Стаття 2
Податки, на які поширюється Конвенція
1. Ця Конвенція застосовується до податків на доходи і на капітал, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення.
2.
Податками на доходи і на капітал вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходів, від всього капіталу або з окремих їх елементів, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваних підприємствами.3. Існуючими податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:
а) в Україні:
(і) податок на прибуток підприємств; і
(іі) податок на доходи фізичних осіб (далі "український податок");
b) у Великому Герцогстві Люксембург:
(і) прибутковий податок з фізичних осіб;
(іі) корпоративний податок;
(ііі) податок на гонорари директорів компаній;
(іv) податок на капітал; і
(v) податок на комунальну торгівлю (далі "люксембурзький податок").
4. Конвенція застосовується також до всіх ідентичних або по суті подібних податків, які будуть стягуватись кожною з Договірних Держав після дати підписання цієї Конвенції, в доповнення до або замість існуючих податків. Компетентні органи Договірних Держав повідомлять один одного про будь-які істотні зміни, що відбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.
= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =