Декларація 
Празького саміту
        (видана главами держав та урядів, які взяли участь 
у засіданні Північноатлантичної ради)
                  Прага, 21 листопада 2002 року 

     1. Ми,   глави  держав  та  урядів  країн-членів  Організації 
Північноатлантичного договору, взяли участь у засіданні, під час
якого ухвалили рішення щодо розширення Альянсу та подальшого
зміцнення його ролі з метою гарантування більш ефективного
протистояння новим серйозним загрозам та широкомасштабним викликам
у галузі безпеки, що виникли у XXI столітті. Об'єднані спільним
баченням, яке закладене у Вашингтонському договорі, ми
зобов'язуємося втілити трансформацію НАТО, прийнявши до Альянсу
нових членів, а також шляхом вдосконалення потенціалу наших країн
та розвитку нових відносин з країнами-партнерами. Ми рішуче
налаштовані зберегти трансатлантичний зв'язок, продовжувати
виконання основоположних завдань НАТО у галузі безпеки, зокрема,
нашу місію щодо гарантування колективної безпеки; підтверджуємо
нашу відданість спільним демократичним цінностям, а також вірність
положенням Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ).
     2. Ми ухвалили рішення запросити Болгарію,  Естонію,  Латвію, 
Литву, Румунію, Словаччину та Словенію розпочати переговори щодо
вступу до Альянсу. Ми вітаємо їх із цим історичним рішенням,
ухвалення якого саме у Празі видається символічним. Вступ цих
нових членів сприятиме зміцненню безпеки в інтересах усіх народів,
що населяють євроатлантичний простір, та допоможе досягти нашої
спільної мети - побудування вільної та неподільної Європи,
об'єднаної миром та загальними цінностями. Двері НАТО залишаються
відкритими для демократичних європейських країн, які прагнуть та
здатні перебрати на себе відповідальність та обов'язки, що
випливають із членства в Альянсі відповідно до статті 10
Вашингтонського договору.
     3. Враховуючи трагічні події 11 вересня 2001 року та рішення, 
ухвалене внаслідок тих подій, стосовно введення в дію статті 5
Вашингтонського договору, ми ввели в дію широкомасштабну програму
заходів, яка грунтується на Стратегічній концепції НАТО, з метою
поліпшення здатності наших країн протистояти викликам, які
загрожують безпеці збройних сил, населення та територій наших
країн, звідки вони б не походили. Сьогоднішнє рішення забезпечить
розвиток збалансованого та ефективного потенціалу у межах Альянсу,
що зробить НАТО здатним краще виконувати увесь спектр його завдань
та колективно реагувати на виклики, що походять, зокрема, від
тероризму та поширення зброї масового знищення та засобів її
доставки до цілі.
     4. Ми підкреслюємо, що наші зусилля, спрямовані на здійснення 
трансформації та адаптації Альянсу, не повинні сприйматися жодною
країною або організацією як загроза їхній безпеці. Їх слід радше
сприймати як прояв нашої рішучості захищати населення, території
та збройні сили наших країн від будь-якого збройного нападу,
включаючи терористичні акти, спрямовані з-за кордону. Ми будемо
рішуче стримувати, перешкоджати, оборонятися та захищатися від
будь-якого нападу проти будь-якого з членів Альянсу згідно із
положеннями Вашингтонського договору та Статуту Організації
Об'єднаних Націй ( 995_010 ). Щоб забезпечити здатність Альянсу
виконувати увесь спектр його місій, йому необхідні збройні сили,
здатні швидко розгортатися там, де в них виникає потреба, за
рішенням Північноатлантичної ради; Альянс також має бути здатним
забезпечувати операції, що проводяться на відстані та можуть бути
довготерміновими, зокрема, й у такому середовищі, де військам може
загрожувати застосування ядерної, біологічної та хімічної (ЯХБ)
зброї, та забезпечувати досягнення мети операцій. Ефективні
військові сили, які є невід'ємною складовою загальної політичної
стратегії Альянсу, відіграють вирішальну роль щодо гарантування
свободи та безпеки населення наших країн, а також сприяння миру та
безпеці в усьому євроатлантичному просторі. З огляду на
вищезазначене ми ухвалили таке рішення:
     a) створити  сили  НАТО  швидкого   реагування   (СШР),   які 
складатимуться із передових за технічним оснащенням, гнучких,
здатних до оперативних розгортань, оперативно сумісних та
витривалих підрозділів, включаючи сухопутні, військово-морські та
військово-повітряні сили, готові негайно прибути у будь-який район
за рішенням Ради НАТО. СШР також стануть чинником, що
стимулюватиме та прискорюватиме процес вдосконалення військового
потенціалу країн-членів Альянсу. Ми видали настанову щодо
вироблення всеохоплюючої концепції таких сил, початковий
оперативний потенціал яких має бути забезпечено у найкоротший
можливий термін, але не пізніше жовтня 2004 року. Водночас їх
кінцевий оперативний потенціал має бути гарантований не пізніше
жовтня 2006 року та для перевірки міністрами оборони країн-членів
Альянсу - навесні 2003 року. Робота над створенням СШР та подібна
діяльність, яка ведеться у напрямі досягнення головної мети ЄС,
повинні доповнювати одна одну, водночас поважаючи незалежність
кожної з двох організацій;
     b) здійснити     раціоналізацію     механізмів    військового 
командування НАТО. Ми ухвалили звіт, укладений міністрами оборони
країн-членів Альянсу, у якому вони визначили можливості переходу
до менш чисельної, раціональнішої, більш ефективної та краще
пристосованої до розгортань структури військового командування
силами Альянсу з метою досягнення відповідності оперативним
вимогам з усього спектра завдань НАТО. Звіт грунтується на
узгодженому документі, щодо механізмів командування силами
Альянсу, у якому визначені мінімальні вимоги до збройних сил. Ця
структура покликана сприяти зміцненню трансатлантичного зв'язку,
привести до суттєвого скорочення штабів та центрів об'єднаних
військово-повітряних операцій та забезпечити необхідну адаптацію
оборонного потенціалу наших країн. Буде створено два штаби сил
НАТО - оперативний та функціональний. Стратегічному командуванню
операцій зі штабом у Європі (Бельгія) будуть підпорядковані два
командування об'єднаних сил, які будуть здатні формувати штаби
Багатонаціональних об'єднаних оперативно-тактичних сил (БООТС) на
основі сухопутних підрозділів та розвинені, проте обмежені за
чисельністю постійно діючі штаби, які будуть здатні формувати
БООТС на основі підрозділів ВМС. Існуватимуть також сухопутні,
військово-морські та військово-повітряні підрозділи. Стратегічне
командування з питань трансформації зі штабом у США, а також
присутнє у Європі, опікуватиметься перебігом трансформації
військового потенціалу та сприятиме підвищенню рівня оперативної
сумісності підрозділів країн-членів Альянсу у взаємодії з
Об'єднаним оперативним командуванням, коли це буде доцільно. Ми
доручили Раді та Комітету оборонного планування, враховуючи
підсумки роботи військового керівництва НАТО та об'єктивні
військові чинники, конкретизувати майбутню структуру, включаючи
географічне розташування штабів нової структури командування та
інших підрозділів, щоб забезпечити ухвалення остаточних рішень під
час засідання на рівні міністрів оборони у червні 2003 року;
     c) ухвалити    Празьке    зобов'язання   щодо   вдосконалення 
потенціалу (ПЗП) як складову частину зусиль, що їх продовжує
докладати Альянс, з метою поліпшення та розвитку нових військових
можливостей за сучасних умов ведення війни у середовищі із
підвищеним рівнем загроз. Окремі країни-члени НАТО взяли на себе
чіткі та тверді політичні зобов'язання, які стосуються поліпшення
оборонного потенціалу їхніх країн у таких галузях, як захист від
хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї; розвідка,
спостереження та виявлення цілей; наземне спостереження з повітря;
системи командування, управління та зв'язку; ефективність бойових
дій, зокрема, боєприпаси точного наведення та пригнічення
протиракетної оборони противника; стратегічні повітряні та морські
перевезення; дозаправлення у повітрі; здатні до розгортання
підрозділи безпосередньої підтримки та тилового забезпечення. Наші
зусилля вдосконалити військовий потенціал у рамках ПЗП та
намагання Європейського Союзу поліпшити військовий потенціал у
рамках Плану дій щодо потенціалу європейських країн є двома
окремими ініціативами, які покликані доповнювати одна одну,
водночас поважаючи незалежність кожної з двох організацій та у
дусі відкритості.
     Ми якнайшвидше  втілимо  всі  аспекти  Празького зобов'язання 
щодо вдосконалення потенціалу. Ми вживемо необхідних заходів для
поліпшення нашого потенціалу у визначених галузях та продовжимо
роботу над подоланням недоліків у цій галузі. Такі кроки можуть
передбачати багатонаціональні зусилля, рольову спеціалізацію та
зміну пріоритетів, беручи до уваги, що у багатьох випадках
знадобляться додаткові фінансові ресурси, виділення яких має
ухвалюватися у рамках відповідних парламентських процедур. Ми
готові активно вдосконалювати оборонний потенціал. Ми доручили
Раді у постійному складі поінформувати міністрів оборони щодо
перебігу запровадження цієї ініціативи;
     d) ввести в дію узгоджену  військову  концепцію  захисту  від 
тероризму. Ця концепція є частиною програми заходів, спрямованих
на вдосконалення потенціалу НАТО у цій галузі, що також передбачає
поліпшення обміну розвідувальними даними та механізмів реагування
на кризи.
     Тероризм, який  для  нас  є однозначно неприйнятним і який ми 
одностайно засуджуємо в усіх його формах та проявах, становить
серйозну і дедалі гострішу загрозу безпеці населення, територій та
збройних сил наших країн, а також безпеці у світі загалом. Ми
рішуче налаштовані боротися з цим злом, скільки буде необхідно.
Щоб ефективно протистояти тероризму, ми повинні бути здатними
діяти всеохоплююче та у різних напрямах.
     Ми зобов'язуємося цілковито реалізувати у взаємодії з  нашими 
країнами-партнерами Програму дій у галузі планування на випадок
цивільних надзвичайних станів з метою підвищення рівня готовності
цивільного населення до можливих нападів із застосуванням
хімічних, біологічних або радіологічних речовин. Ми поліпшимо нашу
здатність надавати підтримку національним установам на їхнє
прохання на випадок проведення операцій з ліквідації наслідків
терористичних актів, зокрема, нападів із застосуванням хімічної,
біологічної, радіологічної та ядерної зброї проти ключової
інфраструктури, як передбачено Програмою дій у галузі планування
на випадок цивільних надзвичайних станів;
     e) ввести в дію п'ять ініціатив у галузі захисту від ядерної, 
хімічної та біологічної (ЯХБ) зброї, які сприятимуть зміцненню
спроможності країн-членів здійснювати захист від зброї масового
знищення. Це включатиме створення моделі пересувної аналітичної
лабораторії з питань ЯХБ зброї, моделі групи реагування у разі
застосування ЯХБ зброї, віртуального центру майстерності у галузі
захисту від ЗМЗ та запаси засобів захисту від біологічної та
хімічної зброї, а також систему контролю захворювань. Ми знову
підтверджуємо нашу готовність підвищити та суттєво вдосконалити
наш потенціал у галузі захисту від ЯХБ зброї;
     f) поліпшити   нашу   здатність   боротися   з   комп'ютерним 
тероризмом;
     g) визначити  можливості запобігання загрозі,  що стає дедалі 
нагальнішою, стосовно потенційного застосування ракет проти
територій держав-членів Альянсу, військових сил та щільно
населених районів. Це завдання має бути виконане якомога
ефективніше та раціональніше шляхом відповідного поєднання
політичних та оборонних засобів поряд із застосуванням
стримування. Сьогодні ми започаткували новий аналіз спроможностей
у галузі протиракетної оборони країн НАТО з метою вивчення
можливостей поліпшення захисту територій, військових сил та
населення країн-членів Альянсу від усього спектра ракетних загроз,
які ми продовжуватимемо переглядати. Наші зусилля у цьому напрямі
цілком відповідатимуть принципу неподільності безпеки країн-членів
Альянсу. Ми підтримуємо розширення ролі Центру ЗМЗ, який
функціонує у рамках Міжнародного секретаріату НАТО, з метою
сприяння втіленню зусиль Альянсу, спрямованих на подолання цієї
загрози.
     Ми знову   підтверджуємо,   що   роззброєння,   контроль  над 
озброєннями та запобігання поширенню ЗМЗ залишаються вагомими
чинниками, що перешкоджають поширенню зброї масового знищення та
засобів її доставки до цілі. Ми наголошуємо на важливості
дотримання та підсилення чинних міжнародних правил щодо
запобігання поширенню ЗМЗ та контролю експорту, а також норм
міжнародних домовленостей із контролю над озброєннями та
роззброєння.
     5. Приєднання  Болгарії,  Естонії,  Латвії,  Литви,  Румунії, 
Словаччини та Словенії як нових членів Альянсу сприятиме
поліпшенню здатності НАТО протистояти нинішнім та майбутнім
загрозам. Ці країни засвідчили свою відданість основоположним
принципам та цінностям, окресленим у Вашингтонському договорі,
довели свою здатність брати участь у втіленні усього спектра
завдань Альянсу, зокрема такої його функції, як колективна
безпека, та свою непохитну відданість справі підтримання безпеки
та стабільності, особливо у регіонах криз та конфліктів.
Переговори щодо приєднання розпочнуться негайно, маючи на меті
підписати Протоколи щодо приєднання до кінця березня 2003 року.
Водночас внутрішні процеси ратифікації мають завершитися не
пізніше травня 2004 року, коли під час наступного саміту Альянсу
ці країни стануть повноправними членами. Протягом періоду, що
передуватиме вступу цих нових членів, Альянс якомога активніше
залучатиме запрошені країни до своїх заходів. Ми запевняємо, що і
надалі надаватимемо нашу допомогу і підтримку у рамках Плану дій
щодо набуття членства ( 950_009 ) . Ми очікуватимемо, що
запрошені країни нададуть нам затверджені терміни запровадження
необхідних реформ, над якими вони мають продовжувати працювати до
та після вступу до Альянсу з метою поліпшення їхньої здатності
перебрати на себе обов'язки нових членів організації.
     6. Ми  високо цінуємо прогрес у галузі реформ,  якого досягла 
Албанія, а також її конструктивну роль у плані сприяння зміцненню
регіональної безпеки та незмінну підтримку Альянсу. Ми високо
цінуємо успіх, досягнутий колишньою Югославською Республікою
Македонією на шляху реформ, а також її незмінну підтримку операцій
Альянсу та вагомі кроки, зроблені країною стосовно подолання
внутрішніх проблем та просування демократії і стабільності та
сприяння етнічному примиренню.
     Ми і надалі підтримуватимемо обидві країни, зокрема, у рамках 
Плану дій щодо набуття членства ( 950_009 ), стосовно досягнення
стабільності, безпеки та процвітання, щоб у майбутньому вони були
в змозі взяти на себе зобов'язання, які випливають із членства в
Альянсі.
У цьому контексті ми також домовилися надалі активніше допомагати
Албанії стосовно подальшого запровадження реформ в країні, а також
продовжити сприяти реформі сектора безпеки та оборони у колишній
Югославській Республіці Македонії, забезпечивши присутність в
країні сил під проводом НАТО. Ми закликаємо обидві країни
продовжувати реформи з подвоєною енергією. Вони залишаються
потенційними кандидатами на вступ до Альянсу.
     Хорватія, яка   також   досягла   вражаючого   успіху,    теж 
розглядатиметься як можливий кандидат на вступ у майбутньому.
Перебіг цього процесу залежатиме від подальших зусиль Хорватії у
напрямі запровадження реформ та дотримання країною усіх її
міжнародних зобов'язань, зокрема перед Міжнародним Трибуналом з
питань злочинів у колишній Югославії.
     План дій щодо  набуття  членства  ( 950_009 )     залишається 
механізмом, у рамках якого НАТО здійснюватиме оцінку успіху,
досягнутого країнами-претендентами. Сьогоднішні запрошені не
будуть останніми.
     7. Рада  євроатлантичного партнерства (РЄАП) та програма НАТО 
"Партнерство заради миру" ( 950_001 ) суттєво сприяли зміцненню
безпеки та стабільності в усьому євроатлантичному регіоні.
Сьогодні ми вирішили піднести нашу співпрацю з країнами-учасницями
РЄАП/ПЗМ на новий рівень. Розшириться наш політичний діалог, і
країни-члени Альянсу, консультуючись з країнами-партнерами,
намагатимуться залучити країн - не членів Альянсу настільки,
наскільки це буде можливо та доцільно, до процесів планування,
реалізації та контролю над втіленням тих проектів та заходів, у
яких вони беруть участь або яким вони сприяють. Ми ввели в дію
нові практичні механізми, такі як індивідуальні плани дій у галузі
партнерства, які мають гарантувати всеосяжний, збалансований та
диференційований підхід до заходів партнерства і які нададуть
змогу підтримувати зусилля країн-партнерів у галузі реформ. Ми
закликаємо наших країн-партнерів, зокрема держав таких стратегічно
важливих регіонів, як Кавказ та Центральна Азія, у повному обсязі
скористатися перевагами цих механізмів. Ми вітаємо готовність
країн-партнерів приєднатися до зусиль у галузі боротьби з
тероризмом, зокрема їхнє приєднання до Плану партнерських дій у
боротьбі з тероризмом. Ми і надалі працюватимемо над поліпшенням
оперативної сумісності сил та продовжуватимемо запровадження
заходів у галузях, пов'язаних з обороною, які становлять основу
нашого партнерства. У майбутньому кількість учасників ПЗМ та РЄАП
може збільшитися, якщо Союзна Республіка Югославія та Боснія і
Герцеговина виконають вимоги, які висуваються до країн-учасниць
цих ініціатив, зокрема щодо широкомасштабної співпраці із
Міжнародним Трибуналом з питань злочинів у колишній Югославії.
     8. Ми вітаємо значні здобутки діяльності Ради Росія - НАТО за 
час, що минув після проведення історичного Римського саміту Росії
та НАТО. Поглиблення наших відносин відповідає інтересам усіх
народів євроатлантичного регіону. Країни - члени НАТО та Росія
співпрацюють у рамках Ради Росія - НАТО на засадах рівноправного
партнерства, разом досягаючи успіху у таких галузях, як
миротворчість, оборонна реформа, запобігання поширенню ЗМЗ,
пошуково-рятувальні операції, планування на випадок цивільних
надзвичайних станів, протиракетна оборона на театрі та боротьба з
тероризмом, аби досягти нашої спільної мети, яка полягає у
побудуванні стабільної, мирної та неподільної Європи. Відповідно
до Основоположного акта Росія - НАТО та Римської декларації
( 950_011 ) ми прагнемо активізувати та розширити нашу співпрацю
з Росією.
     9. Ми  залишаємося  відданими  розвитку  міцних  відносин між 
Україною та НАТО відповідно до положень Хартії про Особливе
партнерство ( 994_002 ). Ми взяли до уваги прагнення України
слідувати курсом цілковитої євроатлантичної інтеграції та
закликаємо Україну втілювати усі необхідні для цього реформи, щоб
досягти цієї мети, це, зокрема, стосується вдосконалення системи
контролю над експортом. Новий План дій, який ми укладемо з
Україною, є важливим кроком у цьому напрямі; у документі визначені
політичні, економічні, військові та інші галузі реформ, у яких
Україна зобов'язується просуватися вперед і у яких НАТО
продовжуватиме надати підтримку. Щоб гарантувати стабільний
прогрес щодо поглиблення та зміцнення наших відносин, Україна має
довести непохитну відданість цінностям, які поділяються країнами
євроатлантичної спільноти.
     10. Ми  знову  підтверджуємо,  що  безпека  Європи нерозривно 
пов'язана з безпекою та стабільністю у Середземноморському
регіоні. У зв'язку з цим ми ухвалили рішення суттєво вдосконалити
політичний та практичний виміри нашої ініціативи
Середземноморського діалогу, яка є невід'ємною частиною загального
підходу Альянсу до питань безпеки, що грунтується на принципах
співпраці. У цьому плані ми закликаємо до активізації практичної
співпраці та підвищення рівня взаємодії з проблем безпеки, що
викликають спільну стурбованість, як, наприклад, питання,
пов'язані з тероризмом, тобто галузях, у яких НАТО може поділитися
корисним досвідом, коли це буде доцільно. Ми знову наголошуємо, що
ініціатива Середземноморського діалогу НАТО та інші міжнародні
ініціативи, зокрема, Барселонський процес, ініційований
Європейським Союзом, покликані доповнювати та підсилювати одна
одну.
     11. НАТО та Європейський Союз поділяють  спільні  стратегічні 
інтереси. Ми залишаємося відданими рішенням, ухваленим під час
Вашингтонського саміту та подальших засідань на рівні міністрів,
які мали на меті поглибити співпрацю між НАТО та ЄС. Успішність
нашої співпраці було доведено на прикладі скоординованих зусиль,
спрямованих на відновлення миру на Балканах та створення умов для
розвитку демократичних та процвітаючих суспільств у регіоні.
Трагедія 11 вересня 2001 року та подальші події довели
необхідність підвищення рівня прозорості та співпраці між двома
організаціями з питань, які становлять спільну заінтересованість,
а саме: у галузі безпеки, оборони та врегулювання криз, щоб
забезпечити найоперативніше військове реагування у разі криз,
гарантуючи ефективне врегулювання конфліктних ситуацій. Ми рішуче
налаштовані досягти подальшого успіху з усіх аспектів наших
відносин, беручи до уваги потребу віднайти рішення, прийнятне для
усіх союзників по НАТО стосовно роді європейських країн - членів
НАТО, які не входять до ЄС, щоб досягти справді стратегічного
партнерства.
     12. З  метою  сприяння  зміцненню  миру  і   стабільності   у 
євроатлантичному регіоні НАТО продовжуватиме свою продуктивну та
тісну співпрацю з Організацією з безпеки та співробітництва в
Європі (ОБСЄ), зокрема, у таких суміжних галузях, як запобігання
конфліктам, врегулювання криз та процеси відбудови після
припинення конфліктів.
     13. Альянс  відіграв  провідну  роль  з  питань   відновлення 
середовища безпеки у Південно-Східній Європі. Ми знову
підтверджуємо нашу цілковиту підтримку територіальної цілісності
та суверенітету країн цього стратегічно важливого регіону. Ми і
надалі співпрацюватимемо з нашими партнерами у рамках діяльності
сил СФОР та КФОР, з Організацією Об'єднаних Націй, ОБСЄ та іншими
міжнародними організаціями, щоб сприяти встановленню миру,
стабільності та демократії в країнах Південно-Східної Європи, які
мають серйозно взятися за втілення процесу реформ, щоб поступово
інтегруватися до євроатлантичних структур. Ми діятимемо рішуче,
щоб втілити цю мету у життя. Ми очікуємо, що країни регіону
продовжуватимуть розбудовувати стабільні багатоетнічні
демократичні суспільства, працювати над викоріненням організованої
злочинності та корупції та запровадженням верховенства права,
розвиватимуть регіональну співпрацю та цілком дотримуватимуться
своїх міжнародних зобов'язань, зокрема, у плані передачі до
Гаазького трибуналу звинувачуваних у скоєнні воєнних злочинів.
Успіх цих країн на шляху реформ стане вирішальним чинником, який
визначатиме темпи їхньої інтеграції до євроатлантичних структур.
Ми підтверджуємо наш намір зберігати присутність у цьому регіоні
та готові допомогти країнам регіону продовжувати шлях у цьому
напрямі за індивідуальними програмами підтримки. У світлі
подальшого прогресу та аналізу основних тенденцій політичного
середовища та ситуації у галузі безпеки ми вивчатимемо можливості
майбутньої раціоналізації та реструктуризації сил з урахуванням
регіонального підходу. Ми вітаємо успішне завершення операції
"Янтарна лисиця" на території колишньої Югославської Республіки
Македонія. Ми домовилися подовжити термін присутності сил НАТО на
території країни на обмежений період, починаючи з 15 грудня ц.р. з
метою сприяння підтриманню стабільності в країні. Подальша
присутність сил НАТО в країні залежатиме від розвитку ситуації. Ми
взяли до уваги готовність, висловлену Європейським Союзом,
перебрати на себе управління військовою операцією на території
колишньої Югославської Республіки Македонія за відповідних умов.
     14. Країни - члени НАТО відгукнулися на прохання Ради Безпеки 
ООН стосовно надання допомоги Уряду Афганістану відновити безпеку
у Кабулі та його околицях. Сили країн-членів Альянсу становлять
основу Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) на території
Афганістану. Ми високо цінуємо роль, яку по черзі відіграли Велика
Британія та Туреччина, виконуючи функцію провідних країн, та
вітаємо готовність Німеччини та Нідерландів спільно перебрати на
себе цю функцію у майбутньому. НАТО погодилося надати майбутнім
провідним країнам МССБ допомогу у визначених галузях, що свідчить
про незмінність нашого курсу. Втім, відповідальність за
гарантування безпеки та правопорядку по всій території Афганістану
має бути покладена на самих мешканців країни.
     15. Ми підтверджуємо нашу відданість положенням Договору  про 
звичайні збройні сили в Європі ( 994_314 ) та підтверджуємо наше
прагнення якомога скоріше ввести в дію Адаптований договір. Режим,
встановлений у рамках Договору, є вагомим внеском щодо підвищення
рівня безпеки та інтеграції у Європі. Ми вітаємо намір країн, які
не підписали Договір про звичайні збройні сили в Європі,
приєднатися до Адаптованого договору, щойно він набуде чинності.
Приєднання цих країн стане ще одним важливим чинником зміцнення
загальноєвропейської безпеки та стабільності. Ми вітаємо зусилля,
яких доклала Росія, з метою доведення чисельності сил, розміщених
у районі, охопленому статтею 5 Договору, до визначеного рівня. Ми
закликаємо якнайшвидше виконати досі неврегульовані Стамбульські
зобов'язання стосовно Грузії та Молдови ( 994_167 ), що створить
умови для країн-членів НАТО та інших держав, які підписали
Договір, продовжити процес ратифікації Адаптованого договору щодо
звичайних збройних сил в Європі.
     16. У ході трансформації НАТО ми ухвалили  програму  заходів, 
спрямовану на раціоналізацію та підвищення ефективності
організації штабів. Ініціатива "НАТО +" з кадрових питань
покликана доповнювати ці зусилля. Ми готові й надалі забезпечувати
індивідуально та колективно ресурси, необхідні для того, щоб
гарантувати здатність Альянсу виконувати покладені на нього місії.
     17. Ми  вітаємо  роль  Парламентської  асамблеї   НАТО   щодо 
сприяння зусиллям НАТО поширити стабільність на увесь європейський
континент. Ми також високо цінуємо внесок Асоціації Атлантичного
договору щодо поліпшення обізнаності громадськості наших країн
стосовно діяльності та цілей Альянсу.
     18. Ми висловлюємо щиру вдячність Уряду Чеської Республіки за 
виявлену гостинність під час проведення саміту.
     19. Наш  саміт свідчить про те,  що союзники по НАТО у Європі 
та Північній Америці, і без того об'єднані спільною історією,
залишатимуться спільнотою, готовою та здатною захищати свої
території, населення та збройні сили від усіх можливих викликів та
загроз. Протягом понад п'ятдесяти років НАТО захищало мир,
демократію та стабільність у євроатлантичному регіоні.
Зобов'язання, які країни-члени НАТО перебрали на себе під час
Празького саміту, забезпечать спроможність НАТО продовжувати
відігравати цю ключову роль і у майбутньому.
 "Юридичний вісник України", 
N 51, 21 - 27 грудня 2002 р.


Декларація Празького саміту
Декларація; НАТО від 21.11.2002
Підписання від 21.11.2002
Постійна адреса:
https://zakon.rada.gov.ua/go/950_003
Законодавство України
станом на 29.03.2024
поточна редакція



Публікації документа

Скачать Декларація Празького саміту (видана главами держав та урядів, які взяли участь у засіданні Північноатлантичної ради) Прага, 21 листопада 2002 року
Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

Завантажити Декларація Празького саміту "(видана главами держав та урядів, які взяли участь у засіданні Північноатлантичної ради)" Прага, 21 листопада 2002 року

Завантажити Декларація Празького саміту "(видана главами держав та урядів, які взяли участь у засіданні Північноатлантичної ради)" Прага, 21 листопада 2002 року не вдалося!

Спробуйте перезавантажити сторінку!