Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 <<

"Справа «Аднаралов проти України» (Заява № 10493/12)". Європейський суд з прав людини. 2014

Документ актуальний на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

Справа «Аднаралов проти України» (Заява № 10493/12)СТРАСБУРГ27 листопада 2014 рокуОСТАТОЧНЕ27/02/2015Офіційний перекладЦе рішення набуло статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.У справі «Аднаралов проти України»Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:Марк Віллігер (<…>), Голова,Ангеліка Нуссбергер (<…>),Боштьян М. Зупанчіч (<…>),Ганна Юдківська (<…>),Вінсент А. Де Гаетано (<…>),Андре Потоцький (<…>),Алеш Пейхал (<…>), судді,та Стівен Філліпс (<…>), Секретар секції,після обговорення за зачиненими дверима 4 листопада 2014 рокупостановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:ПРОЦЕДУРА1. Справу було розпочато за заявою (№ 10493/12), яку 8 лютого 2012 року подав до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) громадянин України п. Олексій Іванович Аднаралов (далі - заявник).2. Інтереси заявника, якому було надано юридичну допомогу, представляла пані Н. Охотнікова - юрист, що практикує у м. Харкові. Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - Наталія Севостьянова з Міністерстві юстиції України.3. 27 листопада 2013 року про заяву було повідомлено Уряд.ФАКТИI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ4. Заявник народився у 1955 році і проживає у м. Харкові.5. 5 травня 2004 року чотири працівники міліції затримали заявника за підозрою в отриманні хабара. Працівники міліції доправили його до Дзержинського районного відділу Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, де його тримали всю ніч. За твердженнями заявника, працівники міліції били його протягом декількох годин та примушували надати визнавальні покази.6. 6 травня 2004 року заявника було доставлено до прокуратури міста Харкова. Він поскаржився на жорстоке поводження старшому слідчому зазначеної прокуратури. Прокуратура направила заявника на судово-медичне обстеження.7. 7 травня 2004 року заявнику було діагностовано струс мозку і госпіталізовано до лікарні.8. 8 травня 2004 року заявник пройшов судово-медичне обстеження, за результатами якого у нього було виявлено численні синці на обличчі, грудях, ногах та руках, а також пошкоджений зуб.9. 11 травня 2004 року щодо заявника було порушено кримінальну справу за обвинуваченнями у вимаганні та одержанні хабара. У підсумку 27 квітня 2007 року справу було закрито з огляду на відсутність складу злочину.10. 2 червня 2004 року заявник подав до прокуратури міста Харкова ще одну скаргу на жорстоке поводження.11. 23 червня 2004 року заявник подав скаргу до прокуратури Харківської області у зв’язку з нерозглядом його скарги від 2 червня 2004 року.12. 12 серпня 2004 року прокуратура Дзержинського району м. Харкова відмовила у порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції. 7 жовтня 2004 року цю постанову було скасовано вищестоящою прокуратурою, яка призначила проведення додаткової перевірки.13. 28 жовтня 2004 року прокуратурою Дзержинського району м. Харкова було призначено судово-медичну експертизу заявника, яку було проведено у період з 28 грудня 2004 року по 13 січня 2005 року. Експерти дійшли висновку, який підтверджував попередні медичні висновки (див. пункти 7 і 8) і відповідно до якого тілесні ушкодження утворились внаслідок нанесення ударів тупими предметами у проміжок часу, вказаний заявником. Експерти також висловили думку, що не можна виключати завдання тілесних ушкоджень за обставин, вказаних заявником, оскільки всі вони могли бути заподіяні в результаті ударів кулаками.14. 23 вересня 2005 року прокуратура Фрунзенського району м. Харкова відмовила у порушенні кримінальної справи за скаргами заявника на жорстоке поводження. 31 травня 2006 року цю постанову було скасовано прокуратурою Харківської області.15. 15 червня 2006 року прокуратура Фрунзенського району м. Харкова знову відмовила у порушенні кримінальної справи за скаргами заявника на жорстоке поводження. Листом від 10 серпня 2008 року прокуратура Харківської області повідомила заявника, що постанову від 15 червня 2006 року було скасовано та що за неналежне виконання службових обов’язків на прокурора, який проводив перевірку, буде накладено дисциплінарне стягнення.16. 29 березня 2007 року прокуратура міста Харкова видала постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за скаргами заявника. Згодом зазначену постанову було скасовано.17. 8 січня 2008 року прокуратура міста Харкова знову відмовила у порушенні кримінальної справи за скаргами заявника на жорстоке поводження. Зазначену постанову 17 жовтня 2011 року було скасовано Київським районним судом м. Харкова, а справу повернуто на додаткову перевірку.18. 17 лютого 2012. року прокуратура міста Харкова знову відмовила у порушенні кримінальної справи за скаргами заявника на жорстоке поводження.19. 19 червня 2012 року Київський районний суд м. Харкова скасував вищезазначену постанову та повернув справу на додаткову перевірку до прокуратури. Суд зазначив, серед іншого, що він вже повертав справу на додаткову перевірку, але його вказівки не було виконано. Крім того, не було допитано заявника і не було проведено оцінку медичних доказів. 9 липня 2012 року апеляційний суд Харківської області залишив постанову суду першої інстанції без змін.20. 31 серпня 2012 року прокуратура міста Харкова відмовила у порушенні кримінальної справи за скаргами заявника на жорстоке поводження. 20 вересня 2012 року заявник оскаржив зазначену постанову до Київського районного суду м. Харкова.21. 19 листопада 2012 року набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України. 12 грудня 2012 року згідно з положеннями нового Кодексу прокуратура Дзержинського районну м. Харкова внесла відповідні відомості до новоствореного Єдиного реєстру досудових розслідувань та порушила кримінальну справу за скаргами заявника на жорстоке поводження.22. 6 лютого 2013 року слідчий прокуратури видав постанову про закриття вищезазначеної кримінальної справи.23. 4 березня 2013 року Дзержинський районний суд м. Харкова відмовив у задоволенні скарги заявника на постанову від 6 лютого 2013 року.24. 4 квітня 2013 року апеляційний суд Харківської області скасував постанову прокурора від 6 лютого 2013 року.25. 7 червня 2013 року заявник звернувся до прокуратури Харківської області з проханням здійснити нагляд за перевіркою його скарг на жорстоке поводження.26. 14 липня 2013 року прокуратура Дзержинського району м. Харкова видала постанову про закриття кримінальної справи у зв’язку з відсутністю у діях працівників міліції складу злочину.27. 30 вересня 2013 року прокуратура Харківської області повідомила заявника про постанову від 14 липня 2013 року.28. 8 жовтня і 3 грудня 2013 року заявник звертався до прокуратури Дзержинського району м. Харкова з проханням надіслати йому копію постанови від 14 липня 2013 року.29. 12 лютого 2014 року прокурор надіслав заявникові копію постанови від 14 липня 2013 року.30. 21 лютого 2014 року заявник оскаржив постанову від 14 липня 2013 року до слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова.31. 15 квітня 2014 року Дзержинський районний суд м. Харкова скасував постанову від 14 липня 2013 року та повернув справу прокурору на додаткове розслідування. Суд дійшов висновку, що слідчим вказівки апеляційного суду, що містилися у його ухвалі від 4 квітня 2013 року, фактично не виконувалися, без проведення досудового розслідування та перевірки усіх обставин справи винесено постанову про закриття кримінального провадження.II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВОA. Конституція України 1996 року32. Відповідними положеннями Конституції передбачено таке:... дивитись законодавчий акт

