ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2017                                                                                          Справа № 761/5328/16-ц

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дем'яносова М.В.,

Іваненко Ю.Г.,

Маляренка А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Національної академії медичних наук України про визнання неправомочними загальних зборів, визнання недійсними та скасування рішень, та за позовом Київської міської профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України до Національної академії медичних наук України про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів, за касаційними скаргами Київської міської профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України та ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Національної академії медичних наук України про визнання неправомочними загальних зборів, визнання недійсними та скасування рішень, посилаючись на те, що 15 січня 2016 року загальними зборами Національної академії медичних наук України (далі - НАМН) були прийняті рішення, зокрема, про внесення змін до статутних документів НАМН та переобрані президент, віце-президенти, головний вчений секретар і члени Президії НАМН.

Між тим, згідно із Законом України від 26 листопада 2015 року № 848-VII «Про наукову і науково-технічну діяльність», який відповідно до п. 1 Перехідних та прикінцевих положень цього закону набрав чинності 13 січня 2016 року, встановлено новий порядок діяльності НАМН, наступного дня після публікації Закону 12 січня 2016 року у «Офіційному віснику України» № 2.

Цим законом було скасовано Закон України від 13 грудня 1991 року № 1977 (Відомості Верховної Ради України, 1992 року, № 12, ст. 165 із наступними змінами (далі - Закон 1991 року), раніше діючі положення Закону 1991 року та інші нормативно-правові акти, які застосовуються в частині, що не суперечать Закону 2015 року (п. 10 Прикінцевих та перехідних положень).

Законом 2015 року встановлено новий порядок діяльності НАМН України, у тому числі нові вимоги щодо проведення загальних зборів.

На момент проведення 15 січня 2016 року загальних зборів НАМН статут НАМН України, прийнятий на підставі Закону України від 13 грудня 1991 року не був узгоджений із чинним Законом 2015 року, зокрема, щодо порядку обрання президента, віце-президентів, головного вченого секретаря і членів Президії НАМИ України на загальних зборах, отже порядок, передбачений статутом не відповідає вказаному Закону.

Згідно із положеннями Закону 2015 року зазначеними у розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» НАМН у тримісячний строк має привести у відповідність із цим Законом статути і структуру керівних органів.

На Загальних зборах, ігноруючи вимоги діючого Закону 2015 року було прийнято рішення з порушенням нових положень Закону 2015 року , що призвело до порушенням прав щодо делегування працівників наукових установ НАМН України, що безпосередньо пов'язано із вибором керівного складу НАМН, обраних 15 січня 2016 року нелегітимними загальними зборами.

У липні 2016 року Київська міська профспілкова організація вільної профспілки медичних працівників України звернулася до суду, як третя особа, що заявляє самостійні вимоги у цій справі.

Ухвалою суду від 26 липня 2016 року залучена до участі у справі Київська міська профспілкова організація вільної профспілки медичних працівників України, як третя особу без самостійних вимог.

У серпні 2016 року під час розгляду даної справи № 761/27254/16-ц до суду надійшла позовна заява Київської міської профспілкової організації вільної профспілки медичних працівників України за позовом до Національної академії медичних наук України про визнання протиправними та скасування рішень загальних зборів, яка була розподілена іншому судді, яким ухвалою від 02 серпня 2016 року було відкрито провадження у справі № 761/27254/16-ц за позовом Київської міської профспілкової організації вільної профспілки медичних працівників України до Національної академії медичних наук України про визнання протиправними та скасування рішень загальних зборів.

Ухвалою суду від 10 серпня 2016 року об'єднані в одне провадження: справа № 761/27254/16-ц та справа № 761/5328/16-ц за № 761/5328/16-ц.

У позовній заяві Голова Київської міської профспілкової організації вільної профспілки медичних працівників України просив визнати протиправним та скасувати рішення загальних зборів Національної академії медичних наук України від 15 січня 2016 року про переобрання, посилаючись на те, що прийняття спірного рішення за нормами раніше діючого Закону призвело до порушення права наукових працівників трудових колективів наукових установ НАМН щодо їх участі з правом ухвального голосу у проведенні загальних зборів, на яких були обрані президент НАМН, перший віце-президент, віце-президент та головний учений секретар НАМН, інші члени Президії НАМН.

Голова Київської міської профспілкової організації вільної профспілки медичних працівників України вважав, що відповідачем не були враховані як зазначені так і інші положення з питань виборів керівництва Закону 2015 року, який був опублікований 12 січня 2016 року у Офіційному віснику України № 2 та набрав чинності на час прийняття оспореного рішення загальних зборів від 15 січня 2016 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року позови задоволено.

Визнано неправомочним проведення загальних зборів від 15 січня 2016 року Національною академією медичних наук України. Скасовано рішення прийнятих на загальних зборах Національної академії медичних наук України від 15 січня 2016 року про переобрання президента, віце-президентів, головного вченого секретаря і членів Президії Національної академії медичних наук України а саме:

- постанову № 2 загальних зборів НАМН України від 15 січня 2016 року;

- постанову № З загальних зборів НАМН України від 15 січня 2016 року;

- постанову № 4 загальних зборів НАМН України від 15 січня 2016 року.

Стягнуто з НАМН України на користь Київської міської профспілкової організації вільної профспілки медичних працівників України судові витрати в сумі 1 378 грн. Стягнуто з НАМН України на користь держави судові витрати у сумі 551,20 грн.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та Київської міської профспілкової організації вільної профспілки медичних працівників України до НАМН України відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати у справі.

У касаційній скарзі Київська міська профспілкова організація Вільна профспілка медичних працівників України просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та  залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та  залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року.

Відповідно до п. 6 розд.XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом,  до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Звертаючись до суду із зазначеними позовами позивачі вказували на порушення порядку проведення загальних зборів НАМН України за правилами Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-XII, оскільки, на їх думку, 13 січня 2016 року набрав чинності новий Закон.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п. 1 Перехідних та прикінцевих положень Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність України», Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Закону України "Про регламент Верховної Ради України" підписані Президентом України закони публікуються в газеті «Голос України» та у Відомостях Верховної Ради України.

Публікація законів у цих друкованих засобах масової інформації вважається офіційною.

Отже, законодавцем передбачено тільки два офіційних видання, публікація нових законів у яких породжує набрання законами чинності - газета «Голос України» та Відомості Верховної Ради України.

Згідно з роз'ясненнями викладеними в листі Міністерства Юстиції України від 30 січня 2009 № Н-35267-18 юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів є прийняття його вищим представницьким органом державної влади.

Пунктом 3 ч. 1 Статтею 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин.

Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм.

Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Конституції України Президент на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Установлено, що Закон України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність України» був опублікований 15 січня 2016 року у газеті «Голос України» від 15 січня 2016 року № 6 та у Відомостях Верховної Ради України від 15 січня 2016 року № 3.

Ураховуючи викладене висновок апеляційного суду про те, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Закону України «Про регламент Верховної Ради України» вказані видання є офіційними виданнями та публікація законів у цих друкованих засобах масової інформації вважається офіційною, а тому він набрав чинності 16 січня 2016 року є обґрунтованим.

За таких обставин скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог апеляційний суд обґрунтовано вказував на те, що на момент проведення 15 січня 2016 року загальних зборів НАМН України чинною була попередня редакція Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-XII  від 13 грудня 1991 року, а тому загальні збори відповідача були правомірно проведені з додержанням процедури, передбаченої саме цим Законом.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права при його ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Київської міської профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України та ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 відхилити, рішення апеляційного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

М.В. Дем'яносов

Ю.Г. Іваненко

А.В. Маляренко


{Текст взято з сайту Вищого спеціалізованого суду http://www.sc.gov.ua/}


Про розгляд справ за позовом <...> до Національної академії медичних наук України про визнання неправомочними загальних зборів, визнання недійсними та скасування рішень, та за позовом Київської міської профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України до Національної академії медичних наук України про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів
Ухвала; Вищий спеціалізований суд від 05.04.2017 № 761/5328/16-ц
Прийняття від 05.04.2017
Постійна адреса:
https://zakon.rada.gov.ua/go/v7610740-17
Законодавство України
станом на 29.03.2024
поточна редакція
Скачать Про розгляд справи за позовом Бондаренка В.О. до Наці... | від 05.04.2017 № 761/5328/16-ц
Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

Завантажити Про розгляд справи за позовом Бондаренка В.О. до Наці... | від 05.04.2017 № 761/5328/16-ц

Завантажити Про розгляд справи за позовом Бондаренка В.О. до Наці... | від 05.04.2017 № 761/5328/16-ц не вдалося!

Спробуйте перезавантажити сторінку!