Конституція Української Народньої Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) 29.04.1918. . 1918
КонституціяУкраїнської Народньої Республіки
(Статут про державний устрій, права і вільності УНР)
I. Загальні постанови
1. Відновивши своє державне право, яко Українська НароднаРеспубліка, Україна, для кращої оборони свого краю, для певнішого
забезпечення права і охорони вільностей, культури і добробуту
своїх громадян, проголосила себе і нині єсть державою суверенною,
самостійною і ні від кого незалежною.
2. Суверенне право в Українській Народній Республіці належитьнародові України, цеб-то громадянам УНР всім разом.
3. Це своє суверенне право народ здійснює через ВсенародніЗбори України.
4. Територія УНР неподільна, і без згоди Всенародніх Зборів в2/3 голосів присутніх членів не може відбутись ніяка зміна в
границях Республіки або в правнодержавних відносинах якоїсь
території до Республіки.
5. Не порушуючи єдиної своєї власти, УНР надає своїм землям,волостям і громадам права широкого самоврядування, додержуючи
принципу децентралізації.
6. Націям України УНР дає право на впорядкування своїхкультурних прав в національних межах.
II. Права громадян України
7. Громадянином УНР вважається кожна особа, яка це правонабула порядком, приписаним законами УНР.
8. Громадянин УНР не може бути разом з тим громадяниноминшої держави.
9. Громадянин УНР може зложити з себе громадянські правазаявою до Уряду УНР з захованням приписаного законом порядку.
10. Позбавити громадських прав громадянина УНР може тількипостанова Суду Республіки.
11. Актова, громадянська і політична правомочністьгромадянина УНР починається з 20 літ. Ніякої ріжниці в правах і
обов'язках між чоловіком і жінкою право УНР не знає.
12. Громадяне в УНР рівні в своїх громадянських і політичнихправах. Уродження, віра, національність, освіта, майно,
оподаткування не дають ніяких привілеїв в них. Ніякі титули в
актах і діловодстві УНР вживатися не можуть.
13. Громадянин УНР і ніхто инший не може бути затриманий натериторії її без судового наказу инакше, як на гарячім вчинку. Але
і в такім разі він має бути випущений не пізніше, як за 24 години,
коли суд не встановить якогось способу його затримання.
14. Громадянин УНР і ніхто инший на території її не може бутипокараний смертю, ані відданий яким-небудь карам по тілу, або
иншим актам, які понижують людську гідність, ані підпасти
конфіскації майна, як карі.
15. Домашнє огнище признається недоторканим. Ніяка ревізія неможе відбутися без судового наказу. В наглих випадках можуть
органи правової охорони нарушити недоторканість і без судового
наказу; одначе і в тім випадку має бути на жадання громадянина
доставлений судовий наказ не далі, як на протязі 48 годин по
довершенню ревізії.
16. Установлюється листова тайна. Органам державної влади невільно відкривати листів без судового наказу инакше, як у
випадках, законом означених.
17. Громадянин УНР і ніхто инший на території не може бутиобмежений в правах слова, друку, сумління, організації, страйку,
скільки він не переступає при тім постанов карного права.
18. Кожний громадянин УНР і всі инші на її території маютьповну свободу перемін місця пробування.
19. Постанови параграфів 14, 16, 17, 18 і 19 не торкаютьсянормовання спеціяльними законами виїмкового стану, який можна
встановляти лише кожен раз окремим законом, згідно параграфів 79 -
80.
20. Лише громадяне УНР користуються з усієї повнотигромадянських і політичних прав, беруть участь в орудуванню
державним і місцевим життям через активну і пасивну участь у
виборах до законодатних установ і органів місцевого
самоврядування.
21. Активне і пасивне право участи у виборах, як дозаконодатних органів УНР, так і до всіх виборчих органів місцевого
і громадянського самоврядування, мають всі громадяне УНР, коли їм
до дня виконання виборчого акту вийде двадцять літ. Виїмок творять
признані законом за безумних або божевільних, котрі находяться під
опікою. Які карні переступства тягнуть позбавлення виборчого
права, про те рішають Всенародні Збори звичайним законодатнім
порядком. Ніяких инших обмежень виборчого права не може бути.
Окремі постанови про права громадянства нормує спеціальний закон.
III. Органи власти Української Народньої Республіки
22. Вся власть в УНР походить від народу, а здійснюється впорядку, установленім цим статутом.
23. Верховним органом власти УНР являються Всенародні Збори,які безпосередньо здійснюють вищу законодавчу власть в УНР і
формують органи виконавчої і судової власти УНР.
24. Вища власть виконавча в УНР належить Раді НародніхМіністрів.
25. Вищим органом судовим єсть Генеральний Суд УНР.
26. Всякого рода справи місцеві впорядковують виборні Ради іУправи громад, волостей і земель. Їм належить єдина безпосередня
місцева власть: міністри УНР тільки контролюють і координують їх
діяльність (параграф 50), безпосередньо і через визначених ними
урядовців, не втручаючись до справ, тим Радам і Управам
призначених, а всякі спори в ціх справах рішає Суд Української
Народньої Республіки (параграфи 60 - 68).
IV. Всенародні Збори Української Народньої Республіки
27. Всенародні Збори вибираються загальним, рівним,безпосереднім, тайним і пропорціональним голосуванням всіх, хто
користується громадянськими і політичними правами на Україні і в
них судово не обмежений,
28. Вибори мають бути впорядковані так, щоб один депутатприпадав приблизно на сто тисяч людності і щоб при виборах ніхто
не мав другого голосу. У всім иншім правила виборів у Всенародні
Збори установляються законом.
29. Депутатом може бути вибраний кожний не обмежений в своїхправах громадянин УНР, котрому минуло 20 років. Він не може бути
потягнений до одповідальности за свою політичну діяльність. Підчас
виконування своїх депутатських обов'язків він дістає платню в
висоті і в порядку, установлених Всенародніми Зборами.
30. Повірка виборів належить Судові УНР. Свої рішення в цихсправах він передає Всенароднім Зборам. Признання мандатів
неправними і скасовання виборів та призначення на їх місце нових
виборів належить Всенароднім Зборам.
31. Депутати до Всенародніх Зборів вибираються на три роки.По трьох роках з дня виборів вони тратять свою силу, коли Збори не
були розпущені й заступлені новими дочасно.
32. Дочасно Всенародні Збори розпускаються їх же постановою,а також волею народу, виявленою не меньш, як трьома міліонами
виборців, писаними заявами, переданими через громади Судові,
котрий, по провірці правосильности, повідомляє про це домагання
Всенародні Збори.
33. Нові вибори по постанові Всенародніх Зборів розписуєвиконавча власть. Всенародні Збори тратять свою повновласть з днем
передачі її новообраним Всенароднім Зборам. Між постановою про
росписання виборів і скликання нових Всенародніх Зборів не може
минути більш, як три місяці.
34. Скликає Всенародні Збори і провадить ними Голова їх,вибраний Всенародніми Зборами. Нові Всенародні Збори скликає і
відкриває Голова, вибраний попередніми Всенародніми Зборами, Уряд
Голови триває весь час, поки не будуть скликані нові Збори і буде
вибраний ними Голова. Зміняє його заступник, вибраний Зборами на
випадок смерти або тяжкої хвороби, до вибору нового Голови.
35. Голова Всенародніх Зборів, як їх представник, іменемРеспубліки сповняє всі чинності, звязані з представництвом
Республіки.
36. В поміч Голові, в справах, вичислених в параграфах 32 -33, Всенародніми Зборами вибірається йому товаришів, в числі, яке
установлять Всенародні Збори. Один з них вибірається заступником
Голови.
37. Всенародні Збори збіраються на сесію не меньш, як дварази що-року. Перерва між сесіями не може бути більш трьох
місяців. На пропозицію, внесену 1/5 депутатів, Всенародні Збори
повинні бути скликані не пізніше місяця від її одержання Головою.
38. Для правосильности рішень Всенародніх Зборів требаприсутности більш як половини депутатів. Всі справи рішаються
звичайною більшістю присутніх. Тільки відділення території, зміни
конституції, проголошення війни і відання під слідство і суд
міністрів рішаються спеціальною більшістю.
39. Законодатні проєкти вносяться на розгляд ВсенародніхЗборів:
а) президією в порозумінню з Радою Старшин Зборів;
б) поодинокими фракціями, зареєстрованими ВсенароднімиЗборами;
в) окремими депутатами, числом не меньш 30-ти;
г) Радою Народніх Міністрів УНР;
д) органами самоврядування, які об'єднують не меньш 100 тисячвиборців;
е) безпосередньо виборцями-громадянами Республіки, в числі неменьш 100 тисяч, писаними заявами, потвердженими через громади і
поданими Судові, що по провірці їх правильности передає цю
пропозицію Голові Всенародніх Зборів.
40. Законодатні проєкти, внесені вказаним в параграфі 39порядком, передаються президією Всенародніх Зборів до комісії і
після докладу комісії приймаються остаточно Всенародніми Зборами.
Законодатні проєкти, внесені не з ініціативи Ради Народніх
Міністрів, разом з внесенням до президії Всенародніх Зборів
подаються до відома Ради Народніх Міністрів.
41. Законодатні проєкти, внесені, а не ухвалені в однійсесії, можуть прийти під ухвалу нової сесії, але не можуть
переходити під ухвалу Всенародніх Зборів нового складу (після
нових виборів).
(42.) Внесення про зміну Конституції вносяться і проходятьтим же порядком, вказаним в параграфах 39 - 41, але для ухвали їх
потрібно 3/5 присутніх депутатів, а ухвала стає правосильною
тільки тоді, коли ця ухвала буде поновлена звичайною більшістю
Всенародніми Зборами в новім складі, після найближчих нових
виборів. У всім иншім, не вказанім Конституцією, лад і діяльність
Всенародніх Зборів нормується наказом, який Всенародні Збори
ухвалюють і зміняють в звичайнім порядку.
43. Закони і постанови Всенародніх Зборів розпубліковуютьсяними, як виїмки з протоколів їх засідань, за підписом Голови (або
його товариша) і одного з Секретарів Всенародніх Зборів.
Обов'язують вони від дня одержання їх в місцевих установах,
оскільки не поставлено инакше в самім законі.
44. Без ухвали Всенародніх Зборів не можуть побиратись ніякіподатки.
45. Без постанови Всенародніх Зборів не можуть бути зробленіна рахунок УНР ніякі позики, а ні взагалі якісь обложення
державного майна.
46. Громадяне України не можуть бути покликані дообов'язкової військової або міліційної служби инакше, як
постановою Всенародніх Зборів України.
47. Війна не може бути проголошена, ні згода не може бутизаключена від імені УНР без постанови Всенародніх Зборів. Для
проголошення війни треба ухвали двох третин присутніх членів
Всенародніх Зборів.
48. Всенародні Збори затверджують трактати політичні йекономічні, що укладаються іменем УНР.
49. Всенародні Збори установлюють одиниці міри, ваги і монетиУНР.
V. Про Раду Народніх МіністрівУкраїнської Народньої Республіки
50. Яко вища виконавча власть УНР (параграф 22), РадаНародніх Міністрів її порядкує всіма справами, які зістаються
по-за межами діяльности установ місцевої самоуправи (параграф 24)
або дотикають цілої УНР; координує і контролює діяльність цих
установ, не порушуючи законом установлених компетенцій їх, та
приходить їм в поміч, коли вони до неї звертаються.
51. Рада Народніх Міністрів дістає свою повновласть відВсенародніх Зборів і тільки перед ними відповідає.
52. Формує Раду Народніх Міністрів Голова Всенародніх Зборівза порозуміння з Радою Старшин Зборів, і потім Рада Народніх
Міністрів подається на затвердження Всенароднім Зборам.
53. Тим самим способом робиться частинне доповнення РадиНародніх Міністрів.
54. Число членів Ради Народніх Міністрів і спеціалізацію їхпортфелів установлюють Всенародні Збори.
55. Кожен депутат Всенародніх Зборів має право ставитизапитання Раді Народніх Міністрів в цілому чи поодиноким її
членам, оголошуючи запитання через президію. Всенародніх Зборів.
56. Фракція Всенародніх Зборів і депутати, в числі не меньше15-ти, можуть ставити Раді Народніх Міністрів чи поодиноким її
членам жадання вияснень, порядком параграфа 55. Коли Всенародні
Збори більшістю голосів підтримають таке жадання, міністри не
пізніше семи день мають на ці жадання дати пояснення у Всенародніх
Зборах УНР - самі чи через своїх представників.
57. Член Ради Народніх Міністрів, котрому більшістьВсенародніх Зборів УНР висловить недовірря, складає свою
повновласть, і через 24 години після цього Всенародні Збори можуть
приступити до заміщення його способом, вказаним в параграфі 53. Те
саме розуміється про цілу Раду Народніх Міністрів, коли їй буде
висловлено недовірря в цілости.
58. Постановою 2/3 Всенародніх Зборів члени Ради НародніхМіністрів можуть бути віддані під слідство й суд за свою
діяльність.
59. Члени Ради Народніх Міністрів мають право брати участь вдебатах Всенародніх Зборів з дорадчим голосом. Члени Всенародніх
Зборів підчас свого пробування в складі Ради Народніх Міністрів
теж мають тільки дорадчий голос.
VI. Суд Української Народньої Республіки
60. Суд в УНР одбувається іменем її.
61. Поступовання в суді має бути прилюдне і устне.
62. Судова власть в рамках цівільного, карного іадміністраційного законодавства здійснюється виключно судовими
установами,
63. Судових вирішень не можуть змінити ні законодатні, ніадміністраційні органи власти.
64. В яких випадках адміністраційні органи можуть накладати йекзекувати кари - про те рішає виключно закон.
65. Суд для всіх громадян Республіки один і цей самий, невиключаючи й членів Всенародніх Зборів та членів Ради Народніх
Міністрів, з захованням при цьому постанов параграфа 58 цього
закона.
66. Найвищим Судом Республіки являється "Генеральний СудУНР", зложений з колегії, вибраної Всенародніми Зборами на протяг
пяти літ.
67. Генеральний Суд являється найвищою касаційною інстанцієюдля всіх судів Республіки і не може бути судом першої та другої
інстанції та мати функції адміністративної власти.
68. В усім иншім організація і компетенція судів та особи іречевої приналежности судової установляється законом.
VII. Національні Союзи
69. Кожна з населяючих Україну націй має право в межах УНР нанаціонально-персональну автономію, цеб-то право на самостійне
устроєння свого національного життя, що здійснюється через органи
Національного Союзу, влада якого шириться на всіх його членів,
незалежно від місця і поселення в УНР. Це є невіднімаєме право
націй, і ні одна з них не може бути позбавлена цього права або
обмежена в ньому.
70. Населяючим територію УНР націям - великоруській,єврейській і польській - право на національно-персональну
автономію дається силою цього закону. Нації ж білоруська, чеська,
молдавська, німецька, татарська, грецька та болгарська можуть
скористуватися правом національно-персональної автономії, як що до
Генерального Суду про те поступить заява від кожної нації зокрема,
підписана не меньш як 10.000 громадян УНР без ріжниці полу і віри,
не обмежених по суду у своїх політичних правах, що заявляють про
належність свою до даної нації. Генеральний Суд розглядає заяву в
публичному засіданню в строк не пізніше, як через 6 місяців зо дня
її подання, сповіщує про свою постанову Раду Народніх Міністрів і
оголошує її до загальної відомости. Зазначені заяви від націй, які
не перелічені в цій статі, подаються на розгляд Всенародніх Зборів
УНР.
71. Для здійснення зазначеного в параграфі 69 права,громадяне УНР, належні до даної нації, утворюють на території УНР
Національний Союз. Членам кожного національного союзу ведуться
іменні списки, які в сукупності складають національний кадастр,
який по складанню публікується до загальної відомости; кожен
громадянин має право вимагати як свого включення в даний
національний кадастр, так і виключення з цього, з огляду на заяву
про неналежність його до даної нації.
72. Національний Союз користується правом законодавства іврядування в межах компетенції, котра точно встановляється в
порядкові, зазначеному в параграфі 75 цього закону. Національному
Союзові виключно належить право представництва даної нації, яка
живе на території УНР, перед державними і громадськими установами.
Законодатні постанови, які видаються національними зборами в межах
компетенції Національного Союзу (параграф 75), належать до
оголошення в загально-установленому порядку.
73. З загальних засобів УНР та органів місцевогосамоврядування одчисляється в роспорядження Національного Союзу на
справи, якими він завідує, із сум, взагалі призначених на ці
справи, певні частини, пропорціональні кількости членів даного
національного союзу.
74. Національний Союз установляє свій щорічний бюджет і маєправо а) оподаткування своїх членів на підставах, установлених для
загальнодержавного оподаткування; б) за своєю відповідальністю
робити позики й приймати инші фінансові заходи для забезпечення
діяльности Національного Союзу.
75. Обсяг справ, належних до компетенції Національного Союзуй окремих його органів, як рівно і устрій установ, опреділяється
постановою Установчих Зборів даної нації, котрі з цим опреділяють
і порядок змінення своїх постанов. Прийняті постанови, які
торкаються обсягу компетенції Національного Союзу, належать до
розгляду і ствердження Всенародніми Зборами УНР.
Примітка. Незгідности, які можуть виникати з цього приводуміж національними Установчими Зборами і Всенародніми Зборами УНР,
розвязуються погоджуючою комісією, котра складається з однакового
числа представників від цих установ. Постанови погоджуючої комісії
переходять на остаточне ствердження Всенародніх Зборів УНР.
76. Національні Установчі Збори утворюються з членів, обранихналежними до даної нації громадянами УНР, котрим вийшло 20 років,
на основі загального, без ріжниці полу і віри, рівного виборчого
права, через безпосередні вибори і таємне голосування, з
приложенням принціпу пропорціонального представництва.
77. Органи Національного Союзу є органи державні. Вищимпредставницьким органом Національного Союзу є Національні Збори,
які обіраються членами союзу на основах, зазначених в параграфі
76. Вищим виконавчим органом союзу є Національна Рада, котра
обірветься Національними Зборами і перед ними відповідає.
78. Всі суперечки по питанню компетенції, які виникатимутьміж органами Національного Союзу з одного боку та органами
державного урядування, місцевого самоврядування і инших
Національних Союзів з другого боку, розв'язуються адміністраційним
судом.
VIII. Про тимчасове припинення громадянських свобід
79. У випадку державної конечности (підчас війни абовнутрішніх заворушень) можуть громадянські свободи бути частю
обмежені, частю припинені.
80. Котрі громадянські свободи і в якій мірі мають бути тодіприпинені, має означити спеціяльний закон, виданий звичайним
порядком.
81. Заведення тимчасового припинення громадянських свобід чиїх обмеження, у випадках та межах, предвиджених в параграфі 80
законами, ухвалюють Всенародні Збори.
82. Коли Всенародні Збори не зібрані, може припинити часовогромадянські свободи Рада Народніх Міністрів на власну
одвічальність, з обов'язком предложити цей свій розпорядок на
перше засідання в найближчій сесії Всенародніх Зборів.
83. Припинення громадянських свобід не може тривати довше, яктри місяці, і продовження тоді повинні ухвалити Всенародні Збори.
Українська Центральна Рада.
___________________Христюк П. Замітки і матеріяли до історії української
революції. 1917 - 1920 рр.: В 4т. - Прага, 1921. - Ч. 2. - С. 174
- 180; див. також: Дорошенко Дм. Доба Центральної Ради - Історія
України. 1917 - 1923 рр.- Ужгород. 1932. - Т.2. - С. 56 - 57.
Конституційні акти України. 1917 - 1920.
Невідомі конституції України.
Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.
Конституція Української Народньої Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) Історичний документ; Державні утворення (1917-1920) від 29.04.1918 Прийняття від 29.04.1918 Постійна адреса: https://xn--80aagahqwyibe8an.com/go/n0002300-18 |
станом на 11.05.2023 поточна редакція |
Державні утворення на території України (1917-1920):
- Закон про Державну Народню Раду Української Народньої Республіки від "12"падолиста 1920 року. . 1920 рікк
- Закон про тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці від 12 листопада 1920 року. . 1920 рікк
- Універсал Трудового Конгресу України від 28.01.1919. . 1919 рікк
- До Світлої Директорії Української Народньої Республіки у Києві від 16.01.1919. . 1919 рікк
- Універсал Директорії Української Народньої Республіки від 22.01.1919. . 1919 рікк
- Ухвала Всенародних Зборів угорських українців 21 січня 1919 року. . 1919 рікк
- Закон про Виділ Української Ради 4 січня 1919 р.. . 1919 рікк
- Декларація Української Директорії, що зробила Директорія 26.12.1918. . 1918 рікк
- Передвступний договір, заключений дня 1 грудня 1918 року в м. Фастові між Українською Народньою Республікою й Західно-Українською Народньою Республікою про маючу наступити злуку обох українських держав в одну державну одиницю 01.12.1918. . 1918 рікк
- Ухвалений Радою Міністрів Закон про заснування Української Академії наук в м. Києві 14.11.1918. . 1918 рікк
- Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії, ухвалений Українською Національною Радою на засіданню 13 падолиста 1918. . 1918 рікк
- Відозва Української Національної Ради від 1 листопада 1918 року. . 1918 рікк
- Проклямація Української Національної Ради від 19 жовтня 1918 року. . 1918 рікк
- Статут Української Національної Ради, прийнятий у Львові 18 жовтня 1918 року. . 1918 рікк
- Тимчасовий Закон про Верховне Управління Державою на випадок смерти, тяжкої хороби і перебування по-за межами держави Ясновельможного Пана Гетьмана всієї України 01.08.1918. . 1918 рікк
- Закони про тимчасовий державний устрій України від 29.04.1918. . 1918 рікк
- Грамота до всього українського народу від 29.04.1918. . 1918 рікк
- Універсал Української Центральної Ради (IV) від 09.01.1918. . 1918 рікк
- Універсал Української Центральної Ради (III) від 07.11.1917. . 1917 рікк
- Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні від 04.08.1917. . 1917 рікк