<<
>>

Стаття 7

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

1. Компетентні органи держав-членів інформують Комісію:

(a) про надання ліцензії в будь-якій фірмі, яка є прямою або опосередкованою дочірньою компанією материнської компанії, діяльність якої регулюється законодавством третьої країни;

(b) чи така материнська компанія придбаває участь в інвестиційній фірмі Співтовариства, так, що остання стане її дочірньою компанією.

В обох випадках Комісія інформує Раду до тої пори, поки Радою не буде організовано комітет з цінних паперів, що підлягають обігу, котрий буде діяти за пропозиціями Комісії.

Якщо ліцензія надається будь-якій фірмі, яка є прямою або опосередкованою дочірньою компанією материнської компанії, діяльність якої регулюється законодавством третьої країни, компетентні органи мають визначити структуру такої групи у повідомленні, яке вони адресують Комісії.

2.

Держави-члени інформують Комісію про будь-які загальні труднощі, які мають їх інвестиційні фірми при своєму заснуванні або наданні інвестиційних послуг у будь-якій третій країні.

3. У початковий період не пізніше ніж за шість місяців до того, як ця Директива набере чинності, та періодично після того, Комісія складає звіт, у якому вивчається ставлення до інвестиційних фірм Співтовариства у третіх країнах у відповідності з умовами, викладеними у пунктах 4 та 5, що стосується заснування, ведення діяльності з надання інвестиційних послуг та придбання участі в інвестиційних фірмах третіх країн. Комісія подає такі звіти Раді разом із будь-якими належними пропозиціями.

4. Якщо тільки Комісії видається, чи то на основі звітів, передбачених у пункті 3, чи то на основі іншої інформації, що третя країна не надає інвестиційним фірмам Співтовариства ефективного доступу до ринку, в порівняні з доступом, який надається Співтовариством інвестиційним фірмам з тієї третьої країни, Комісія може внести пропозиції до Ради з метою одержання відповідного мандату на переговори, щоб отримати порівняно конкурентні можливості для інвестиційних фірм Співтовариства. Рада приймає рішення кваліфікованою більшістю голосів.

5. Якщо тільки Комісії видається, чи то на основі звітів, про які йдеться у пункті 3, чи на основі іншої інформації, що стосовно інвестиційних фірм Співтовариства у третіх країнах не застосовується такий національний режим, що гарантує однакові конкурентні можливості, який застосовується щодо внутрішніх інвестиційних фірм, та що умови ефективного доступу до ринку не виконуються, Комісія може стати ініціатором переговорів для того, щоб виправити таку ситуацію. За обставин, про які йдеться у першому підпункті, можна також прийняти рішення, у будь-який час та додатково до ініціативи переговорів, відповідно до процедури, котру буде встановлено у цій Директиві, з допомогою якої Рада створить комітет, про який йдеться у пункті 1, що компетентні органи держав-членів повинні обмежувати або припиняти дію своїх рішень щодо заявок, що вже надійшли, чи надходитимуть у майбутньому, на отримання ліцензії і придбання участі прямими або опосередкованими материнськими компаніями, діяльність яких регулюється законодавством відповідної третьої країни. Тривалість таких заходів не може перевищувати три місяці. До закінчення цього трьохмісячного періоду та в світлі результатів переговорів Рада може, діючи за пропозицією Комісії, кваліфікованою більшістю голосів прийняти рішення про те, чи потрібно продовжувати застосування тих заходів.

Такі обмеження або припинення не можуть застосовуватися щодо заснування дочірніх компаній інвестиційними фірмами, які отримали ліцензію належним чином у державах Співтовариства, чи їхніми дочірніми компаніями, або щодо придбання істотної участі в інвестиційних фірмах Співтовариства такими фірмами або дочірніми компаніями.

6. В усіх випадках, коли Комісії видається, що складається ситуація, про яку йдеться у пунктах 4 та 5, держави-члени на її запит повідомляють:

(a) про будь-яку заявку на отримання ліцензії будь-якої фірми, яка є прямою або опосередкованою дочірньою компанією материнської компанії, діяльність якої регулюється законодавством відповідної третьої країни;

(b) чи вони отримують інформацію відповідно до статті 10 про те, що така материнська компанія пропонує придбати участь в інвестиційній фірмі Співтовариства, так що остання стане її дочірньою компанією.

Це зобов'язання про надання інформації припиняється, якщо укладається договір з третьою країною, про що йдеться у пунктах 4 та 5, або у разі припинення застосування заходів, про які йдеться у другому та третьому підпунктах пункту 5.

7. Заходи, які вживаються у відповідності з цією статтею, відповідають зобов'язанням Співтовариства, прийнятим згідно з будь-якими міжнародними договорами, двосторонніми чи багатосторонніми, що регулюють започаткування та ведення діяльності інвестиційних фірм.

Частина IV

Умови діяльності

<< | >>
Законодавчий акт: Директива Ради (93/22/ЄЕС) "Про інвестиційні послуги у сфері цінних паперів" від 10 травня 1993 року " ( Щодо припинення дії Директиви додатково див. Директиву 2004/39/ЄС ( 994_586 ) від 21.04.2004 )"Рада Європейських Співтовариств,. Європейське економічне співтовариство (ЄЕС). 1993

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Стаття 7