Стаття 24 Позовна давність

1. Будь-які позови, пов'язані з договором, положення якого регулюються цією Конвенцією, обмежуються строком позовної давності в один рік починаючи з того дня, коли вантаж був зданий або повинен був бути зданий вантажоодержувачу.

2. Особа, якій було пред'явлено позов, може в будь-який момент протягом строку позовної давності продовжити цей строк шляхом відповідної заяви, зробленої в письмовій формі потерпілому. Цей строк може бути знову продовжений за допомогою однієї або кількох інших заяв.

3. Призупинення й переривання перебігу строку позовної давності регулюються законодавством держави, що застосовується до договору перевезення. Пред'явлення вимоги під час розгляду процедури розгляду з метою застосування права на обмеження відповідальності стосовно всіх вимог, що випливають з події, яка спричинила шкоду, перериває позовну давність.

4. Позов про відшкодування може бути пред'явлений будь-якою особою, визнаною відповідальною на підставі цієї Конвенції, навіть після закінчення строку позовної давності, передбаченого в пунктах 1 й 2 цієї статті, якщо цей процес починається протягом 90 днів починаючи з дня, коли особа, що висуває вимогу, його врегулювала або коли їй у встановленому порядку було вручено повістку про порушення проти неї розгляду, або в межах тривалішого строку, передбаченого законодавством держави, в якій проводиться розгляд.

5. Право на подання позову після спливу строку позовної давності не може бути використане у формі зустрічного позову або заліку вимоги.