ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Болюх та інші проти України»
(Заява № 42991/13 та 3 інші заяви - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ
06 грудня 2018 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Болюх та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Сіофра О’Лірі (<...>), Голова,
Мартіньш Мітс (<...>),
Ладо Чантурія (<...>), судді,
та Лів Тігерштедт (<...>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 15 листопада 2018 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.

4. Заявники скаржилися на позбавлення їх можливості надати свої зауваження на апеляційні скарги, подані відповідачами у їхніх справах. Деякі заявники також висували інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. ЩОДО LOCUS STANDI ПАНІ ЛЮДМИЛИ ГРИГОРІВНИ ОНИЩЕНКО

6. Щодо скарг, поданих заявником у заяві № 52191/13, Суд зазначає, що заявник помер 15 вересня 2016 року під час розгляду справи у Суді. Дружина заявника пані Людмила Григорівна Онищенко заявила про своє бажання підтримувати заяву від імені свого чоловіка. Оскільки заява відповідає практиці Суду, Суд не вбачає жодних підстав для відмови (див., серед інших джерел, рішення у справах «Петро Корольов проти Росії» (Petr Korolev v. Russia), заява № 38112/04, пункти 43-45, від 21 жовтня 2010 року, «Сергій Денисов та інші проти Росії» (Sergey Denisov and Others v. Russia), заява № 1985/05 та 4 інші заяви, пункти 73-75, від 19 квітня 2016 року, «Беньямінсон проти України» (Benyaminson v. Ukraine), заява № 31585/02, пункт 83, від 26 липня 2007 року, та «Хорватова проти Словаччини» (<...>), заява № 74456/01, пункти 25-27, від 17 травня 2005 року). Однак по тексту цього рішення посилання робитиметься на заявника.

III. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ

7. Заявники скаржилися на порушення принципу рівності сторін у зв’язку з неврученням їм національними судами апеляційних скарг або неповідомленням їх будь-яким іншим чином про апеляційні скарги, подані у їхніх справах. Вони посилались на пункт 1 статті 6 Конвенції, який передбачає:

Пункт 1 Статті 6

«Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру…».

8. Суд нагадує, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (див. рішення у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), від 23 червня 1993 року, пункт 63, Серія А, № 262), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (див. рішення у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини» (Dilipak and Karakaya v. Turkey), заяви № 7942/05 та № 24838/05, пункт 77, від 04 березня 2014 року). Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див. рішення у справах «Авотіньш проти Латвії» (<...>) [ВП], заява № 17502/07, пункт 119, ЄСПЛ 2016, та «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Серія А № 274). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17 та 18, від 06 лютого 2001 року).

9. Тому на національні суди може покладатися обов’язок з’ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (див. рішення у справі «Ганкін та інші проти Росії» (Gankin and Others v. Russia), заява № 2430/06 та інші, пункт 36, від 31 травня 2016 року). У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (див. рішення у справі «Заводнік проти Словенії» (Zavodnik v. Slovenia), заява № 53723/13, пункт 70, від 21 травня 2015 року, із подальшими посиланнями).

10. У справі «Лазаренко та інші проти України» (Lazarenko and Others v. Ukraine), заява № 70329/12 та 5 інших заяв, від 27 червня 2017 року, Суд вже встановив порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

11. Розглянувши всі надані матеріали та за відсутності будь-яких доказів належного інформування заявників, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що національні суди, розглянувши подані у справах заявників апеляційні скарги та не здійснивши спроб дізнатись, чи були вони вручені заявникам або чи були заявники повідомлені про апеляційні скарги будь-яким іншим чином, позбавили їх можливості надати зауваження щодо поданих у їхніх справах апеляційних скарг та не виконали свого зобов’язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.

12. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

13. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

14. Зважаючи на наявні у нього документи та свою практику, Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку.

15. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Вирішує, що пані Онищенко, дружина заявника у заяві № 52191/13, має locus standi у провадженні.

3. Оголошує заяви прийнятними.

4. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з несправедливістю цивільних проваджень.

5. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 грудня 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Лів ТІГЕРШТЕДТ

Голова

Сіофра О’ЛІРІ



Додаток

ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції
(відсутність можливості надати зауваження на апеляційні скарги)

№ з/п

№ заяви,
дата подання

П.І.Б. заявника,
дата народження

Дата ухвалення рішення суду першої інстанції

Дата ухвалення рішення суду апеляційної інстанції

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат (в євро)-1

1

42991/13
20/06/2013

Павло Володимирович
БОЛЮХ
19/06/1950

23/02/2011
Ладижинський міський суд

18/10/2012
Вінницький апеляційний адміністративний суд

500

2

52191/13
08/08/2013

Микола Олексійович
ОНИЩЕНКО
10/08/1952

Заявник помер 15/09/2016.

Дружина заявника Людмила Григорівна ОНИЩЕНКО
є спадкоємицею.

03/10/2011
Жовтневий районний суд м. Кривий Ріг

15/03/2013
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

500

3

57216/13
27/08/2013

Микола Миколайович МАМЕКІН
10/11/1949

30/05/2011
Жовтневий районний суд м. Кривий Ріг

29/01/2013
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

500

4

20411/14
26/02/2014

Олег Миколайович БАКУЛІН
27/12/1964

10/08/2011
Фрунзенський районний суд м. Харкова

20/11/2013
Харківський апеляційний адміністративний суд

500

__________
-1 Та додатково будь-який податок, який може бути стягнутий із заявників.


Справа «Болюх та інші проти України» (Заява № 42991/13 та 3 інші заяви - див. перелік у додатку)
Рішення; Європейський суд з прав людини від 06.12.2018
Прийняття від 06.12.2018
Постійна адреса:
https://zakon.rada.gov.ua/go/974_d33
Законодавство України
станом на 27.03.2024
поточна редакція



Публікації документа

Скачать Справа «Болюх та інші проти України» (Заява № 42991/13 та 3 інші заяви - див. перелік у додатку)
Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

Завантажити Справа «Болюх та інші проти України» (Заява № 42991/13 та 3 інші заяви - див. перелік у додатку)

Завантажити Справа «Болюх та інші проти України» (Заява № 42991/13 та 3 інші заяви - див. перелік у додатку) не вдалося!

Спробуйте перезавантажити сторінку!