Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 <<

"Заява № 20427/06, подана Зінаїдою Петрівною Волобуєвою та Анною Іванівною Волобуєвою проти України". Європейський суд з прав людини. 2016

Документ актуальний на 30.03.2018
завантажити документ, актуальний на поточний час

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Заява № 20427/06,

подана Зінаїдою Петрівною Волобуєвою

та Анною Іванівною Волобуєвою проти України

Автентичний переклад

17 листопада 2016 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ханлар Гаджієв (<…>), Голова,

Фаріс Вегабовіч (<…>),

Карло Ранцоні (<…>), судді,

а також Хасан Бакірчі (<…>), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги заяву, подану у дату, зазначену в таблиці у додатку,

з огляду на декларацію щодо вилучення Судом заяви з реєстру справ, подану Урядом держави-відповідача,

після обговорення постановляє таке рішення:

ФАКТИ ТА ПРОЦЕДУРА

Перша заявниця, пані Зінаїда Петрівна Волобуєва, народилась 14 жовтня 1955 року.

Друга заявниця, пані Анна Іванівна Волобуєва, народилась 06 травня 1984 року.

Заявниці є громадянками України та проживають у м. Ялті, Автономна Республіка Крим. Про скарги заявниць за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції, а також за статтею 1 Першого протоколу на невиконання рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 30 березня 2001 року було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

06 травня 2010 року Верховний Суд України скасував рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 30 березня 2001 року.

ПРАВО

Суд зазначає, що друга заявниця ніколи не була окремою стороною в судовому та виконавчому провадженнях, що розглядаються, а відповідне рішення було винесено на користь тільки першої заявниці.

Таким чином, Суд доходить висновку, що скарги другої заявниці є неприйнятними, оскільки не відповідають ratione personae положенням Конвенції.

Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію з метою врегулювання питань, які порушувались заявою першої заявниці.

Урядом також було запропоновано Суду вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції.

Уряд визнав надмірну тривалість виконання рішення національного суду. Уряд запропонував виплатити першій заявниці 1575 євро та закликав Суд вилучити заяву з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції. Ця сума буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та виплачена протягом трьох місяців з дати отримання повідомлення про ухвалення Судом рішення. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку.

Виплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд не отримав відповіді першої заявниці про прийняття умов односторонньої декларації.

Суд зазначає, що підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції дозволяє йому вилучити заяву з реєстру справ, якщо «на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим».

Таким чином, Суд може вилучити заяву відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявники бажають продовження розгляду їхніх справ (див, принципи, що випливають з практики Суду, зокрема рішення у справі «Тахсін-Аджар проти Туреччини» (Tahsin Acar v. Turkey) [ВП], заява № 26307/95, пп. 75-77, ЄСПЛ 2003-VI).

Суд встановив чітку та вичерпну практику з приводу скарг щодо невиконання чи тривалого виконання рішень національних судів (див., наприклад, рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), № 40450/04, від 15 жовтня 2009 року).

З огляду на характер визнань, які містяться в декларації Уряду, а також запропоновану суму відшкодування, яка є співмірною із сумами, що присуджуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд цієї заяви є невиправданим (підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції).

У світлі вищевикладених міркувань Суд переконаний, що повага до прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї, не вимагає продовження розгляду заяви (пункт 1 статті 37 in fine).

Насамкінець Суд наголошує, що якщо Уряд не дотримається умов односторонньої декларації, заяву може бути поновлено у реєстрі справ відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції (ухвала щодо прийнятності у справі «Йосіповіч проти Сербії» (Josipovic v. Serbia), заява № 18369/07, від 4 березня 2008 року).

Враховуючи викладене, заяву слід вилучити з реєстру справ, що стосується скарг на невиконання або тривале виконання рішення національного суду.

Заявниці також подали інші скарги за тими ж статтями Конвенції. Суд розглянув їх та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї. Отже, ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пунктів 3 та 4 статті 35 Конвенції.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Бере до уваги умови декларації Уряду держави-відповідача в частині, що стосується невиконання або тривалого виконання рішення національного суду та засоби забезпечення дотримання зазначених у ній зобов’язань.

Вирішує вилучити цю частину заяви зі свого реєстру справ в частині вищезазначеної скарги відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції.

Оголошує решту заяви неприйнятною.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 08 грудня 2016 року.

Заступник Секретаря

Хасан БАКІРЧІ

Голова

Ханлар ГАДЖІЄВ


Додаток

СКАРГИ

за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції, а також статтею 1 Першого протоколу (невиконання або тривале виконання рішень національних судів і відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ заяви,

дата подання

П. І. Б. заявника,

дата народження

Дата отримання декларації Уряду

Дата отримання коментарів заявника,

за наявності

Сума, присуджена в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат (в євро)-1

1

20427/06

15/05/2006

Зінаїда Петрівна

ВОЛОБУЄВА

14/10/1955

06/07/2011

1 575

__________

-1 Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявника.

Заява № 20427/06, подана Зінаїдою Петрівною Волобуєвою та Анною Іванівною Волобуєвою проти України

Рішення; Європейський суд з прав людини від 17.11.2016

Прийняття від 17.11.2016

Постійна адреса:

https://xn--80aagahqwyibe8an.com/go/974_b77

Законодавство України

станом на 08.12.2023

поточна редакція


Публікації документа

  • Офіційний вісник України від 19.05.2017 — 2017 р., № 39, стор. 13, стаття 1237

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Європейський суд з прав людини:

  1. Справа «Шмакова проти України» (Заява № 70445/13). Європейський суд з прав людини. 2024 рікк
  2. Справа «Цеге фон Мантейфель проти України» (Заява № 29804/16). Європейський суд з прав людини. 2024 рікк
  3. Справа «Григоров проти України» (Заява № 44442/13). Європейський суд з прав людини. 2024 рікк
  4. Справа «Бахаров проти України» (Заява № 28982/19). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  5. Справа «Лях проти України» (Заява № 53099/19). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  6. Справа «Плешков та Плешкова проти України» (Заява № 5783/20). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  7. Справа «Дубас проти України» (Заява № 51222/20). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  8. Справа «Трачук проти України» (Заява № 24413/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  9. Справа «Удовиченко проти України» (Заява № 46396/14). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  10. Справа «Калугін проти України» (Заява № 25688/12). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  11. Справа «Давиденко проти України» (Заява № 45903/16). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  12. Справа «Володимир Торбіч проти України» (Заява № 14957/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  13. Справа «Трофименко проти України» (Заява № 18444/18). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  14. Справа «Борисов проти України» (Заява № 2371/11). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  15. Справа «Іскра проти України» (Заява № 12489/17). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  16. Справа «Пономаренко проти України» (Заява № 51456/17). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  17. Справа «Статівка проти України» (Заява № 64305/12). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  18. Справа «Мітсопулос проти України» (Заява № 62006/09). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  19. Справа «Жура проти України» (Заява № 66191/10). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  20. Справа «Аврамчук проти України» (Заява № 65906/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк