Стаття 34

1. У випадку хворобливого стану допомога повинна надаватися у вигляді медичного обслуговування, зазначеного в пунктах 2 і 3 цієї статті.

2. Медичне обслуговування включатиме:

a) обслуговування лікарем загальної практики та спеціалізованим лікарем стаціонарних або амбулаторних хворих, включаючи візити додому;

b) стоматологічне обслуговування;

c) обслуговування медичними сестрами вдома чи в лікарнях або інших лікувальних закладах;

d) утримання в лікарнях, будинках для одужуючих, санаторіях або інших лікувальних закладах;

e) забезпечення стоматологічними, фармацевтичними та іншими медичними чи хірургічними засобами, включаючи протезні пристрої, підтримувані в справному стані, й окуляри; та

f) обслуговування, здійснюване під наглядом лікаря або дантиста, працівниками іншої професії, яку в законному порядку визнано суміжною з медичною.

3.

a) обслуговування лікарем загальної практики, включаючи візити додому;

b) обслуговування спеціалізованим лікарем стаціонарних та амбулаторних хворих у лікарнях та обслуговування, яке може надаватися таким лікарем поза лікарнями;

c) забезпечення основними фармацевтичними засобами, які приписав лікар або інший кваліфікований практик, і

d) госпіталізацію, в разі необхідності.

4. Медичне обслуговування, передбачене попередніми пунктами, надається з метою збереження, відновлення та поліпшення здоров’я захищеної особи, її працездатності й здатності самостійно задовольняти власні потреби.