Міжнародні суди. "Справа «Басенко проти України» (Заява № 24213/08)". 2015

Справа «Басенко проти України» (Заява № 24213/08)СТРАСБУРГ26 листопада 2015 рокуОСТАТОЧНЕ26/02/2016Автентичний перекладЦе рішення набуло статусу остаточною відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Його текст може підлягати редакційним виправленням.У справі «Басенко проти України»Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:Жозеп Касадеваль (<…>), Голова,Ганна Юдківська (<…>),Вінсент А. Де Гаетано (<…>),Андре Потоцький (<…>),Хелена Єдерблом (<…>),Алеш Пейхал (<…>),Сюфра О’Лірі (<…>), судді,та Мілан Блашко (<…>), заступник Секретаря секції,після обговорення за зачиненими дверима 20 жовтня 2015 рокупостановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:ПРОЦЕДУРА1. Справу було розпочато за заявою (№ 24213/08), яку 5 травня 2008 року подав до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) громадянин України п. Олександр Анатолійович Басенко (далі - заявник).2. Інтереси заявника представляв п. А.А. Крістенко - юрист, який практикує у м. Харкові. Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений, на останніх етапах провадження - п. Б. Бабін з Міністерства юстиції України.3. 26 листопада 2012 року про заяву було повідомлено Уряд.ФАКТИІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ4. Заявник народився у 1958 році і проживає у м. Києві.5. 24 лютого 2002 року у трамваї до заявника підійшли контролери комунального підприємства «Київпастранс» (далі - КП «Київпастранс») пан Г. і пан С. Як згодом було встановлено національними органами влади в обвинувальному акті та у вироку щодо С. (див. пункти 31 і 34), між заявником та контролерами виникла суперечка з приводу дійсності його квитка. Вони наполягали на тому, щоб заявник сплатив штраф за проїзд без квитка, а він наполягав на тому, що правил проїзду не порушував. Заявника запросили зійти з трамвая. Учасники конфлікту дійшли згоди, що заявник в супроводі контролерів піде до депо владнати суперечку. На шляху до депо С. вдарив заявника ногою. Заявник у відповідь обприскав контролерів сльозогінним газом з балончика, який він мав при собі. Тоді С. вдарив заявника ногою у ліве коліно, спричинивши перелом. Розпочалася сутичка між заявником і С. Потім Г. та С. пішли з місця інциденту. Заявник не міг підвестися або йти у зв’язку з переломом коліна, до найближчої трамвайної зупинки йому допомогли дійти перехожі, які викликали швидку медичну допомогу. Згідно з твердженнями заявника він лікував свої ушкодження до початку 2005 року.А. Кримінальне провадження6. 26 лютого 2002 року заявник звернувся до органів внутрішніх справ із заявою, в якій виклав обставини інциденту. Зокрема, він стверджував, що в день інциденту до нього підійшли двоє контролерів, які поставили під сумнів достовірність його проїзного квитка, стверджуючи, що він виглядав надто старим для використання студентського квитка. У той час як контролери наполягали, щоб заявник сплатив штраф, він наполягав на тому, що квиток є дійсним. Заявник погодився піти з ними до відділу міліції для вирішення конфлікту. Вони натомість запропонували піти до трамвайного депо, і він погодився. На шляху до депо він зазнав удару ногою ззаду. Заявник розвернувся і обприскав контролерів сльозогінним газом та отримав удар по коліну. Він зазначив, що імен контролерів не знає, але зможе впізнати їх в обличчя.7. 4 березня 2002 року слідчий Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом події. Слідчий зазначив, що особу чергового контролера на відповідній трамвайній лінії у вказаний період часу було встановлено як С. Він також зазначив, що викликати С. на допит було неможливо, оскільки, за повідомленою інформацією, він перебував на лікарняному, а за домашньою адресою його знайдено не було. Слідчий також вказав, що ступінь тяжкості тілесних ушкоджень заявника може бути встановлено після закінчення лікування останнього.8. 5 березня 2002 року судово-медичний експерт встановив у заявника перелом коліна та класифікував його як ушкодження середнього ступеню тяжкості.9. 18 грудня 2002 року прокуратура Святошинського району м. Києва (далі - районна прокуратура) скасувала постанову від 4 березня 2002 року та порушила кримінальну справу за підозрою у завданні умисного тілесного ушкодження середньої тяжкості. Того ж дня районна прокуратура повідомила заявника про це рішення та про те, що стосовно слідчого, який виніс постанову від 4 березня 2002 року, порушено дисциплінарне провадження. Згідно з твердженнями заявника він вперше дізнався про постанову від 4 березня 2002 року із зазначеного вище листа районної прокуратури.10. 24 грудня 2002 року справу прийняв до свого провадження інший слідчий Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві.11. 28 грудня 2002 року слідчий визнав заявника потерпілим у кримінальній справі. Того ж дня заявника було допитано як потерпілого.12. 4 квітня 2003 року слідчий надіслав листа до КП «Київпастранс» із запитом про те, чи працював С. контролером у відповідний час, а також з проханням до підприємства встановити, з ким у день інциденту він працював. У квітні 2003 року підприємство відповіло, що на час подій С. дійсно працював контролером, що у день інциденту його супроводжував Г., та що С. 16 червня 2002 року було звільнено за прогули.13. 9 квітня 2003 року заявник під час пред’явлення фотографій для впізнання вказав на С. як на особу, яка напала на нього.14. Згідно з твердженнями Уряду 18 квітня 2003 року досудове слідство було зупинено у зв’язку з неможливістю встановити особу, яка вчинила злочин.15. 18 вересня 2003 року слідство було відновлено.16. 9 жовтня 2003 року під час пред’явлення фотографій для впізнання заявник вказав на Г. як на особу, яка разом з С. брала участь в інциденті.17. 14 жовтня 2003 року слідство було зупинено у зв’язку з неможливістю встановити особу, яка вчинила злочин.18. 31 серпня 2004 року Святошинське РУ ГУ МВС України у м. Києві повідомило заявника, що розслідування у його справі триває.19. 2 лютого 2005 року районна прокуратура скасувала постанову від 14 жовтня 2003 року про зупинення слідства, встановивши, що особи ймовірних злочинців фактично були встановлені.20. 20 лютого 2005 року слідство було зупинено у зв’язку з неможливістю встановити особу, яка вчинила злочин.21. 5 квітня 2005 року слідчий відновив слідство, порушив кримінальні справи щодо С. і Г. та об’єднав ці справи з існуючою.22. 14 квітня 2005 року слідчий виніс постанову про притягнення С. як обвинуваченого в завданні тілесних ушкоджень середньої тяжкості за попередньою змовою з Г. Слідчий оголосив С. і Г. у розшук та зупинив слідство у зв’язку з неможливістю встановити місцезнаходження обвинувачених.23. 20 лютого та 4 травня 2006 року слідчий відновлював слідство, а 22 лютого і 4 травня 2006 року відповідно знову зупиняв його.24. 10 червня 2006 року слідство було відновлено.25. 12 червня 2006 року між Г. і заявником було проведено очну ставку та окремо допитано заявника. Заявник зазначив, що по коліну його вдарив С. Хоча він не був певен, що Г. нападав на нього, заявник вважав, що саме Г. вдарив його у спину 24 лютого 2002 року.26. 14 червня 2006 року слідчий закрив кримінальну справу щодо Г. за відсутністю у його діях складу злочину (corpus delicti). Він посилався на показання Г., який заперечив напад на заявника, а також на свідчення заявника, в яких той стверджував, що саме С., а не Г. напав на нього. Того ж дня слідство у справі було зупинено у зв’язку з неможливістю встановити особу, яка вчинила злочин.27. Згідно з твердженнями Уряду 24 вересня 2007 року С. було затримано. Того ж дня слідство було відновлено, а С. пред’явлено обвинувачення.28. 25 вересня 2007 року було проведено очну ставку між С. як обвинуваченим та заявником як потерпілим.29. 20 жовтня 2007 року слідчим було притягнуто С. до відповідальності як обвинуваченого у завданні тілесних ушкоджень середньої тяжкості.30. Згідно з твердженнями Уряду у невказану дату після завершення досудового слідства у справі щодо С. заявникові було запропоновано ознайомитися з матеріалами справи, але він відмовився. Згідно з твердженнями заявника, його не було повідомлено про завершення досудового слідства або про будь-які подальші дії у кримінальному провадженні.31. 29 жовтня 2007 року районна прокуратура затвердила обвинувальний висновок, яким С. обвинувачувався у завданні тілесних ушкоджень середньої тяжкості.32. 9 листопада 2007 року Святошинський районний суд м. Києва (далі - суд першої інстанції) провів попередній розгляд справи С. за участю С., його захисника та прокурора. У протоколі судового засідання зазначається, що заявник на засіданні суду був відсутній.33. 20 листопада 2007 року суд першої інстанції розглянув справу по суті у присутності С., його захисника, прокурора, але за відсутності заявника. Суд першої інстанції, заслухавши думку сторін та встановивши відсутність у них заперечень, постановив розпочати засідання за відсутності заявника та свідка Г., які, як стверджував суд, «про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним способом». Суд також постановив, що у разі виникнення необхідності у присутності заявника та Г., буде вжито заходів для забезпечення їхньої явки. На засіданні суд заслухав свідчення С., який не заперечив висунуті проти нього обвинувачення та визнав свою вину. Суд постановив, що з огляду на визнання С. своєї вини, немає потреби розглядати інші докази.34. Того ж дня суд першої інстанції визнав С. винним за усіма пунктами обвинувачення, призначив йому покарання у виді двох років позбавлення волі та звільнив від відбування покарання з випробувальним строком на два роки. При постановленні вироку щодо С. суд врахував той факт, що С. визнав свою вину та висловив каяття, що він не мав попередніх судимостей, був працевлаштований та мав позитивні характеристики зі свого місця роботи на той час.35. Згідно з інформацією, наданою Урядом, у матеріалах справи щодо С. відсутні будь-які копії повісток або повідомлень заявникові під час розгляду справи судом, або будь-які документи, які б підтвердили надсилання таких повісток або повідомлень.В. Цивільне провадження36. 7 лютого 2005 року заявник звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до КП «Київпастранс» про відшкодування шкоди, завданої йому незаконними діями працівників підприємства.37. 15 листопада 2005 року судом було відмовлено в задоволенні позову заявника у зв’язку з тим, що заявник не довів, що зазнав тілесних ушкоджень від працівників підприємства-відповідача при виконанні ними своїх професійних обов’язків. Суд зазначив, що заявник не пояснив, чому упізнані ним особи ще не притягнуті до кримінальної відповідальності і не засуджені, та чому кримінальна справа за фактом інциденту ще перебуває на стадії досудового слідства.38. 24 січня 2006 року апеляційний суд м. Києва залишив рішення суду першої інстанції без змін.39. 30 листопада 2007 року апеляційний суд Донецької області, діючи як суд касаційної інстанції, залишив рішення від 15 листопада 2005 року і ухвалу від 24 січня 2006 року без змін.II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВОА. Кодекс України про адміністративні правопорушення 1984 року40. Згідно зі статтею 135 Кодексу безквитковий проїзд пасажира у міському транспорті тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості проїзду.41. Згідно зі статтею 189-9 Кодексу злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника транспорту, який здійснює контроль за перевезенням пасажирів, пов’язана з фізичним опором або образою, а так само з іншими протиправними діями, тягне за собою накладення штрафу або виправні роботи.42. Згідно зі статтею 229 Кодексу розглядати справи про адміністративні правопорушення у зв’язку з порушенням правил користування електротранспортом (тролейбус, трамвай) мають право начальники трамвайно-тролейбусних депо та контролери.B. Кримінальний кодекс України (2001 року)43. Відповідні положення Кодексу, що стосуються умисного завдання тілесних ушкоджень середньої тяжкості, наведено в рішенні Суду у справі «Сизарєв проти України» (Sizarev v. Ukraine), заява № 17116/04, п. 82, від 17січня 2013 року. Положення Кодексу щодо зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень наведено в рішенні Суду у справі «Луценко проти України» (Lutsenko v. Ukraine), заява № 6492/11, п. 41, від 3 липня 2012 року.C. Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року (втратив чинність 20 листопада 2012 року)44. Згідно зі статтею 28 Кодексу особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі пред’явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов.45. Відповідні частини статей 49 та 206 Кодексу передбачали:... дивитись законодавчий акт

= завантажити законодавчий акт =
<< | >>

Міжнародні суди:

  1. Міжнародні суди. "Справа «Устименко проти України» (Заява № 32053/13)" - 2015 год
  2. Міжнародні суди. "УГОДА (у формі обміну листами) між Україною та НАТО щодо участі у діяльності місії НАТО в Афганістані «Рішуча підтримка» та відповідних фінансових зобов'язань" - 2014 год
  3. Міжнародні суди. "АДМІНІСТРАТИВНІ ДОМОВЛЕНОСТІ між Міністерством оборони України та Штабом Верховного Головнокомандувача Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо участі України в операції міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан" - 2012 год
  4. Міжнародні суди. Домовленість " Офіційний переклад"Цей документ підготовлено та погоджено відповідно до частини 5.1 Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з матеріально-технічного забезпечення і обслуговування (ОМТЗО) про утилізацію стрілецької зброї й легких озброєнь, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін типу ПФМ-1 ( 950_024 ) (далі - Імплементаційна угода). - 2011 год
  5. Міжнародні суди. Спільна заява засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ " 15 квітня 2011 року"Ми, міністри закордонних справ, зустрілися сьогодні у Берліні в рамках засідання Комісії Україна-НАТО, щоб обговорити актуальні пріоритети співробітництва між Україною та НАТО. - 2011 год
  6. Міжнародні суди. "МЕМОРАНДУМ про взаєморозуміння між Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил Турецької Республіки й Штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі стосовно обміну даними про повітряну обстановку між командним пунктом повітряного командування "Південь"(м. Одеса, Україна) та Центром управління та оповіщення (м. Ерзурум, Турецька Республіка)" - 2010 год
  7. Міжнародні суди. Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство між Організацією Північно-Атлантичного договору та Україною, підписаної 9 липня 1997 року "Організація Північно-Атлантичного договору (НАТО) та Україна, що іменуються надалі НАТО та Україна,"- підтверджуючи свою відданість положенням Хартії про особливе партнерство між Організацією Північно-Атлантичного договору та Україною ( 994_002 ) , яка була підписана у м. Мадрид 9 липня 1997 року, та закладеним у ній принципам; - 2009 год
  8. Міжнародні суди. Угода (у формі обміну листами) між Кабінетом Міністрів України та Організацією Північноатлантичного договору стосовно транзитного перевезення територією України вантажів для забезпечення операції Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) на території Ісламської Республіки Афганістан "{ Угоду подано на ратифікацію Постановою КМ N 853 ( 853-2009-п )від 12.08.2009 }" { Про тимчасове застосування Угоди додатково див. Постанову КМ N 1355 ( 1355-2009-п ) від 16.12.2009 } - 2009 год
  9. Міжнародні суди. Технічна угода про встановлення й технічне обслуговування системи обміну даними про повітряну обстановку, необхідної для реалізації Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством оборони України, Міністерством оборони Угорщини та Штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних "сил НАТО в Європі стосовно обміну даними про повітряну обстановку між Командним пунктом повітряного командування "Захід"(м. Львів, Україна) та Центром управління та оповіщення (м. Веспрем, Угорщина)"Дата підписання: 28.11.2008 - 2008 год
  10. Міжнародні суди. СОДРУЖЕСТВО НЕЗАВИСИМЫХ ГОСУДАРСТВ ЭКОНОМИЧЕСКИЙ СУД " Р Е Ш Е Н И Е" 16.12.2003 N 01-1/3-03 - 2003 год
  11. Міжнародні суди. Угода про привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду "{ Про приєднання до Угоди із заявою додатково див. Закон N 254-V ( 254-16 ) від 18.10.2006, ВВР, 2006, N 50, ст.499 }"Дата підписання: 10.09.2002 - 2002 год
  12. Міжнародні суди. Визначення застереження про третейське судочинство в угодах "Узагальнення практики розгляду спорів Арбітражним судом при ТПП України дозволило виділити ряд проблем, пов'язаних з укладенням арбітражної угоди, і виявити найтиповіші помилки, яких припускаються українські підприємці при її укладенні."Арбітражна угода - наріжний камінь арбітражу. Без неї вирішення спору арбітражем неможливе. Оскільки така угода може бути укладена як на стадії підписання контракту, так і після виникнення суперечки, виділяють два основних її види. Перший - так зване "застереження про передачу". Це угода про передачу в арбітраж вже існуючого спору, що укладається сторонами після його виникнення. На цій стадії угода укладається рідко, оскільки після виникнення спору сторонам, як правило, важко про будь-що домовитися. - 2000 год
  13. Міжнародні суди. Римский статут международного уголовного суда* " Статус Статута см. ( 995_i40 )"__________ * Текст Римского статута, распространенного в качестве документа A/CONF.183/9 от 17 июля 1998 года с изменениями на основе протоколов от 10 ноября 1998 года, 12 июля 1999 года, 30 ноября 1999 года, 8 мая 2000 года, 17 января 2001 года и 16 января 2002 года. Статут вступил в силу 1 июля 2002 года. - 1998 год
  14. Міжнародні суди. " Регламент по арбитражу и примирению Международного арбитражного суда Федеральной палаты экономики, (Венские правила)" (Принят 03.07.1991 Президиумом Федеральной палаты экономики Австрии) - 1991 год
  15. Міжнародні суди. Регламент Лондонского Международного Третейского суда "{ Додатково див. Регламент LCIA ( 995_l24 ) від 27.11.97}"Если какое-либо соглашение, заявление или какая-либо ссылка предусматривают арбитражное разбирательство согласно Регламенту Лондонского Международного Третейского суда (LCIA), то считается, что Стороны согласились на проведение арбитражного разбирательства в соответствии со следующим Регламентом или такими изменениями к нему, вступающими в силу до начала арбитражного разбирательства, которые Третейский суд может внести. - 1985 год
  16. Міжнародні суди. Регламент Международного Суда ООН (1978 год) "Дата принятия: 14.04.78 г."Дата вступления в силу: 01.07.78 г.(1) - 1978 год
- АОВЦСЄ - Всесвітній поштовий союз - Всесвітня медична асоціація - Всесвітня митна організація - Всесвітня організація інтелектуальної власності - Всесвітня організація охорони здоров'я - Всесвітня психіатрична асоціація - Всесвітня туристична організація - Гаазька конференція з міжнародного приватного права - ГУАМ - Дунайська Комісія - Економічний Союз Бенілюкс - Європейська організація з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) - Інтернет-корпорація з призначення доменних імен та номерів (ICANN) - Ліга арабських держав - Ліга Націй - Міжнародна асоціація академій наук (МААН) - Міжнародна асоціація органів страхового нагляду (МАОСН (IAIS)) - Міжнародна Асоціація Повітряного Транспорту (IATA) - Міжнародна гідрографічна організація (МГО) - Міжнародна комісія з цивільного стану (СІЕС) - Міжнародна конфедерація вільних профспілок - Міжнародна морська організація - Міжнародна організація виноградарства та виноробства (МОВВ) - Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) - Міжнародна організація міграції (МОМ) - Міжнародна організація по боротьбі з відмиванням грошей (FATF) - Міжнародна організація праці - Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) - Міжнародна організація цивільної оборони (ICDO) - Міжнародна торговельна палата - Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) - Міжнародне агентство з питань відновлюваної енергії (IRENA) - Міжнародне епізоотичне бюро - Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) - Міжнародний валютний фонд - Міжнародний військовий трибунал - Міжнародний інститут уніфікації приватного права (УНІДРУА) - Міжнародний комітет Червоного Хреста та Червоного напівмісяця - Міжнародний союз (асоціація) суддів - Міжнародний союз автомобільного транспорту - Міжнародний союз електрозв'язку - Міжнародний союз залізниць - Міжнародний союз патентної кооперації - Міжнародні правові акти ООН - Міжнародні суди - НАТО - Національна Асоціація членів комісій з регулювання комунальних підприємств - Об'єднаний інститут ядерних досліджень - Організація економічного співробітництва та розвитку - Організація об'єднаних націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) - Організація співробітництва залізничних шляхів (железных дорог) (ОСЖД) - Північна Екологічна Фінансова Корпорація (НЕФКО) - Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ) - Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB) - Рада Митного Співробітництва - Світова організація торгівлі (СОТ) - Співдружність незалежних держав (СНД) - Фундаментальне міжнародне право - Чорноморське Економічне Співробітництво (ЧЕС) - Чорноморський Банк Торгівлі та Розвитку (ЧБТР) -