Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 <<

Справа «Соколов та інші проти України» (Заява № 7192/04 та 8 інших заяв - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2017

Документ актуальний на 01.06.2017
завантажити документ, актуальний на поточний час

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Соколов та інші проти України»

(Заява № 7192/04 та 8 інших заяв - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ

12 січня 2017 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Соколов та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ханлар Гаджієв (<…>), Голова,

Фаріс Вегабовіч (<…>),

Карло Ранцоні (<…>), судді,

та Хасан Бакірчі (<…>), заступник Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 15 грудня 2016 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені в додатку.

4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Деякі заявники скаржилися також за іншими положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, зокрема, на те, що тривалість цивільних проваджень була несумісною із вимогою «розумного строку» та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим.

Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:

Пункт 1 статті 6

«При визначенні його цивільних прав та обов’язків ... кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку [а] ... судом ...».

Стаття 13

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.».

7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див. «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43. ECHR 2000-VII),

8. У справах «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, від 9 листопада 2004 року, та «Єфименко проти України» (Efimenko v. Ukraine), № 55870/00, від 18 липня 2006 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».

10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.

11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ

12. У заяві № 7192/04 заявник подав також скарги за іншими положеннями Конвенції відповідно до усталеної практики Суду (див. перелік у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції, вони також не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні матеріали, та з огляду на його висновки в рішенні у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), № 40450/04, від 15 жовтня 2009 року, Суд вирішує, що вони також вказують на порушення Конвенції.

IV. ІНШІ СКАРГИ

13. Деякі заявники скаржилися також за іншими статтями Конвенції.

14. Суд розглянув заяви, наведені у переліку, та з огляду на наявні у нього документи та тією мірою, якою оскаржувані питання охоплюються його компетенцією, Суд визнає, що ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 і 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї.

Із цього випливає, що ця частина заяви повинна бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.

V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

15. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

16. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, пп. 109 та 112, від 09 листопада 2009 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку.

17. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості цивільних проваджень та відсутності в національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а також інші скарги відповідно до усталеної практики Суду, як вказано у переліку в додатку, а решту скарг у заявах - неприйнятними.

3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень.

4. Постановляє, що було порушення щодо інших скарг відповідно до усталеної практики Суду (див. додаток).

5. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

6. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 12 січня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

Заступник Секретаря

Хасан БАКІРЧІ

Голова

Ханлар ГАДЖІЄВ


Додаток

ПЕРЕЛІК

заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ заяви,

дата подання

П. І. Б. заявника,

дата народження

Початок провадження

Закінчення провадження

Загальна тривалість, інстанції

Інші скарги відповідно до усталеної практики

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат

(в євро)-1

1

7192/04

10/02/2004

Олександр Іванович

СОКОЛОВ

04/04/1945

16/04/2001

18/03/2003

24/07/2007

19/05/2010

років, 3 місяці та 9 днів

3 інстанції

7 років, 2 місяці та 2 дні

3 інстанції

Пункт 1 статті 6 - невиконання або тривале виконання рішень національних судів: Рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2002 року Рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 липня 2004 року

2 600

2

59887/08

28/10/2008

Елеонора Клавдіївна

ТАРНАВСЬКА

07/11/1946

31/05/2002

12/08/2008

6 років, 2 місяці та 13 днів 3 інстанції

500

3

1203/09

23/12/2008

Ніна Вікторівна

ВАСИЛИНЕНКО

01/02/1949

12/05/2003

28/05/2010

7 років, 17 днів 2 інстанції

1 800

4

35037/09

16/06/2009

Лідія Іванівна

БОНДАР

30/07/1936

10/12/1997

26/05/2009

11 років, 5 місяців та 17 днів

3 інстанції

3 000

5

49032/09

28/08/2009

Віра Іванівна

ВОЛОШИНА

18/03/1957

30/09/1998

25/11/2005

09/06/2004

22/06/2009

5 років, 8 місяців та 11 днів

3 інстанції

3 роки, 6 місяців та 29 днів

3 інстанції

1 800

6

17989/10

22/03/2010

(2 заявники)

Сергій Іванович

БУБЛИК

02/05/1955

Віктор Миколайович

СТЕПАНЧЕНКО

01/10/1947

18/09/2002

15/12/2004

14/08/2003

16/09/2009

10 місяців та 28 днів

3 інстанції

4 роки, 9 місяців та 2 дні

3 інстанції

500

7

23264/11

28/03/2011

Едем Юнусович

ЕМІРОВ

23/10/1971

30/11/2006

21/06/2011

4 роки, 6 місяців та 23 дні

2 інстанції

1 600

8

36887/11

03/06/2011

Віталій Дмитрович

ЗЕЛЕНИЙ

03/11/1935

27/05/2004

23/12/2010

6 років, 6 місяців та 27 днів

3 інстанції

900

9

7190/15

30/12/2014

Сергій Васильович

ХІТУН

27/12/1951

03/08/2008

10/09/2008

28/08/2008

04/07/2014

26 днів

3 інстанції

5 років, 9 місяців та 25 днів

3 інстанції

600

__________

-1 Та додатково будь-який податок, який може бути стягнутий з заявника.

Справа «Соколов та інші проти України» (Заява № 7192/04 та 8 інших заяв - див. перелік у додатку)

Рішення; Європейський суд з прав людини від 12.01.2017

Прийняття від 12.01.2017

Постійна адреса:

https://xn--80aagahqwyibe8an.com/go/974_b84

Законодавство України

станом на 15.01.2024

поточна редакція


Публікації документа

  • Офіційний вісник України від 19.05.2017 — 2017 р., № 39, стор. 33, стаття 1244

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Європейський суд з прав людини:

  1. Справа «Бахаров проти України» (Заява № 28982/19). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  2. Справа «Лях проти України» (Заява № 53099/19). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  3. Справа «Плешков та Плешкова проти України» (Заява № 5783/20). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  4. Справа «Дубас проти України» (Заява № 51222/20). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  5. Справа «Трачук проти України» (Заява № 24413/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  6. Справа «Удовиченко проти України» (Заява № 46396/14). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  7. Справа «Калугін проти України» (Заява № 25688/12). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  8. Справа «Давиденко проти України» (Заява № 45903/16). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  9. Справа «Володимир Торбіч проти України» (Заява № 14957/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  10. Справа «Трофименко проти України» (Заява № 18444/18). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  11. Справа «Борисов проти України» (Заява № 2371/11). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  12. Справа «Іскра проти України» (Заява № 12489/17). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  13. Справа «Пономаренко проти України» (Заява № 51456/17). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  14. Справа «Статівка проти України» (Заява № 64305/12). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  15. Справа «Мітсопулос проти України» (Заява № 62006/09). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  16. Справа «Жура проти України» (Заява № 66191/10). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  17. Справа «Аврамчук проти України» (Заява № 65906/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  18. Справа «Жох проти України» (Заява № 29319/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  19. Справа «Головін проти України» (Заява № 47052/18). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  20. Справа «Копчинський проти України» (Заява № 65647/12). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк