EURASHE та ESIB, розробити узгоджені стандарти,

процедури та рекомендації з питань гарантії якості, а також

впровадити системи рівноправного розгляду та (або) акредитації

агенцій чи органів і звітувати про досягнуті результати на

зустрічі 2005 року. Належний звіт буде прийнято після

випробовування гарантій якості та інших асоціацій і організацій.

Структура ступеня: прийняття системи, що базується на двох

рівнях

Міністри раді відзначити, що відповідно до прийнятої в

Болоньї декларації ( 994_525 ) про двоциклічну систему у

Європейському просторі вищої освіти відбуваються всебічні зміни.

Усі міністри визначили термін для впровадження системи двох циклів

- 2005 рік.

Міністри наголосили на важливості консолідації досягнутих

результатів та прийняття змін завдяки діалогу в межах навчальних

закладів, а також між навчальними закладами та їх працівниками.

Міністри заохочують країни-учасниці детально продумати

систему сумісних та легко порівнянних кваліфікацій для своїх

систем вищої освіти.

Кваліфікації треба описувати з погляду обсягу роботи, рівня,

навчального результату, компетентності та профілю. Міністри беруть

на себе відповідальність виробити загальну систему кваліфікацій

для Європейського простору вищої освіти.

У рамках цієї системи ступені освітньої підготовки мають бути

чітко визначені. Ступені першого та другого циклів мають бути

різними за напрямами та профілями для того, щоб відповідати

різноманітності індивідуальних та академічних потреб, а також

потребам ринку праці. Ступені першого циклу мають давати доступ,

за Ліссабонською конвенцією ( 994_308 ), до програм другого циклу.

Ступені другого циклу даватимуть доступ до здобуття докторського

звання.

Міністри наголосили, що вони всіма засобами будуть домагатися

доступності вищої освіти для всіх.

Підвищення мобільності

Мобільність студентів, а також викладацького та

адміністративного складу - важлива умова створення Європейського

простору вищої освіти. Міністри наголошують на важливості

мобільності в навчальній, культурній, а також політичній,

соціальній та економічній сферах. Вони раді відзначити, що з часу

їхньої останньої зустрічі показники мобільності зросли значною

мірою завдяки підтримці програм ЄС. Міністри робитимуть наступні

кроки щодо підвищення статистичних показників мобільності

студентів.

Вони підтвердили свій намір докласти всіх зусиль до знищення

будь-яких перешкод для свободи руху в межах Європейського простору

вищої освіти.

Створення кредитної системи

Міністри відзначили важливу роль Європейської кредитної

трансферної системи (ECTS) у підвищенні мобільності студентства та

в розвитку міжнародних навчальних програм. Вони вважають, що ECTS

стає все більш вагомою для національних навчальних систем. Вони

очікують на її подальший розвиток від просто кредитної системи до

трансфернонагромаджувальної системи, яку можна використовувати у

межах Європейського простору вищої освіти.

Визнання ступенів: прийняття порівнянної та легко зрозумілої

системи ступенів

Міністри наглошують на важливості Ліссабонської конвенції про

визнання дипломів ( 994_308 ), яку мають ратифікувати всі країни -

учасниці Болонського процесу ( 994_525 ), та закликають спілки

ENIC і NARIC, а також повноважні національні відомства до

подальшого виконання конвенції.

Вони ставлять за мету, щоб кожний студент, який закінчить

університет після 2005 року, автоматично і безкоштовно отримував

додаток до диплома.

Додаток має бути виписаний найпоширенішою мовою Європи.

Міністри закликають навчальні заклади до широкого

використання додатків до дипломів і, отже, до використання переваг

прозорості та гнучкості системи ступенів вищої освіти для сприяння

працевлаштуванню та продовженню освіти.

Вищі навчальні заклади та студентство

Міністри підтримують участь вищих навчальних закладів і

студентства в Болонському процесі ( 994_525 ) і вважають, що лише

активна участь усіх партнерів у процесі може забезпечити його

довгостроковий успіх.

Усвідомлюючи, який внесок авторитетні заклади освіти мають

зробити в економічний і соціальний розвиток, міністри сходяться на

тому, що університети мають бути уповноважені приймати рішення

щодо своєї внутрішньої організації та управління. Міністри

закликають ці навчальні заклади і надалі впроваджувати реформи в

усі сфери свого життя. Міністри відзначають конструктивну участь

студентських спілок у Болонському процесі ( 994_525 ) та

наголошують на потребі залучати студентство до подальших дій.

Студентство - повноправний партнер в управлінні вищою

освітою. Міністри закликають університети і студентство до

активнішої участі в управлінні вищою освітою.

Міністри наголошують на потребі забезпечити гідні умови

проживання та навчання для студентів, маючи на увазі, щоб вони

могли успішно завершити курс навчання упродовж обумовленого строку

без перешкод, пов'язаних із соціальною і економічною ситуацією в

їхніх сім'ях. Також міністри відзначають важливість збору даних

про соціальне й економічне становище студентства.

Впровадження європейської тематики у вищу освіту

Міністри відзначають, що, згідно з їхнім закликом у Празі,

сьогодні впроваджують додаткові спецкурси, курси та програми з

європейською тематикою або орієнтацією.

Вони відзначають, що університети різних європейських країн

започаткували ініціативу щодо об'єднання їх навчальних ресурсів та

культурних традицій для розвитку єдиних програм навчання і

розробки спільних ступенів на першому, другому та третьому рівнях.

Більше того, вони підкреслили необхідність значного періоду

навчання за кордоном у межах програм спільних ступенів для

багатомовності та розвитку мовної вправності, для розкриття

потенціалу студентів у контексті європейської єдності та

підвищення конкурентоспроможності на ринку робочої сили.

Міністри погоджуються докласти зусиль для усунення на

національному рівні юридичних перешкод, що можуть заважати

встановленню та визнанню спільних ступенів, а також активно

підтримувати розвиток гарантій якості та єдиних навчальних

програм, які ведуть до встановлення таких ступенів.

Підвищення привабливості Європейского простору вищої освіти

Міністри погоджуються, що слід прагнути до привабливішої та

відкритішої європейської вищої освіти. Вони підтверджують

готовність і надалі створювати стипендіальні програми для

студентів з країн третього світу.

Міністри заявляють, що міжнародний обмін у вищій освіті має

орієнтуватися на критерії якості та навчальної цінності, і

погоджуються сприяти досягненню цієї мети. За всіх обставин таке

сприяння має включати соціальні й економічні аспекти.

Вони заохочують співпрацю з іншими регіонами світу через

проведення семінарів і конференцій для представників цих регіонів.

Можливість навчатися протягом усього життя

Міністри підкреслюють важливий внесок вищої освіти у

впровадження навчання протягом життя в реальність. Вони вживають

заходів для того, щоб спрямувати національну політику своїх країн

до цієї мети і спонукати вищі навчальні заклади розширити

можливості навчання незалежно від віку, включаючи визнання

попередньої освіти. Вони наголошують, що такі дії мають бути

невід'ємною складовою діяльності у сфері вищої освіти.

Крім того, міністри наголошують на виробленні кваліфікаційних

рамок для Європейського простору вищої освіти, щоб розробити

широкий спектр гнучких шляхів навчання, можливостей і технологій

та доцільно використати кредити ECTS.

Вони відзначають необхідність розширення можливостей для всіх

громадян, згідно з їхніми бажаннями та здібностями, вчитися

протягом усього життя.

Додаткові дії

Європейська система вищої освіти та Європейська система

наукових досліджень - основні запоруки інтелектуального

суспільства.

Розуміючи необхідність тісних зв'язків між обома системами в

"Європі знань", а також про важливість досліджень як складової

частини вищої освіти, міністри вважають за необхідне розширити

межі сучасної системи з двох циклів і включити докторський ступінь

як третій цикл Болонського процесу ( 994_525 ). Вони підкреслюють

важливість досліджень і міждисциплінарності для підвищення якості

та конкурентоспроможності європейської вищої освіти. Міністри

закликають до збільшення мобільності на докторському та

післядокторському рівнях і заохочують університети до зміцнення

співпраці у виконанні програм на здобуття докторського ступеня та

у підготовці молодих науковців.

Міністри докладатимуть усіх зусиль, щоб європейські

університети стали ще привабливішими й ефективнішими партнерами.

Тому вони звертаються до університетів з проханням приділяти

більше уваги дослідженням у технологічних, соціальних і культурних

сферах розвитку суспільства.

Міністри розуміють, що існують перешкоди, які вищі навчальні

заклади не зможуть подолати самотужки, а тому потребують значної

підтримки, зокрема фінансової, та сприяння з боку національних

урядів та європейських організацій.

На завершення міністри заявляють про необхідність підтримати

наукові осередки на докторському рівні, що стимулюватиме

поліпшення якості знань і стане невід'ємною ознакою Європейської

системи вищої освіти.

Перевірка результатів

З огляду на цілі, установлені до 2010 року, очікується

перевірка результатів Болонського процесу ( 994_525 ), яка

дозволить одержати достовірну інформацію про реальний прогрес, а

також дасть можливість у разі потреби внести корективи. Міністри

визначили групу контролю для організації перевірки під час саміту

2005 року та для підготовки детального звіту за такими

пріоритетними напрямами:

- гарантія якості;

- система двох циклів;

- визнання курсів і періодів навчання.

Отже, країни-учасниці будуть готові надати доступ до

потрібної інформації для проведення відповідних досліджень. Доступ

до банків даних буде полегшено.

Нові члени

Міністри вважають за потрібне ухвалити статтю про порядок

прийняття нових членів у такому вигляді.

Країни - учасниці Європейської культурної конвенції

( 994_213 ) можуть бути прийняті у члени Європейського простору

вищої освіти, якщо вони доведуть своє бажання і готовність

слідувати меті Болонського процесу ( 994_525 ) і втілювати її у

своїй освітній системі. Їх заяви мають містити інформацію про те,

як вони дотримуються принципів та цілей Декларації.

Міністри вирішили прийняти заяви Албанії, Андорри, Боснії та

Герцеговини, Ватикану, Росії, Сербії, Чорногорії та Македонії і

привітати їх як нових членів, поширюючи таким чином процес уже у

40 європейських країнах.

Міністри визнають, що членство у Болонському процесі

( 994_525 ) зумовлює значні зміни та реформи у всіх країнах, що

приєднуються до нього. Вони згодні підтримувати нових членів на

теоретичному та практичному рівнях.

Структура контролю

Міністри покладають вирішення всіх питань, зазначених у

комюніке, а також здійснення загального керівництва Болонським

процесом ( 994_525 ), включаючи підготовку до наступної зустрічі

міністрів, на групу контролю, яка складатиметься з представників

Болонського процесу, Європейської комісії, а також з консультантів

Ради Європи, EUA, EURASHE, ESIB та ЮНЕСКО. Ця група має збиратися

не менше двох разів на рік. Очолюватиме її представник тієї країни

ЄС, у якій відбуватиметься зустріч міністрів.

Правління, також очолюване президентською владою ЕС, має

спостерігати за роботою в періоди між зустрічами. Правління має

складатися з голови, віце-голови, попередніх та наступних

президентів ЕС, представників трьох країн-учасниць, вибраних

строком на один рік, та консультантів від Європейської комісії,

EUA, EURASHE, ESIB. Група та правління можуть скликати спеціальні

робочі групи так часто, як вважатимуть за потрібне.

Загальний контроль виконуватиме секретаріат, до якого

ввійдуть представники тієї країни, де відбуватиметься зустріч

міністрів.

На першій після Берлінської конференції зустрічі групі

доручається окреслити коло обов'язків правління та завдання

секретаріату.

Програма роботи на 2003-2005 роки

Міністри просять Групу контролю скоординувати свою діяльність

таким чином, щоб досягти результатів, зазначених у комюніке, та

звітувати про досягнуте протягом наступної зустрічі міністрів у

2005 році.

Наступна конференція

Міністри вирішили провести наступну конференцію в Бергені

(Норвегія) у травні 2005 року.

Берлінське комюніке:

програма дій до 2005 року

Міністри вищої освіти більшості країн Європи зустрілися в

Берліні 18-19 вересня 2003 року, обмінялися поглядами щодо

прогресу в Болонському процесі ( 994_525 ) та вирішували, що

робити далі. Дві підготовчі групи зустрічалися кілька разів після

Празької конференції 2001 року і склали офіційне повідомлення, яке

пізніше міністри обговорили в Берліні.

Остаточна версія Берлінського офіційного повідомлення містить

кілька специфічних та важливих зобов'язань. Міністри вирішили

надати процесу подальшого розвитку, зобов'язуючись зробити три

проміжні кроки протягом двох наступних років:

- гарантія якості;

- дворівнева системи;

- визначення рівнів і термінів навчання.

До 2005 року вони очікують отримати докладні звіти щодо

зробленого в кожній країні за цими трьома пунктами.

Стосовно гарантії якості міністри наголосили, що, згідно з

нашими принципами інституційної самостійності, обов'язкову

відповідальність за гарантію якості вищої освіти буде покладено на

саму інституцію. Вони домовилися, що до 2005 року всі національні

системи гарантії якості мають містити:

- визначення відповідальності задіяних органів та інституцій;

- оцінювання програм та інституцій, включаючи внутрішній

доступ, зовнішній огляд, участь студентів та публікації

результатів;

- систему акредитації, сертифікат або порівнянні інституції;

- міжнародну участь, співпрацю та взаємоінформування.

Крім того, міністри звернулися до ENQA з пропозицією

встановити ряд стандартів, процедур і вказівок щодо гарантії

якості та приготувати звіт для конференції міністрів 2005 року.

Міністри взяли на себе реалізацію системи двох циклів

"бакалавр" і "магістр" до 2005 року. У цьому контексті міністри

розробили структуру кваліфікацій на національному та європейському

рівнях. Такі структури кваліфікацій складають на основі обсягу

робіт, рівня, результатів, компетенції та профілю навчання.

У контексті визначення рівнів та термінів навчання міністри

наголосили на важливості Ліссабонської конвенції ( 994_308 ) про

визнання, яку найближчим часом мають ратифікувати всі країни -

учасниці Болонського процесу ( 994_525 ). Визначено мету, щоб

"кожний студент-випускник з 2005 року отримував автоматично та

безкоштовно додатковий диплом", складений тією мовою, якою

найбільше розмовляють у Європі.

Окремо до цих трьох найважливіших початкових вимог міністри

зазначили, що корисно б було встановити близькі зв'язки між

Європейським простором вищої освіти та Європейським простором

дослідницької діяльності в "Європі знань". Але вони не стали

зупинятися на розвитку тільки цих двох основних циклів вищої

освіти, а вирішили додати рівень докторантури як третій цикл

Болонського процесу ( 994_525 ).

Міністри вирішили адаптувати цей пункт у Празькому комюніке.

З цього часу країни - члени Європейської культурної конвенції

( 994_213 ) мають право вступити до Європейського простору вищої

освіти, якщо вони надішлють заяву про бажання виконувати вимоги

Болонського процесу ( 994_525 ) до систем вищої освіти у своїх

країнах. Одразу ж міністри отримали заяви на вступ від Албанії,

Андорри, Боснії та Герцеговини, Ватикану, Росії, Сербії та

Чорногорії і Македонії. Це означає, що з цього часу Європейський

простір вищої освіти складається з 40 країн.

Керуватиме Болонським процесом ( 994_525 ) та підготовкою до

наступної зустрічі міністрів, як і в минулі два роки, Болонська

група контролю. У Берліні вирішили, що ця група матиме додаткового

консультаційного члена, тобто UNESCO (CEPES).

Комітет, подібний до групи контролю, на чолі з президентом ЄС

спостерігатиме за зборами групи контролю. Врешті, повний контроль

підтримає норвезький секретаріат, тому що Норвегія прийматиме

наступну конференцію міністрів у травні 2005 року в Бергені.

Берлінське комюніке складається, як і Болонська декларація

( 994_525 ) та Празьке комюніке, з довідкової інформації та

рекомендацій щодо подальших дій, таких, як запровадження програм

навчання протягом усього життя, ECTS, удосконалення європейської

вищої освіти тощо. Однак комюніке - це також виконання трьох

обов'язкових дій. Треба реалізувати його до 2005 року та

перевірити фонди. Як зазначали в Берліні різні оглядачі зі Східної

Європи та Латинської Америки, процес поширюється на більшість

країн. Відлік часу до початку наступної зустрічі міністрів у

Бергені розпочато, і ніхто із задіяних у цьому процесі не скаже,

що 20 місяців - багато часу: уряди, інститути, органи гарантії

якості та будь-хто інший повинні плідно працювати, щоб виконати

зобов'язання, узяті в Берліні.

5.2. Формування загальноєвропейського простору вищої освіти

Внесок Європейської комісії

Болонська декларація від червня 1999 року ( 994_525 ) поклала

початок серії реформ, потрібних для збільшення сумісності,

порівнянності та конкурентоспроможності європейської вищої освіти,

а також підвищення її привабливості як для громадян країн Європи,

так і для громадян та дослідників інших країн. У травні 2001 року

під час зустрічі у Празі міністри, зазначивши деякий прогрес,

додали три нові напрями дій. У Берліні потрібно буде визначити

пріоритети та конкретні цілі у сфері формування

загальноєвропейського простору вищої освіти.

Європа має величезний потенціал. Щороку тисячі університетів

передають свої знання сотням і тисячам випускників. Більшість з

них, а також окремі департаменти, мають статус міжнародних. Європа

- один з найбільших ринків світу. Проте існує ще досить багато

перепон щодо мобільності студентів, викладачів та дослідників:

низький рівень співпраці між університетами; недостатня

організація у частині передачі нових знань від університетів до

світу праці; неадекватне фінансування або його неефективне

використання. Потрібні реформи.

Уже декілька років Болонський процес ( 994_525 ) узгоджується

з політикою комісії у сфері вищої освіти через європейські

програми зі співробітництва, особливо "Socrates-Erasmus". Цей факт

було визнано у Празі та запропоновано комісії стати повноправним

членом болонської структури нарівні з іншими державами, які

підписали Болонську декларацію.

Комісія підтримує більшість напрямів Болонського процесу

( 994_525 ), наприклад, сприяє введенню додатка до диплома, у

якому вказано точні назви кваліфікацій, а також запуску програми

"Erasmus-Mundus", що робить привабливою європейську вищу освіту в

глобальному масштабі. Такі заходи, що є частиною всеохоплюючого

підходу ЄС до питань у сфері освіти, а також ширший у

географічному розумінні Болонськой процес, взаємно доповнюють один

одного, сприяючи досягненню проголошених цілей у межах різних

систем вищої освіти. Ця взаємодія супроводжується, наприклад,

заходами ЄС з підвищення мобільності для посилення прозорості і

визнання кваліфікацій в Європі, що відповідає широкій реформі ЄС у

рамках Ліссабонської стратегії.

У березні 2000 року голови країн ЄС та уряд у Ліссабоні

визначили цілі та розробили стратегію для Європи на період до 2010

року: "перетворити ЄС на економіку, що найдинамічніше

розвивається, базується на знаннях і здатна до стійкого

економічного зростання з підвищеними можливостями працевлаштування

населення на основі його соціальної інтеграції". У березні 2002

року в Барселоні вони додали, що європейська освіта та системи

навчання мають відповідати загальновизнаним стандартам якості.

Міністри освіти ЄС інтерпретували цей далекоглядний задум як

серію загальних цілей для різних освітніх систем в Європі. Прогрес

у досягненні цих цілей оцінюватимуть за "загальноприйнятими

показниками європейського середнього рівня успішності" або

"європейськими еталонами". У листопаді 2003 року комісія надасть

проміжний звіт про досягнення ліссабонських цілей, адресований

міністрам освіти ЄС, згідно із зобов'язаннями, прийнятими в

Болоньї та Празі. Комісія також наголошуватиме на зв'язку з

копенгагенським процесом, що розпочався в грудні 2002 року, у

частині поліпшення співпраці у сфері професійної освіти та

навчання за такими важливими напрямами, як прозорість

кваліфікацій, кредитні системи та забезпечення якості.

У цьому документі стисло описано внесок комісії в Болонський

процес ( 994_525 ) у контексті більш широкої мети з посиленням

ролі університетів у "Європі знань". У ньому також запропоновано

деякі кроки, які міністри зможуть обговорити на конференції в

Берліні.

Посилення ролі університетів у "Європі знань"

5 лютого 2003 року комісія прийняла документ щодо ролі

університетів у "Європі знань". У ньому виділено ті проблемні

питання, які постали перед європейською вищою освітою на перетині

дослідницької діяльності, програм з додаткової освіти та

інновацій. Документ викликав бурхливі дебати з боку академічної

спільноти та суспільства в цілому, окремих дослідників,

університетів, університетських мереж, дослідних організацій,

суспільних органів, роботодавців, профспілок тощо. Цей розділ

містить попередню інформацію, яка відображає зворотну реакцію на

пропозиції, що надійшли.

Попередній аналіз показує, що сам документ та ініційована ним

можливість участі в дебатах зацікавили учасників. Було отримано

140 відповідей, які нині детально аналізує комісія. Ураховуючи, що

більшість відповідей надійшло від європейських національних мереж

та консорціумів, а не від окремих університетів або громадян, це

можна розглядати як якісний результат. Одержано 7 відповідей від

урядів, 13 - від економічно зацікавлених сторін, а також загальні

коментарі з 12 країн.

Більшість з одержаних відповідей містять висловлювання,

приклади національних або інституційних ініціатив та пропозицій з

деяких або з усіх 8 розділів, де було наведено варіанти

відповідей. Вони відображають широкий консенсус щодо ключової ролі

університетів у "Європі знань" і тих основних умов, за яких

університети здатні виконувати цю роль. У багатьох висловлюваннях

зазначено про потребу обговорення фундаментальних питань за

одночасного подолання деяких традиційних табу. Підкреслено

важливість питань фінансування з урахуванням його потрібного рівня

(йдеться про потребу диверсифікацій доходів та ефективнішого

використання наявних ресурсів). Тривалі терміни навчання та

високий рівень "відсіву" студентів розцінено як витрату ресурсів

як з боку студентів, так і з боку університетів. Тоді як курс

взято на посилення інституційної автономії, у більшості

висловлювань зазначено про потребу удосконалення методів

професійного управління.

Загальна картина диверсифікованого європейського

університетського ландшафту з різними інтенсивністю і типами

досліджень/інновацій та профілями викладання/навчання

розглядається як шлях до майбутнього. Потрібні особлива підтримка

досліджень, викладання та соціальна спрямованість діяльності

університету.

Університети розраховують на значну підтримку на

європейському рівні, особливо щодо створення загальноєвропейського

простору вищої освіти та загальноєвропейського простору наукових

досліджень та інновацій. У цьому контексті пропонується збільшити

фінансову підтримку з боку ЄС, у тому числі для розширення

мобільності, структурних перетворень у рамках Болонського процесу

( 994_525 ), для розвитку потенціалу досліджень, інновацій та

регіональних інноваційних об'єднань, підвищення привабливості

Європи в глобальних масштабах у сфері освіти та досліджень тощо.

Також запропоновано створити різні європейські інструменти, а

саме: спільні ступені, докторантуру, механізми оцінення якості,

інструменти прозорості та порівнянності, гнучку політику в сфері

доступу та прийому у вищі навчальні заклади тощо. Такі

рекомендації часто розглядають як спроби послаблення національних

рішень у сфері доступу, визнання й мобільності персоналу, що є

обмежуючим чинником для університетів ряду країн з тим, щоб вони

повною мірою могли використати нові можливості на європейському

рівні.

Відповіді також відображають достатню поінформованість щодо

ролі університетів як рушіїв регіонального розвитку, а також щодо

впливу регіонального дисбалансу на відплив умів. Університетам

було надано підтримку з боку європейських структурних фондів у

формі різних пропозицій.

Загальновизнаною стала потреба збільшення привабливості

систем та інститутів вищої освіти в Європі та світі. Більшість

відповідей вказують на потребу порівняння Європи та США (які

чинники забезпечують успіх американській системі) та надання

порівнянних даних. Водночас (це збігається з думкою комісії) у

відповідях є застереження проти трансплантацій американських

особливостей. У цьому контексті особливу увагу приділено гуманним

ресурсам (кар'єра, посада, перспективи росту) та аспектам

навчальної програми (визнання ступеня, демонстрація якості,

орієнтація на потреби тих, хто навчається).

Комісія проаналізує усі відповіді восени 2003 року та в

першому семестрі 2004 року надасть відповідний документ. У ньому

буде детально опрацьовано деякі основні питання та подано

результати їх обговорення на семінарах (наприклад, регіональні

аспекти та управління людськими ресурсами), а також специфічні

підходи (особливо з питань фінансування вищої освіти та

досліджень). Конференцію, присвячену розробленню заходів,

узгоджених на національному та європейському рівнях, буде

проведено 26-28 квітня 2004 року.

Внесок ЄС від Праги до Берліна

Комісія активно сприяє реалізації Болонського процесу

( 994_525 ), співпрацюючи із сектором вищої освіти та за підтримки

30 європейських країн-учасниць комітету за програмою

"Socrates-Erasmus". Комісія підтримує основні болонські реформи,

конференції, семінари та доповіді (доповідь Напрям III, офіційний

доповідач - професор Згага). Вона також прийняла рішення про

фінансування пілотних проектів у деяких сферах з метою апробації

окремих інноваційних болонських концепцій на практиці. Деякі дії

комісії, які стосуються Болонського процесу, коротко наведено

нижче.

Кредитна система для освіти протягом всього життя. Основна

мета цієї діяльності - трансформація існуючої системи ECTS у таку,

яка б допомогла громадянам нагромаджувати кредити, одержані в

процесі формальної, неформальної та інформальної освіти. Дослідні

проекти вже реалізовано у 2002-2003 роках. Реалізацію нової

загальної схеми кредитних систем для освіти протягом усього життя

(ECTS Plus) заплановано на 2004-2005 роки. До цього залучатимуться

ті, хто навчається, роботодавці, університети, навчальні заклади

професійної освіти та інші провайдери освіти протягом всього

життя. Для підготовки комісія ініціюватиме спеціальну кампанію з

метою сприяння спільному використанню ECTS у всій Європі. Знак

ECTS (ECTS Label) надаватимуть університетам, які використовують

ECTS на обох ступенях вищої освіти.

Європейська співпраця з питань гарантії якості. У цьому

розділі комісія підтримує два типи діяльності: діяльність,

спрямовану на розвиток внутрішньої культури якості в

університетах, та діяльність, яка поліпшує зовнішню оцінку якості.

Внутрішню оцінку якості здійснюють за пілотною схемою,

апробованою Європейською асоціацією університетів. Шість груп, до

яких увійшли університети та інші вищі навчальні заклади, протягом

року проводили дослідження з проблем: "менеджмент досліджень",

"навчання та викладання", "реалізація Болонських реформ". Така

пілотна схема допомогла навчальним закладам впровадити механізми

внутрішньої оцінки якості, підвищити рівень діяльності та краще

підготуватися до зовнішньої оцінки. Набутий досвід показав, що є

потреба в університетському лідерстві та автономії в розвитку

культури якості. Комісія має намір продовжити експеримент з другою

групою університетів для поширення цього досвіду на ряд вищих

навчальних закладів Європи.

Зовнішню оцінку якості підтримує Європейська мережа з оцінки

якості у вищій освіті (ENQA). Як експеримент ENQA здійснила

зовнішню оцінку 14 підрозділів за загальними критеріями у трьох

предметних галузях: історія, фізика та ветеринарія.

Міжнаціональний європейський оціночний проект (TEEP 2002) показав,

що існує можливість оцінювати навчальні програми за межами своєї

країни за загальними критеріями в тих випадках, коли залучені до

цього навчальні заклади беруть ці критерії за стартові для

оцінення.

Після закінчення Берлінської конференції комісія надасть

доповідь Європейському Парламенту та Раді Міністрів для реалізації

рекомендацій Ради, підготовлених у вересні 1998 року, що

стосуються європейського співробітництва щодо оцінки якості вищої

освіти. Доповідь комісії міститиме рекомендації щодо питання, як

зробити європейську систему оцінки якості більш порівнянною (див.

також розд. 4).

Спільні ступені. Точно визначені європейські ступені

сприятимуть якості та прозорості європейської вищої освіти.

Комісія підтримує пілотний проект, який реалізує Асоціація

європейських університетів у 2002-2003 навчальному році, у частині

спільних ступенів магістрів. Пілотний проект показав, як на

практиці функціонують спільні ступені магістрів, як відбувається

інтеграція навчальних програм університетів, як університети

реалізують мобільність і як нині здійснюється визнання дипломів.

Результати проекту буде використано для реалізації міжнародної

програми "Erasmus-Mundus". Комісія схвалює прийняті міністрами

зобов'язання на національному рівні долати формальні перепони до

створення та визнання спільних ступенів.

Докторський рівень. Комісія схвалює поширення болонських

реформ (прозорість, кредити, оцінка якості, визнання тощо) на

докторський рівень. 18 липня 2003 року вона направила комюніке

"Дослідники в Європейському просторі дослідницької діяльності:

одна професія, множинність кар'єр", яке пропонує орієнтувати

докторські програми на ширші потреби ринку праці та впроваджувати

їх як невід'ємну частину підготовки докторів. Сьогодні потрібно

по-новому інтерпретувати поняття "європейський ступінь доктора" і

визнання цього ступеня в Європі з метою просування кар'єри в

галузі досліджень та розвитку R&D. Держави, які підписали

Болонську декларацію ( 994_525 ), мають адаптувати своє

законодавство з тим, щоб спільний ступінь доктора міг

реалізуватися, а перепон у його визнанні можна було уникнути. Як

конкретний крок у 2003- 2004 роках комісія проводитиме пілотний

проект щодо вивчення статусу кандидата в доктори, функціонування

докторських програм в Європі, шляхів їх удосконалення й об'єднання

ресурсів міжнародної діяльності та програм для того, щоб прийти до

узгодженого поняття "європейський доктор".

Порівнянність освітніх структур в Європі. Ще одним важливим

напрямом діяльності, який підтримала Комісія і який пов'язаний з

Болонським процесом ( 994_525 ), є проект "Порівнянність освітніх

структур в Європі". Проект підтримують університети Deusto

(Іспанія) і Groningen (Нідерланди). У ньому взяли участь 135

університетів, які спрямовують свої сили на декілька напрямів

Болонського процесу, особливо на прийняття двоступеневої системи

ступенів з їх прозорістю та порівнянністю. Якщо детальніше, проект

зорієнтовано на ідентифікацію загальних і предметних специфічних

компетенцій обох ступенів вищої освіти в дев'яти предметних

галузях (бізнес-освіта, освітні науки, геологія, історія,

математика, хімія, фізика, дослідження європейського виміру в

освіті та середня медична освіта) та розроблення методології для

аналізу загальних рис і відмінностей.

Компетенції охоплюють теоретичні знання того, хто навчається,

та його спроможність до практичної діяльності на ринку праці. Це -

найзагальніша мова для опису результатів освіти, яка не претендує

на втручання в освітні процеси університету та методи навчання.

Угода щодо ключових компетенцій сприятиме порівнянню та

підтвердженню ступенів у разі дотримання автономії університету,

його здатності до інновацій та експериментів. Ідентифікатор

компетенцій сприятиме університетам щодо розроблення навчальних

програм і використовуватиметься для зовнішньої та внутрішньої

оцінки якості.

Конкретні кроки до Берлінської конференції

Міністри вищої освіти Європи поділяють загальні цілі зі

створення загальноєвропейського простору вищої освіти до 2010

року. Для реалізації цих цілей слід провести ряд реформ як на

законодавчому рівні, так і в щоденній практичній діяльності вищих

навчальних закладів. Це стосується не тільки оцінки досягнутих

результатів. Міністри мають визначити пріоритети та домовитись про

цілі, яких треба досягти з ключових питань Болонського процесу

( 994_525 ) до 2005 року, що дозволить реалізувати реформи в

повному обсязі у 2010 році. Комісія схвалила такі пріоритетні

галузі: оцінка якості, двоступенева система вищої освіти, визнання

ступенів і періодів навчання.

Що ж стосується оцінки якості, то до 2005 року країни, які

підписали декларацію ( 994_525 ), мають запровадити системи її

оцінки. На загальноєвропейському рівні потрібний узгоджений

комплект стандартів, процедур та настанов для зовнішньої оцінки,

яку здійснюватимуть органи з оцінки якості і/або органи з

акредитації. Ці органи слід контролювати або піддавати експертній

оцінці для підтвердження їх незалежності та забезпечення довіри до

них. Європейська мережа з оцінки якості у вищій освіті має

розробити таку угоду, враховуючи досвід вищої освіти Європи.

Усі країни мають впровадити двоступеневу систему освіти до

2005 року. Після 6 років з моменту підписання Болонської

декларації ( 994_525 ) слід створити потрібні законодавчі та

практичні умови, а студенти повинні мати можливість зарахування на

будь-які програми нового типу на свій вибір. Нові ступені мають

відповідати національним структурам кваліфікацій, дозволяючи

громадянам у певних межах "переміщуватися" між різними типами

формальної, неформальної та інформальної освіти. Національна

структура кваліфікацій поєднуватиметься з європейською структурою

кваліфікацій, що ґрунтується на загальному розумінні результатів

навчання та компетенцій, набутих випускниками.

Європейська структура кваліфікацій, доповнена порівнянною

системою гарантії якості (яку буде затверджено міністрами до 2005

року), має створити відповідний сприятливий клімат для процесу

визнання дипломів та періодів навчання. Ратифікація та практичне

застосування Ліссабонської конвенції щодо визнання ( 994_308 )

позитивно впливатиме на визнання дипломів. До 2005 року усі

випускники вищих навчальних закладів мають безкоштовно одержати

додаток до диплома (найпоширенішою європейською мовою). Для

реалізації цієї мети комісія розробила зразок додатка до диплома в

університетах.

Комісія схвалює пропозиції щодо надання студентам доступних

позик та грантів для навчання на короткотермінових курсах або для

повного циклу навчання в інших європейських країнах.

Заключна частина

Формування загальноєвропейського простору вищої освіти

потребує значних зусиль з боку держав, які підписали Болонську

декларацію ( 994_525 ), університетів та інших вищих навчальних

закладів. Взято зобов'язання на національному, регіональному та

інституціональному рівнях для досягнення зазначених цілей.

Європейська комісія запровадила ряд ініціатив та підтримує інші.

Сьогодні міністри вищої освіти роблять певні кроки до формування

загальноєвропейського простору вищої освіти як частини становлення

"Європи знань".

Міністерство освіти і науки України -

офіційний сайт

|
Законодавчий акт: Комюніке конференції міністрів вищої освіти Європи " Берлін, 19 вересня 2003 року" 5.1. Створення Європейського простору вищої освіти. Європейський Союз. 2003

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Комюніке конференції міністрів вищої освіти Європи " Берлін, 19 вересня 2003 року" 5.1. Створення Європейського простору вищої освіти. 2003