Стаття 24 Альтернативна процедура стосовно заяви про визнання та виконання

1. Незважаючи на пункти 2 - 11 статті 23, держава може заявити відповідно до статті 63, що вона застосовуватиме процедуру визнання та виконання, зазначену в цій статті.

2.

a) надсилає заяву до компетентного органу, який приймає рішення за заявою про визнання та виконання, або

b) якщо він є компетентним органом, приймає самостійно таке рішення.

3. Рішення про визнання та виконання виноситься компетентним органом після того, як відповідач був належним чином і вчасно повідомлений про провадження та обидві сторони отримали рівну можливість бути заслуханими.

4. Компетентний орган може переглянути підстави для відмови у визнанні та виконанні, визначені в підпунктах "a", "c" та "d" статті 22 з власної ініціативи. Він може переглянути будь-які підстави, перелічені в статтях 20, 22 та підпункті "c" пункту 7 статті 23, якщо це ініціює відповідач або якщо сумніви стосовно таких підстав випливають зі змісту документів, поданих відповідно до статті 25.

5. Відмова у визнанні та виконанні може також ґрунтуватися на сплаті заборгованості настільки, наскільки визнання та виконання стосується платежів, належних до сплати в минулому.

6. Будь-яка апеляція, якщо така передбачена законом запитуваної держави, не має наслідком зупинення виконання рішення, якщо тільки не існує виняткових обставин.

7. У прийнятті рішення про визнання та виконання, у тому числі будь-якої апеляції, компетентний орган діє швидко.