Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 <<

ПОСТАНОВА від 5 вересня 2018 року № 134 "Про звернення до Верховного Суду, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя". Центрвиборчком України. 2018

Документ актуальний на 10.10.2018
завантажити документ, актуальний на поточний час

ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ

ПОСТАНОВА

від 5 вересня 2018 року № 134

Про звернення до Верховного Суду, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя

Згідно з частиною першою статті 1, частиною першою статті 3 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів у порядку та в межах, встановлених законами України.

Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого і референдумного процесів, реалізацію виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі, однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України (частина перша статті 2 вказаного Закону).

Так, статтею 17 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" визначено, що Комісія, зокрема, забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України та права на участь у референдумах; дотримання передбачених Конституцією та законами України принципів і засад виборчого процесу та процесу референдуму; однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України.

З метою забезпечення своїх повноважень, передбачених указаним Законом та іншими законами України, Комісія зазначає.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", згідно з яким, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України (далі - Кодекс) викладено в новій редакції та запроваджено нові правила здійснення адміністративного судочинства.

Разом з тим, на сьогодні під час застосування норм нового процесуального закону виникають окремі питання, які потребують роз’яснення з метою забезпечення правильного та однакового застосування і розуміння як судами, так і фізичними та юридичними особами, які є учасниками судового процесу, відповідних норм у ході вирішення спорів.

Зокрема, потребує роз’яснення питання стосовно підсудності справ щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності членів Центральної виборчої комісії.

Так, відповідно до пунктів 7, 9 частини першої статті 4 Кодексу відповідач - суб’єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Члени Комісії згідно із Законом України "Про Центральну виборчу комісію" є посадовими особами, які наділені певним колом повноважень (частина четверта статті 3, статті 26 - 29 зазначеного Закону).

Місцезнаходженням Комісії є столиця України - місто Київ (частина перша статті 5 Закону України "Про Центральну виборчу комісію").

Частиною третьою статті 273 Кодексу встановлено, що рішення, дії або бездіяльність члена Центральної виборчої комісії, якщо ці рішення, дії або бездіяльність прийняті (вчинені) в межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ. Особливості провадження у таких справах встановлено § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу.

Разом з тим, зі змісту статей 20, 22 Кодексу випливає, що судом першої інстанції, уповноваженим вирішувати справи щодо оскарження рішення, дії або бездіяльності члена Центральної виборчої комісії, прийнятих (вчинених) за межами виборчого процесу, є окружний адміністративний суд.

Правила визначення територіальної підсудності вказаних спорів закріплено § 3 глави 2 розділу 1 Кодексу.

Так, відповідно до частини першої статті 26 Кодексу позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено Кодексом.

Адміністративні справи щодо оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених Кодексом (частина перша статті 25 Кодексу).

Згідно з частиною другою вказаної статті Кодексу в разі невизначеності Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.

Враховуючи, що член Центральної виборчої комісії є суб’єктом владних повноважень (посадовою особою), однак фізичною особою, яка має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання, а місцезнаходженням Центральної виборчої комісії є місто Київ, постає питання стосовно визначення окружного адміністративного суду, якому територіально підсудна вказана категорія справ.

Крім того, потребує роз’яснення питання щодо застосування заходів забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 151 Кодексу.

Так, за змістом зазначеного положення Кодексу заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів.

Водночас необхідно враховувати, що з метою забезпечення позову у виборчій справі суди не можуть зупиняти дію рішень чи забороняти вчиняти дії виборчим комісіям, у результаті чого буде зупинено виборчий процес, крім заборони оприлюднювати результати виборів у разі їх оскарження.

Однак на сьогодні судова практика щодо застосування частини четвертої статті 151 Кодексу не є однаковою.

Зокрема, Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 15 березня 2018 року (справа № 810/1220/18), керуючись частиною четвертою статті 151 Кодексу, відмовив у задоволенні заяви Юрченка В.В. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення рішення виборчої комісії про призначення виборів та зупинення приймання документів для реєстрації кандидатів у депутати, зазначивши, що вимоги позивача про вжиття цих заходів не можуть бути застосовані, оскільки такі заходи матимуть безпосередній вплив на безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів.

Водночас Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 2 липня 2018 року в справі № 815/2322/18 скасував ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року про відмову в забезпеченні позову та зупинив дію постанови Таїровської селищної виборчої комісії Овідіопольського району Одеської області від 10 травня 2018 року № 420 "Про призначення повторних виборів Таїровського селищного голови Овідіопольського району Одеської області Таїровської селищної об’єднаної територіальної громади Овідіопольського району Одеської області" до набрання законної сили судовим рішенням у вказаній справі. Апеляційний суд зазначив, що проведення повторних виборів Таїровського селищного голови Таїровської об’єднаної територіальної громади, призначених оскаржуваною постановою виборчої комісії № 420, може істотно ускладнити виконання рішення суду та поновлення оспорюваних прав позивача, якщо рішення буде прийнято на користь позивача, оскільки оскаржувану постанову прийнято поза межами виборчого процесу. Також суд указав, що під час розгляду цієї справи не діє заборона, передбачена частиною четвертою статті 151 Кодексу, та дійшов висновку про можливість застосування заходів забезпечення позову за наявності передбачених для цього законодавством підстав.

За таких обставин потребує роз’яснення порядок застосування положення частини четвертої статті 151 Кодексу в ході вирішення судами відповідних спорів.

Крім того, постають питання стосовно правових наслідків застосування заходів забезпечення позову в зазначених спорах, їх впливу на подальший перебіг виборчого процесу, а також правових наслідків скасування рішень про призначення виборів у ході виборчого процесу таких виборів та після встановлення результатів.

Так, відповідно до правової позиції, висловленої Конституційним Судом України у Рішенні від 10 червня 2009 року № 14-рп/2009, призначення виборів визначає дату проведення виборів до органів місцевого самоврядування, тобто дату реалізації громадянами виборчих прав. Відміна виборів до органів місцевого самоврядування чи перенесення строків їх проведення з підстав, не передбачених законом, є порушенням цих прав громадян.

Згідно із частиною другою статті 5, статтею 69 Конституції України вся повнота і верховенство влади в Україні належать народу, здійснювати яку він може як безпосередньо - через вибори і референдум, так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Забезпечуючи можливість здійснення влади народом, Основний Закон України закріпив право громадян вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (частина перша статті 38 Конституції України).

Частиною першою статті 11 Закону України "Про місцеві вибори" (далі - Закон) встановлено, що виборчий процес місцевих виборів - це здійснення суб’єктами виборчого процесу відповідних місцевих виборів, визначеними у статті 12 Закону, виборчих процедур, передбачених Законом.

Виборчий процес включає визначені частиною третьою статті 11 Закону, а в окремих випадках і частиною четвертою цієї статті, етапи, зокрема: підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів, та завершується через 15 днів після дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів у порядку, передбаченому Законом (частини третя - п’ята статті 11 Закону).

Зокрема, Київський апеляційний адміністративний суд у постанові від 15 липня 2016 року (справа № 875/31/16) зазначив, що жодним нормативно-правовим актом в Україні не передбачено механізму щодо зупинення або припинення вже оголошеного виборчого процесу, єдиною правовою можливістю завершення розпочатого виборчого процесу є вимоги частини п’ятої статті 11 Закону, відповідно до якої виборчий процес завершується через 15 днів після дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів у порядку, передбаченому Законом. Відсутність механізму відміни вже розпочатого виборчого процесу обумовлено правовою природою проведення виборів.

Натомість у постанові від 2 липня 2018 року (справа № 810/3217/18) той же Київський апеляційний адміністративний суд вказав, що оскільки рішенням суду від 27 квітня 2018 року в справі № 810/1220/18 визнано протиправними та скасовано постанови Великоолександрівської сільської виборчої комісії Бориспільського району Київської області від 11 березня 2018 року № 45 "Про відкликання депутата Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області Юрченка В’ячеслава Володимировича за народною ініціативою" та № 46 "Про призначення проміжних виборів депутата Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області", якою призначено проміжні вибори депутата Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області в одномандатному виборчому окрузі № 16 на 6 травня 2018 року, Юрченко В.В. вважається депутатом, повноваження якого не припинялися, а проміжні вибори депутата Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області в зазначеному виборчому окрузі проведено без належних на те підстав, тому результати цих виборів не призводять до жодних правових наслідків.

Окремо Центральна виборча комісія звертає увагу, що вказані постанови Великоолександрівської сільської виборчої комісії Бориспільського району Київської області було скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили лише 12 червня 2018 року, тобто вже після реалізації волевиявлення виборцями та обрання депутата Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області в одномандатному виборчому окрузі № 16 Чорнозубова А.А., а також складання територіальною виборчою комісією протоколів про підсумки голосування та результати відповідних виборів.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 10-1, 10-2 частини другої статті 46 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Пленум Верховного Суду з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні окремих категорій справ узагальнює практику застосування матеріального і процесуального законів, систематизує та забезпечує оприлюднення правових позицій Верховного Суду з посиланням на судові рішення, в яких вони були сформульовані; за результатами аналізу судової статистики та узагальнення судової практики надає роз’яснення рекомендаційного характеру з питань застосування законодавства при вирішенні судових справ.

Право надавати роз’яснення щодо застосування положень законів України мають комітети Верховної Ради України з питань, віднесених до предметів їх відання (частина третя статті 21 Закону України "Про комітети Верховної Ради України").

Зважаючи на викладене, Центральна виборча комісія вважає за необхідне звернутися до Верховного Суду та Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя стосовно надання роз’яснень з порушених питань.

Крім того, Комісія зазначає, що деякі положення Кодексу стосовно представництва інтересів у суді в спорах щодо виборів та референдумів потребують змін.

Так, частиною четвертою статті 131-2 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (частина п’ята статті 131-2 Конституції України).

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV Основного Закону України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Пунктом 19 розділу VII Кодексу встановлено, що положення Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 16 Кодексу представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 55 Кодексу сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 55 Кодексу).

Частиною першою статті 57 Кодексу передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 57 Кодексу).

Статтею 279 Кодексу встановлено особливості здійснення представництва у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та передбачено, що особа, яка відповідно до закону про вибори зареєстрована як уповноважений представник або довірена особа кандидата, діє як представник відповідного кандидата у справах, пов’язаних з виборчим процесом, без додаткового уповноваження; особа, яка відповідно до закону про вибори чи референдум зареєстрована як уповноважена особа (представник) партії (блоку), місцевої організації партії, ініціативної групи референдуму, діє як представник відповідної партії (блоку), місцевої організації партії, ініціативної групи референдуму в справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, без додаткового уповноваження.

Документом, що підтверджує повноваження представників, визначених частинами першою і другою цієї статті Кодексу, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому законом про вибори чи референдум (частина третя статті 279 Кодексу).

Однак положень, які б з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України надавали можливість іншій ніж адвокату особі бути представником у суді Центральної виборчої комісії (після 1 січня 2020 року) чи її члена (наприклад, члену Комісії в разі представлення Центральної виборчої комісії, працівнику Секретаріату, Служби розпорядника Державного реєстру виборців для представлення інтересів Комісії чи її члена), а також представником окружних, територіальних, дільничних виборчих комісій, окружних і дільничних комісій референдуму, а також їх членів (наприклад, члену відповідної комісії чи іншій особі, визначеній рішенням такої комісії в разі представлення інтересів комісії, а також фізичній особі, яка не є адвокатом для представлення інтересів членів відповідних комісій), вказана стаття не містить.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому варто враховувати, що законодавство України про вибори та референдуми має свою унікальну специфіку та, як свідчить практика, подекуди є складним для розуміння та застосування, у тому числі адвокатами.

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 134 Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Викладене порушує визначений пунктом 2 частини третьої статті 2 Кодексу принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та ставить у нерівне становище учасників судового процесу в частині представництва у спорах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій та може призвести до неналежного представлення комісій та їх членів, а в окремих випадках, у тому числі з урахуванням досить вартісних послуг адвокатів, - до неможливості забезпечення відповідного представництва у суді як у спорах, що виникли під час виборчого процесу чи процесу референдуму, так і в спорах, що виникли поза ними.

Крім того, Комісія зазначає, що відповідно до частини третьої статті 20 Закону територіальна виборча комісія є постійно діючим колегіальним органом, що в межах своїх повноважень забезпечує організацію та проведення місцевих виборів. Члени територіальної виборчої комісії здійснюють свої повноваження до сформування на чергових місцевих виборах у порядку, передбаченому Законом, нового складу відповідної територіальної виборчої комісії.

У період після закінчення виборчого процесу забезпечення діяльності територіальної виборчої комісії щодо виконання її повноважень здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету (частина двадцять п’ята статті 27 Закону).

Також Комісія зауважує, що потребують змін деякі положення Кодексу, якими встановлено особливості розгляду адміністративних справ, передбачених статтею 273 Кодексу, стосовно повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи (стаття 268) та подання заяв по суті справи (стаття 269).

Відповідно до частин першої, другої статті 268 Кодексу в справах, визначених, зокрема, статтею 273 Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур’єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв’язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою статті 268, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку в матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Згідно з частиною другою статті 269 Кодексу копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.

Указані вимоги статей 268 та 269 Кодексу з огляду, зокрема, на встановлену статтею 273 Кодексу підсудність (наприклад, щодо підсудності окружному адміністративному суду справ, відповідачем в яких є територіальні, у тому числі сільські та селищні, виборчі комісії з місцевих виборів) та визначені Кодексом правила представництва, відсутність у більшості виборчих комісій електронних адрес, пошт (а в період поза виборчим процесом у деяких випадках і телефонів), покладений статтею 77 Кодексу на відповідачів - суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності та закріплене частиною четвертою статті 159 Кодексу правило, за змістом якого неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, по суті можуть унеможливити доведення виборчими комісіями, комісіями з референдуму та їх членами правомірності своїх рішень, дій або бездіяльності.

Крім того, Комісія зазначає про необхідність внесення в Кодекс норм, які б зобов’язували суди інформувати Центральну виборчу комісію про відкриття проваджень у справах щодо спорів, пов’язаних з добровільним об’єднанням територіальних громад, та про прийняті судами рішення за результатами їх розгляду, а також встановлювали особливості провадження і обчислення процесуальних строків розгляду цієї категорії адміністративних справ.

Така необхідність зумовлена тим, що згідно із законами України "Про добровільне об’єднання територіальних громад" і "Про місцеві вибори" до повноважень Центральної виборчої комісії належить призначення перших виборів депутатів місцевих рад об’єднаних територіальних громад та відповідних сільських, селищних, міських голів за зверненнями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій.

Центральна виборча комісія у своєму рішенні про призначення перших місцевих виборів визначає дату їх проведення, тобто дату реалізації громадянами своїх виборчих прав.

Останнім часом трапляються випадки, коли копії рішень судів, ухвалених за результатами розгляду адміністративних справ щодо спорів, пов’язаних з добровільним об’єднанням територіальних громад, надсилаються до Центральної виборчої комісії разом із зверненнями громадян, які містять інформацію про порушення законів України під час проведення такого добровільного об’єднання, після прийняття Комісією рішення про призначення перших місцевих виборів у відповідній об’єднаній територіальній громаді або навіть фактично після встановлення результатів відповідних виборів.

У свою чергу це унеможливлює належне та своєчасне реагування Комісії на факти, встановлені рішеннями судів, спричиняє оскарження рішень Комісії щодо призначення перших місцевих виборів, загострення конфліктів у територіальних громадах.

Під час здійснення законопроектної функції комітети Верховної Ради України мають право розробляти з власної ініціативи проекти законів та інших актів Верховної Ради України з питань, що віднесені до предметів їх відання, а також зобов’язані вивчати громадську думку, розглядати звернення громадян, об’єднань громадян, будь-які пропозиції, що свідчать про потребу в прийнятті нових законодавчих актів або у внесенні змін до законодавчих актів, і, в разі необхідності, готувати відповідні проекти актів та вносити їх на розгляд Верховної Ради України (статті 15, 16 Закону України "Про комітети Верховної Ради України").

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 4 грудня 2014 року № 22-VIII "Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання" адміністративне судочинство (процесуальне законодавство), питання законодавчого забезпечення організації та порядку проведення виборів і референдумів належать до предмета відання Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

З огляду на зазначене Комісія вважає за необхідне звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя щодо підготовки відповідних змін до законодавчих актів.

Враховуючи викладене, відповідно до частини другої статті 5, частини першої статті 38, статті 69 Конституції України, статті 11, статті 12 Закону України "Про місцеві вибори", статей 15, 16, частини третьої статті 21 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", пунктів 10-1, 10-2 частини другої статті 46 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" керуючись статтями 2, 3, 11 - 13, 17, частиною другою статті 27 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія постановляє:

1. Звернутися до Верховного Суду та Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя щодо надання роз’яснень з питань:

- підсудності справ стосовно оскарження рішень, дій та бездіяльності членів Центральної виборчої комісії;

- порядку застосування заходів забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України;

- правових наслідків застосування заходів забезпечення позову в спорах, що стосуються призначення, підготовки і проведення виборів, їх впливу на подальший перебіг виборчого процесу, а також правових наслідків скасування рішень про призначення виборів у ході здійснення виборчого процесу.

2. Звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя щодо підготовки змін до законодавчих актів України з питань:

- представництва інтересів виборчих комісій у суді у спорах щодо виборів та референдумів;

- особливостей розгляду адміністративних справ, передбачених статтею 273 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи та подання заяв по суті справи;

- інформування Центральної виборчої комісії про відкриття проваджень у справах стосовно спорів, пов’язаних з добровільним об’єднанням територіальних громад, та прийняті судами рішення за результатами їх розгляду, а також встановлення особливостей провадження і обчислення процесуальних строків розгляду цієї категорії адміністративних справ.

3. Цю постанову надіслати Верховному Суду, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, а також оприлюднити на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

Заступник Голови

Центральної виборчої комісії

Ж.УСЕНКО-ЧОРНА

Про звернення до Верховного Суду, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя

Постанова; Центрвиборчком від 05.09.2018 № 134

Прийняття від 05.09.2018

Постійна адреса:

https://xn--80aagahqwyibe8an.com/go/v0134359-18

Законодавство України

станом на 06.12.2023

поточна редакція

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Центрвиборчком України:

  1. ПОСТАНОВА від 12 січня 2023 року № 3 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Центральної виборчої комісії". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  2. ПОСТАНОВА від 12 січня 2023 року № 2 "Про зміни в складі територіальних виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  3. ПОСТАНОВА від 12 січня 2023 року № 1 "Про скаргу Рівненської обласної організації Всеукраїнського об’єднання "Батьківщина", зареєстровану в Центральній виборчій комісії 15 грудня 2022 року за № 21-34-3806". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  4. ПОСТАНОВА від 19 січня 2023 року № 4 "Про розгляд питання призначення проміжних виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах № 50 (Донецька область) та № 159 (Сумська область)". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  5. ПОСТАНОВА від 19 січня 2023 року № 6 "Про зміни в складі територіальних виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  6. ПОСТАНОВА від 19 січня 2023 року № 5 "Про питання визнання обраними народними депутатами України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі наступних за черговістю кандидатів у народні депутати України у виборчому списку Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ"". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  7. ПОСТАНОВА від 1 лютого 2023 року № 9 "Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 10 серпня 2020 року № 172". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  8. ПОСТАНОВА від 1 лютого 2023 року № 8 "Про зміни в складі територіальних виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  9. ПОСТАНОВА від 1 лютого 2023 року № 7 "Про розгляд питання призначення проміжних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 186 (Херсонська область)". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  10. ПОСТАНОВА від 10 лютого 2023 року № 10 "Про питання визнання обраним народним депутатом України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі наступного за черговістю кандидата в народні депутати України у виборчому списку Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ"". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  11. ПОСТАНОВА від 10 лютого 2023 року № 11 "Про заяву кандидата в народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року Тригуба В.В., включеного до виборчого списку ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ"". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  12. ПОСТАНОВА від 10 лютого 2023 року № 12 "Про зміни в складі територіальних виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  13. ПОСТАНОВА від 2 березня 2023 року № 14 "Про питання визнання обраними народними депутатами України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі наступних за черговістю кандидатів у народні депутати України у виборчому списку Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ"". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  14. ПОСТАНОВА від 2 березня 2023 року № 13 "Про розгляд питання призначення проміжних виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах № 40 (Дніпропетровська область) та № 47 (Донецька область)". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  15. ПОСТАНОВА від 9 березня 2023 року № 15 "Про зміни в складі територіальних виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  16. ПОСТАНОВА від 9 березня 2023 року № 16 "Про організацію роботи з нагляду за реалізацією проєкту міжнародної технічної допомоги "Стійкі інституції, суспільство та вибори"(RISE) та визначення його координатора". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  17. ПОСТАНОВА від 27 березня 2023 року № 18 "Про зміни в складі територіальних виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  18. ПОСТАНОВА від 27 березня 2023 року № 17 "Про визнання Никорак І.П. обраною народним депутатом України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  19. ПОСТАНОВА від 29 березня 2023 року № 19 "Про реєстрацію народного депутата України Никорак І.П., обраної на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі". Центрвиборчком України. 2023 рікк
  20. ПОСТАНОВА від 10 квітня 2023 року № 22 "Про внесення змін до Антикорупційної програми Центральної виборчої комісії на 2021-2023 роки". Центрвиборчком України. 2023 рікк
- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -