ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція

РІШЕННЯ

Рішення у справі «Албул та інші проти України»
(Заяви № 18899/19 та № 49871/19)

СТРАСБУРГ
18 червня 2020 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Албул та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ладо Чантурія (<…>), Голова,
Ганна Юдківська (<…>),
Аня Сайбер-Фор (<…>), судді,
та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 28 травня 2020 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.

4. Заявники скаржилися за статтями 6 та 13 Конвенції на надмірну тривалість цивільних проваджень та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися на те, що тривалість цивільних проваджень була несумісною із вимогою «розумного строку», та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:

Пункт 1 статті 6

«Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.».

Стаття 13

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.».

7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).

8. У справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine), заява № 23786/02, рішення від 30 листопада 2006 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».

10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.

11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.

III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

13. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine), пункти 61 та 66), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.

14. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень.

4. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 18 червня 2020 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Лів ТІГЕРШТЕДТ

Голова

Ладо ЧАНТУРІЯ



Додаток

ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ заяви,
дата подання

П.І.Б. заявника,
дата народження

П.І.Б. представника
та місце проживання

Початок провадження

Завершення провадження

Загальна тривалість,
інстанції

Сума, присуджена кожному заявнику/сімї в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)-1

1

18899/19
29.03.2019

Тамара Афанасьєва
АЛБУЛ
26.05.1957

Анатолій Борисович
Богачов
м. Одеса

25.06.2012
02.03.2015

13.11.2014
03.10.2018

5 років, 11 місяців та 22 дні
3 інстанції

600

2

49871/19
13.09.2019

Сімя
Дмитро Георгійович
ЛАПІН
19.12.1964

Валентина Павлівна
ЛАПІНА
30.04.1939


29.07.2009

триває

Більше 10 років, 9 місяців та 8 днів
3 інстанції

3 000

__________
-1 Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявників.


Публікації документа

Скачать Рішення у справі «Албул та інші проти України» (Заяви № 18899/19 та № 49871/19)

Завантажити Рішення у справі «Албул та інші проти України» (Заяви № 18899/19 та № 49871/19)

Завантажити Рішення у справі «Албул та інші проти України» (Заяви № 18899/19 та № 49871/19) не вдалося!

Спробуйте перезавантажити сторінку!