<<
>>

НАКАЗ від 25.11.2019 № 508 "Про внесення змін до Вимог з ядерної та радіаційної безпеки до інформаційних та керуючих систем, важливих для безпеки атомних станцій". Держатомрегулювання. 2019

Документ актуальний на 22.01.2020
завантажити документ, актуальний на поточний час

ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ

25.11.2019  № 508


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
24 грудня 2019 р.
за № 1280/34251

Про внесення змін до Вимог з ядерної та радіаційної безпеки до інформаційних та керуючих систем, важливих для безпеки атомних станцій

Відповідно до статей 22, 24 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", з метою вдосконалення нормативно-правових актів щодо регулювання ядерної та радіаційної безпеки ядерних установок НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до Вимог з ядерної та радіаційної безпеки до інформаційних та керуючих систем, важливих для безпеки атомних станцій, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 22 липня 2015 року № 140, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 серпня 2015 року за № 954/27399, що додаються.

2. Департаменту з питань безпеки ядерних установок (Столярчук Б.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова

Г. Плачков

ПОГОДЖЕНО:

Міністр енергетики та захисту довкілля України

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій



О.

Оржель


М. Чечоткін



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної інспекції
ядерного регулювання України
25 листопада 2019 року № 508


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
24 грудня 2019 р.
за № 1280/34251

ЗМІНИ
до Вимог з ядерної та радіаційної безпеки до інформаційних та керуючих систем, важливих для безпеки атомних станцій

1. У розділі I:

1) пункти 1, 2 викласти у такій редакції:

"1. Ці Вимоги поширюються на інформаційні та керуючі системи й елементи, важливі для безпеки атомних станцій, компоненти (програмно-технічні комплекси, технічні засоби автоматизації) і програмне забезпечення зазначених систем, а також на процеси їх розроблення, оцінювання, підтвердження відповідності та експлуатації. Інформаційні та керуючі системи поділяються на керівні системи безпеки та системи контролю й управління, визначені у Загальних положеннях безпеки атомних станцій, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 19 листопада 2007 року № 162, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2008 року за № 56/14747 (зі змінами) (далі - Загальні положення безпеки атомних станцій).

Ці Вимоги поширюються також на технічні засоби автоматизації у складі забезпечуючих, захисних, локалізуючих систем безпеки, технологічних систем нормальної експлуатації та технологічного устаткування, які виконують у цих системах функції автоматичного контролю (технічного діагностування, відображення, сигналізації, реєстрації) або керування (захисту, обмеження, регулювання, блокування), що пов'язані з контролем та управлінням технологічними процесами атомної станції, або підтримують дії експлуатаційного персоналу під час періодичного контролю стану та/або характеристик конструкцій, систем, компонентів технологічного устаткування, виявляють порушення їх працездатності, сповіщають персонал про результати контролю та виявлені порушення, за винятком сервісних функцій, які використовуються тільки під час ремонту цих систем або устаткування.

2. Терміни, використані у цих Вимогах, вживаються в таких значеннях:

безпечний контрольований стан енергоблока - стан енергоблока, за якого досягнуто стабілізацію будь-яких перехідних процесів, реактор знаходиться в підкритичному стані, забезпечено необхідне відведення тепла й обмежений вихід радіоактивності;

верифікація - підтвердження шляхом аналізу та надання об'єктивних доказів того, що результати, отримані на кожній стадії розробки, відповідають цілям і вимогам, що були задані на попередніх стадіях;

відмова - подія, що призводить до порушення працездатності системи (компонента), тобто до втрати здатності виконувати одну або декілька необхідних функцій;

відновлення працездатності - поновлення здатності системи (компонента) виконувати всі необхідні функції, що здійснюється безпосередньо на місці експлуатації персоналом інформаційних та керуючих систем з використанням за потреби експлуатаційно-відновного резерву, призначених для цього інструментів і пристосувань та експлуатаційної документації;

виведення з роботи - навмисне тимчасове припинення використання системи (компонента) за призначенням із збереженням можливості виконання необхідної частини основних та/або додаткових функцій системи (компонента), у тому числі спеціально передбачених для цього режиму;

вид порушення - форма прояву порушення (наприклад, неспрацьовування, помилкове спрацьовування, обрив, коротке замикання, недостовірність вхідного сигналу);

виріб - одиниця продукції виробничо-технічного призначення, яка виготовлена, пройшла випробування та постачається або поставлена для автономного застосування або для використання в складі іншого виробу;

граничні умови експлуатації - порушення робочих умов експлуатації, що враховуються проектом, імовірність виникнення та тривалість яких є незначними;

додаткова функція системи (компонента) - функція, що доповнює основні функції системи (компонента) та сприяє досягненню необхідних споживчих властивостей, якості та/або надійності їх виконання;

експлуатаційно-автономний пристрій - окремий компонент системи або його складова частина, для яких передбачено й забезпечено можливість транспортування, зберігання й застосування в заданих умовах без потреби розміщення всередині іншого експлуатаційно-автономного пристрою;

елемент - складова частина інформаційної та керуючої системи, яка знаходиться на найбільш низькому рівні розукрупнення, тобто подальше розукрупнення якої в конкретному випадку неможливе або недоцільне;

життєвий цикл - сукупність стадій створення, впровадження й використання системи (компонента) в інтервалі часу, що починається з моменту розробки концепції й визначення технічних вимог і закінчується під час виведення системи (компонента) з експлуатації у зв'язку з неможливістю або недоцільністю подальшого використання за призначенням;

задана функція - будь-яка функція системи (компонента), виконання якої передбачене в документації та гарантується проектувальником системи (розробником компонента);

замовник - суб'єкт господарювання, за договором з яким здійснюється проектування системи або розробка, виготовлення та/або поставка її компонентів. Замовник може виступати як користувач системи (компонента);

захист - функція управління, яка ініціює дії, спрямовані на усунення небезпеки, пов'язаної з виникненням визначеної події, умови або обставин, та/або заходи, спрямовані на запобігання виникненню можливої небезпеки;

зняття з експлуатації - припинення використання за призначенням з подальшим демонтажем інформаційних та керуючих систем (програмно-технічного комплексу, технічних засобів автоматизації);

зовнішній фактор - фізична величина або комбінація взаємозалежних фізичних величин, що характеризує вплив на пристрій з боку його оточення під час транспортування, зберігання, експлуатації і за певних умов може викликати погіршення його властивостей, обмеження або втрату працездатності;

інтерфейс - спільна межа двох або більше об'єктів разом із сукупністю правил і вимог до цих об'єктів, що забезпечують можливість та ефективність їх взаємодії через цю межу;

інтерфейс "людина-машина" - інтерфейс, одним з об'єктів якого є оперативний персонал та/або персонал інформаційних і керуючих систем ("людина"), іншим - інформаційні та керуючі системи (програмно-технічні комплекси, технічні засоби автоматизації) ("машина");

інформаційна система - система, призначена для одержання, обробки, зберігання, відображення та/або реєстрації даних про технічний стан конструкцій, систем, елементів, їх властивості та/або функціонування;

канал вимірювання - канал, призначений для знаходження значення вимірюваної фізичної величини з нормованою точністю;

канал індикації - канал, призначений для спостереження за змінами в часі або просторовому розподілі фізичних величин без оцінки їх значень із нормованою точністю;

канал сигналізації - канал, призначений для оповіщення оперативного персоналу та/або персоналу інформаційних та керуючих систем про виникнення визначеної проектом події, загрози, умови ініціювання функції, важливої для безпеки, або про зміну стану контрольованого об'єкта;

канал управління - канал, призначений для ініціювання роботи іншого каналу однієї з керуючих або технологічних (захисних, локалізуючих, забезпечуючих) систем або для безпосереднього управління технологічною системою (устаткуванням);

категорія функції - градація, яка характеризує ступінь важливості функції для безпеки на підставі оцінки її призначення та/або наслідків, спричинених невиконанням або помилковим виконанням функції;

керуюча система - система, призначена для ініціювання роботи однієї чи декількох інших систем або технологічного устаткування та/або для безпосереднього управління ними;

контроль - функція, метою якої є одержання, обробка, зберігання, відображення та/або реєстрація даних про вихідні події, зовнішні та внутрішні впливи, поточний стан, властивості та/або функціонування об'єкта контролю, виявлення їх відхилень від заданих або допустимих та сигналізування про них;

конфігурація - розпізнавальна ознака системи (компонента), що у кожний момент життєвого циклу повністю визначається сукупністю розпізнавальних ознак та з'єднань усіх елементів апаратного та програмного забезпечення цієї системи (цього компонента);

користувач - суб'єкт господарювання, що використовує систему (компонент) за призначенням. Користувач може виступати замовником цієї системи (цього компонента);

метрологічне підтвердження - сукупність операцій, потрібних для гарантування того, що вимірювальне устаткування відповідає метрологічним вимогам щодо його використання за призначенням;

необхідна функція - функція системи (компонента), зазначена в проектній та/або експлуатаційній документації певної системи і в документах, що обґрунтовують безпеку;

непрацездатність - несправність, яка характеризується нездатністю системи (компонента) виконувати хоча б одну з потрібних функцій;

несправність - стан системи (компонента), який характеризується нездатністю виконувати хоча б одну із заданих функцій;

неспрацьовування - вид відмови, що характеризується відсутністю команди на виході керуючої системи (компонента), незважаючи на наявність заданих умов, за яких команду має бути сформовано й видано;

нормальні умови випробувань - межі якісних ознак і кількісних параметрів зовнішніх факторів, у яких вважається можливим ігнорувати їх вплив на результати випробувань певного виробу;

об'єкт - системи, їх компоненти, складові частини компонентів, канали; виконувані ними функції та властивості; процеси створення, впровадження, використання за призначенням і модернізації систем (компонентів);

оперативний персонал/оператори - фахівці, які здійснюють управління технологічними процесами енергоблока в передбачених проектом режимах експлуатації; виконують дії, спрямовані на запобігання та/або усунення порушень нормальної експлуатації; забезпечують досягнення безпечного контрольованого стану енергоблока після вихідної (початкової) події; здійснюють управління аваріями та обмеження їх наслідків;

основна функція системи (компонента) - функція, потрібна для використання системи (компонента) за призначенням;

персонал інформаційних та керуючих систем - фахівці, які контролюють стан і здійснюють технічне обслуговування, випробування й відновлення інформаційних, керуючих систем та їх компонентів;

помилкове спрацьовування - вид відмови, що характеризується наявністю команди на виході керуючої системи (компонента), незважаючи на відсутність заданих умов, за яких команду має бути видано;

постачальник - суб'єкт господарювання, який постачає продукцію за договором із замовником (постачальником може бути розробник та/або виготовлювач продукції);

працездатний стан - стан системи (компонента), що характеризується здатністю виконувати всі потрібні функції;

прихована непрацездатність - непрацездатність системи (компонента), яку не може бути виявлено під час роботи вбудованими засобами діагностування (автоматичного контролю технічного стану), але яку виявляють під час проведення технічного обслуговування;

проектний термін експлуатації - тривалість експлуатації обладнання інформаційних і керуючих систем, яка визначається проектом;

програмне забезпечення - сукупність програм, необхідних для виконання всіх основних і додаткових функцій системи (компонента), які зберігаються в пам'яті та/або в програмувальних електронних пристроях, що входять до складу цієї системи (компонента), а також програм на зовнішніх носіях і програмної документації;

програмно-технічний комплекс - виріб з вбудованим програмним забезпеченням, виконаний у вигляді однієї або декількох експлуатаційно-автономних складових частин, який разом з периферійним устаткуванням та (за потреби) з іншими програмно-технічними комплексами виконує всі основні функції інформаційної або керуючої системи, компонентом якої він є;

резервований канал - один з групи незалежних каналів (не обов'язково ідентичних), що виконують ту саму функцію, виходи яких об'єднуються так, що відмова одного або визначеної кількості каналів не призводить до відмови цієї функції;

резервування - спосіб забезпечення надійності за рахунок використання додаткових засобів та/або можливостей, надлишкових порівняно з мінімально необхідними для виконання функції;

рівень розукрупнення - виділена категорія складових частин в ієрархічній структурі об'єкта. З точки зору конструктивної складності такими категоріями можуть бути система, компоненти системи, експлуатаційно-автономні складові частини компонентів, вбудовані в них блоки, конструктивно завершені модулі у складі цих блоків, радіоелектронні вироби, застосовані в модулях;

різноманітність - спосіб зниження імовірності відмови із загальної причини двох або більшої кількості резервованих систем (компонентів, каналів), що незалежно виконують ту саму функцію, за рахунок спеціально передбачених проектом відмінностей між цими системами (компонентами, каналами), реалізованих на стадії їх проектування, розробки та/або виготовлення;

робочі умови експлуатації - умови експлуатації, які за відсутності порушень, врахованих проектом, зберігаються протягом необмеженого часу;

розрізнювальна здатність за часом - мінімальний часовий інтервал між двома подіями, за якого вони будуть зафіксовані як такі, що належать до різних моментів часу;

справний стан - стан системи (компонента), що характеризується спроможністю виконувати всі задані функції;

стійкість - властивість пристрою, що полягає в його спроможності виконувати всі потрібні функції та зберігати характеристики у межах значень, що допускаються, під час та/або після впливу на нього певного зовнішнього фактора за умови, що його якісні ознаки й кількісні параметри перебувають у заздалегідь встановлених межах. Функції, виконання яких потрібне під час цього впливу, і межі значень характеристик пристрою, що допускаються у цьому разі, не завжди збігаються з тими, які потрібні до початку й після закінчення впливу;

технічний засіб автоматизації - виріб, виконаний переважно у вигляді одного експлуатаційно-автономного пристрою, який призначений та/або бере участь у виконанні однієї або кількох функцій автоматичного контролю та/або керування у складі певної системи або технологічного устаткування;

технологічний захист - захист, який ініціює заздалегідь визначену зміну режиму роботи технологічного устаткування або його відключення в умовах, коли збереження попереднього режиму роботи може спричинити пошкодження цього устаткування або його руйнування;

умови експлуатації - сукупність наявних та/або можливих зовнішніх факторів впливу в місцях фактичного або передбачуваного розміщення пристрою під час експлуатації;

управління - функція керуючої системи, метою якої є наближення стану, положення, властивостей об'єкта управління та/або характеристик їх змінювання у часі до таких, що в цих умовах вважаються потрібними або найкращими;

управління конфігурацією - процес ідентифікації та документування розпізнавальних ознак, що обумовлюють конфігурацію системи (компонента) у кожний момент життєвого циклу;

функціональна безпека - властивість системи (компонента) атомної станції, що полягає у здатності виконувати всі потрібні функції, важливі для безпеки, зберігати потрібні властивості та відповідати заданим характеристикам в усіх передбачених проектом режимах й умовах експлуатації;

функція аварійного захисту - функція, що ініціює швидку зупинку реактора та тривалу підтримку активної зони у підкритичному стані у разі порушення умов безпечної експлуатації або ризику переростання аварійної ситуації в аварію;

функція, важлива для безпеки, - функція, яка віднесена до категорії A, B або C на підставі оцінки її призначення та/або наслідків, спричинених невиконанням або помилковим виконанням.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Загальних положеннях безпеки атомних станцій і Вимогах до проведення модифікацій ядерних установок та порядку оцінки їх безпеки, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 10 січня 2005 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 січня 2005 року за № 78/10358 (із змінами) (далі - Вимоги до проведення модифікацій ядерних установок та порядку оцінки їх безпеки).";

2) в абзаці третьому пункту 6 слова "периферійне устаткування та канали передачі даних систем" замінити словом "системи";

3) абзац другий пункту 7 виключити.

2. Розділ II викласти у такій редакції:

"II. КЛАСИФІКАЦІЯ

1. Класифікація систем та елементів

1. Усі системи та елементи атомних станцій за впливом на безпеку поділяються на важливі для безпеки й такі, що не впливають на безпеку відповідно до Загальних положень безпеки атомних станцій.

ІКС, важливі для безпеки, та їх елементи належать до класів безпеки 2, 3 відповідно до класифікації, передбаченої у додатку до Загальних положень безпеки атомних станцій.

Згідно з цими Вимогами додатково визначаються категорії функцій, які виконуються ІКС, важливими для безпеки, - A, B, C.

Застосування цих Вимог до ІКС, які не впливають на безпеку, має рекомендаційний характер.

2. Відповідно до Загальних положень безпеки атомних станцій, ІКС, важливі для безпеки, з урахуванням їх призначення, належать до:

керівних систем безпеки (далі - керуючі системи безпеки);

систем нормальної експлуатації (далі - керуючі та/або інформаційні системи нормальної експлуатації).

3. Вимоги до проектування, розроблення, виготовлення, випробувань та експлуатації ІКС визначено у цих Вимогах із врахуванням категорій функцій, що відповідно до проекту AC виконуються цими ІКС, їх компонентами та/або окремими елементами (складовими частинами) цих компонентів.

Категорія функцій ІКС, компонентів та програмного забезпечення визначається в проекті, обґрунтовується у звіті з аналізу безпеки та зазначається в документації на їх розроблення, виготовлення, постачання і монтаж.

2. Класифікація функцій

1. Функції, що виконуються ІКС, які належать до класів безпеки 2, 3, класифікуються за категоріями A, B, C залежно від їх ролі в забезпеченні й підтримці безпеки, а також можливих наслідків, спричинених невиконанням або помилковим виконанням функції.

2. До категорії A належать такі функції контролю та управління:

аварійний захист (швидке переведення і тривале підтримування активної зони реактора в підкритичному стані);

аварійне відведення тепла від активної зони реактора;

відведення залишкового тепла від активної зони реактора та басейну витримки відпрацьованого ядерного палива;

запобігання або обмеження виходу радіоактивних речовин за передбачені проектом межі;

надання можливості оперативному персоналу виконувати дії, спрямовані на досягнення безпечного контрольованого стану енергоблока після вихідної (початкової) події;

виявлення внутрішніх і зовнішніх впливів, що є вихідними (початковими) подіями, які можуть призвести до аварійних ситуацій і аварій та ініціюють автоматичне переведення реактора у підкритичний стан;

відмови яких можуть безпосередньо призвести до аварійних ситуацій або аварій, якщо не існує інших функцій категорії A, що обмежують таку можливість.

3. До категорії B належать функції контролю та управління, що не належать до категорії A за будь-яким із критеріїв, зазначених у пункті 2 цієї глави, які:

виявляють виникнення порушень нормальної експлуатації або обмежують їх негативні наслідки;

забезпечують можливість виконання оперативним персоналом дій, спрямованих на запобігання порушенням нормальної експлуатації або обмеження їх негативних наслідків;

після досягнення безпечного контрольованого стану енергоблока необхідні для обмеження наслідків вихідної (початкової) події та/або для забезпечення оперативному персоналу можливості виконувати дії, спрямовані на обмеження таких наслідків;

у разі відмови в режимі нормальної експлуатації потребують виконання функцій категорії A для запобігання аварійним ситуаціям або аваріям;

забезпечують утримання основних параметрів технологічних процесів, стану та/або характеристик конструкцій, систем, компонентів технологічного устаткування в установлених (допустимих) межах;

передбачені для запобігання викидам радіоактивних речовин або пошкодженням палива, що перевищують встановлені проектом межі нормальної експлуатації;

здійснюють безперервний автоматичний контроль та/або підтримують дії персоналу ІКС під час періодичного контролю стану та/або характеристик конструкцій, систем, компонентів технологічного устаткування, що беруть участь у виконанні функцій категорії A, виявляють порушення їх працездатності, сповіщають персонал ІКС про результати контролю та виявлені порушення.

4. До категорії C належать функції контролю та управління, що не належать до категорії A або B за будь-яким із критеріїв, зазначених у пунктах 2, 3 цієї глави, які:

передбачені для запобігання викидам радіоактивних речовин або пошкодженням палива, що не перевищують встановлені проектом межі нормальної експлуатації;

здійснюють безперервний автоматичний контроль та/або підтримують дії персоналу ІКС під час періодичного контролю стану та/або характеристик конструкцій, систем, компонентів технологічного устаткування, що беруть участь у виконанні функцій категорії B, виявляють порушення їх працездатності, сповіщають персонал ІКС про результати контролю та виявлені порушення;

виявляють виникнення внутрішніх і зовнішніх впливів, що є вихідними (початковими) подіями, які можуть призвести до аварійних ситуацій і аварій, або обмежують їх наслідки;

забезпечують інформаційну підтримку дій персоналу, спрямованих на управління аваріями та/або обмеження наслідків запроектних аварій;

потрібні для попередження та/або забезпечення безпеки персоналу під час і після подій, що призводять до викиду радіоактивних речовин, ризику радіаційного опромінення персоналу або пов'язані з іншими небезпечними ситуаціями, в умовах порушення нормальної експлуатації.

5. Категорії функцій контролю та управління визначаються окремо для кожної функції контролю та управління, важливої для безпеки, незалежно від того, які ІКС беруть участь у її реалізації.

Якщо до однієї функції можуть бути застосовані одночасно кілька класифікаційних критеріїв, визначених у пунктах 2-4 цієї глави, вона належить до найвищої з категорій, обумовлених цими критеріями.

Функціям, які не впливають на безпеку, категорія не визначається.

6. Кожна функція ПТК (ТЗА) класифікується окремо із врахуванням категорії тієї функції ІКС, у реалізації якої її участь є необхідною, а саме:

якщо функція ПТК (ТЗА) потрібна для реалізації однієї або кількох функцій ІКС, для яких визначено однакові категорії, вона належить до тієї самої категорії;

якщо функція ПТК (ТЗА) потрібна для реалізації кількох функцій ІКС, для яких визначено різні категорії, вона належить до найвищої з цих категорій.

7. Кожна функція, що передбачена для виконання або виконується будь-якою складовою частиною ПТК або (за наявності) ТЗА, класифікується окремо, а саме:

функція, потрібна для реалізації однієї функції ПТК (ТЗА) або кількох функцій, для яких визначено однакові категорії, належить до тієї самої категорії;

функція, потрібна для реалізації кількох функцій ПТК або ТЗА, для яких визначено різні категорії, належить до найвищої з цих категорій.".

3. У розділі III:

1) у главі 1:

у пункті 1:

в абзаці першому слова "Кожен енергоблок обладнується автоматизованою системою контролю та управління у вигляді сукупності" виключити;

підпункти 2, 3 викласти у такій редакції:

"2) автоматичний захист систем, обладнання та енергоблока (далі - технологічний захист);

3) автоматичний контроль поточного стану безпеки, зокрема, неперевищення меж безпечної експлуатації енергоблока;";

абзаци перший, другий підпункту 4 викласти у такій редакції:

"4) отримання, оброблення, архівування, відображення й реєстрування даних про стан конструкцій, систем та елементів, необхідних для надійної та безпечної експлуатації енергоблока, а саме:

контрольованих параметрів, які характеризують процес ділення, цілісність активної зони реактора і системи охолодження активної зони реактора та басейну витримки відпрацьованого ядерного палива, поточний стан конструкцій, систем, технологічного устаткування (зокрема, фізичних бар'єрів на шляху поширення іонізуючого випромінювання та радіоактивних речовин), поточний стан безпеки енергоблока загалом;";

у пункті 2 слова "автоматизованої системи контролю та управління" замінити словами ", зазначених у пункті 1 цієї глави,";

у пункті 3:

слова "у складі автоматизованої системи контролю та управління" виключити;

слова "та/або для проектних аварій" замінити словами "(зокрема під час проектних та запроектних аварій)";

пункти 4, 5 викласти у такій редакції:

"4. Додаткові функції ІКС визначаються проектом, конкретизуються в ТЗ на створення або модернізацію ІКС і сприяють досягненню потрібних споживчих властивостей ІКС, зокрема якості та/або надійності виконання основних функцій.

5. Функції ПТК і ТЗА, що є компонентами ІКС, визначаються на основі вихідних даних (технічних вимог), заданих проектною організацією, замовником та/або розробниками цих виробів на підставі проекту ІКС, конкретизуються в ТЗ на розробку, виготовлення та поставку ТЗА (ПТК) і забезпечують реалізацію усіх основних і додаткових функцій ІКС, компонентами якої вони є.".

у пункті 6:

в абзаці першому слова "функцій, пов'язаних з безпекою, зокрема" виключити;

в абзаці другому слова ", що пов'язані з безпекою", ", пов'язаної з безпекою," замінити словами "нормальної експлуатації";

2) у главі 2:

у назві глави слова "керуючих систем" виключити;

у пункті 1:

слова "у складі автоматизованої системи контролю та управління виконують" виключити;

слово та цифру "глави 1" замінити словом та цифрою "глави 2";

пункт 7 після слова "автоматично" доповнити словами "до повного виконання ініційованої функції безпеки";

пункт 9 викласти у такій редакції:

"9. Унеможливлюється те, що після ініціювання функції безпеки помилкові дії оперативного персоналу або викликані будь-якими причинами дії інших ІКС можуть призвести до відмови або втрати ефективності виконання цієї функції.

Після спрацьовування керуючої системи безпеки можливість виведення її з роботи або заборони виконання будь-яких виданих нею команд оперативним персоналом автоматично блокується протягом часу, встановленого в проекті, але не менше ніж на 10 хвилин.

У проекті визначається та обґрунтовується у звіті з аналізу безпеки перелік технологічних систем та обладнання, система контролю та управління якими після спрацювання керуючої системи безпеки не потребує втручання у їх роботу оперативного персоналу БЩУ протягом 30 хвилин.

Необхідність будь-яких дій оперативного персоналу для дистанційного управління визначеними в проекті технологічними системами чи обладнанням або втручання у їх роботу інших ІКС протягом меншого часу після спрацювання керуючої системи безпеки обґрунтовується у звіті з аналізу безпеки.";

пункт 10 виключити.

У зв'язку з цим пункти 11-16 вважати відповідно пунктами 10-15;

3) у главі 3:

у назві глави слово "систем" виключити;

в абзаці першому пункту 1 слова "у складі автоматизованої системи контролю та управління" виключити;

4) у главі 4:

у назві глави слово "систем" виключити;

пункти 1, 2 викласти у такій редакції:

"1. Функції передачі даних виконуються:

компонентами у складі однієї або декількох ІКС, які безпосередньо здійснюють формування й видачу цифрових повідомлень з даними для іншої (інших) ІКС;

компонентами у складі однієї або декількох ІКС, які безпосередньо здійснюють приймання й розшифрування цифрових повідомлень з даними від іншої (інших) ІКС;

лініями в електричних або оптоволоконних кабелях, якими передають цифрові повідомлення між двома або декількома ІКС;

електронними засобами перевірки достовірності даних, які передаються.

2. Функції передачі даних належать до категорій A, B або C відповідно до найбільш високої з категорій тих функцій автоматичного контролю та/або управління, для яких призначено ці дані (які користуються ними).";

в абзаці першому пункту 4 слова "діагностування, що входять до складу системи передачі даних" замінити словами ", що входять до складу ІКС, яка здійснює приймання цих повідомлень";

в абзаці першому пункту 5 слова "системи передачі даних" виключити;

у пункті 6:

в абзаці першому слова "системи передачі даних" виключити;

в абзаці другому слова "і Б" замінити словами "і B";

у пункті 7:

після слів "працездатності компонентів" слово "системи" виключити;

після слів "щодо відновлення" слово "системи" замінити словами "працездатності функції";

в абзаці першому пункту 8 слова "Системи передачі даних зберігають здатність до виконання необхідних функцій при впливах" замінити словами "Здатність до виконання необхідних функцій передачі даних зберігається за впливів";

5) у главі 5:

у назві глави слово "систем" виключити;

пункт 1 виключити.

У зв'язку з цим пункти 2-4 вважати відповідно пунктами 1-3;

пункт 1 викласти у такій редакції:

"1. Функції автоматичного радіаційного контролю, що виконуються окремою ІКС, передбачають оперативне одержання, відображення та архівування даних про значення контрольованих радіаційних параметрів, передбачених проектом, сигналізування про перевищення параметрами заданих попереджувальних та аварійних уставок, документування поточних та архівних даних і формування звітної документації про радіаційну обстановку в приміщеннях і на території атомної станції.";

6) у главі 6:

у назві глави слово "систем" виключити;

у пункті 2:

в абзаці першому слова "пов'язані з безпекою" виключити;

в абзаці третьому слова "систем безпеки" замінити словом "ІКС";

7) у пункті 2 глави 7 слова ", що пов'язані з безпекою" замінити словами "нормальної експлуатації".

4. У розділі IV:

1) пункт 2 глави 1 викласти в такій редакції:

"2. Обґрунтовуються та вживаються заходи щодо попередження й захисту від відмов із загальної причини під час виконання функцій категорій A, B:

групою ІКС або ПТК, які одночасно, резервуючи один одного, виконують функції безпеки, ідентичні стосовно цілей, що досягаються (далі - резервована група безпеки);

групою резервованих каналів у складі одного ПТК;

ІКС або ПТК, які забезпечують оперативному персоналу можливість незалежно виконувати з приміщень БЩУ або РЩУ дії, спрямовані на досягнення та підтримання безпечного контрольованого стану енергоблока, управління аваріями та/або обмеження їх наслідків.";

2) у главі 2:

у пункті 1 слова ", які належать до класу безпеки 2(A), виконують всі необхідні функції категорії A при будь-якій вихідній (початковій)" замінити словами "виконують всі необхідні функції категорії A і B за будь-якої вихідної (початкової)";

у пункті 3 слова ", які належать до класу безпеки 2(A)," виключити;

в абзаці третьому пункту 5 слова ", які належать до класу безпеки 2(A)" виключити;

пункт 6 після слова "встановленого" доповнити словами "в проекті";

пункт 7 викласти в такій редакції:

"7. Під час оцінювання дотримання принципу одиничної відмови стосовно функцій категорії B допускається не враховувати можливість прихованих порушень працездатності елементів, які беруть участь у виконанні цих функцій, а також зміну конфігурації ІКС (ПТК) протягом обмеженого часу під час проведення технічного обслуговування, перевірки або відновлення.";

3) у главі 3:

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1. Для ІКС і ПТК передбачаються і реалізуються заходи з підвищення надійності за рахунок застосування додаткових засобів, надлишкових щодо мінімально необхідних для виконання функцій категорій A і B (принцип резервування). Для ІКС і ПТК, що виконують функції категорії B, можливість не дотримуватися принципу резервування обґрунтовується тим, що надійність виконання цих функцій без резервування є достатньою або наслідки відмов таких функцій є допустимими, а також у випадках, якщо у разі відмови будь-якої з цих функцій оперативний персонал має достатньо часу для альтернативного реагування.

Резервування передбачає наявність у складі ІКС (ПТК) двох або більше каналів, необов'язково однакових, які одночасно й незалежно один від одного виконують функції, ідентичні щодо визначених цілей (далі - резервовані канали).";

пункт 2 виключити.

У зв'язку з цим пункти 3, 4 вважати відповідно пунктами 2, 3;

пункт 2 доповнити новим абзацом такого змісту:

"резервування джерел та ліній живлення експлуатаційно-автономних складових частин ІКС та/або ПТК, які виконують функції категорій A і B (необхідність резервування ліній живлення до ТЗА, які входять до складу резервованої групи цих систем (ПТК), визначається в проекті).";

4) у пункті 7 глави 5 слова ", віднесених до класів безпеки 2(A) і 3(B)," виключити;

5) у пункті 1 глави 6:

в абзаці третьому слова ", віднесених до класу безпеки 2(A) або 3(B)" виключити;

в абзаці четвертому слова ", віднесених до класу безпеки 2(A)" виключити;

6) у главі 7:

у другому реченні пункту 3 слова "(коефіцієнт готовності) і параметр потоку відмов" замінити словами "(коефіцієнт готовності або коефіцієнт оперативної готовності) для відмов типу "неспрацьовування" і параметр потоку відмов для відмов типу "помилкове спрацьовування";

пункт 6 доповнити словами "або інтенсивність відмов";

пункт 8 викласти в такій редакції:

"8. Показником довговічності є проектний термін експлуатації, зазначений у документації ІКС, ПТК і ТЗА.

До того, як фактичний термін експлуатації досягне проектного, проводиться модернізація ІКС, заміна ПТК і ТЗА або визначаються і погоджуються технічні рішення про можливість продовження експлуатації ІКС, ПТК або ТЗА протягом нового встановленого терміну експлуатації відповідно до Вимог до порядку та змісту робіт для продовження терміну експлуатації інформаційних та керуючих систем, важливих для безпеки атомних електростанцій, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 18 березня 2003 року № 42, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2003 року за № 306/7627 (далі - Вимоги до порядку та змісту робіт для продовження терміну експлуатації інформаційних та керуючих систем).";

7) пункт 2 глави 8 викласти в такій редакції:

"2. Об'єктами технічного діагностування у загальному випадку є змінні складові частини, резервовані канали, вхідні сигнали та цифрові повідомлення, програмне забезпечення ПТК, а також сполучені з ним периферійні пристрої, включаючи ТЗА, лінії передачі сигналів і команд, засоби електроживлення. Вибір об'єктів технічного діагностування виконується у проекті з урахуванням узгодження з експлуатуючою організацією або замовником.".

5. У розділі V:

1) у пункті 1 глави 1 слова та цифри "пункті 4 глави 5" замінити словами та цифрами "пункті 3 глави 5";

2) у пункті 2 глави 2:

абзац шостий доповнити словами "та/або поглиненої дози іонізуючого гамма-випромінювання протягом проектного терміну експлуатації";

абзац сьомий виключити.

У зв'язку з цим абзаци восьмий, дев'ятий вважати відповідно абзацами сьомим, восьмим;

3) у главі 3:

пункт 4 викласти у такій редакції:

"4. Для всіх пристроїв залежно від ступеня їх відповідальності щодо забезпечення безпеки під час і після сейсмічних впливів встановлюється категорія сейсмостійкості - I, II або III.";

абзац перший пункту 5 викласти у такій редакції:

"5. До категорії сейсмостійкості I належать пристрої, визначені в пункті 2 глави 1 розділу III Вимог до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 17 жовтня 2016 року № 175, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 листопада 2016 року за № 1449/29579 (далі - Вимоги до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки), а також пристрої, що беруть участь у реалізації передбачених проектом функцій, які ініціюються та/або виконуються під час землетрусу або безпосередньо після нього.";

абзац перший пункту 6 після слова та цифри "сейсмостійкості II" доповнити словами та цифрами "відповідно до пункту 3 глави 1 розділу III Вимог до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки";

пункт 8 викласти у такій редакції:

"8. Сейсмічні впливи на пристрої в місцях їх розміщення визначаються спектрами відгуку, що враховують реакцію відповідних будівельних конструкцій (будівель або споруд) енергоблока, а також проміжних конструкцій, якщо на них змонтовані певні пристрої, на коливання земної поверхні у разі виникнення землетрусу.

Спектри відгуку визначаються на підставі розрахунків та/або моделювання для всіх місць, де розміщуються чи розміщуватимуться пристрої категорії сейсмостійкості I і II, з урахуванням:

сейсмічності майданчика атомної станції, визначеної згідно з пунктами 8, 11 і 12 розділу I Вимог до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки;

динамічних властивостей будівельної конструкції (частоти власних коливань і параметрів загасання коливань);

висоти розміщення пристрою над поверхнею землі (висотної відмітки) і способу монтажу - на будівельній несучій конструкції, на проміжній конструкції або на технологічному устаткуванні.";

доповнити главу новим пунктом такого змісту:

"9. Обґрунтування сейсмостійкості пристроїв виконується експериментальними методами з використанням спектрів впливу, наданих замовником або отриманих на основі діючих поверхових спектрів відгуку будівельних конструкцій.

За відсутності спектрів відгуку, наданих замовником, під час випробувань сейсмостійкості використовуються узагальнені спектри впливів під час проектного та/або максимального розрахункового землетрусу, які визначаються згідно з технічними вимогами до ІКС та їх компонентів з урахуванням висот розміщення та способів монтажу пристроїв.";

4) в абзаці четвертому пункту 1 глави 5 слова ", віднесені до класу безпеки 2(A)" виключити.

6. Пункти 10, 11 глави 1 розділу VI викласти у такій редакції:

"10. Метрологічне підтвердження точнісних характеристик каналів вимірювання у складі ПТК проводиться під час валідації або приймального контролю на майданчику постачальника згідно з главою 6 розділу XI цих Вимог у складі ІКС на майданчику користувача до введення ІКС в промислову експлуатацію та періодично під час експлуатації.

11. Підтвердження точнісних характеристик каналів індикації, управління, сигналізації та первинна повірка каналів вимірювання у складі ПТК (ТЗА) проводяться під час приймання на майданчику постачальника згідно з главою 6 розділу XI цих Вимог.".

7. У розділі VII:

1) у главі 1:

у пункті 1:

в абзаці першому слова "або ПТК" замінити словами "та/або їх компонентів";

в абзацах другому, четвертому слово "(ПТК)" замінити словами "та/або їх компонентів, що належать до";

абзац третій викласти у такій редакції:

"впливу на інші ІКС та/або їх компоненти, що належать до цієї групи, будь-яких небезпечних подій, внаслідок яких параметри деяких зовнішніх факторів можуть вийти за межі допустимих для них граничних значень;";

в абзаці третьому пункту 2 слово "ЗФВ" замінити словами "зовнішніх факторів";

абзац перший пункту 3 викласти в такій редакції:

"3. Забезпечується спроможність компонентів ІКС (ПТК) виконувати функції категорій A, B незалежно від порушення працездатності або виведення з роботи сполучених з ними компонентів тієї самої або інших ІКС, що виконують функції більш низької категорії.";

2) пункти 4, 5 глави 3 викласти у такій редакції:

"4. Для ІКС, що виконують функції категорії A, передбачаються безперервний автоматичний контроль і тривожна сигналізація щодо виявлення небезпечних факторів пожежі всередині оболонки будь-якого ТЗА або експлуатаційно-автономної складової частини ПТК, які беруть участь у виконанні зазначених функцій.

5. У приміщеннях енергоблока, де розташовані компоненти систем безпеки, передбачаються інформаційні системи виявлення та сповіщення про пожежу (системи пожежної сигналізації) та/або керуючі системи автоматичного пожежогасіння, що мають відповідати положенням цих Вимог до ІКС та їх компонентів, що виконують функції категорії C, а також положенням щодо пожежної безпеки будівель і споруд щодо використання систем протипожежного захисту.".

8. У главі 1 розділу VIII:

у пункті 4 слова ", а програмні переривання забороняються" замінити словами "мінімально необхідним набором її функцій";

пункт 5 викласти у такій редакції:

"5. У програмному забезпеченні, яке управляє виконанням функцій, що належать до категорії A, використання програмних переривань обґрунтовується у проекті програмного забезпечення, а безпека їх використання підтверджується у документах з верифікації програмного забезпечення. Визначаються та документуються критичні фрагменти програмного забезпечення, де використання переривань забороняється.".

9. У розділі X:

1) у главі 2:

у пункті 3 слова та цифри ", віднесених до класів безпеки 2(A) і 3(B)" виключити;

у пункті 5 слова "сертифікатами або іншими" виключити;

2) у главі 3:

у пункті 1 слово та цифру "пункту 1" замінити словом та цифрою "пункту 2";

пункт 2 викласти в такій редакції:

"2. Відповідність ТЗА, призначеного для застосування в проектованій ІКС, чинним в Україні нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, технічним вимогам до ІКС та їх компонентів і ТЗ підтверджується результатами валідації першого (головного) зразка згідно з вимогами глави 5 розділу XI цих Вимог.

До початку валідації ТЗ погоджується з експлуатуючою організацією, замовником та Державною інспекцією ядерного регулювання України.

За потреби до ТЗ і документації першого (головного) зразка вносяться зміни, що враховують результати валідації та рекомендації приймальної комісії.

Позитивні результати валідації є підставою для приймання й передання замовнику головного зразка (зразків) розробленого ТЗА для застосування у створюваній ІКС.";

пункт 8 викласти в такій редакції:

"8. ТЗА, призначені під час розроблення для застосування як компоненти заздалегідь невизначеної множини ІКС, кваліфікують згідно з вимогами глави 3 розділу XI цих Вимог для підтвердження можливості такого застосування.";

3) у главі 4:

пункт 10 викласти в такій редакції:

"10. Програмне забезпечення нової або модернізованої ІКС (ПТК), інструментальні засоби, які використовувалися під час його розроблення та верифікації, а також програмна документація є об'єктами управління конфігурацією відповідно до положень глави 5 розділу XII цих Вимог.";

у пункті 12:

в абзаці першому:

слова "ПТК, орієнтованого" замінити словами "ПТК (ТЗА), призначеного";

слова "комплекту ПТК" замінити словами "зразка (комплекту) ПТК (ТЗА)";

в абзаці другому:

після слова "ПТК" доповнити словом "(ТЗА)";

слово "комплекті" замінити словами "зразку (комплекті)";

у пункті 13 слова "впровадження програмного забезпечення" замінити словами "інтеграції програмного забезпечення з іншими складовими частинами ІКС (ПТК, ТЗА)";

4) у главі 5:

пункт 2 викласти в такій редакції:

"2. Відповідність ПТК, призначеного для застосування в проектованій ІКС, нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, технічним вимогам до ІКС та їх компонентів і ТЗ підтверджується результатами валідації першого (головного) комплекту ПТК згідно з вимогами глави 5 розділу XI цих Вимог.

До початку валідації ТЗ погоджується з експлуатуючою організацією, замовником та Державною інспекцією ядерного регулювання України.

За потреби до ТЗ, конструкторської, експлуатаційної, програмної документації і до першого (головного) комплекту ПТК розробник вносить доповнення та/або зміни, що враховують зауваження державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки, результати валідації та рекомендації приймальної комісії.

Позитивні результати валідації є підставою для передання замовнику головного комплекту розробленого ПТК для застосування у створюваній ІКС.";

абзац другий пункту 3 викласти в такій редакції:

"За потреби розробляються доповнення до ТЗ, які відображають особливості ІКС, для яких призначені комплекти ПТК, додаткові вимоги експлуатуючої організації або замовника та/або результати введення в експлуатацію та використання за призначенням першого (головного) комплекту ПТК.";

пункти 7-9 викласти в такій редакції:

"7. Відповідність кожного комплекту ПТК вимогам ТУ підтверджується позитивними результатами приймально-здавальних випробувань, які здійснюються відповідно до правил приймання і методів контролю, встановлених у ТУ, з урахуванням пунктів 5, 6 глави 6 розділу XI цих Вимог.

8. ПТК, призначені під час розроблення для застосування як компоненти заздалегідь невизначеної множини ІКС, кваліфікують згідно з вимогами глави 3 розділу XI цих Вимог для підтвердження можливості такого застосування.

9. ПТК, що постачаються для застосування як компоненти певної ІКС, після їх монтажу й налагодження на місці експлуатації піддають передпусковим (попереднім автономним) випробуванням, а після інтеграції з іншими компонентами - випробуванням у складі цієї системи відповідно до положень глави 7 розділу XI цих Вимог.";

5) у главі 6:

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3. Якщо у складі проектованої системи пропонується застосування загальнопромислових виробів, а також ТЗА та/або ПТК, призначених під час розроблення для застосування як компоненти заздалегідь невизначеної множини ІКС, їх кваліфікують згідно з вимогами глави 3 розділу XI цих Вимог для підтвердження можливості такого застосування.

Якщо деякі із зазначених виробів раніше вже були кваліфіковані для застосування в іншій (інших) ІКС, детально ідентифікуються вимоги, щодо яких проводилася кваліфікація, та визначаються необхідність й обсяг додаткової кваліфікації, пов'язаної з їх застосуванням саме в проектованій ІКС.";

пункт 5 викласти в такій редакції:

"5. Відповідність кожної нової або модернізованої ІКС нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, технічним вимогам до ІКС та їх компонентів і вимогам ТЗ підтверджується результатами:

валідації ТЗА (ПТК), розроблених і виготовлених як компоненти цієї ІКС;

приймального контролю ТЗА (ПТК), розроблених для застосування в аналогічній системі, кваліфікованих і виготовлених як компоненти цієї ІКС;

приймально-здавальних випробувань ТЗА (ПТК), розроблених для застосування в заздалегідь невизначеній множині систем, кваліфікованих і виготовлених як компоненти цієї ІКС;

кваліфікації загальнопромислових виробів, поставлених як компоненти цієї ІКС, та/або ТЗА (ПТК), розроблених для застосування в заздалегідь невизначеній множині систем, поставлених як компоненти цієї ІКС;

аналітичної оцінки надійності виконання необхідних основних і додаткових функцій з використанням розрахункових, нормованих та/або фактичних показників безвідмовності елементів ІКС, що беруть участь у реалізації цих функцій;

експериментальної перевірки та/або аналітичної оцінки метрологічних характеристик каналів вимірювання і точнісних характеристик каналів індикації, управління, сигналізації з використанням нормованих та/або експериментально визначених характеристик елементів, які утворюють ці канали;

попередніх (комплексних) випробувань, дослідної експлуатації та приймальних випробувань ІКС.";

пункт 6 виключити;

6) у главі 7:

пункт 1 виключити.

У зв'язку з цим пункти 2-5 вважати відповідно пунктами 1-4;

у пункті 1 слова "положеннями системи управління якістю, що діють в цій організації, і" виключити.

10. У розділі XI:

1) главу 1 викласти у такій редакції:

"1. Загальні положення

1. Оцінювання та підтвердження відповідності ІКС та її компонентів вимогам, установленим в нормах, правилах, стандартах з ядерної та радіаційної безпеки та/або в інших документах, погоджених Державною інспекцією ядерного регулювання України, здійснюються під час створення, введення в експлуатацію й використання системи за призначенням.

2. Під час створення системи здійснюються прямі і повні перевірки справності та відповідності заданим характеристикам її майбутніх компонентів, що охоплюють:

кваліфікацію компонентів системи;

верифікацію програмного забезпечення;

валідацію виробів (ТЗА та/або ПТК), розроблених і виготовлених для постачання й наступного застосування як компоненти створюваної ІКС;

приймальний контроль виробів (ТЗА та/або ПТК), розроблених для застосування в іншій аналогічній ІКС та виготовлених для постачання й наступного застосування як компоненти створюваної ІКС;

приймально-здавальні випробування виробів (ТЗА та/або ПТК), розроблених для заздалегідь невизначеної множини ІКС, кваліфікованих для використання в створюваній системі та виготовлених для постачання й наступного застосування як її компоненти.

3. Під час введення в експлуатацію здійснюються прямі й повні перевірки працездатності системи та відповідності її компонентів необхідним характеристикам (у разі неможливості проведення прямих і повних перевірок деяких характеристик проводяться непрямі та/або часткові перевірки, достатність яких має бути обґрунтовано).

Перевірки під час введення в експлуатацію здійснюються:

під час передпускових (попередніх автономних) випробувань ПТК і ТЗА після їх монтажу та завершення налагоджувальних робіт на місці експлуатації;

під час попередніх (комплексних) випробувань системи після інтеграції її компонентів та з'єднання з іншими системами й технологічним устаткуванням;

під час дослідної експлуатації;

у процесі приймальних випробувань під час введення системи в промислову експлуатацію.

4. Під час використання ІКС за призначенням здійснюються перевірки (випробування) виконання системою потрібних функцій, а саме:

в процесі технічного обслуговування в експлуатаційних режимах й планово-попереджувального ремонту енергоблока, а також після будь-якої початкової події, що передбачена проектом;

після відновлення системи (заміни непрацездатного компонента або його складової частини) з метою підтвердження працездатності нового компонента та виконання тих функцій, на які могла вплинути його заміна;

під час модифікації системи (змінення схем, конструкцій, алгоритмів та/або програмного забезпечення).";

2) у пункті 1 глави 2 слово та цифру "пункту 2" виключити;

3) главу 3 викласти у такій редакції:

"3. Кваліфікація обладнання

1. Вироби, які планується використати як компоненти ІКС, кваліфікуються для підтвердження здатності відповідати протягом проектного терміну експлуатації в робочих і граничних умовах всім вимогам, що встановлюються до їх властивостей.

2. Кваліфікація передбачає:

встановлення кваліфікаційних вимог;

одержання відомостей про фактичні властивості виробу;

оцінку достовірності отриманих відомостей;

зіставлення фактичних властивостей з кваліфікаційними вимогами.

3. Для ТЗА (ПТК), розроблених і виготовлених для наступного застосування в проектованій ІКС, як кваліфікаційні приймаються вимоги, зазначені в ТЗ на їх розробку, виготовлення та поставку, погодженому Державною інспекцією ядерного регулювання України згідно з вимогами пункту 2 глави 3 та пункту 2 глави 5 розділу X цих Вимог.

Достовірність відомостей про фактичні властивості таких виробів, що встановлені в ТЗ, підтверджується результатами валідації головного зразка ТЗА (головного комплекту ПТК) згідно з вимогами глави 5 цього розділу.

ТЗА (ПТК) вважаються кваліфікованими для застосування в проектованій ІКС, якщо в процесі валідації перевірено й підтверджено їх відповідність всім вимогам ТЗ.

4. Для ТЗА (ПТК), розроблених для застосування в іншій аналогічній системі (зокрема в ІКС, що визначена як пілотна згідно з Вимогами до проведення модифікацій ядерних установок та порядку оцінки їх безпеки) й виготовлених для постачання та наступного застосування в проектованій ІКС, за кваліфікаційні приймаються вимоги, зазначені в ТЗ на розробку, виготовлення та поставку ТЗА (ПТК) і (за наявності) в доповненні до ТЗ, розроблених і погоджених відповідно до положень пункту 3 глави 3 та пункту 3 глави 5 розділу X цих Вимог.

Достовірність відомостей про фактичні властивості таких виробів, що встановлені в ТЗ і (за наявності) в доповненні до ТЗ, підтверджується результатами валідації головного зразка ТЗА (головного комплекту ПТК), проведеної раніше, і приймального контролю кожного виробу, виготовленого для постачання та наступного застосування в проектованій ІКС, який здійснюється згідно з вимогами глави 6 цього розділу.

ТЗА (ПТК) вважаються кваліфікованими для застосування в проектованій ІКС, якщо в процесі валідації та приймального контролю перевірено й підтверджено їх відповідність усім вимогам ТЗ і (за наявності) доповнення до ТЗ.

5. Для ТЗА (ПТК), призначених для застосування в заздалегідь не визначеній множині ІКС і виготовлених для постачання та наступного застосування в проектованій ІКС, за кваліфікаційні приймаються вимоги, установлені в ТЗ на створення або модернізацію цієї ІКС, розробленому та погодженому відповідно до пункту 1 глави 6 розділу X цих Вимог.

Достовірність відомостей про фактичні характеристики таких виробів, що встановлені в ТУ на їх виготовлення, приймання та поставку, розроблених і погоджених відповідно до положень пунктів 5, 6 глави 3 та пунктів 5, 6 глави 5 розділу X цих Вимог, підтверджується результатами приймальних випробувань дослідного зразка ТЗА (дослідного комплекту ПТК), проведених раніше згідно з цими ТУ, і приймально-здавальних випробувань кожного зразка ТЗА (комплекту ПТК), виготовленого для постачання та наступного застосування в проектованій ІКС, які здійснюються згідно з вимогами глави 6 цього розділу.

ТЗА (ПТК) вважаються кваліфікованими для застосування в проектованій системі, якщо вимоги, встановлені в ТУ, охоплюють весь перелік кваліфікаційних вимог та є еквівалентними їм або більш жорсткими і якщо в процесі приймальних і приймально-здавальних випробувань кожного із зразків ТЗА (комплектів ПТК), виготовлених для цієї системи, перевірено та підтверджено їх відповідність усім вимогам ТУ.

6. Кваліфікація загальнопромислових виробів додатково передбачає оцінку повноти й достовірності наявних відомостей про фактичні характеристики виробів та за потреби їх перевірку за допомогою випробувань, аналізу, оцінки досвіду експлуатації або комбінації цих методів.

7. Відомості про результати кваліфікації надаються комісії з проведення приймальних (приймально-здавальних) випробувань ПТК або ТЗА, у складі яких використовуються відповідні вироби, додаються до акта приймальної комісії та є невід'ємною його частиною, а також наводяться у звіті з аналізу безпеки.";

4) у главі 4:

пункти 1, 2 викласти у такій редакції:

"1. Після кожного етапу розробки програмного забезпечення (включно з електронними проектами програмувальних логічних інтегральних схем) проводиться його верифікація. Метою верифікації є підтвердження відповідності програмного забезпечення положенням, зазначеним у розділі VIII та главі 4 розділу X цих Вимог.

2. Для здійснення верифікації визначається набір тестів, які дають змогу перевіряти виконання і контролювати властивості всіх функцій, що реалізуються з використанням програмного забезпечення.

Функції, виконання та/або властивості яких не можуть бути перевірені в процесі автономного тестування, перевіряються під час валідації головного комплекту або приймальних випробувань дослідного комплекту ПТК, а також попередніх (комплексних) випробувань і дослідної експлуатації ІКС, компонентом якої є ПТК, в якому застосовано розроблене програмне забезпечення.";

пункт 6 викласти в такій редакції:

"6. Застосування для участі у реалізації функцій, віднесених до категорії A, раніше розробленого програмного забезпечення, документація якого недоступна у повному обсязі, допускається тільки за умови підтвердження його відповідності встановленим вимогам.";

5) у главі 5:

в абзаці другому пункту 1 слово "проекту" виключити;

в абзаці третьому пункту 3 слова "і за участю їх представників" замінити словами ", до складу якої входять представники замовника, розробника й виготовлювача ТЗА (ПТК) та Державної інспекції ядерного регулювання України";

після пункту 3 доповнити новими пунктами 4, 5 такого змісту:

"4. Під час попередніх випробувань перевіряється відповідність першого (головного) зразка ТЗА (першого (головного) комплекту ПТК) і документації всім заданим вимогам, що зазначені в ТЗ на розроблення, виготовлення та постачання ТЗА (ПТК). Результати попередніх випробувань фіксуються в акті й протоколах випробувань.

5. Під час приймальних випробувань відповідність розробленого ТЗА (ПТК) нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, технічним вимогам до ІКС та їх компонентів і ТЗ на розробку, виготовлення та поставку ТЗА (ПТК) перевіряється на підставі аналізу відомостей, що містяться в акті й протоколах попередніх (комплексних) випробувань, результатів вибіркових перевірок, проведених приймальною комісією, розгляду наданої конструкторської, програмної та експлуатаційної документації, зауважень експертизи (за наявності).".

У зв'язку з цим пункт 4 вважати пунктом 6;

6) у главі 6:

у пункті 1 слово "проекту" виключити;

пункт 2 викласти у такій редакції:

"2. Приймання та відвантаження наступних зразків ТЗА (комплектів ПТК) здійснюються за результатами їх приймального контролю, який проводиться згідно з програмою та методикою, розробленими постачальником і погодженими з експлуатуючою організацією, замовником і Державною інспекцією ядерного регулювання України.";

у пункті 3:

після абзацу третього доповнити новим абзацом четвертим такого змісту:

"До складу комісії входять представники замовника, розробника й виготовлювача ТЗА (ПТК). Представник Державної інспекції ядерного регулювання України входить до складу комісії, якщо до ТЗ вносились зміни (доповнення), які стосуються постачального комплекту ТЗА (ПТК).".

У зв'язку з цим абзаци четвертий, п'ятий вважати відповідно абзацами п'ятим, шостим;

абзац п'ятий викласти у такій редакції:

"Програма та методика приймально-здавальних випробувань встановлюють обсяг, порядок, методи випробувань та критерії відповідності вимогам ТЗ на розробку, виготовлення та поставку ТЗА (ПТК) і (за наявності) доповнення до ТЗ, що погоджені Державною інспекцією ядерного регулювання України.";

після пункту 3 доповнити новими пунктами 4, 5 такого змісту:

"4. Під час попередніх випробувань перевіряється працездатність і відповідність кожного виготовлюваного зразка ТЗА (комплекту ПТК) заданим вимогам, зазначеним в ТЗ на розробку, виготовлення та поставку ТЗА (ПТК) і (за наявності) в доповненні до ТЗ. Обсяг перевірок визначається відповідно до програми та методики приймального контролю, погоджених Державною інспекцією ядерного регулювання України. Результати попередніх випробувань фіксуються в протоколах за кожним видом перевірок.

5. Під час приймально-здавальних випробувань перевіряються відповідність кожного виготовлюваного зразка ТЗА (комплекту ПТК) нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, технічним вимогам до ІКС та їх компонентів, вимогам ТЗ і (за наявності) доповнення до ТЗ.

Перевірки здійснюються на підставі аналізу результатів:

валідації першого (головного) зразка ТЗА (першого (головного) комплекту ПТК), що містяться у звіті з валідації, акті та протоколах приймальної комісії;

попередніх випробувань кожного виготовлюваного зразка ТЗА (комплекту ПТК), що містяться в протоколах відповідних перевірок;

вибіркових перевірок, якщо вони проводилися приймальною комісією, що містяться в протоколах відповідних перевірок;

розгляду конструкторської, програмної та експлуатаційної документації, яка надається разом зі зразком ТЗА (комплектом ПТК).".

У зв'язку з цим пункти 4-6 вважати відповідно пунктами 6-8;

пункти 6, 7 викласти у такій редакції:

"6. Результати приймального контролю відображаються в акті комісії та протоколах попередніх і приймально-здавальних випробувань. Акт комісії надається Державній інспекції ядерного регулювання України. Протоколи попередніх і приймально-здавальних випробувань надаються на вимогу.

Позитивні результати приймального контролю, що підтверджують працездатність і відповідність кожного виготовлюваного зразка ТЗА (комплекту ПТК) заданим вимогам, є підставою для його відвантаження замовнику.

7. Приймання та відвантаження замовнику зразків ТЗА (комплектів ПТК), розроблених для застосування як компоненти заздалегідь невизначеної множини ІКС, здійснюються за результатами їх приймально-здавальних випробувань згідно з ТУ на виготовлення, приймання та поставку, погодженими Державною інспекцією ядерного регулювання України.";

пункт 8 виключити;

7) у главі 7:

пункт 1 викласти у такій редакції:

"1. Перевірки (випробування) працездатності та відповідності ІКС і їх компонентів необхідним характеристикам проводяться після завершення монтажно-налагоджувальних робіт під час введення системи в експлуатацію і передбачають попередні (комплексні) випробування, дослідну експлуатацію та приймальні випробування під час введення в промислову експлуатацію.";

пункт 2 після слова "Передпускові" доповнити словами "(попередні автономні)";

пункт 3 викласти у такій редакції:

"3. Попередні (комплексні) випробування ІКС проводяться після інтеграції її компонентів і з'єднання з іншими системами й технологічним устаткуванням.

Попередні (комплексні) випробування проводить комісія, призначена експлуатуючою організацією.

Програма та методика попередніх (комплексних) випробувань погоджуються експлуатуючою організацією та надаються до Державної інспекції ядерного регулювання України у складі документів, що додаються до технічного рішення про проведення монтажу ІКС.

У програмі та методиці попередніх (комплексних) випробувань установлюються обсяг, порядок, правила та методи перевірки спільної роботи компонентів у складі ІКС, сумісного функціонування з іншими системами й технологічним устаткуванням і критерії, за якими здійснюється підтвердження того, що кожна функція ІКС виконується із заданою якістю.

Результати попередніх (комплексних) випробувань ІКС надаються користувачем до Державної інспекції ядерного регулювання України у складі документів, що обґрунтовують технічне рішення про введення ІКС у дослідну експлуатацію.";

у пункті 5:

абзац другий доповнити новим реченням такого змісту: "До складу комісії входить представник Державної інспекції ядерного регулювання України.";

абзац третій викласти у такій редакції:

"Програма та методика приймальних випробувань погоджуються з експлуатуючою організацією, замовником та Державною інспекцією ядерного регулювання України.".

11. У розділі XII:

1) в абзаці шостому пункту 3 глави 2 слова "почергову перевірку правильності виконання функцій в одному з резервованих каналів або в одному" замінити словами "перевірку правильності виконання функцій почергово в кожному з групи резервованих каналів або в кожному";

2) у главі 3:

абзац другий пункту 1 після слова "резерву" доповнити словами "(запасних частин, інструментів та приладдя)";

у пункті 3 слово ", управління" замінити словами "і перевірка каналів керування";

3) у главі 4:

в абзаці першому пункту 1 слова ", в тому числі на збереження ефективності захисту від кібернетичних загроз" виключити;

абзац другий пункту 3 після слова "ПТК" доповнити словом ", ТЗА";

4) у главі 5:

у пункті 2:

абзац четвертий після слова "конструкторську" доповнити словом ", експлуатаційну";

в абзаці п'ятому слова "(ПТК, компонентів, засобів, документації) встановленим до них" замінити словами "та їх компонентів встановленим";

в абзаці шостому слово "(ПТК)" замінити словами "та їх компонентів";

абзац четвертий пункту 3 викласти у такій редакції:

"визначити відповідність ІКС та її компонентів і відповідної документації встановленим вимогам.".

Заступник директора
Департаменту
з питань безпеки
ядерних установок -
державний інспектор





О. Григораш


Публікації документа

  • Офіційний вісник України від 09.01.2020 — 2020 р., № 2, стор. 317, стаття 106, код акта 97381/2019

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Держатомрегулювання:

  1. НАКАЗ від 14.02.2020 № 57 "Про затвердження Положення про функціональну підсистему ядерної та радіаційної безпеки єдиної державної системи цивільного захисту". Держатомрегулювання. 2020 рікк
  2. НАКАЗ від 21.06.2019 № 269 "Про затвердження Вимог безпеки під час поводження з ядерним паливом". Держатомрегулювання. 2019 рікк
  3. НАКАЗ від 05.12.2019 № 526 "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду у сфері використання ядерної енергії". Держатомрегулювання. 2019 рікк
  4. НАКАЗ від 05.12.2019 № 526 "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду у сфері використання ядерної енергії". Держатомрегулювання. 2019 рікк
  5. НАКАЗ від 25.11.2019 № 508 "Про внесення змін до Вимог з ядерної та радіаційної безпеки до інформаційних та керуючих систем, важливих для безпеки атомних станцій". Держатомрегулювання. 2019 рікк
  6. НАКАЗ від 02.12.2019 № 520 "Про затвердження Вимог до структури та змісту звіту з аналізу безпеки поверхневих та приповерхневих сховищ для захоронення радіоактивних відходів". Держатомрегулювання. 2019 рікк
  7. НАКАЗ від 03.04.2018 № 140 "Про затвердження Правил улаштування та безпечної експлуатації локалізуючих систем безпеки". Держатомрегулювання. 2018 рікк
  8. ДОМОВЛЕНІСТЬ від Дата підписання: "між Державною інспекцією ядерного регулювання України та Комісією ядерного регулювання Сполучених Штатів Америки про обмін технічною інформацією та співробітництво у сфері ядерної безпеки". Держатомрегулювання. 2018 рікк
  9. НАКАЗ від 25.06.2018 № 265 "Про затвердження Змін до Вимог до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій". Держатомрегулювання. 2018 рікк
  10. АДМІНІСТРАТИВНА ДОМОВЛЕНІСТЬ від Дата підписання: "між Державною інспекцією ядерного регулювання України та Бюро Австралії з гарантій та нерозповсюдження згідно з Угодою між Урядом України та Урядом Австралії про співробітництво в галузі використання ядерної енергії в мирних цілях". Держатомрегулювання. 2018 рікк
  11. ПРОТОКОЛ від Дата підписання: "про внесення змін до Угоди між Державною інспекцією ядерного регулювання України та Норвезьким агентством радіаційного захисту про співробітництво в сфері ядерної та радіаційної безпеки". Держатомрегулювання. 2018 рікк
  12. НАКАЗ від 06.02.2017 № 32 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Держатомрегулювання від 11 жовтня 2011 року № 142". Держатомрегулювання. 2017 рікк
  13. НАКАЗ від 21.02.2017 № 60 "Про затвердження Вимог до адміністративного контролю майданчиків уранових об’єктів в рамках обмеженого звільнення їх від регулюючого контролю". Держатомрегулювання. 2017 рікк
  14. НАКАЗ від 13.04.2017 № 136 "Про вдосконалення нормативно-правових актів з питань управління старінням атомних станцій". Держатомрегулювання. 2017 рікк
  15. НАКАЗ від 19.04.2017 № 147 "Про затвердження Умов, диференційованих показників, розмірів посадових окладів та розмірів преміювання керівників державних підприємств, що належать до сфери управління Держатомрегулювання". Держатомрегулювання. 2017 рікк
  16. НАКАЗ від 16.02.2017 № 51/151 "Про затвердження Загальних правил радіаційної безпеки використання джерел іонізуючого випромінювання у медицині". Держатомрегулювання. 2017 рікк
  17. НАКАЗ від 01.08.2017 № 279 "Про затвердження Загальних положень безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення". Держатомрегулювання. 2017 рікк
  18. НАКАЗ від 30.08.2017 № 313 "Про затвердження Вимог до періодичної переоцінки безпеки енергоблоків атомних станцій". Держатомрегулювання. 2017 рікк
  19. НАКАЗ від 17.10.2017 № 380 "Про затвердження Порядку стажування громадян з числа молоді в Державній інспекції ядерного регулювання України". Держатомрегулювання. 2017 рікк
  20. НАКАЗ від 31.08.2017 № 316/998 "Про затвердження Правил радіаційної безпеки використання джерел іонізуючого випромінювання в брахітерапії". Держатомрегулювання. 2017 рікк
- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -