ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
                        П О С Т А Н О В А 
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
                   05.06.2008  N 2-3/15290-2007 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
Верховного Суду України від 11.09.2008
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: 
 головуючого                      Грейц К.В., 
суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.,
розглянувши у відкритому Державного акціонерного
судовому засіданні касаційну товариства "Чорноморнафтогаз"
скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від
04.03.2008 р.
у справі N 2-3/15290-2007
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом ТОВ "ТЕС-АВТО"
до Державного акціонерного
товариства "Чорноморнафтогаз"
про визнання права користування
земельною ділянкою та
зобов'язання узгодження
технічної документації
     у судовому засіданні взяли участь представники: 
 від позивача:                    Дугінов Д.А. 
від відповідача: Бутенко О.В.
     В С Т А Н О В И В: 
     Рішенням господарського  суду  Автономної Республіки Крим від 
06.12.2007 р. у справі N 2-3/15290-2007 (суддя Соколова І.О.),
залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 04.03.2008 р. (судді: Заплава Л.М.,
Прокопанич Г.К., Фенько Т.П.), позов ТОВ "ТЕС-АВТО" задоволено
частково: зобов'язано ДАТ "Чорноморнафтогаз" узгодити позивачу -
ТОВ "ТЕС-АВТО" технічну документацію по землеустрою в частині
встановлення границь та площі земельної ділянки в натурі та
передачі його у короткострокову оренду ТОВ "ТЕС-АВТО" для
обслуговування існуючої АЗС з автостоянкою на території
Чистенської сільради (траса Сімферополь, 6 км + 800 м від
с. Чистеньке). В іншій частині позову провадження у справі
припинено. Стягнуто з ДАТ "Чорноморнафтогаз" витрати по держмиту в
розмірі 42,50 грн. та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
     У касаційній  скарзі ДАТ "Чорноморнафтогаз" просить скасувати 
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
06.12.2007 р., постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 04.03.2008 р. у справі N 2-3/15290-2007 та
припинити провадження у справі, посилаючись на порушення
господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та
процесуального права, а саме: п. 5 ст. 116, ст. 125 Земельного
кодексу України ( 2768-14 ), ст.ст. 1, 12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Правил охорони
магістральних газопроводів, затверджених постановою Кабінету
Міністрів України від 16.11.2002 р. N 1747, оскільки: по-перше,
спірна земельна ділянка у попереднього власника ПП Пашули Є.Б.
(передана йому в постійне користування без обмеження строку) у
встановленому Земельним кодексом України порядку вилучена не була;
у зв'язку з чим на момент розгляду спору в суді попередній власник
земельної ділянки був законним землекористувачем; по-друге, у
зв'язку із знаходженням станції заправки газом і рідким паливом
позивача в охоронній зоні, яка відповідно до Правил охорони
магістральних газопроводів, затверджених постановою Кабінету
Міністрів України від 16.11.2002 р. N 1747 ( 1747-2002-п ),
складає 100 м від її огорожі, позивачеві в узгодженні меж
суміжного землекористування було відмовлено; по-третє, на день
розгляду спору ні права власності, ні права користування земельною
ділянкою у позивача не було, а питання узгодження меж земельної
ділянки носить не правовий, а технічний характер з огляду на
розташування станції в охоронній зоні АГНКС.
     Заслухавши пояснення представників позивача  та  відповідача, 
перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи
та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої
та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
     Господарськими судами   першої   та   апеляційної   інстанцій 
встановлено наступне.
     25.12.2003 р.   Товариство   з   обмеженою   відповідальністю 
УТЕС-АВТОФ за договором купівлі-продажу придбав у фірми "Рейн"
автозаправну станцію (АЗС), розташовану за адресою: Автономна
Республіка Крим, Сімферопольський р-н, с. Чистеньке, АЗС, траса
Сімферополь-Севастополь, 6 км + 800 м, який було нотаріально
посвідчено 25.12.2003 р.
     Розпорядженням Сімферопольської          райдержадміністрації 
Автономної Республіки Крим від 23.03.2004 р. N 462/р позивачу була
надана згода на розробку технічної документації по землеустрою з
встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)
загальною площею 0,1171 га забудованих земель для обслуговування
існуючої АЗС з автостоянкою та передачі в оренду строком на
5 років, розташованої на території Чистенської сільської ради.
     Позивач звернувся     до     відповідача     як     суміжного 
землекористувача для вирішення питання щодо узгодження меж
земельної ділянки.
     Відповідач листами  від  05.12.2006  р.,  від  22.03.2007  р. 
відмовив позивачу в узгодженні меж земельної ділянки, посилаючись
на те, що придбана позивачем АЗС знаходиться в охоронній зоні
АГНКС Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", яка
відповідно до Правил охорони магістральних газопроводів,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
16.11.2002 р. N 1747 ( 1747-2002-п ), складає 100 м від огорожі, у
зв'язку з чим відповідач не має законних підстав погоджувати
суміжні межі землекористування.
     Позивач, вважаючи,  що  відмова  відповідача у погодженні меж 
земельної ділянки порушує його права як землекористувача,
звернувся до господарського суду з позовом до Державного
акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" про визнання за
позивачем права користування земельною ділянкою площею 0,1171 га,
розташованою за адресою: Автономна Республіка Крим,
Сімферопольський район, с. Чистеньке, траса
Сімферополь-Севастополь, 6 км + 800 м; зобов'язання
ДАТ "Чорноморнафтогаз" узгодити технічну документацію по
землеустрою в частині встановлення фактичних меж і площі земельної
ділянки в натурі і передачі її в короткострокову оренду
ТОВ "ТЕС-АВТО" для обслуговування існуючої АЗС з автостоянкою на
території Чистенської сільської ради (траса
Сімферополь-Севастополь, 6 км + 800 м від с. Чистеньке) на
підставі ст.ст. 152, 158 Земельного кодексу України ( 2768-14 ).
     06.12.2007 р.  у  судовому  засіданні позивач подав заяву про 
уточнення позовних вимог, в якій відмовився від позову в частині
визнання за ним права користування земельною ділянкою площею
0,1171 га, що розташована Сімферопольський район, с. Чистеньке,
траса Сімферополь-Севастополь, 6 км + 800 м і просив зобов'язати
ДАТ "Чорноморнафтогаз" узгодити технічну документацію по
землеустрою в частині встановлення фактичних меж і площі земельної
ділянки в натурі і передачі її в короткострокову оренду
ТОВ "ТЕС-АВТО" для обслуговування існуючої АЗС з автостоянкою на
території Чистенської сільської ради (траса
Сімферополь-Севастополь, 6 км + 800 м від с. Чистеньке) площею
0,1171 га.
     Задовольняючи    позов    частково    та   зобов'язуючи   ДАТ 
"Чорноморнафтогаз" узгодити позивачу - ТОВ "ТЕС-АВТО" технічну
документацію по землеустрою в частині встановлення меж та площі
земельної ділянки в натурі та передачі її у короткострокову оренду
ТОВ "ТЕС-АВТО" для обслуговування існуючої АЗС з автостоянкою на
території Чистенської сільради (траса Сімферополь, 6 км + 800 м
від с. Чистеньке), господарські суди попередніх інстанцій виходили
із того, що: по-перше, відповідно до ст. 125 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) позивач вправі вимагати усунення будь-яких
порушень його прав на земельну ділянку, в т.ч. шляхом подання
позову про зобов'язання відповідача виконати певні дії щодо
узгодження технічної документації в частині встановлення фактичних
меж та площі земельної ділянки в натурі; по-друге, АЗС була
введена в експлуатацію в жовтні 2002 р., тобто до прийняття
постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 р. N 1747
( 1747-2002-п ), якою було затверджено Правила охорони
магістральних газопроводів, тому, незважаючи на знаходження АЗС в
охоронній зоні АГНКС Державного акціонерного товариства
"Чорноморнафтогаз", вказана постанова не може розповсюджувати свою
дію на об'єкти, зведені до її прийняття.
     Однак, вищезазначені   висновки   господарських  судів  не  є 
такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм
матеріального та процесуального права та всебічному, повному та
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) з огляду
на наступне.
     Так, господарськими судами не встановлено обставини, що мають 
значення для правильного вирішення спору, не надано оцінки наявним
у справі доказам.
     Відповідно до   п.  1  ст.  120  Земельного  кодексу  України 
( 2768-14 ) при переході права власності на будівлю і споруду
право власності на земельну ділянку або її частину може переходити
на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на
підставі договору оренди.
     Відповідно до  п.  1  ст.  116  цього  ж  Кодексу ( 2768-14 ) 
підставою набуття громадянами та юридичними особами права
власності та права користування земельними ділянками із земель
державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої
влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень,
визначених цим Кодексом.
     Передача в  оренду  земельних  ділянок,  що   перебувають   у 
державній або комунальній власності, здійснюється на підставі
рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки
(ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України) ( 2768-14 ).
     Відповідно до ст.  125 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) 
право власності та право постійного користування на земельну
ділянку виникає після одержання її власником або користувачем
документа, що посвідчує право власності чи право постійного
користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації;
право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору
оренди і його державної реєстрації; приступати до використання
земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості),
одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної
реєстрації забороняється.
     Враховуючи, що в даному випадку спірні правовідносини виникли 
між сторонами стосовно встановлення меж земельної ділянки за
адресою: траса Сімферополь-Севастополь, 6 км + 800 м від
с. Чистеньке у зв'язку з придбанням позивачем АЗС і зверненням
позивача до райдержадміністрації з клопотанням про передачу в
оренду вказаної земельної ділянки для обслуговування АЗС
(а.с. 22), висновки господарських судів про наявність у позивача
підстав відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) вимагати усунення будь-яких порушень його прав на
земельну ділянку не відповідають фактичним обставинам справи і
вимогам чинного законодавства (оскільки право на оренду земельної
ділянки виникає після укладання договору оренди земельної ділянки
та його державної реєстрації).
     Обов'язки щодо  визначення  спільних меж встановлено ст.  106 
Земельного кодексу України ( 2768-14 ), згідно з якою власник
земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої
земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також
відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли,
перемістились або стали невиразними.
     Однак зазначена  стаття  регулює  взаємовідносини   власників 
земельних ділянок, тобто осіб, які у встановленому законом порядку
набули права власності на земельну ділянку.
     Враховуючи, що позивач звернувся до суду з  даним  позовом  у 
зв'язку з необхідністю отримання в оренду земельної ділянки, слід
зазначити, що в нього ще не виникло право користування цією
ділянкою, а тим більше право власності на неї, а відповідно між
сторонами у даній справі не виникли правовідносини, які
врегульовані ст. 106 Земельного кодексу України ( 2768-14 ).
     Крім того,   слід  зазначити,  що  господарськими  судами  не 
розглянуто питання щодо правильності обраного позивачем способу
захисту порушеного права.
     Предметом позову є зобов'язання відповідача узгодити технічну 
документацію по землеустрою в частині встановлення фактичних меж і
площі земельної ділянки в натурі і передачі її в короткострокову
оренду ТОВ "ТЕС-АВТО" для обслуговування існуючої АЗС з
автостоянкою на території Чистенської сільської ради (траса
Сімферополь-Севастополь, 6 км + 800 м від с. Чистеньке) площею
0,1171 га.
     Способи захисту   цивільних   прав   передбачені   у  ст.  16 
Цивільного кодексу України ( 435-15 ), згідно з якою способами
захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
     1) визнання права;
     2) визнання правочину недійсним;
     3) припинення дії, яка порушує право;
     4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
     5) примусове виконання обов'язку в натурі;
     6) зміна правовідношення;
     7) припинення правовідношення;
     8) відшкодування   збитків   та  інші  способи  відшкодування 
майнової шкоди;
     9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
     10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу 
державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або
органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
     Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, 
що встановлений договором або законом.
     В обґрунтування   позовних   вимог   позивач  посилається  на 
ст.ст. 152, 158 Земельного кодексу України ( 2768-14 ).
     Статтею 152  Земельного   кодексу   України   (   2768-14   ) 
передбачено способи захисту прав на земельні ділянки, а саме:
визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував
до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права
або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною;
визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів
місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків;
застосування інших, передбачених законом, способів.
     Відповідно з  ст.  123 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) 
проект відведення земельної ділянки погоджується із
землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним
і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та
охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної
землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають,
подається до відповідної державної адміністрації або сільської,
селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в
межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають
рішення про надання земельної ділянки; а відмову органів місцевого
самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної
ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду може
бути оскаржено в судовому порядку.
     Статтею 56  Закону  України  "Про  землеустрій"  (  858-15  ) 
передбачено, що до складу технічної документації із землеустрою
щодо складання документів, що посвідчують право на земельну
ділянку, включаються матеріали польових геодезичних робіт і план
земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки.
     Статтею 198   Земельного   кодексу   України   (   2768-14  ) 
передбачено, що кадастрова зйомка включає погодження меж земельної
ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
     Крім того,   відповідне  погодження  здійснюється  спеціально 
уповноваженими організаціями, які мають право складати технічну
документацію із землеустрою.
     Касаційна інстанція  зазначає,  що  відповідне погодження меж 
земельної ділянки з суміжним землекористувачем повинно бути
прийнято і враховано органами місцевого самоврядування при
підготовці технічної документації із землеустрою щодо складання
документу, який посвідчує право на земельну ділянку позивача та
при розгляді питання щодо надання спірної земельної ділянки в
оренду останньому.
     Викладене свідчить  про  те,  що судами зроблено висновки при 
неповно встановлених обставинах справи.
     Відповідно до роз'яснень  Пленуму  Верховного  Суду  України, 
викладених у п. 1 Постанови "Про судове рішення" від 29.12.1976 р.
N 11 ( v0011700-76 ) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши
всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі
обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
     У зв'язку  з  наведеним  та   врахуванням   меж   повноважень 
касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-5 та ст. 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ),
постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а
справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
     Під час  нового  розгляду  справи  суду першої інстанції слід 
взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі
передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного
та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків
сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з
вимогами закону, вирішити спір.
     Враховуючи викладене,  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  п. 3 
ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
     Касаційну скаргу   ДАК   "Чорноморнафтогаз"   на    постанову 
Севастопольського апеляційного господарського суду від
04.03.2008 р. у справі N 2-3/15290-2007 задовольнити частково.
     Постанову Севастопольського  апеляційного господарського суду 
від 04.03.2008 р. у справі N 2-3/15290-2007 та рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2007 р.
скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського
суду Автономної Республіки Крим.
 Головуючий                                                К.Грейц 
Судді О.Глос
С.Бакуліна


Про визнання права користування земельною ділянкою та зобов'язання узгодження технічної документації
Постанова; Вищий господарський суд від 05.06.2008 № 2-3/15290-2007
Прийняття від 05.06.2008
Постійна адреса:
https://zakon.rada.gov.ua/go/v2-3_600-08
Законодавство України
станом на 29.03.2024
поточна редакція
Скачать ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.06.2008 N 2-3/15290-2007 (ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.09.2008 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

Завантажити ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.06.2008 N 2-3/15290-2007 "(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.09.2008 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)"

Завантажити ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.06.2008 N 2-3/15290-2007 "(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.09.2008 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)" не вдалося!

Спробуйте перезавантажити сторінку!