Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 <<

Декларація Української Директорії, що зробила Директорія 26.12.1918. . 1918

Документ актуальний на 10.10.2018
завантажити документ, актуальний на поточний час

                            Декларація 

Української Директорії,

що зробила Директорія

Героїчним поривом українського озброєного трудового народу

зметено з лиця землі української руйнуюче поміщицько-монархічне

панування - гетьманщину. Україну вичищено від карних експедицій, старост, жандармів та

инших злочинних інституцій пануючих класів. Відновлено

національно-персональну автономію, що забезпечує право кожної

нації на вільне життя. Цензові думи та земство, наставлені гетьманським урядом,

скасовано і відновлено демократичні, вибрані всенародним

голосуванням органи місцевого самоврядування. До повного вирішення земельної реформи Директорія Української

Народньої Республіки оголосила: всі дрібні селянські господарства

і всі трудові господарства залишаються в користуванню попередніх

їх власників непорушними, а решта земель переходить у користування

безземельних і малоземельних селян, а в першу чергу тих, хто пішов

у військо Республіки для боротьби з б[увшим] гетьманом. Верховне

порядкування цією землею належить Директорії Української Народньої

Республіки. Ця постанова стосується також до монастирських,

церковних і казенних земель. Для переведення реформи организовано

Народні Земельні Управи. По "наказу N 1 Директорії селянам" робляться описи

контрибуцій, взятих поміщиками з селян для повернення їх

покривдженим. Так само ведуться слідства по всій Україні з приводу

тих зловживань і злочинств, які було учинено над селянством

поміщиками та гетьманським урядом. Постановою 9 грудня Директорія одмінила всі закони і

постанови гетьманського уряду в сфері робітничої політики.

Відновлено восьмигодинний робочий день. Знов установлено

колективні договори, право коаліцій і страйків, а також усю

повноту прав робітничих фабричних комітетів. В усіх инших галузях життя Директорія так само одмінила всі

закони й постанови гетьманського уряду, направлені проти інтересів

трудящих класів і шкідливих для всього громадянства. Уповноважена силою і волею трудящих класів України - Верховна

Влада Української Народньої Республіки - Директорія цими заходами

довершила перший акт соціального та національно-політичного

визволення українського народу.

Кому належить влада?

Слідуючим етапом нашої революції є творення нових,

справедливих, відповідних до реального відношення сил у державі,

соціяльних і політичних форм. Директорія є тимчасова верховна влада революційного часу.

Одержавши на час боротьби силу й право управління державою від

першого джерела революційного права, трудящого народу, Директорія

передасть свої повноваження тому ж самому народові. Але Директорія вважає, що право управління й порядкування

краєм повинно належати тільки тим класам, які суть основою

громадського життя, які творять матеріальні та духовні цінності,

які кров'ю і життям своїх членів вступили до боротьби з руйнуючими

силами сучасного ладу. Влада в Українській Народній Республіці повинна належати лише

класам працюючим - робітництву й селянству, тим класам, що здобули

цю владу своєю кров'ю.

Гріхи буржуазії

Так звані "пануючі класи", класи земельної, промислової

буржуазії за сім місяців цілковитого, нічим необмеженого свого

панування на Україні доказали свою цілковиту нездатність і

надзвичайну шкідливість для всього народу і в управлінню

державою. Маючи всі матеріальні, фізичні й духовні засоби, маючи

повну волю для организації економічного і політичного життя, ці

класи внесли тільки дезорганизацію і руїну в край. Переслідуючи

тільки свої вузько-класові егоїстичні інтереси, ці класи вели

воїстину грабіжницьку політику в краї. Ними розграбовано, розкрадено в чужі імперіялістичні руки

значну частину державно-народнього майна. Дбаючи тільки про накоплювиння капіталів у приватних руках,

ці люде довели промисловість до повного занепаду, а господарство

краю до злиденного стану. Розцвіт спекуляції за панування цих правителів дійшов до

нечуваних розмірів. Поводячись як у завойованій країні, великовласники правили

методом безоглядного террору і насильства. Закопування живцем у

землю, вирізування шматків живої шкури, випікання очей так званими

"поміщицькими карателями" були цілком нормальними способами

управління народом. Будучи чужинцями в краю, великовласники брутально топтали

національні права і здобутки нашого народу, ганьбили гідність його

державності, продавали й зраджували з такими жертвами й такою

працею збудовані державні форми. З боку революційного правительства, поставленого народом, що

в гніві й муках повстав проти цих гнобителів, було би злочинством

супроти всього краю після всього цього допустити ці класи до

участи в правлінню країною.

Вся влада трудовому народові

От же Директорія заявляє. Класи не трудові, експлоататорські, які живляться й

роскошують з праці класів трудових, класи, які нищили край,

руйнували господарство й одзначили своє правління жорстокостями й

реакцією, не мають права голосу в порядкуванню державою. Директорія передає свої права і уповноваження лиш трудовому

народові самостійної Української Народньої Республіки. Директорія пропонує: 1. Трудовому селянству, що перше одгукнулось на поклик

Директорії і встало зі зброєю в руках до бою з панством, по всій

Україні з'їхатись в губернії і вибрати своїх делегатів на конгрес

трудового народу України. Ті делегати будуть представляти там волю

як того озброєного селянства, що тепер тимчасово є в військах, так

і тих, що мирною працею допомагають творити народній державний лад

та порядок. 2. Міському робітництву - вибрати від фабрик, майстерень,

заводів, контор та инших установ людської праці своїх делегатів на

конгрес трудового народу України. Частина робітництва неукраїнської національності під час

боротьби українського народу з б[увшим] гетьманом ставилась до

цієї боротьби не з повною активністю, а частина нейтрально. Директорія гадає, що в боротьбі за визволення всіх працюючих

не-українське робітництво забуде свою національну нетерпимість і

щиро та дружно прилучиться до всього трудового народу України. 3. Трудовій інтелігенції, що безпосередньо працює для

трудового народу, цеб-то: робітникам на полі народньої освіти,

лікарським помішникам, народнім кооперативам, служачим в конторах

та инших установах, так само вибрати своїх представників на

конгрес трудового народу України.

Конгрес

Місце і час одкриття праці конгресу, а також норми виборів на

нього Директорія оповіщає окремою інструкцією. Конгрес трудового народу України матиме всі верховні права і

повновласність рішати всі питання соціяльного, економічного та

політичного життя Республіки. Конгрес трудового народу, яко революційне представництво

организованих працюючих мас, скликається не по удосконаленій

формулі виборів, якої додержати зараз неможливо. Надалі, коли

настане мирне життя, він має бути замінений представництвом

працюючих мас, обраним по удосконаленій системі виборів, цеб-то

Установчими Зборами.

Повернення контрибуцій

Конгрес трудового народу має вирішити форми влади, як на

місцях, так і в центрі. Для цього вирішення Директорія вважатиме

всякі спроби захвату влади якими-будь групами насильством над

волею трудового українського народу і тому буде рішуче припиняти

всяки такі самовольні виступи. До Конгресу Директорія верховною властю своєю насамперед

поверне селянству ті контрибуції, які було зібрано з нього

поміщиками.

Робітничий контроль

Рятуючи державу від дальшого господарського та промислового

занепаду, розграбування та безоглядної експлоатації робітництва і

всього населення, Директорія поставить на фабриках, заводах та

инших промислових установах державний робітничий контроль і пильно

дбатиме, щоб промисловість набрала здорового, користного для

народу життя. Всі зусилля свої Директорія направить на таку організацію

народнього господарства, яка б відповідала сучасному переходовому

моментові, коли нищиться старий капіталістичний світ й на його

руїнах сходять паростки нового всесвітнього ладу, який не знатиме

ніякого гніту і визиску. Директорія вважає своїм обов'язком взяти

під керування Української Народньої Республіки головні галузі

української промисловості і направити господарство в них в

інтересах працюючих класів і всього громадянства, а не малої групи

класа великовласників.

Боротьба з спекуляцією

Всі форми спекуляції Директорія нищитиме безпощадно, не

зупиняючись перед карами військового часу. Для цього по всій

Україні будуть организовані "комісії боротьби з спекуляцією". Так само Директорія пильно дбатиме, щоб негайно трудові маси

були задоволені предметами першої необхідності (шкури,

мануфактури, залізних виробів та иншого краму, а також продуктів

споживи).

Соціяльні реформи

Стаючи твердо і непохитно на шлях соціяльних основних реформ,

Директорія вважає необхідним підкреслити, що вживатиме всіх

заходів, щоб уникнути анархичних, неорганізованих і

несистематичних форм цієї перебудови. Директорія вважатиме своїм

обов'язком погоджувати ці великі завдання з соціяльно-історичними

й міжнародними умовами, в яких у даний момент перебуває Україна,

а також з тими кращими формами соціяльних реформ, яких досягатиме

світова, особливо західно-європейська трудова демократія,

Міжнародні відносини

В сфері міжнародних відносин Директорія стоїть на грунті

цілковитого нейтралітету і бажання мирного співжиття з народами

всіх держав. Ставлячи перед собою великі та складні завдання, Директорія

хотіла би всі здорові трудові сили свого народу вжити не на

кріваву боротьбу з сусідами, а на утворення нового життя в краю та

на зведення порядку і ладу, так бажаного всім працюючим.

Внутрішня політика

Так само у внутрішніх відносинах Республіки Директорія

ставить собі метою національну злагоду і дружнє поєднання трудової

демократії всіх націй, що заселяють українську землю. Директорія щиро вірить, що спільними силами всіх працюючих

трудовий народ України без жорстоких, крівавих і непотрібних форм

боротьби досягне своєї мети. Одже класам нетрудовим треба розумно і чесно признати всю

шкідливість і несправедливість їхнього бувшого панування і раз на

все примиритися з тим, що право рішати долю більшості народу

повинно належати тій самій більшості, цеб-то класам трудовим.

Поклик до спільної праці

Трудову інтелігенцію Директорія закликає рішуче стати на бік

працюючих класів і в інтересах творення нового справедливого

життя для всього народу прикласти своїх сил знаття і науки для

найкращого направлення будівничого соціяльного процесу. Соціялістичні партії та групи всіх соціялістичних напрямів і

всіх національностей Директорія кличе поставитися з повним

розумінням важности моменту і всі свої сили направити на правильну

та достойну трудового народу організацію волі його, на організацію

порядку й ладу по всій землі трудової Республіки. Доручаючи негайне переведення в життя цих великих задач

Правительству Української Народньої Республіки, - Раді народніх

міністрів, - Директорія вірить, що весь трудовий народ України

щиро допоможе своєму правительству в цій важній, відповідальній

роботі.

Голова Директорії Української Народньої Республіки

В. Винниченко;

члени Директорії:

С. Петлюра,

Ф. Швець,

П. Андрієвський,

А. Макаренко.

___________________

Відродження. - 1918, 26 (13) грудня. - N 219 (Додаток).

Конституційні акти України. 1917 - 1920.

Невідомі конституції України.

Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Державні утворення на території України (1917-1920):

  1. Закон про Державну Народню Раду Української Народньої Республіки від "12"падолиста 1920 року. . 1920 рікк
  2. Закон про тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці від 12 листопада 1920 року. . 1920 рікк
  3. Універсал Трудового Конгресу України від 28.01.1919. . 1919 рікк
  4. До Світлої Директорії Української Народньої Республіки у Києві від 16.01.1919. . 1919 рікк
  5. Універсал Директорії Української Народньої Республіки від 22.01.1919. . 1919 рікк
  6. Ухвала Всенародних Зборів угорських українців 21 січня 1919 року. . 1919 рікк
  7. Закон про Виділ Української Ради 4 січня 1919 р.. . 1919 рікк
  8. Передвступний договір, заключений дня 1 грудня 1918 року в м. Фастові між Українською Народньою Республікою й Західно-Українською Народньою Республікою про маючу наступити злуку обох українських держав в одну державну одиницю 01.12.1918. . 1918 рікк
  9. Ухвалений Радою Міністрів Закон про заснування Української Академії наук в м. Києві 14.11.1918. . 1918 рікк
  10. Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії, ухвалений Українською Національною Радою на засіданню 13 падолиста 1918. . 1918 рікк
  11. Відозва Української Національної Ради від 1 листопада 1918 року. . 1918 рікк
  12. Проклямація Української Національної Ради від 19 жовтня 1918 року. . 1918 рікк
  13. Статут Української Національної Ради, прийнятий у Львові 18 жовтня 1918 року. . 1918 рікк
  14. Тимчасовий Закон про Верховне Управління Державою на випадок смерти, тяжкої хороби і перебування по-за межами держави Ясновельможного Пана Гетьмана всієї України 01.08.1918. . 1918 рікк
  15. Конституція Української Народньої Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) 29.04.1918. . 1918 рікк
  16. Закони про тимчасовий державний устрій України від 29.04.1918. . 1918 рікк
  17. Грамота до всього українського народу від 29.04.1918. . 1918 рікк
  18. Універсал Української Центральної Ради (IV) від 09.01.1918. . 1918 рікк
  19. Універсал Української Центральної Ради (III) від 07.11.1917. . 1917 рікк
  20. Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні від 04.08.1917. . 1917 рікк
- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -