Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 <<

Посилання на інструкції з визначення справедливої вартості, наведені у параграфах 11.27 - 11.32, містяться і в інших розділах цього МСФЗ, включаючи Розділ 12, Розділ 14, Розділ 15 та Розділ 16 "Інвестиційна нерухомість". При застосуванні цих інструкцій до активів, на які поширюється дія цих розділів, посилання на звичайні чи привілейовані акції в цьому параграфі слід вважати таким, що охоплює всі активи, які підпадають під дію цих розділів.

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

Методика оцінки

11.28 Методики оцінки передбачають використання останніх ринкових операцій з ідентичним активом між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами (якщо такі операції відбувались), поточної справедливої вартості іншого активу, який, по суті, є таким самим як і актив, що підлягає оцінюванню, аналіз дисконтування грошових потоків та моделі ціноутворення опціонів.

Якщо для визначення ціни активу учасники ринку здебільшого використовують якусь певну методику, і ця методика забезпечує надійні розрахунки цін при операціях на активному ринку, то підприємство використовує цю методику.

11.29 Мета використання методики оцінки полягає в тому, щоб встановити, яка була б ціна при операції на дату оцінки між незалежними сторонами, які б діяли на основі звичайних ділових міркувань. Справедлива вартість розраховується, виходячи з результатів використання такої методики оцінки, яка максимально застосовує ринкові дані і мінімально - дані, визначені самим підприємством. Методика оцінки вважається надійним способом визначення достовірного значення справедливої вартості, якщо:

а) методика адекватно відображає, яку ціну можна було б очікувати на даний актив від самого ринку; та

б) вхідні дані для методики оцінки адекватно відображають ринкові очікування та притаманні активу показники чинників ризику.

Відсутність активного ринку: інструменти капіталу

11.30 Справедливу вартість інвестицій в активи, які не мають котирувальної ринкової ціни на активному ринку, можна достовірно оцінити, якщо

а) діапазон адекватних значень справедливої вартості є невеликим або

б) можна адекватно оцінити ймовірність різних значень у діапазоні та використати її при розрахунку справедливої вартості.

11.31 Існує багато ситуацій, в яких величина діапазону адекватних значень справедливої вартості активів, які не мають котирувальної ціни, навряд чи буде важливою.

Як правило, це можливо при визначенні справедливої вартості активу, який підприємство придбало у не пов'язаної з ним особи. Проте, якщо діапазон адекватних значень справедливої вартості є важливим та ймовірність різних значень у діапазоні не можна адекватно оцінити, тоді підприємство не може оцінювати актив за справедливою вартістю.

11.32 Якщо для активу, що оцінювався за справедливою вартістю, надійного показника справедливої вартості більше не існує (наприклад, інструмент капіталу, оцінений за справедливою вартістю,з відображенням переоцінки як прибутку або збитку), то його новою вартістю стає його балансова вартість на дату останньої достовірної оцінки активу. Доки не з'явиться надійний показник справедливої вартості, підприємство оцінюватиме актив за цією вартістю мінус збитки від зменшення корисності.

Припинення визнання фінансового активу

11.33 Підприємство зобов'язане припинити визнання фінансового активу тоді і тільки тоді, коли:

а) строк дії договірних прав на грошові потоки від фінансового активу закінчився, чи проведено розрахунки за ними або

б) підприємство передає іншій стороні практично всі ризики та винагороди від володіння фінансовим активом, або

в) незважаючи на те, що підприємство зберегло за собою деякі значні винагороди та ризики від володіння, воно передало контроль над активом іншій стороні, і ця інша сторона на практиці може продати повністю весь актив не пов'язаній з ним третій стороні та здатне реалізувати цю можливість в односторонньому порядку, без необхідності додаткових обмежень при передачі. У цьому випадку підприємство зобов'язане:

i) припинити визнання активу та

ii) окремо визнати всі права та обов'язки, які залишені чи створені при передачі.

Балансову вартість переданого активу слід розподілити між збереженими та переданими правами та обов'язками на основі їхньої відповідної справедливої вартості на дату передачі. Нещодавно створені права та обов'язки слід оцінювати за їхньою справедливою вартістю на цю дату.

Будь-яка різниця між отриманою компенсацією та сумами, визнаними і припиненими у визнанні згідно з цим параграфом, слід визнавати у прибутку чи збитку в період передачі.

11.34 Якщо передача не призводить до припинення визнання, оскільки підприємство зберегло значні ризики та винагороди від володіння переданим активом, то підприємство зобов'язане продовжувати ризики та винагороди від володіння активом, що передається, підприємство продовжує визнавати переданий актив повністю і визнавати фінансове зобов'язання за вартістю отриманої компенсації. Згортання активу та зобов'язання не дозволяється. У подальших періодах підприємство визнає будь-який дохід від переданого активу та будь-які витрати, понесені за фінансовим зобов'язанням.

11.35 Якщо сторона-цедент надає заставу негрошовими коштами (наприклад, борговими інструменти або інструментами власного капіталу) стороні-набувачеві, то облік забезпечення стороною-цедентом та стороною-набувачем залежить від того, чи має сторона-набувач право продати або перезаставити предмет застави, а також від того, чи не виконала зобов'язання сторона, яка передає. Сторона-цедент та сторона-набувач обліковують заставу таким чином:

а) якщо сторона-набувач має право за договором або за звичаєм продавати чи перезаставляти предмет застави, тоді сторона-цедент має перекласифікувати цей актив у своєму балансі (наприклад, як позичений актив, заставлені інструменти власного капіталу або дебіторську заборгованість за викупом) окремо від інших активів;

б) якщо сторона-набувач продає заставлене їй забезпечення, то вона має визнавати надходження від продажу та зобов'язання, оцінене за справедливою вартістю, як зобов'язання повернути заставу;

в) якщо сторона-цедент не виконує зобов'язання згідно з умовами договору та більше не має права викупити заставу, то вона має припинити визнання застави, а сторона-набувач має визнавати заставу як актив, первісно оцінений за справедливою вартістю (або якщо вона вже продала заставу, припинити визнання зобов'язання повернути заставу);

г) за винятком наведеного у пункті в), сторона-цедент має подовжувати облік застави як свого активу, а сторона-набувач не повинна визнавати заставу як актив.

Приклад: передача, визнання якої слід припинити

Підприємство продає групу своєї дебіторської заборгованості банку за суму, меншу за її номінал.

Підприємство продовжує приймати платежі від боржників, у тому числі розсилає щомісячні виписки, а за обслуговування цієї заборгованості банк сплачує підприємству певну винагороду за ринковим тарифом. Підприємство зобов'язане невідкладно перераховувати банку всі отримані суми, але воно не несе перед банком відповідальності за несвоєчасну виплату або за невиплату заборгованості боржниками. У цьому випадку підприємство передало банку практично всі свої ризики та винагороди від володіння дебіторською заборгованістю. Відповідно, воно вилучає дебіторську заборгованість зі свого звіту про фінансовий стан (тобто припиняє її визнавати) і не відображає зобов'язання по відношенню до надходжень від банку. Підприємство визнає збиток, що визначається як різниця між балансовою вартістю дебіторської заборгованості на момент продажу та отриманими від банка коштами. Підприємство визнає зобов'язання в обсязі, в якому воно отримало кошти від боржників, але ще не перерахувало їх банку.

Приклад: передача, визнання якої не слід припиняти

Факти залишаються такими, як у попередньому прикладі, за винятком того, що підприємство погодилось викупити у банку всю ту дебіторську заборгованість, основну частину або відсотки за якою боржник не погашає вже більше 120 днів. У цьому випадку підприємство зберегло ризик несвоєчасної виплати або невиплати заборгованості боржниками - значний ризик по відношенню до дебіторської заборгованості. Відповідно, підприємство не розглядає дебіторську заборгованість як таку, що продана банку, і не припиняє її визнавати. Замість цього, воно розглядає надходження від банку як кредит під заставу дебіторської заборгованості. Підприємство продовжує визнавати дебіторську заборгованість як актив, доки вона не погашається або не списується як безнадійна.

Припинення визнання фінансового зобов'язання

11.36 Підприємство зобов'язане припинити визнання фінансового зобов'язання (або частини фінансового зобов'язання) тоді і тільки тоді, коли його погашають, тобто коли визначене в договорі зобов'язання погашено, анульовано або строк його дії закінчується.

11.37 Якщо існуючі позичальник та позикодавець здійснюють обмін борговими інструментами на суттєво відмінних умовах, то підприємства обліковує операцію як погашення первісного фінансового зобов'язання та визнання нового фінансового зобов'язання. Подібно до цього, значну зміну умов існуючого фінансового зобов'язання або його частини (незалежно від того, чи відбувається вона внаслідок фінансових труднощів боржника) підприємство обліковує як погашення первісного фінансового зобов'язання та визнання нового фінансового зобов'язання.

11.38 Різницю між балансовою вартістю фінансового зобов'язання (або частини фінансового зобов'язання), погашеного або переданого іншій стороні, та сплаченою компенсацією (включаючи будь-які передані немонетарні активи та прийняті зобов'язання) підприємство визнає визнавати у прибутку чи збитку.

Розкриття інформації

11.39 Нижче наведено інформацію, що має бути розкрита стосовно фінансових зобов'язань, оцінених за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку. Підприємства, що мають лише базові фінансові інструменти (а отже не застосовують положення Розділу 12), не матимуть жодних фінансових зобов'язань за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, і тому розкривати таку інформацію їм буде не потрібно.

Розкриття інформації про облікову політику для фінансових інструментів

11.40 Згідно з параграфом 8.5, у стислому описі значних аспектів облікової політики підприємство має надати інформацію про базу (бази) оцінки, що застосовується для фінансових інструментів, та інші аспекти облікової політики для фінансових інструментів, які допомагають зрозуміти фінансові звіти.

Звіт про фінансовий стан: категорії фінансових активів та фінансових зобов'язань

11.41 У звіті про фінансовий стан або у примітках підприємство розкриває на дату звітності загальну балансову вартість кожної з наведених нижче категорій фінансових активів та фінансових зобов'язань:

а) фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку (параграф 11.14в) i) та параграфи 12.8 та 12.9);

б) фінансові активи, які є борговими інструментами, оціненими за амортизованою собівартістю (параграф 11.14а));

в) фінансові активи, які є інструментами капіталу, оціненими за собівартістю мінус збитки від зменшення корисності (параграф 11.14в) ii) та параграфи 12.8 та 12.9);

г) фінансові зобов'язання, оцінені за справедливою вартістю, та вплив їх оцінки на прибуток чи збиток (параграфи 12.8 та 12.9);

ґ) фінансові зобов'язання, оцінені за амортизованою собівартістю (параграф 11.14а));

д) зобов'язання за кредитами, оцінені за собівартістю мінус збитки від зменшення корисності (параграф 11.14б)).

11.42 Підприємство розкриває інформацію, яка дозволяє користувачам фінансових звітів оцінювати значущість фінансових інструментів за їх фінансовою позицією та результатами. Наприклад, по відношенню до довгострокового боргу така інформація, як правило, включає умови боргового інструмента (такі як відсоткова ставка, строк погашення, графік погашення та обмеження, що цей борговий інструмент накладає на підприємство).

11.43 По відношенню до всіх фінансових активів та фінансових зобов'язань, оцінених за справедливою вартістю, підприємство розкриває базу для визначення справедливої вартості, наприклад, котирувальну ринкову ціну на активному ринку або методику оцінки. У разі використання певної методики оцінки підприємство має розкривати припущення, які застосовуються при визначенні справедливої вартості кожного класу фінансових активів або фінансових зобов'язань. Наприклад, якщо можливо, підприємство розкриває інформацію про припущення, які стосуються ставок попередньої оплати, розрахованих збитків за кредитами та відсоткових чи дисконтних ставок.

11.44 Якщо для інструменту капіталу, що оцінювався за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, надійного показника справедливої вартості більше не існує, то підприємство зобов'язане зазначити цей факт.

Припинення визнання

11.45 Якщо підприємство передало фінансові активи іншій стороні при операції, визнання якої не слід припиняти (див. параграфи 11.33 - 11.35), то за кожним класом таких фінансових активів підприємство має розкрити таку інформацію:

а) характер активів;

б) характер ризиків та винагород від володіння, які зберігаються за підприємством;

в) балансову вартість активів та будь-яких пов'язаних з ними зобов'язань, які продовжують визнаватися підприємством.

Застава

11.46 Якщо підприємство передає фінансові активи у заставу як забезпечення зобов'язань або непередбачених зобов'язань, то воно має розкрити таку інформацію:

а) балансова вартість переданих у заставу фінансових активів;

б) умови застави.

Невиконання (дефолт) або порушення зобов'язань щодо заборгованості за кредитами

11.47 Що стосується визнаної на дату звітності заборгованості за кредитами, за якою є порушення умов або дефолт з виплати основної частини, відсотків, внесків до амортизаційного фонду або порушення умов погашення і до дати звітності таке порушення не усунено, підприємство розкриває таку інформацію:

а) відомості про таке порушення або невиконання зобов'язань (дефолт);

б) балансова вартість відповідної заборгованості за кредитами на дату звітності;

в) чи було усунено порушення або невиконання зобов'язань (дефолт) або змінено умови заборгованості за кредитами перед затвердженням фінансових звітів до оприлюднення.

Статті доходу, витрат, прибутку чи збитку

11.48 Підприємство розкриває такі статті доходу, витрат, прибутків чи збитків:

а) дохід, витрати, прибутки чи збитки, включаючи зміни у справедливій вартості, визнані за:

i) фінансовими активами, оціненими за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку;

ii) фінансовими зобов'язаннями, оціненими за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку;

iii) фінансовими активами, оціненими за амортизованою собівартістю;

iv) фінансовими зобов'язаннями, оціненими за амортизованою собівартістю;

б) сумарний процентний дохід та сумарні процентні витрати (розраховані відповідно до методу ефективного відсотка) за фінансовими активами чи зобов'язаннями, не оціненими за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку;

в) суму будь-яких втрат від зменшення корисності за кожним класом фінансових активів.

<< | >>
Законодавчий акт: "МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ для малих та середніх підприємств (МСФЗ для МСП)". Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB). 2013

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Посилання на інструкції з визначення справедливої вартості, наведені у параграфах 11.27 - 11.32, містяться і в інших розділах цього МСФЗ, включаючи Розділ 12, Розділ 14, Розділ 15 та Розділ 16 "Інвестиційна нерухомість". При застосуванні цих інструкцій до активів, на які поширюється дія цих розділів, посилання на звичайні чи привілейовані акції в цьому параграфі слід вважати таким, що охоплює всі активи, які підпадають під дію цих розділів.

- АОВЦСЄ - Всесвітній поштовий союз - Всесвітня медична асоціація - Всесвітня митна організація - Всесвітня організація інтелектуальної власності - Всесвітня організація охорони здоров'я - Всесвітня психіатрична асоціація - Всесвітня туристична організація - Гаазька конференція з міжнародного приватного права - ГУАМ - Дунайська Комісія - Економічний Союз Бенілюкс - Європейська організація з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) - Інтернет-корпорація з призначення доменних імен та номерів (ICANN) - Ліга арабських держав - Ліга Націй - Міжнародна асоціація академій наук (МААН) - Міжнародна асоціація органів страхового нагляду (МАОСН (IAIS)) - Міжнародна Асоціація Повітряного Транспорту (IATA) - Міжнародна гідрографічна організація (МГО) - Міжнародна комісія з цивільного стану (СІЕС) - Міжнародна конфедерація вільних профспілок - Міжнародна морська організація - Міжнародна організація виноградарства та виноробства (МОВВ) - Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) - Міжнародна організація міграції (МОМ) - Міжнародна організація по боротьбі з відмиванням грошей (FATF) - Міжнародна організація праці - Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) - Міжнародна організація цивільної оборони (ICDO) - Міжнародна торговельна палата - Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) - Міжнародне агентство з питань відновлюваної енергії (IRENA) - Міжнародне епізоотичне бюро - Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) - Міжнародний валютний фонд - Міжнародний військовий трибунал - Міжнародний інститут уніфікації приватного права (УНІДРУА) - Міжнародний комітет Червоного Хреста та Червоного напівмісяця - Міжнародний союз (асоціація) суддів - Міжнародний союз автомобільного транспорту - Міжнародний союз електрозв'язку - Міжнародний союз залізниць - Міжнародний союз патентної кооперації - Міжнародні правові акти ООН - Міжнародні суди - НАТО - Національна Асоціація членів комісій з регулювання комунальних підприємств - Об'єднаний інститут ядерних досліджень - Організація економічного співробітництва та розвитку - Організація об'єднаних націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) - Організація співробітництва залізничних шляхів (железных дорог) (ОСЖД) - Північна Екологічна Фінансова Корпорація (НЕФКО) - Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ) - Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB) - Рада Митного Співробітництва - Світова організація торгівлі (СОТ) - Співдружність незалежних держав (СНД) - Фундаментальне міжнародне право - Чорноморське Економічне Співробітництво (ЧЕС) - Чорноморський Банк Торгівлі та Розвитку (ЧБТР) -