Європейський суд з прав людини. "Справа «Будан проти України» (Заява № 38800/12)". 2016

Справа «Будан проти України» (Заява № 38800/12)
Автентичний переклад
СТРАСБУРГ14 січня 2016 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Будан проти України»
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Андре Потоцький (<…>), Голова,Ганна Юдківська (<…>),Сіофра О’Лірі (<…>), судді,та Мілан Блашко (<…>), заступник Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 15 грудня 2015 рокупостановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою (№ 38800/12), яку 14 червня 2012 року подав до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) громадянин України п. Едуард Юрійович Будан (далі - заявник).
2. Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений, на останніх етапах провадження - п. Б. Бабін з Міністерства юстиції України.
3. 22 квітня 2014 року про заяву було повідомлено Уряд.
ФАКТИ
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Заявник народився у 1996 році та до свого затримання проживав у с. Жовтень Одеської області.
5. 21 травня 2012 року заявник та його двоюрідний брат М. поїхали до м. Донецька, що знаходиться приблизно у семиста кілометрах від Жовтня.
6. 24 травня 2012 року вони вихопили сумку у жінки, яка сиділа на зупинці трамвая у м. Донецьку.
7. Згідно з твердженнями заявника 24 травня 2012 року його та М. було затримано міліцією на автовокзалі м. Донецька при спробі продати мобільний телефон, який вони знайшли у викраденій сумці.
8. Згідно з наявним у Суду протоколом затримання заявника і М. було затримано міліцією 25 травня 2012 року.
9. 25 травня 2012 року заявника було допитано міліцією, і він показав, що живе у с. Жовтень зі своєю матір’ю, Вірою Одажиу, та двома сестрами, і що він не працює та не навчається. Заявник також засвідчив, що «на даний час [він веде] жебрацький спосіб життя». Крім того, заявник розповів міліції, що 21 травня 2012 року він та М. вирушили з Жовтня до Донецька, аби «заробити трохи грошей». 22 травня 2012 року вони приїхали до м. Донецька та впродовж трьох наступних днів заробляли гроші, виконуючи музику у трамваях, 24 травня 2012 року вони вкрали сумку і пішли на автовокзал м. Донецька, оскільки мали намір повернутися додому, у с. Жовтень. Проте на автовокзалі їх було затримано міліцією.
10. 25 травня 2012 року міліцією заявникові в якості захисника було призначено адвоката Л.
11. 26 травня 2012 року заявника було доправлено до Донецького ізолятора тимчасового тримання.
12. 28 травня 2012 року заявникові було пред’явлено обвинувачення у вчиненні грабежу. Того ж дня слідчий В. надіслав до Київського районного суду м. Донецька подання про обрання заявникові в якості запобіжного заходу тримання під вартою. Він зазначив, що заявник обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до семи років, та що, перебуваючи на свободі, він може перешкодити встановленню істини у кримінальній справі, переховуватись від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність, оскільки походить з бідної сім’ї і не отримує від неї жодної фінансової підтримки, за місцем своєї реєстрації не проживає, і «з раннього віку займається жебракуванням по всій території України». Слідчий також зазначив, не надавши додаткових пояснень, що у разі звільнення заявник може вплинути на потерпілу.
13. 31 травня 2012 року міліцією заявникові замість адвоката Л. в якості захисника було призначено адвоката П.
14. 1 червня 2012 року Київський районний суд м. Донецька розглянув подання слідчого у присутності заявника та його адвоката, які клопотали перед судом про обрання запобіжного заходу, не пов’язаного з позбавленням свободи. У суді заявник зазначив, що міліція фізичного впливу на нього не здійснювала.
15. Того дня суд дійшов висновку про обґрунтованість подання слідчого та постановив взяти заявника під варту. Суд зазначив, що заявник за місцем реєстрації не проживає, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до семи років, і, перебуваючи на свободі, може перешкоджати встановленню істини, ухилятись від слідства і суду та продовжувати злочинну діяльність. Заявника було поміщено до Донецького слідчого ізолятора.
16. Цю постанову було оскаржено захисником П., який клопотав до апеляційного суду Донецької області про звільнення заявника під підписку про невиїзд.
17. 13 червня 2012 року апеляційний суд Донецької області залишив постанову від 1 червня 2012 року без змін. Зазначаючи, що хоча заявник має постійне місце проживання в Одеській області, суд вказав, що той факт, що він веде жебрацький спосіб життя, походить з бідної сім’ї та не отримує від неї жодної фінансової підтримки, є підставою для взяття його під варту, а більш м’яким запобіжним заходом, ніж взяття під варту, «виконання [ним] надалі процесуальних обов’язків неможливо забезпечити».
18. 1 березня 2013 року Київський районний суд м. Донецька визнав заявника винним у вчиненні грабежу і призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.
19. У своїй заяві заявник стверджував, що 24, 25 і 26 травня 2012 року, «позбавив[ши] [його] сну» і «із застосуванням [до нього] насилля», працівники міліції змусили його підписати документи, що за змістом не відповідали наданим ним раніше усним показам.
II. ВІДПОВІДНІ МІЖНАРОДНІ ДОКУМЕНТИ ТА НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
20. Відповідні положення Кримінально-процесуального кодексу у редакції, чинній на час подій, передбачали:
... дивитись законодавчий акт

= завантажити законодавчий акт =
<< | >>

Європейський суд з прав людини:

  1. Європейський суд з прав людини. Рішення у справі «Швець та інші проти України» (Заява № 40506/07 та 8 інших заяв - див. перелік у додатку) - 2017 год
  2. Європейський суд з прав людини. Заява № 27758/05, подана Степаном Мироновичем Семковичем проти України, та 4 інші заяви (див. перелік у додатку) - 2017 год
  3. Європейський суд з прав людини. Заява № 38930/14, подана Тетяною Василівною Калашниковою проти України - 2017 год
  4. Європейський суд з прав людини. Заява № 22325/08, подана Олександром Івановичем Калініченком проти України, та 3 інші заяви (див. перелік у додатку) - 2017 год
  5. Європейський суд з прав людини. Заява № 34059/06, подана Валерієм Миколайовичем Литвиненком проти України - 2017 год
  6. Європейський суд з прав людини. Заява № 4324/11, подана Олександром Яковичем Кержнером проти України - 2017 год
  7. Європейський суд з прав людини. Справа «Івань та інші проти України» (Заява № 24500/07 та 13 інших заяв - див. перелік у додатку) - 2017 год
  8. Європейський суд з прав людини. Справа «Соколов та інші проти України» (Заява № 7192/04 та 8 інших заяв - див. перелік у додатку) - 2017 год
  9. Європейський суд з прав людини. Справа «Ткаченко та інші проти України» (Заява № 15642/07 та 2 інші заяви - див. перелік у додатку) - 2017 год
  10. Європейський суд з прав людини. Заява № 77170/12, подана Ніною Миколаївною Поляковою та Олександром Івановичем Поляковим проти України - 2017 год
  11. Європейський суд з прав людини. Справа «Юдіна та інші проти України» (Заява № 8416/06 та 3 інші заяви - див. перелік у додатку) - 2017 год
  12. Європейський суд з прав людини. Рішення у справі «Дяченко та інші проти України» (Заява № 26417/08 та 8 інших заяв - див. перелік у додатку) - 2017 год
  13. Європейський суд з прав людини. Заява № 27114/11, подана Зінаїдою Євгенівною Калиновською проти України - 2017 год
  14. Європейський суд з прав людини. Заява № 35035/16, подана Миколою Дмитровичем Морару проти України - 2017 год
  15. Європейський суд з прав людини. Заява № 66327/13, подана Олександром Михайловичем Хорошевим проти України - 2017 год
  16. Європейський суд з прав людини. Справа «ЗАТ «ПІВДЕНБУДТРАНС» та інші проти України»(Заява № 29455/06 та 6 інших - див. перелік у додатку) - 2017 год
  17. Європейський суд з прав людини. Заява № 15712/13, подана Галиною Іванівною Бурмою проти України, та 207 інших заяв (див. додаток) - 2017 год
  18. Європейський суд з прав людини. Рішення у справі «Рибалкін та інші проти України» (Заява № 10771/06 та 6 інших - див. перелік у додатку) - 2017 год
  19. Європейський суд з прав людини. "Справа «Кузьміна проти України» (Заява № 11984/06)" - 2016 год
  20. Європейський суд з прав людини. "Справа «Шиянов проти України» (Заява № 12552/09)" - 2016 год