Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 <<

Рекомендація Комісії 2004/383/ЄС "Про використання похідних фінансових інструментів для інститутів спільного інвестування у цінні папери, що знаходяться в обігу (ICI)" від 27 квітня 2004 року " (Текст стосується ЄЕП)"КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ. Європейський Союз. 2004

Документ актуальний на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

                 Рекомендація Комісії 2004/383/ЄС 

"Про використання похідних фінансових

інструментів для інститутів спільного інвестування

у цінні папери, що знаходяться в обігу (ICI)"

від 27 квітня 2004 року

(Текст стосується ЄЕП)

КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського

Співтовариства ( 994_017 ), і, зокрема, його статтю 211, другий

абзац,

Оскільки:

(1) Однією з цілей змін до Директиви Ради 85/611/ЄЕС

( 994_293 ) від 20 грудня 1985 року про наближення законів,

підзаконних актів та адміністративних положень, що стосуються

інститутів спільного інвестування у цінні папери, що знаходяться в

обігу (ICI)(1), внесених Директивою 2001/108/ЄС(2), було

розширення сфери застосування фінансових інструментів, у які

можуть інвестувати ICI, і надати ICI можливість використовувати

сучасні методи інвестування. Це розширення допустимого

інвестування включає не лише інструменти грошового ринку,

банківські вклади, одиниці ICI ті інші інститути спільного

інвестування: зараз ICI дозволяється використовувати похідні

фінансові інструменти як частину їх інвестиційної політики, і не

тільки з метою хеджування позицій.

---------------- (1) OB L 375, 31.12.1985, C. 3; Директива з останніми

змінами, внесеними Директивою 2001/108/ЄС Європейського Парламенту

та Ради (OB L 41, 13.2.2002, C. 35).

(2) OB L 41, 13.1.2002, C. 35.

(2) Іншою метою цих змін було забезпечення захисту

інвесторів. Таким чином, Директива 85/611/ЄЕС ( 994_293 ), із

внесеними змінами, встановлює широку систему обмеження ризиків: з

метою забезпечення того, що ризики, пов'язані із новими видами

фінансових інструментів, зокрема відносно похідних фінансових

інструментів, належно та правильно контролюються, вимірюються та

керуються, від керуючих та інвестиційних компаній вимагається

застосовувати обґрунтовані процедури вимірювання ризиків під

наглядом компетентних органів. Зокрема, ці процедури вимірювання

ризику мають надати їм можливість в будь-який час відслідковувати,

вимірювати та керувати ризиками щодо позицій та їх внеском до

загального профілю ризиків відносно портфелю цінних паперах.

Керуючі або інвестиційні компанії повинні також застосувати

процедури для правильного та незалежного оцінювання вартості

фінансових похідних інструментів, які використовуються поза

біржею. Ці вимоги у Директиві 85/611/ЄЕС закликають до

встановлення відповідних меж для вимірювання ризиків та управління

ICI державами-членами. З метою полегшення розвитку таких меж та

забезпечення збалансованого підходу бажано рекомендувати певні

спільні базові принципи для вимірювання ризиків.

(3) У комітеті по зв'язках ICI було досягнуто домовленості

щодо користі від формулювання основних принципів, які

держави-члени повинні взяти до уваги.

Ці принципи повинні

допомогти державам-членам забезпечити рівноцінний та ефективний

захист інвесторів по всій території Співтовариства та рівні умови

конкуренції для операторів ICI та продуктів, що регулюються

різними юрисдикційними положеннями.

(4) Зважаючи на обмеження щодо загального охоплення похідних

інструментів, встановлене у першому пункті частини 3 статті 21

Директиви 85/611/ЄЕС ( 994_293 ), та максимальне обмеження

позикових операцій, встановлене у частині 2 статті 36 цієї

Директиви, має бути чітко зазначено, яке максимальне піддавання

ризику в цілому може бути здійснено ICI.

(5) Загальне охоплення ICI має бути оцінене на основі як

даних ризиків ICI, так і левериджу, що є результатом використання

похідних інструментів. Тому повинно бути забезпечено правильне

вимірювання ринкового ризику ICI. Таким чином, необхідно

рекомендувати можливі підходи до вимірювання ринкових ризиків

шляхом внесення ясності до умов використання таких типів

методологій: зобов'язальний підхід; VaR-підхід (ризикова вартість)

та стрес-тестування.

(6) З тих же причин, корисно рекомендувати деякі елементи для

методу оцінювання левериджу портфелю ICI, що є результатом

використання похідних інструментів.

(7) Відповідно до другого пункту частини 3 статті 21

Директиви 85/611/ЄЕС ( 994_293 ) піддавання ризику ICI має бути

обчислено з урахуванням не лише поточної ціни реальних активів,

але і ризиків неспроможності контрагента, цінову кон'юнктуру ринку

та час, доступний для ліквідації біржових позицій. Що стосується

ризику неспроможності контрагента відносно фінансових похідних

інструментів, які використовуються поза біржею, специфічні вимоги

встановлюються у 2 другому пункті частини 1 статті 22 цієї

Директиви. З огляду на ці вимоги бажано роз'яснити метод

обчислення ризиків неспроможності контрагента, що пов'язані з

похідними фінансовими інструментами, та спосіб, у який він

відноситься до методів та критеріїв, передбачених у Директиві

2000/12/ЄС Європейського Парламенту та Ради ( 994_277 ) від

20 березня 2000 року відносно доступу до діяльності і ведення

справ кредитних установ(1).

---------------- (1) OB L 41, 13.1.2002, C. 35.

(8) Відповідно до третього пункту частини 3 статті 21

Директиви 85/611/ЄЕС ( 994_293 ) піддавання ризику фінансових

похідних інструментів має бути включено до обчислення

концентраційних обмежень емітенту цінних паперів, встановлених у

статті 22 цієї Директиви. Відповідно до того самого положення

держави-члени можуть дозволити, що, коли ICI інвестує у

індексовані похідні інструменти, ці інвестиції не повинні

об'єднуватись із концентраційними обмеженнями емітента цінних

паперів, встановлених у статті 22. Тому доречно рекомендувати

стандарти для застосування концентраційних обмежень емітента

цінних паперів відносно фінансових похідних інструментів.

(9) Всі продажі цінних паперів без покриття є операціями, у

яких ICI піддаються ризикам купити цінні папери за ціну, вищу ніж

ціна, за якою цінні папери доставляються, і, таким чином, завдати

збитків та викликати ризик неможливості доставити базові фінансові

інструменти для розрахунку у час завершення операції. Ці ризики

завжди відносяться до тих операцій, у яких ICI змушені купувати

цінні папери на ринку для погашення своїх зобов'язань. У цих

випадках ICI піддаються ризику неспроможності виконати свої

зобов'язання повністю або частково за умовами операцій з

фінансовими похідними інструментами. Таким чином, стаття 42

Директиви 85/611/ЄЕС ( 994_293 ), загалом, забороняє продаж цінних

паперів без покриття з метою запобігти завданню великих збитків

ICI. Проте, в контексті операції з фінансовими похідними

інструментами, що містять фінансові умови щодо продажу цінних

паперів без покриття, ризики, які, як правило, пов'язані з

продажем цінних паперів без покриття, не завжди можуть бути

однаково обґрунтованими. Таким чином, доречно роз'яснити концепцію

продажу цінних паперів без покриття відносно фінансових похідних

інструментів та рекомендувати критерії, що застосовуються до

покриття операцій з похідними інструментами з метою сприяння

виконанню статті 42.

(10) Ця Рекомендація є першим кроком до єдиного розуміння

методологій вимірювання ризиків у сфері ICI. Проте, методології

вимірювання ризику перебувають під впливом постійного прогресу.

Тому необхідно вживати заходів, зважаючи на тенденції подальшого

розвитку, такі як Базельська угода про капітал (Базель II) та

Директива Співтовариства про вимоги до капіталу для банків та

інвестиційних компаній, що відповідає найновішим вимогам.

(11) Ця Рекомендація передбачає деякі основні елементи, які

потрібно взяти до уваги державам-членам для імплементації ними

Директиви 85/611/ЄЕС ( 994_293 ), із змінами, внесеними Директивою

2001/108/ЄС. Має бути відзначено, що ця Рекомендація не передбачає

вичерпних керівних вказівок щодо використання фінансових похідних

інструментів для ICI, але має намір окреслити деякі принципи, які

можуть розглядатися як необхідна основа спільного підходу до

вимірювання ризиків для ICI,

РЕКОМЕНДУЄ:

В рамках імплементації Директиви 85/611/ЄЕС ( 994_293 )

держави-члени повинні застосувати таке:

1. Системи вимірювання ризику, адаптовані до відповідного

профілю ризику ICI

При застосуванні частини 1 статті 21 Директиви 85/611/ЄЕС

( 994_293 ) державам-членам рекомендується забезпечити

використання керуючими або інвестиційними компаніями систем

вимірювання ризиків, адаптованих до відповідного профілю ризиків

ICI для того, щоб переконатися у тому, що вони правильно вимірюють

всі матеріальні ризики, які мають відношення до ICI, під наглядом

компетентних органів.

2. Узгоджене тлумачення обмежень піддавання ризикам ICI

2.1. Обмеження щодо загального охоплення ICI похідними

інструментами та загальне піддавання ризикам

Державам-членам рекомендується забезпечити, щоб загальне

охоплення щодо фінансових похідних інструментів не перевищувало

100% вартості чистих активів ICI, і звідси загальне піддавання

ризикам ICI не має перевищувати 200% вартості чистих активів на

постійній основі.

2.2. Обмеження можливих проміжних позик

Державам-членам рекомендується забезпечити, щоб загальне

піддавання ризикам ICI не перевищувало 10% шляхом проміжних позик,

таким чином, загальне піддавання ризикам ICI не має перевищувати

210% вартості чистих активів за будь-яких обставин.

2.3. Спільне застосування пунктів 3 та 4

Для застосування 100% обмеження до загального охоплення щодо

похідних інструментів державам-членам рекомендується забезпечити

дотримання пунктів 3 та 4.

3. Належним чином вивірені стандарти для вимірювання ринкових

ризиків

3.1. Адаптація методологій вимірювання ризиків до профілю

ризиків ICI

Відповідно до загального принципу, зазначеного у пункті 1 та

встановленого у частині 1 статті 21 Директиви 85/611/ЄЕС

( 994_293 ), державам-членам рекомендується дозволити

диференціювати методологічні підходи до відповідних категорій

некваліфікованих ICI, які, загалом, мають менші та простіші

похідні позиції шляхом використання, наприклад, декілька ванільних

(стандартних) опціонів, та досвідчених ICI. Ця відмінність між

цими категоріями та їх точне визначення потребує подальшої роботи

відповідно до пункту 3.4. Обумовлюючи закінчення такої роботи,

держави-члени повинні наближатися до більш вивіреного підходу для

вимірювання ринкових ризиків відповідно до пунктів 3.2 та 3.3.

3.2. Некваліфіковані ICI

3.2.1. Використання зобов'язального підходу

Державам-членам рекомендується вимагати від своїх

компетентних органів забезпечити, щоб у випадку некваліфікованих

ICI, вони переконувалися у тому, що ринкові ризики оцінюються

належним чином шляхом використання зобов'язального підходу, за

допомогою якого похідні позиції ICI конвертуються в еквівалентні

позиції у реальних активах, включених до цих похідних

інструментів. Для застосування зобов'язального підходу компетентні

органи держав-членів також повинні взяти до уваги критерії, такі

як загальне піддавання ризикам ICI, що походить від використання

фінансових похідних інструментів, характер, мету, кількість і

періодичність контрактів, укладених ICI, та ухвалені методи

управління.

3.2.2. Ступені технічної точності

У випадку опціонів державам-членам рекомендується дозволити

застосування дельта-підходу, який базується на чутливості до змін

у ціні опціону та до незначних змін у ціні базового фінансового

інструменту. Конверсія форвардів, ф'ючерсів та позицій

своп-операцій повинна залежати від точного характеру

основоположних контрактів. У разі неформальних договорів вартість

контрактів у поточних цінах, зазвичай, буде відповідною.

3.2.3. Запрошення взяти до уваги подальші додаткові засоби

захисту

Держави-члени мають розглянути, чи потрібні додаткові засоби

захисту в контексті використання зобов'язального підходу, такі, як

належна верхня межа загального охоплення відносно фінансових

похідних інструментів менше 100% вартості чистих активів для

некваліфікованих ICI.

3.3. Кваліфіковані ICI

3.3.1. Стандартне використання VaR-підходу зі

стрес-тестуванням

У випадку кваліфікованих ICI державам-членам рекомендується

вимагати від керуючих або інвестиційних компаній регулярно

застосовувати VaR-підходи. У VaR-підходах оцінюється максимальна

потенційна втрата, яку може понести портфель ICI протягом певного

проміжку часу та із певним рівнем довіри. Державам-членам

рекомендується вимагати від керуючих або інвестиційних компаній

також використовувати стрес-тестування з метою керування ризиками,

пов'язаними з можливим анормальним коливанням ринку.

Стрес-тестування вимірює наскільки шкідливо фінансові або

економічні події впливають на вартість портфеля у певний момент

часу.

3.3.2. Запрошення до розроблення загальних зразків стандартів

у якості наступного кроку

Для застосування VaR-підходів державам-членам рекомендується

вимагати застосування відповідних стандартів згідно із

пунктом 3.1. З цією метою держави-члени повинні взяти до уваги, як

можливий приклад, такі параметри: інтервал довіри 99%, період

володіння, що складає один місяць із "нещодавніми" коливаннями,

тобто не більше одного року з дати розрахунків без шкоди

проведенню компетентними органами подальшого тестування. Коли

загальні стандарти було розроблено у ході подальшої роботи,

проведеної державами-членами відповідно до пункту 3.4,

держави-члени повинні дозволяти керуючим або інвестиційним

компаніям відступати від цих стандартів лише у кожному конкретному

випадку, належно вивченому компетентними органами відповідно до

передбаченого у пункті 3.3.3.

3.3.3. Внутрішні моделі вимірювання ризиків

Державам-членам рекомендується приймати лише ті внутрішні

моделі вимірювання ризиків, запропоновані керуючою або

інвестиційною компанією, які є предметом регулювання належних

засобів безпеки, включаючи зазначені у цій Рекомендації. Моделі,

що розглядаються, повинні бути предметом для належного вивчення

компетентними національними органами. Державам-членам також

рекомендується оприлюднити список моделей, що визнаються

компетентними національними органами, та зробити їх публічно

доступними за допомогою відповідних засобів.

3.4. Рекомендації для проведення подальшої роботи

Зважаючи на те, що ці методології вимірювання ризиків

потребують подальшого вдосконалення, державам-членам

рекомендується заохочувати свої компетентні органи проводити

подальшу роботу з метою розроблення більш досконалих та детальних

методів вимірювання ризиків, і таким чином розробити загальний

підхід для всього Співтовариства. Зокрема, це стосується:

(a) критеріїв ідентифікації кваліфікованих та

некваліфікованих ICI;

(b) конверсії похідних фінансових інструментів у еквівалентні

базові активи та взаємної компенсації позицій, що лежать в основі

похідних фінансових інструментів у випадку застосування

зобов'язального піходу;

(c) оптимальних методів у сфері VaR-підходів та

стрес-тестування;

(d) стандартів, яким мають відповідати внутрішні моделі для

того, щоб їх використовували ICI.

4. Належним чином вивірені стандарти для оцінювання левериджу

4.1. Використання зобов'язального підходу

За відсутності досконалих методологій, зазначених у

пункті 4.2, державам-членам рекомендується вимагати

використовувати зобов'язальний підхід для оцінювання левериджу

ICI, у комбінації із VaR-підходами та стрес-тестуванням,

потрібними з метою вимірювання піддавання ринковим ризикам

кваліфікованих ICI відповідно до пункту 3.3.

Державам-членам також рекомендується дозволити керуючим або

інвестиційним компаніям, що використовують зобов'язальний підхід

відповідно до пункту 3.2, також використовувати зобов'язальний

підхід для оцінювання левериджу.

4.2. Запрошення для дозволу використання подальших досконалих

технологій

У випадку ICI, кваліфікованих для цілей пункту 3.3, за умови,

що наглядові органи повністю переконані у тому, що дана керуюча

або інвестиційна компанія вже розробила та випробувала належний

метод оцінювання левериджу шляхом VaR-підходу та стрес-тестування,

та за умови, що цей метод належно обґрунтовано керуючою або

інвестиційною компанією, держави-члени повинні визнати його як

метод оцінювання левериджу. З цією метою державам-членам особливо

рекомендується взяти до уваги підходи, що залежать від стандарту

порівняння, такі як VaR-підхід/стрес-тестування відповідного

базисного портфелю, який відповідає інвестиційній політиці ICI,

або VaR/стрес-тестування належного еталонного рівня.

4.3. Рекомендації щодо проведення подальшої роботи

Державам-членам рекомендується взяти до уваги, що методи

оцінювання левериджу ICI потребують подальшого вдосконалення,

зокрема, це стосується максимальної вартості

VaR-підходу/стрес-тестування, що відповідає загальному охопленню,

що становить 200% від вартості чистих активів ICI. Тому вони

повинні заохочувати свої компетентні національні органи проводити

подальшу роботу для розроблення більш досконалих та складних

методів оцінювання левериджу, спрямованих на розвиток загального

підходу для всього Співтовариства.

5. Застосування відповідних стандартів та визнаних методів

зниження ризику для обмеження ризику невиконання зобов'язань

5.1. Критерії обмеження піддавання фінансових похідних

інструментів, які використовуються поза біржею, ризику невиконання

зобов'язань

Державам-членам рекомендується забезпечити, щоб усі угоди з

похідними фінансовими інструментами, які вважаються вільними від

ризику невиконання зобов'язань, здійснювалися на біржі, у якій

розрахункова палата відповідає таким умовам: вона підтримується

належною гарантією виконання зобов'язань та характеризується

щоденною переоцінкою позицій щодо похідних фінансових документів

та хоча б щоденним маржируванням.

5.2. Рекомендації щодо використання максимальних потенційних

збитків

Державам-членам рекомендується вимагати, щоб охоплення іншої

сторони контракту фінансовими похідними інструментами, які

використовуються поза біржею, вимірювалось на максимальних

потенційних збитках, понесених ICI у разі невиконання контрагентом

своїх зобов'язань, а не на основі номінальної вартості

позабіржового контракту.

5.3. Запрошення щодо використання в першу чергу стандартів,

встановлених Директивою 2000/12/ЄС ( 994_277 )

Відповідно до закріплених кількісних пруденціальних обмежень,

вже встановлених Директивою 2001/108/ЄС, державам-членам

рекомендується вимагати оцінювання ризику невиконання зобов'язань

відносно фінансових похідних інструментів, які використовуються

поза біржею, відповідно до методу переоцінки за ринковими цінами,

встановленого Директивою 2000/12/ЄС Європейського Парламенту та

Ради(1) ( 994_277 ), незважаючи на потребу відповідних моделей

ціноутворення, коли ринкова ціна недоступна. Держави-члени також

повинні вимагати використання повного кредитно-еквівалентного

підходу, встановленого у Директиві 2000/12/ЄС, включаючи додаткову

методологію, що відображає потенційний майбутній ризик.

---------------- (1) OB L 375, 31.12.1985, C. 3; Директива з останніми

змінами, внесеними Директивою 2001/108/ЄС Європейського Парламенту

та Ради (OB L 41, 13.2.2002, C. 35).

5.4. Визнання забезпечення з метою оцінювання піддавання ICI

ризику невиконання зобов'язань

5.4.1. Загальні критерії

Державам-членам рекомендується дозволити передбачати визнання

гарантії з метою зменшити ризик невиконання зобов'язань для ICI за

умови що, відповідно до пруденціальних правил, встановлених у

Директиві 2000/12/ЄС ( 994_277 ), та, беручи до уваги подальший

розвиток, гарантія:

(a) прив'язана до ринкової вартості на щоденній основі та

перевищує вартість ризикової суми;

(b) піддається лише незначним ризикам (наприклад, державні

облігації з першим кредитним рейтингом або грошові кошти) і є

ліквідним;

(c) зберігається у депозитарію третьої сторони, яка не

пов'язана із постачальником, або законно захищена від наслідків

поразки пов'язаної сторони;

(d) може повністю регулюватися ICI у будь-який час.

5.4.2. Обмеження накопичення ризику

Відповідно до загального принципу розподілу ризиків

державам-членам рекомендується забезпечити, щоб піддавання

контрагента ризикам невиконання зобов'язань у певній установі або

відповідно групі після того, як була взята до уваги будь-яка

гарантія, отримана від цієї установи або групи, не перевищувало

20% від обмежень, встановлених Директивою 85/611/ЄЕС ( 994_293 ),

як на індивідуальному рівні відповідно до другого підпункту

частини 2 статті 22, так і на груповому рівні відповідно до

частини 5 статті 22 цієї Директиви.

5.5. Визнання взаємної компенсації

Державам-членам рекомендується дозволити ICI охопити позиції

їх фінансових похідних інструментів, які використовуються поза

біржею, щодо одного й того самого контрагента, за умови, що

процедури охоплення відповідають умовам, встановленим у Директиві

2000/12/ЄС ( 994_277 ), і що вони базуються на юридично

обов'язкових угодах.

6. Використання належних методологій під час застосування

обмежень до ризику емітента

6.1. Адаптація методологій вимірювання ризиків до типології

похідних інструментів

Зважаючи на те, що четвертий підпункт частини 3 статті 21

Директиви 85/611/ЄЕС ( 994_293 ) передбачає, що з метою включення

похідних фінансових інструментів до концентраційних обмежень

емітента, передбачених статтею 22, вони повинні бути конвертовані

у еквіваленті базові позиції, державам-членам рекомендується

вимагати використання методологій, які відповідають типу

інструменту, що розглядається. Наприклад, держави-члени можуть

дозволити використовувати дельта-підхід для опціонів. У випадках,

коли цей підхід є недоречним або технічно неможливим через

складність зазначеного похідного фінансового інструменту,

держави-члени можуть дозволити використання підходу, що базується

на максимальних потенційних збитках, пов'язаних з цим похідним

інструментом, як граничне оцінювання ризику платоспроможності.

6.2. Випадок індексованих похідних інструментів

Державам-членам радиться при використанні ними своїх

дискреційних повноважень для застосування опціону, передбачених

третім підпунктом частини 3 статті 21 Директиви 85/611/ЄЕС

( 994_293 ), взяти до уваги те, чи відповідає базовий перелік

фінансових похідних інструментів вимогам статті 22а цієї

Директиви. Для застосування частини 2 статті 21 та третього

підпункту частини 3 статті 21 цієї Директиви, державам-членам

рекомендується звернути увагу, що керівництво інвестиційної

компанії, загалом, має бути попереджено про невикористання

похідних фінансових інструментів, що базуються на автоматично

сформованому переліку з наміром обійти концентраційні обмеження

емітенту у статті 22. Державам-членам також рекомендується

звернути увагу, що керівництво інвестиційної компанії має бути

попереджено про невикористання похідних фінансових інструментів,

що базуються на індексах, які не відповідають концентраційним

обмеженням, встановленим статтею 22а Директиви 85/611/ЄЕС.

6.3. Обмеження концентрації ризиків

Державам-членам рекомендується вимагати від керуючих або

інвестиційних компаній накопичувати ризик контрагента разом із

ризиком емітента по відношенню до однієї і тієї ж установи або

групи для застосування 20% ліміту вартості чистих активів

відповідно до другого підпункту частини 2 статті 22 та частини 5

статті 22 Директиви 85/611/ЄЕС ( 994_293 ).

7. Застосування відповідних правил покриття до операцій із

перерахованими похідними фінансовими інструментами, так і з

фінансовими похідними інструментами, які використовуються поза

біржею

7.1. Належне покриття за відсутності розрахунку грошовими

коштами

Коли похідний фінансовий інструмент передбачає, автоматично

або за вибором контрагента, фізичну поставку базового фінансового

інструменту під час погашення строку або реалізації, і за умови,

що фізична поставка є поширеною практикою щодо зазначеного

інструменту, державам-членам рекомендується вимагати від ICI

утримувати цей базовий фінансовий інструмент як покриття у їх

інвестиційних портфелях.

7.2. Виняткова заміна альтернативним базовим покриттям за

відсутності розрахунку грошовими коштами

У випадках, коли ризики базових похідних фінансових

інструментів можуть бути належним чином представлені іншими

базовими фінансовими інструментами, і базовий фінансовий

інструмент є високоліквідним, держави-члени повинні розглянути

можливість дозволити ICI володіти винятково іншими ліквідними

активами як покриттям за умови, що вони можуть бути використані у

будь-який час для придбання базових фінансових інструментів, що

мають бути доставлені, і що додатковий ринковий ризик, який

асоціюється з цим типом трансакції, є належно виміряним.

7.3. Заміна альтернативним базовим покриттям у випадку

розрахунку грошовими коштами

Якщо похідні фінансові інструменти оплачуються грошовими

коштами автоматично, або за наказом ICI, держави-члени повинні

дозволити ICI не утримувати специфічні базові інструменти як

покриття. У цьому випадку, державам-членам рекомендується взяти до

уваги такі категорії у якості прийнятного покриття:

(a) грошові кошти;

(b) ліквідні інструменти боргу (наприклад, державні облігації

з першим кредитним рейтингом) із відповідними гарантіями захисту

(зокрема, різницею між цінами продажу та купівлі цінних паперів

("підстригання"));

(c) інші високоліквідні активи, які визнаються компетентними

органами, зважаючи на їх співвідношення із базовими похідними

фінансовими інструментами, що є об'єктом для відповідних гарантій

захисту (наприклад, у відповідних випадках різниця між цінами

продажу та купівлі цінних паперів (стрижка)).

В контексті застосування статті 42 Директиви 85/611/ЄЕС

( 994_293 ), держави-члени повинні розглядати ці інструменти як

"ліквідні", що можуть бути конвертовані у грошові кошти протягом

не більше семи операційних днів за ціною, що найбільш точно

відповідає поточній оцінці вартості фінансового інструменту на

його власному ринку. Державам-членам рекомендується забезпечити,

щоб відповідна сума грошових коштів була у розпорядженні ICI у

строк погашення/закінчення або дату виконання похідного

фінансового інструменту.

7.4. Обчислення рівня покриття

Державам-членам рекомендується вимагати обчислення рівня

покриття відповідно до зобов'язального підходу.

7.5. Характер базових фінансових інструментів

Державам-членам рекомендується вимагати, що базові фінансові

інструменти якщо вони передбачають розрахунок грошовими коштами

або фізичну поставку, так само як і фінансові інструменти, що

утримуються для покриття, мають відповідати Директиві та

інвестиційній політиці ICI.

7.6. Рекомендації для проведення подальшої роботи

Відносно покриття трансакцій із похідними фінансовими

інструментами, державам-членам рекомендується заохочувати свої

компетентні органи до ідентифікації загальної типології трансакцій

із похідними фінансовими інструментами, у яких можна

ідентифікувати профіль ризику продажу цінних паперів без покриття.

8. Від держав-членів вимагається інформувати Комісію,

наскільки це можливо, до 30 вересня 2004 року, про будь-які

заходи, яких було вжито відповідно до цієї Рекомендації та

інформувати про перші результати її імплементації, як тільки вони

будуть доступні, не пізніше 28 лютого 2005 року.

9. Цю Рекомендацію адресовано державам-членам.

Вчинено в Брюсселі 27 квітня 2004 року.

За Комісію Frederik BOLKESTEIN

Член Комісії


Публікації документа

  • Офіційний вісник Європейського Союзу від 07.06.2004 — 2004 р., / L199 /, стор. 24

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Законодавство Європейського Союзу:

  1. УГОДА про фінансування заходу «EU4BUSINESS: Підтримка малих та середніх підприємств (МСП) в Україні» (ENI/2020/042-435). Європейський Союз. 2020 рікк
  2. РІШЕННЯ № ____/2019 РАДИ АСОЦІАЦІЇ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС від ____ ____________ 2019 року про внесення змін і доповнень до Додатка XXVII до Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з однієї сторони, та між Україною, з іншої сторони. Європейський Союз. 2019 рікк
  3. "ДОДАТКОВА УГОДА № 1 (у формі обміну листами) між Урядом України та Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, до Угоди про фінансування Рамкової програми на підтримку угод між Україною та Європейським Союзом від 20 грудня 2013 року". Європейський Союз. 2018 рікк
  4. "УГОДА між Урядом України і Європейським Союзом про участь України в програмі ЄС “Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)”". Європейський Союз. 2018 рікк
  5. ДОДАТКОВА УГОДА № 2 між Урядом України та Європейською Комісією, що діє від імені Європейського Союзу, до Угоди про фінансування ENPI/2013/024-517 "Програма підтримки секторальної політики - Підтримка регіональної політики України". Європейський Союз. 2017 рікк
  6. "МЕМОРАНДУМ про взаєморозуміння щодо Стратегічного Енергетичного Партнерства між Україною та Європейським Союзом спільно з Європейським Співтовариством з атомної енергії". Європейський Союз. 2016 рікк
  7. ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 2016/1629 від 14 вересня 2016 року про встановлення технічних вимог до суден внутрішнього плавання, про внесення змін до Директиви 2009/100/ЄС і про скасування Директиви 2006/87/ЄС. Європейський Союз. 2016 рікк
  8. ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2016/1148 від 6 липня 2016 року про заходи для високого спільного рівня безпеки мережевих та інформаційних систем на території Союзу. Європейський Союз. 2016 рікк
  9. РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних). Європейський Союз. 2016 рікк
  10. ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНЕ РІШЕННЯ КОМІСІЇ (ЄС) 2016/650 від 25 квітня 2016 року щодо стандартів оцінки безпеки засобів для створення кваліфікованих підпису та печатки відповідно до статей 30(3) та 39(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 910/2014 про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій на внутрішньому ринку. Європейський Союз. 2016 рікк
  11. РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 2016/426 від 9 березня 2016 року про прилади, що працюють на газоподібному паливі, та про скасування Директиви 2009/142/ЄС. Європейський Союз. 2016 рікк
  12. РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 2016/425 від 9 березня 2016 року про засоби індивідуального захисту та скасування Директиви Ради 89/686/ЄЕС. Європейський Союз. 2016 рікк
  13. РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2016/424 від 9 березня 2016 року про канатні дороги та скасування Директиви 2000/9/ЄС. Європейський Союз. 2016 рікк
  14. УГОДА про фінансування. Європейський Союз. 2016 рікк
  15. УГОДА про фінансування. Європейський Союз. 2016 рікк
  16. "УГОДА (у формі обміну нотами) між Урядом України, Урядом Республіки Молдова та Європейською Комісією про продовження дії мандату Місії Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова". Європейський Союз. 2015 рікк
  17. "ДОДАТКОВА УГОДА № 2 (у формі обміну листами)між Урядом України та Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, до Угоди про фінансування програми "Твіннінг і технічна допомога для підтримки Європейської політики сусідства"(ENPI/2010/22315) від 30 листопада 2011 року". Європейський Союз. 2015 рікк
  18. "МАКРОФІНАНСОВА ДОПОМОГА УКРАЇНІ""КРЕДИТНА УГОДА між УКРАЇНОЮ як Позичальником, НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ як Фінансовим агентом Позичальника та ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ як Кредитором". Європейський Союз. 2015 рікк
  19. "РЕКОМЕНДАЦІЯ № 2015/1 від 16.03.2015 про імплементацію Порядку денного асоціації між Україною та ЄС". Європейський Союз. 2015 рікк
  20. "ДОДАТКОВА УГОДА № 1 (у формі обміну листами) між Урядом України та Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, до Угоди про фінансування Рамкової програми на підтримку угод між Україною та Європейським Союзом від 19 грудня 2012 року". Європейський Союз. 2015 рікк