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Європейський суд з прав людини:

  1. Справа «Надточій проти України» (Заява № 32899/13). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  2. Справа «Васильков проти України» (Заява № 77801/13). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  3. Справа «Гриненко проти України» (Заява № 65890/13). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  4. Справа «Васильков проти України» (Заява № 77801/13). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  5. Справа «Гриненко проти України» (Заява № 65890/13). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  6. Справа «Подлєсная проти України» (Заява № 23002/13). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  7. Справа «Максименко проти України (№ 2)» (Заява № 45547/13). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  8. Справа «Корнацький проти України» (Заява № 19854/13). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  9. Справа «Авраамова проти України» (Заява № 2718/12). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  10. Справа «Трєт’як проти України» (Заява № 10919/20). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  11. Справа «Пономаренко проти України» (Заява № 17030/20). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  12. Справа «Гему проти України» (Заява № 16025/06). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  13. Справа «Сердюков проти України» (Заява № 11623/13). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  14. Справа «Шановський проти України» (Заява № 61431/15). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  15. Справа «Демидецький проти України» (Заява № 50829/09). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  16. Справа «Шевчук проти України» (Заява № 30854/09). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  17. Справа «Леонідов проти України» (Заява № 2064/12). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  18. Справа «Лисак проти України» (Заява № 52299/14). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  19. Справа «Ігор Луценко проти України» (Заява № 6251/14). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
  20. Справа «Жура проти України» (Заява № 66191/10). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк