Європейське співтовариство. Директива 2009/110/ЕС Європейського Парламенту та Ради щодо започаткування та здійснення діяльності установами - емітентами електронних грошей та пруденційний нагляд за ними, що вносить зміни до Директиви 2005/60/ЕС та 2006/48/ЕС, та скасовує Директиву 2000/46/ЕС " 16 вересня 2009 року" (Текст стосується ЄЕП). 2009

Директива 2009/110/ЕС Європейського Парламенту та Ради щодо започаткування та здійснення діяльності установами - емітентами електронних грошей та пруденційний нагляд за ними, що вносить зміни до Директиви 2005/60/ЕС та 2006/48/ЕС, та скасовує Директиву 2000/46/ЕС 16 вересня 2009 року (Текст стосується ЄЕП) ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ, Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства ( 994_017 ) та, зокрема, перше і третє речення частини 2 його статті 47 та статтю 95, Беручи до уваги пропозицію Комісії, Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету, Беручи до уваги висновок Європейського Центрального Банку, Діючи відповідно до процедури, встановленої статтею 251 Договору ( 994_017 ), Оскільки: (1) Директиву 2000/46/ЕС Європейського Парламенту та Ради ( 994_178 ) від 18 вересня 2000 року про започаткування та здійснення діяльності установами - емітентами електронних грошей та пруденційний нагляд за ними було ухвалено у відповідь на появу нових попередньо оплачених продуктів для здійснення електронних платежів, та передбачалось, що вона створить чітку правову основу для стабілізації внутрішнього ринку, водночас з цим забезпечуючи належний рівень пруденційного нагляду. (2) У ході аналізу Директиви 2000/46/ЕС ( 994_178 ) Комісія наголосила на потребі перегляду цієї Директиви, адже, на її думку, деякі з її положень стали на заваді формуванню справжнього єдиного ринку послуг із застосування електронних грошей та розвитку таких послуг, орієнтованих на користувача. (3) Директивою 2007/64/ЕС Європейського Парламенту та Ради від 13 листопада 2007 року про платіжні послуги на внутрішньому ринку встановлено нову та узгоджену правову основу для здійснення платіжних послуг, яка передбачає узгодження положень національного законодавства щодо пруденційних вимог у зв'язку з виникненням нової категорії постачальників платіжних послуг, а саме платіжних установ. (4) з метою усунення перешкод входженню на ринок та спрощення процесу започаткування та здійснення діяльності з випуску електронних грошей, правила, які регулюють діяльність установ-емітентів електронних грошей, мають бути переглянуті таким чином, щоб створити умови для добросовісної конкуренції всіх постачальників платіжних послуг. (5) доцільно обмежити застосування цієї Директиви до постачальників платіжних послуг, які є емітентами електронних грошей. Цю Директиву не слід застосовувати до грошової вартості, яка зберігається на спеціальних попередньо оплачених інструментах, призначених для певних потреб, які можна використовувати лише в обмежений спосіб, оскільки вони дозволяють власнику електронних грошей придбати товари або послуги лише в приміщеннях емітента електронних грошей або в обмеженій мережі постачальників послуг згідно з прямою торговою угодою з професійною установою-емітентом, або тому, що їх можна використовувати лише для придбання обмеженого асортименту товарів та послуг. Слід вважати, що інструмент використовується в межах такої обмеженої мережі, якщо його можна використовувати лише для купівлі товарів чи послуг у конкретному магазині або мережі магазинів, або для придбання обмеженого асортименту товарів чи послуг, незалежно від географічного розташування точки продажу. До таких інструментів можна було б віднести кредитні картки магазинів, картки автозаправних станцій, членські картки (іменні посвідчення), квитки для проїзду в міському транспорті, ваучери на харчування або ваучери на надання послуг (наприклад, ваучери на догляд за дитиною або на користування соціальними схемами чи схемами обслуговування, за допомогою яких частково оплачуються послуги персоналу, який виконує хатню роботу, наприклад, прибирання, прасування чи садівництво), які інколи обтяжуються спеціальним податком, або правову основу для трудової діяльності, яка сприятиме використанню таких інструментів у реалізації завдань, передбачених соціальним законодавством. У разі перетворення такого спеціалізованого інструменту в універсальний інструмент надалі не слід застосовувати виняток зі сфери застосування цієї Директиви. Інструменти, які можна використовувати для здійснення покупок у магазинах, зареєстрованих торгових або сервісних підприємствах, не слід вилучати зі сфери застосування цієї Директиви, оскільки такі інструменти, як правило, призначені для застосування у мережі постачальників послуг, які постійно розширюються. (6) доцільно також не застосовувати цю Директиву до грошової вартості, яка використовується для придбання цифрових товарів або послуг, коли, в силу природи цього товару чи послуги, оператор додає їм внутрішньої вартості, наприклад, у формі засобів доступу, пошуку або організаційно-технічних засобів збуту продукції, за умови, що товар чи послуга, про які йдеться, можна використовувати лише із застосуванням цифрового пристрою, наприклад, мобільного телефону або комп'ютера, та в тому випадку, якщо оператор телекомунікаційної, цифрової чи інформаційної технології діє не лише як посередник між користувачем платіжної послуги та постачальником товарів і послуг. Прикладом цього є ситуація, коли абонент мережі мобільного зв'язку або іншої цифрової мережі вносить оплату безпосередньо оператору, і це не є ні договірними відносинами прямого платежу, ні прямими відносинами "дебітор-кредитор" між абонентом мережі та будь-яким стороннім постачальником товарів або послуг, наданих у межах цієї операції. (7) доцільно ввести чітке визначення електронних грошей, нейтральне з технологічної точки зору. Це визначення має передбачати всі варіанти емісії постачальником платіжних послуг попередньо оплаченого засобу розрахунку в обмін на грошові кошти, який можна використовувати для оплати, оскільки він приймається третіми особами як засіб платежу. (8) визначення електронних грошей повинно передбачати й поняття таких електронних грошей, які зберігаються або на платіжному пристрої, який знаходиться у розпорядженні власника електронних грошей, або на віддаленому сервері, та управління якими здійснюється власником електронних грошей через передбачений для цього спеціальний рахунок. Зазначене визначення має бути достатньо широким, щоб уникнути затримки у впровадженні технологічних нововведень та охопити не тільки всі види електронних грошей, наявні на сучасному ринку, а також і ті продукти, які можуть з'явитися у майбутньому. (9) режим пруденційного нагляду за діяльністю установ-емітентів електронних грошей необхідно переглянути та при цьому максимально врахувати ризики, з якими стикаються зазначені установи. Цей режим також необхідно узгодити з порядком пруденційного нагляду, який застосовується до платіжних установ згідно з Директивою 2007/64/ЕС. В цьому зв'язку до установ-емітентів електронних грошей повинні застосовуватись відповідні положення Директиви 2007/64/ЕС з урахуванням необхідних змін та без порушення положень цієї Директиви. Тому термін "платіжна установа" в Директиві 2007/64/ЕС слід розуміти як "установа-емітент електронних грошей"; термін "платіжна послуга" слід розуміти як здійснення платіжних послуг та випуск електронних грошей; термін "користувач платіжних послуг" слід розуміти як "користувач платіжних послуг та власник електронних грошей"; висловлення "ця Директива" слід розуміти як посилання як на Директиву 2007/64/ЕС, так і на цю Директиву; згадування Розділу II Директиви 2007/64/ЕС слід розуміти як згадування Розділу II Директиви 2007/64/ЕС та Розділу II цієї Директиви; згадування статті 6 Директиви 2007/64/ЕС слід розуміти як згадування Статті 4 цієї Директиви; згадування частини 1 статті 7 Директиви 2007/64/ЕС слід розуміти як згадування частини 1 статті 5 цієї Директиви; згадування частини 2 статті 7 Директиви 2007/64/ЕС слід розуміти як згадування частини 6 статті 5 цієї Директиви; згадування статті 8 Директиви 2007/64/ЕС слід розуміти як згадування частин 2-5 статті 5 цієї Директиви; згадування статті 9 Директиви 2007/64/ЕС слід розуміти як згадування статті 7 цієї Директиви; згадування частини 1 статті 16 Директиви 2007/64/ЕС слід розуміти як згадування пунктів (c)-(e) частини 1 статті 6 цієї Директиви; згадування статті 26 Директиви 2007/64/ЕС слід розуміти як згадування статті 9 цієї Директиви. (10) визнається, що установи-емітенти електронних грошей розповсюджують електронні гроші, включаючи продаж або перепродаж фінансових продуктів у формі електронних грошей широкому загалу, забезпечення засобів надання електронних грошей користувачам або викуп електронних грошей на вимогу користувача, або поповнення електронних грошей користувача через фізичних чи юридичних осіб від їх імені відповідно до бізнес-моделей, які ними використовуються. Хоча установам-емітентам електронних грошей не слід дозволяти здійснювати емісію електронних грошей через агентів, незважаючи на це, їм слід дозволити надавати платіжні послуги, перелік яких наведено в Додатку до Директиви 2007/64/ЕС, через агентів за умови дотримання вимог статті 17 тієї ж Директиви. (11) необхідно поєднати режим управління первісним капіталом з режимом управління поточним капіталом, щоб забезпечити належний рівень захисту користувача та надійність і обачність у роботі установ-емітентів електронних грошей. Зважаючи на специфіку електронних грошей, необхідно передбачити додатковий метод розрахунку поточного капіталу. Необхідно зберігати свободу дій у сфері нагляду, щоб забезпечити однаковий підхід до управління однаковими ризиками для всіх постачальників платіжних послуг та такий метод розрахунку, який враховуватиме специфічну ситуацію, за якою здійснює свою діяльність установа-емітент електронних грошей. Крім цього, необхідно ввести положення, яке вимагає від установ-емітентів електронних грошей зберігати кошти власників електронних грошей окремо від коштів установи-емітента електронних грошей, призначених для інших видів діяльності. Установи-емітенти електронних грошей також повинні дотримуватись чинного законодавства у сфері контролю за відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. (12) управління платіжними системами - це вид діяльності, не закріплений за певними категоріями установ. Проте важливо визнати, що так само, як і платіжні установи, управління платіжними системами можуть здійснювати й установи-емітенти електронних грошей. (13) емісія електронних грошей не є діяльністю з прийняття депозитів відповідно до Директиви 2006/48/ЕС ( 994_862 ) Європейського Парламенту та Ради від 14 червня 2006 року, яка стосується започаткування та здійснення діяльності кредитними установами, з огляду на специфічну природу електронних грошей як електронного замінника монет та банкнот, який має використовуватись як засіб здійснення платежів, як правило, в обмеженій сумі, а не як засіб накопичення коштів. Установам-емітентам електронних грошей не слід дозволяти надавати кредит з коштів, отриманих або утримуваних з метою випуску електронних грошей. Більше того, установам-емітентам електронних грошей не слід дозволяти надавати відсоток або будь-яку іншу виплату, хіба що такі виплати не пов'язані з тривалістю проміжку часу, протягом якого власник електронних грошей має їх у своєму розпорядженні. Умови надання та підтримання статусу установи-емітента електронних грошей повинні включати пруденційні норми, відповідні до операційних та фінансових ризиків, з якими стикаються такі організації в ході здійснення своєї діяльності, пов'язаної з емісією електронних грошей, незалежно від будь-яких інших видів комерційної діяльності установ, що займаються електронними грошима. (14) проте необхідно зберігати рівні умови для конкуренції між установами, які займаються електронними грошима, та кредитними установами у сфері емісії електронних грошей, щоб гарантувати чесність конкуренції у наданні однієї й тієї послуги великою кількістю установ в інтересах власників електронних грошей. Це слід реалізувати шляхом гармонійного поєднання менш обтяжливих процедур режиму пруденційного нагляду, який застосовується до установ-емітентів електронних грошей, та положень, які є більш суворими, ніж ті, що застосовуються до кредитних установ, особливо в тому, що стосується цілості коштів власника електронних грошей. Зважаючи на винятково важливе значення такого захисту, необхідно заздалегідь інформувати компетентні органи про будь-яку суттєву зміну, наприклад зміну методу захисту, заміну кредитної установи, в якій депоновані захищені кошти, або зміни, яких зазнала страхова компанія чи кредитна установа, які страхували або забезпечували схоронність коштів. (15) Правила, які регулюють діяльність філій установ, що займаються електронними грошима, та мають головний офіс поза межами Співтовариства, мають бути однаковими в усіх державах-членах. Важливо зробити так, щоб ці правила не створювали більш сприятливих умов, ніж правила, які регулюють діяльність філій установ-емітентів електронних грошей, головний офіс яких розташований в іншій державі-члені. Співтовариство повинно мати можливість укладати угоди з третіми країнами, які дозволять застосовувати такі правила, які гарантуватимуть філіям установ-емітентів електронних грошей, що мають головний офіс за межами Співтовариства, застосування однакового режиму в усіх країнах Співтовариства. Філії установ-емітентів електронних грошей, які мають головний офіс за межами Співтовариства, не повинні мати переваг ні з точки зору свободи створення підприємств згідно зі статтею 43 Договору ( 994_017 ) у державах-членах, відмінних від тих, у яких вони засновані, ні з точки зору свободи надання послуг згідно з другою частиною статті 49 Договору. (16) доцільно дозволити державам-членам відхиляти вимоги, що встановлюються певними положеннями цієї Директиви, які стосуються установ, що випускають лише обмежений обсяг електронних грошей. Установи, які користуються цим правом відмови, не повинні мати права згідно з цією Директивою на реалізацію свободи створення підприємства або свободи надання послуг, і не повинні опосередковано реалізовувати ці права як учасники платіжної системи. Проте бажано реєструвати детальну інформацію про всі підприємства, які надають послуги за участю електронних грошей, включаючи ті, що використовують право відмови. З цією метою держави-члени повинні вносити такі підприємства до реєстру установ-емітентів електронних грошей. (17) З пруденційних міркувань держави-члени повинні гарантувати, що лише належним чином уповноважені (або такі, що користуються правом відхилення вимог відповідно до цієї Директиви) установи-емітенти електронних грошей, кредитні установи, уповноважені на це відповідно до Директиви 2006/48/ЕС ( 994_862 ), поштові жиро-установи, які мають право на емісію електронних грошей згідно з внутрішнім законодавством, установи, згадані в статті 2 Директиви 2006/48/ЕС, Європейський Центральний Банк, національні центральні банки, які не виступають як кредитно-грошова установа або інші державні органи, та держави-члени або органи їх регіональної або місцевої влади, як виступають як державні органи, мають право на емісію електронних грошей. (18) для збереження довіри власника електронних грошей повинна існувати можливість їх пред'явлення до викупу. Можливість викупу не передбачає, що кошти, отримані в обмін на електронні кошти, вважатимуться депозитами або іншими коштами, що підлягають поверненню, для потреб Директиви 2006/48/ЕС ( 994_862 ). Можливість викупу електронних грошей повинна існувати у будь-який момент часу за їхньою номінальною вартістю без жодної можливості погодження мінімальної межі для викупу. Загалом можливість викупу має надаватися безоплатно. Проте у випадках, належним чином зазначених у цій Директиві, має існувати можливість стягнення пропорційного збору на основі витрат без шкоди національному законодавству, що регулює питання оподаткування чи соціальної сфери, або будь-яким зобов'язанням, покладеним на емітента електронних грошей згідно з іншим відповідним національним законодавством або законодавством Співтовариства, наприклад, правилами, що діють у сфері контролю за відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, будь-якого судового процесу, що має на меті заморожування коштів, або будь-якого спеціального заходу, пов'язаного з попередженням та розслідуванням злочинів. (19) власникам електронних грошей мають бути надані процедури задоволення скарг без судового розгляду та урегулювання суперечок. Тому глава 5 розділу IV Директиви 2007/64/ЕС має застосовуватись з відповідними змінами в контексті цієї Директиви без шкоди положенням цієї Директиви. Отже, згадування "постачальник платіжних послуг у Директиві 2007/64/ЕС слід розуміти як згадування установи-емітента електронних грошей; згадування "користувач платіжної послуги" слід розуміти як згадування власника електронних грошей, а згадування розділів III та IV Директиви 2007/64/ЕС слід розуміти як згадування розділу III цієї Директиви. (20) слід вжити заходів, необхідних для виконання цієї Директиви, відповідно до Рішення Ради 1999/468/ЕС від 28 червня 1999 року, що встановлює процедури реалізації повноважень, наданих Комісії. (21) зокрема, Комісія повинна мати повноваження ухвалювати введення положень, які передбачають врахування інфляції або технологічних та ринкових змін та забезпечують конвергентне застосування винятків згідно з цією Директивою. Оскільки ці заходи мають загальний характер та передбачені для внесення змін до несуттєвих елементів цієї Директиви, їх необхідно ухвалювати відповідно до регулятивної процедури розгляду, передбаченої статтею 5а Рішення 1999/468/ЕС. (22) необхідно буде аналізувати ефективність застосування цієї Директиви. Тому Комісія повинна скласти звіт через три роки після граничного терміну, встановленого для транспонування цієї Директиви. Держави-члени зобов'язані надавати Комісії інформацію стосовно застосування певних положень цієї Директиви. (23) в інтересах правової визначеності слід вжити заходів перехідного характеру для того, щоб установи-емітенти електронних грошей, які започаткували свою діяльність відповідно до національного законодавства, до якого включені положення Директиви 2000/46/ЕС ( 994_178 ), мали змогу продовжувати здійснення цієї діяльності на території відповідних держав-членів протягом встановленого проміжку часу. Цей період має бути більш тривалим для тих установ-емітентів електронних грошей, по відношенню до яких діє відмова від вимог, передбачена положеннями статті 8 Директиви 2000/46/ЕС. (24) цією Директивою вводиться нове визначення електронних грошей, емісія яких може здійснюватись на умовах звільнення від певних вимог в силу відступу, передбаченого положеннями статей 34 та 53 Директиви 2007/64/ЕС. Тому необхідно відповідним чином внести зміни до спрощеного порядку фінансово-економічної експертизи клієнтів для установ-емітентів електронних грошей згідно з Директивою 2005/60/ЕС ( 994_774 ) Європейського Парламенту та Ради від 26 жовтня 2005 року про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму. (25) на підставі Директиви 2006/48/ЕС ( 994_862 ) установи-емітенти електронних грошей вважаються кредитними установами, хоча вони не мають права ні отримувати депозити від населення, ні надавати кредити з коштів, отриманих від населення. Зважаючи на порядок, введений цією Директивою, доцільно внести зміни у визначення кредитної установи в Директиві 2006/48/ЕС, які гарантуватимуть, що установи-емітенти електронних грошей не вважаються кредитними установами. Проте кредитні установи повинні як і раніше мати право на емісію електронних грошей та здійснення такої діяльності на усій території Співтовариства за умови взаємного визнання та застосування до них режиму комплексного пруденційного нагляду відповідно до законодавства Співтовариства, чинного у сфері банківської діяльності. Однак в інтересах підтримання рівних умов для конкуренції кредитні установи, як варіант, повинні мати право на здійснення такої діяльності через дочірнє підприємство з дотриманням режиму пруденційного нагляду, передбаченого цією Директивою, а не Директивою 2006/48/ЕС. (26) Положення цієї Директиви замінюють собою всі відповідні положення Директиви 2000/46/ЕС ( 994_178 ). Внаслідок цього Директива 2000/46/ЕС має бути скасована. (27) оскільки предмет цієї Директиви не може бути в достатньому обсязі реалізований державами-членами, тому що це вимагає гармонізації великої кількості різних правил, що існують на цей момент у правових системах різних держав-членів, і, отже, може бути досягнутий на більш високому рівні в межах Співтовариства, Співтовариство може ухвалювати заходи відповідно до принципу субсидіарності, як встановлено в статті 5 Договору ( 994_017 ). Відповідно до принципу пропорційності, як встановлено в цій статті, Ця Директива зводиться до мінімуму, необхідного для досягнення цих цілей, і не перевищує того, що необхідно для цієї мети; (28) відповідно до підпункту 34 Міжвідомчої угоди з вдосконалення законотворчої діяльності державам-членам ЄС рекомендується у своїх власних інтересах та в інтересах Співтовариства складати свої власні таблиці, які якомога точніше відображають кореляцію між цією Директивою та заходами з її транспозиції, та оприлюднювати їх, УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:... дивитись законодавчий акт

= завантажити законодавчий акт =
<< | >>

Європейське співтовариство:

  1. Європейське співтовариство. "УГОДА про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами (Угода INTERBUS)" - 2012 год
  2. Європейське співтовариство. "ИМПЛЕМЕНТАЦИОННЫЙ РЕГЛАМЕНТ (ЕС) № 1207/2011 Европейской комиссии, устанавливающий требования относительно осуществления и совместимости наблюдений в рамках системы единого европейского неба**" - 2011 год
  3. Європейське співтовариство. Резолюція щодо поточної ситуації в Україні " Неофіційний переклад"від імені групи ЄНП - 2011 год
  4. Європейське співтовариство. "УГОДА ПРО ФІНАНСУВАННЯ програми "Підтримка секторальної політики управління кордоном в Україні"" - 2011 год
  5. Європейське співтовариство. Документ спільної робочої групи Реалізація Європейської політики сусідства у 2010 році Звіт про хід реалізації проекту в Україні " на додаток до Спільного повідомлення Комісії Європейському Парламенту, Раді Європи, Комітету з економічних та соціальних питань та Комітету регіонів" Новий відгук на Сусідство, що змінюється COM(2011)303 - 2011 год
  6. Європейське співтовариство. Резолюція Європейського Парламенту щодо України " 25 листопада 2010 року"Європейський Парламент, - 2010 год
  7. Європейське співтовариство. "ДИРЕКТИВА № 2010/45/ЕС Европейского парламента и Совета ЕС о стандартах качества и безопасности человеческих органов, предназначенных для трансплантации**" - 2010 год
  8. Європейське співтовариство. Регламент Комісії (ЄС) N 1063/2010 про внесення змін та доповнень в Регламент (ЄЕС) N 2454/93, що визначає правила застосування Регламенту Ради (ЄЕС) N 2913/92 про створення Митного кодексу Співтовариства " 18 листопада 2010 року"ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ - 2010 год
  9. Європейське співтовариство. Спільна заява за підсумками тринадцятого саміту Україна - ЄС "Дата прийняття: 4 грудня 2009 р."Лідери Європейського Союзу та України зустрілися у Києві сьогодні, під час щорічного Саміту Україна - ЄС - першого Саміту від моменту набуття чинності Лісабонського договору 1 грудня. Господарем Саміту був Президент України Віктор Ющенко, якого супроводжував Міністр закордонних справ України Петро Порошенко. ЄС був представлений Прем'єр-Міністром Швеції Фредріком Райнфельдтом, як Президент Європейської Ради, та Президентом Європейської Комісії Жозе Баррозу. Президента Європейської Ради супроводжував Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт. Президента Європейської Комісії супроводжувала Комісар ЄС з питань торгівлі та Європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер. - 2009 год
  10. Європейське співтовариство. Директива 2009/40/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Про перевірку технічного стану моторних транспортних засобів та їхніх причепів на придатність до експлуатування"" від 6 травня 2009 року" (Перероблене видання) - 2009 год
  11. Європейське співтовариство. "РЕШЕНИЕ № 2009/371/ПВД** Совета о создании Европейского полицейского ведомства (Европол)***" - 2009 год
  12. Європейське співтовариство. Спільна заява " Спільна ЄС - Україна міжнародна конференція щодо модернізації газотранзитної системи України"Дата підписання: 23 березня 2009 р. - 2009 год
  13. Європейське співтовариство. "РЕГЛАМЕНТ (ЕС) № 1073/2009 Европейского парламента и Совета ЕС об общих правилах для доступа к международному рынку автобусного транспортного сообщения и о внесении изменений в Регламент (ЕС) 561/2006** (новая редакция)" - 2009 год
  14. Європейське співтовариство. "РЕГЛАМЕНТ № 924/2009 Европейского парламента и Совета ЕС о трансграничных платежах в сообществе и об отмене Регламента (ЕС) 2560/2001**" - 2009 год
  15. Європейське співтовариство. Спільна заява Саміту Східного партнерства у Празі " м. Прага"Дата прийняття: 7 травня 2009 р. - 2009 год
  16. Європейське співтовариство. "РЕГЛАМЕНТ ЕС № 81/2009 Европейского парламента и Совета ЕС о внесении изменений в Регламент ЕС 562/2006 в отношении использования визовой информационной системы (вис) в рамках Шенгенского кодекса о границах**" - 2009 год
  17. Європейське співтовариство. Порядок денний асоціації Україна - ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію "Дата набрання чинності: 23 листопада 2009 р." I. Стратегічна частина - 2009 год
  18. Європейське співтовариство. Меморандум про взаєморозуміння для започаткування Діалогу про регіональну політику та розвиток регіонального співробітництва між Міністерством регіонального розвитку та будівництва України і Європейською Комісією " (Діалог Україна - ЄС про регіональну політику)"1. Принципи - 2009 год
  19. Європейське співтовариство. "ДИРЕКТИВА № 2009/142/ЕС Европейского Парламента и Совета ЕС об установках, работающих на сжигаемом газообразном топливе** (Кодифицированный текст)" - 2009 год
  20. Європейське співтовариство. Регламент Ради (ЄС) N 1225/2009 "Про захист від демпінгового імпорту з країн, які не є членами Європейського Співтовариства" від 30 листопада 2009 року " (кодифікована версія)"РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ, - 2009 год