ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Єременко та Кочетов проти України»
(Заяви № 68183/10 та № 62963/13)

СТРАСБУРГ
14 червня 2018 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Єременко та Кочетов проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Йонко Грозєв (<…>), Голова,
Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>),
Лятіф Гусейнов (<…>), судді,
та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 24 травня 2018 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у переліку в додатку.

4. Заявники скаржилися на неналежні умови тримання їх під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Вони також висували інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися здебільшого на неналежні умови тримання їх під вартою та на відсутність у них ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на статті 3 та 13 Конвенції, які передбачають:

Стаття 3

«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.».

Стаття 13

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі ...».

7. Суд зазначає, що заявники тримались під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявників під вартою наведені у переліку в додатку. Суд посилається на принципи, встановлені у його практиці щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» [ВП] (<…>) [GC], заява № 7334/13, пункти 96-101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що при встановленні того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам по собі, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» (<…>), пункти 122-141, та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149-159, від 10 січня 2012 року).

8. У справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі подані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявників були неналежними.

10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.

11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ

12. У заяві № 68183/10 заявник висував іншу скаргу за пунктом 1 статті 6 Конвенції щодо надмірної тривалості кримінального провадження, яка також порушувала питання за відповідною усталеною практикою Суду (див. перелік у додатку). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, та зазначаючи, що не було надано доказів на підтвердження заперечення Уряду, згідно з яким провадження було зупинено у зв’язку з поганим станом здоров’я заявника, Суд доходить висновку, що вона також свідчить про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішенні у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine), заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року.

IV. ІНШІ СКАРГИ

13. У заяві № 62963/13 заявник висував іншу скаргу за статтею 3 Конвенції щодо стверджуваної неналежної медичної допомоги у Сімферопольському слідчому ізоляторі (СІЗО).

14. Суд розглянув заяву та вважає, що з огляду на всі наявні у нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ця скарга не відповідає критеріям прийнятності, встановленим у статтях 34 та 35 Конвенції, та не виявляє жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.

Отже, ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.

V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

15. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

16. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку.

17. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує прийнятними скарги щодо неналежних умов тримання під вартою, відсутності ефективного засобу юридичного захисту в національному законодавстві та іншу скаргу відповідно до усталеної практики Суду, як зазначено у переліку в додатку, а решту скарг у заяві № 62963/13 неприйнятними.

3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою.

4. Постановляє, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо іншої скарги, висунутої відповідно до усталеної практики Суду (див. перелік у додатку).

5. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у переліку в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 14 червня 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Лів ТІГЕРШТЕДТ

Голова

Йонко ГРОЗЄВ



Додаток

ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за статтею 3 та статтею 13 Конвенції (неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ з/п

№ заяви, дата подання

П.І.Б. заявника, дата народження

Установа,
дата початку та закінчення строку,
тривалість

Площа (кв. м) на кожного увязненого

Конкретні скарги

Інші скарги відповідно до усталеної практики

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат (в євро)-1

1

68183/10
15/11/2010

Юрій Петрович
ЄРЕМЕНКО
15/08/1956

Львівський слідчий ізолятор (СІЗО),
з 10/12/2009 по 18/06/2010,
6 місяців та 9 днів

26 увязнених
1,2 кв. м

Відсутність свіжого повітря, неналежна температура, відсутність або недостатнє природне освітлення, відсутність доступу або обмежений доступ до душу, неможливість усамітнення у туалеті, переповненість камери, пасивне куріння, низька якість їжі, наявність комах/гризунів у камері, відсутність або недостатня кількість фізичних вправ на свіжому повітрі

Пункт 1 статті 6 - надмірна тривалість кримінального провадження:
з 31/03/2005 по 07/08/2009
та з 10/12/2009 по 07/06/2012
6 років та 10 місяців
3 інстанції

2 500

2

62963/13
20/09/2013

В’ячеслав Геннадійович
КОЧЕТОВ
14/10/1966

Сімферопольський СІЗО
з 05/11/2010 по 14/02/2014,
3 роки, 3 місяці та 10 днів


Камера № 189. Переповненість камери, недостатня кількість ліжок для всіх увязнених у камері, сон по черзі, туалет не відділений від житлової площі, відсутність місця для зберігання особистих речей, прання та сушіння одягу в камері, висока вологість у камері, пліснява на стінах, комахи в камері, відсутність свіжого повітря, антисанітарні умови у камері


7 200

__________
-1 Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявникам.


Справа «Єременко та Кочетов проти України» (Заяви № 68183/10 та № 62963/13)
Рішення; Європейський суд з прав людини від 14.06.2018
Прийняття від 14.06.2018
Постійна адреса:
https://zakon.rada.gov.ua/go/974_c75
Законодавство України
станом на 29.03.2024
поточна редакція



Публікації документа

Скачать Справа «Єременко та Кочетов проти України» (Заяви № 68183/10 та № 62963/13)
Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

Завантажити Справа «Єременко та Кочетов проти України» (Заяви № 68183/10 та № 62963/13)

Завантажити Справа «Єременко та Кочетов проти України» (Заяви № 68183/10 та № 62963/13) не вдалося!

Спробуйте перезавантажити сторінку!