ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Гармаш проти України»
(Заява № 74163/13)

СТРАСБУРГ
08 листопада 2018 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Гармаш проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Йонко Грозєв (<…>), Голова,
Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>),
Лятіф Гусейнов (<…>), судді,
та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 11 жовтня 2018 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявою, поданою до Суду проти України 12 листопада 2013 року на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Відповідні деталі заяви наведені у таблиці в додатку.

4. Заявник скаржився на неналежні умови тримання його під вартою та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Він також висував інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ

5. Заявник скаржився, здебільшого, на неналежні умови тримання його під вартою та на відсутність у нього ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Він посилався на статті 3 та 13 Конвенції, які передбачають:

Стаття 3

«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.».

Стаття 13

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі...».

6. Суд зазначає, що заявник тримався під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявника під вартою наведені у таблиці в додатку. Суд посилається на принципи, встановлені у його практиці щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» [ВП] (<…>) [GC], заява № 7334/13, пункти 96-101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що при встановленні того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам по собі, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» (<…>), пункти 122-141, та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149-159, від 10 січня 2012 року).

7. У справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine) (заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

8. Розглянувши всі подані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявника під вартою були неналежними.

9. Суд також зазначає, що заявник не мав ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.

10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції.

II. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ

11. Заявник також висував інші скарги, які порушували питання за Конвенцією, з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків, викладених у рішеннях у справах «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine) (заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року), «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) (заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року), та «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine) (заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року).

III. ІНШІ СКАРГИ

12. Заявник також висував інші скарги за статтями 3 та 13 Конвенції щодо умов тримання його під вартою у Маріупольському СІЗО у період з 17 квітня 2012 року по 25 вересня 2012 року, а також у Донецькому СІЗО.

13. Суд розглянув заяву та вважає, що з огляду на всі наявні у нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, встановленим у статтях 34 та 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.

Отже, ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

14. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

15. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine) (заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.

16. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Оголошує прийнятними скарги щодо неналежних умов тримання заявника під вартою з 13 грудня 2012 року, відсутності ефективного засобу юридичного захисту в національному законодавстві та інші скарги відповідно до усталеної практики Суду, як зазначено у таблиці в додатку, а решту скарг у заяві неприйнятними.

2. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою.

3. Постановляє, що було порушення Конвенції стосовно інших скарг, висунутих відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку).

4. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену у таблиці в додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 08 листопада 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Лів ТІГЕРШТЕДТ

Голова

Йонко ГРОЗЄВ



Додаток

ЗАЯВА
зі скаргами за статтею 3 та статтею 13 Конвенції
(неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ заяви, дата подання

П.І.Б. заявника,
дата народження

Установа,
дата початку та закінчення строку,
тривалість

Площа
(кв. м)
на кожного увязненого

Конкретні скарги

Інші скарги відповідно до усталеної практики

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат (в євро)-1

74163/13,
12/11/2013

Олексій Олексійович
ГАРМАШ
08/11/1951

Маріупольський слідчий ізолятор Донецької області,
з 03/12/2012 по 25/02/2013,
2 місяці та 23 дні

4 увязнених
1,9 кв. м

відсутність свіжого повітря,
відсутність або неадекватність гігієнічних умов,
відсутність або недостатнє природне освітлення,
відсутність або недостатня кількість фізичних вправ на свіжому повітрі,
відсутність або погана якість постільної білизни,
відсутність або недостатня кількість продуктів харчування,
низька якість продуктів харчування,
переповненість камери,
відсутність туалетних засобів

Пункт 1 статті 5 - незаконне позбавлення свободи, у тому числі документально незафіксоване затримання та тримання під вартою за відсутності судового рішення та будь-якої іншої юридичної підстави:
недостатні підстави для тримання заявника під вартою за рішенням Марїнського районного суду Донецької області від 12/04/2012;

Пункт 3 статті 5 - надмірна тривалість тримання під вартою: тримання під вартою з 12/02/2012 по 12/11/2013
1 рік, 7 місяців;

Пункт 1 статті 6 - надмірна тривалість кримінального провадження: з 27/02/2009 - триває, більше 9 років, 5 місяців та 20 днів, 2 інстанції.

5 900

Маріупольський слідчий ізолятор Донецької області,
з 15/03/2013 по 15/05/2013,
2 місяці та 1 день

4 увязнених
1,9 кв. м

__________
-1 Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявнику.


Справа «Гармаш проти України» (Заява № 74163/13)
Рішення; Європейський суд з прав людини від 08.11.2018
Прийняття від 08.11.2018
Постійна адреса:
https://zakon.rada.gov.ua/go/974_c91
Законодавство України
станом на 28.03.2024
поточна редакція



Публікації документа

Скачать Справа «Гармаш проти України» (Заява № 74163/13)
Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

Завантажити Справа «Гармаш проти України» (Заява № 74163/13)

Завантажити Справа «Гармаш проти України» (Заява № 74163/13) не вдалося!

Спробуйте перезавантажити сторінку!