Стаття 22 Підстави для відмови у визнанні та виконанні

У визнанні та виконанні рішення може бути відмовлено, якщо:

a) визнання та виконання рішення є очевидно несумісним з основами правопорядку ("ordre public") запитуваної держави;

b) рішення було отримано шляхом шахрайства у зв'язку з процесуальними питаннями;

c) провадження між тими самими сторонами про той самий предмет триває в органі запитуваної держави, і таке провадження було розпочато раніше;

d) рішення є несумісним з рішенням, винесеним між тими самими сторонами та про той самий предмет або в запитуваній державі, або в іншій державі, якщо це останнє рішення відповідає умовам, необхідним для визнання та виконання в запитуваній державі;

e) у справі, у якій відповідач або не з'явився, або не був представлений у провадженні в державі походження:

i) коли закон держави походження передбачає повідомлення про провадження, відповідач не був належним чином повідомлений про провадження та не мав можливості бути заслуханим або

ii) коли закон держави походження не передбачає повідомлення про провадження, відповідач не був належним чином повідомлений про рішення та не мав можливості оскаржити або подати апеляцію на підставі неправильного встановлення обставин справи та застосування закону, або

f) рішення було прийнято в порушення статті 18.