<<
>>

Стаття 19

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

1. Приймаючі держави-члени можуть вимагати надання періодичної звітності про діяльність всіх інвестиційних фірм, що мають структурні підрозділи у межах територій таких приймаючих держав-членів, компетентним органам тих приймаючих держав-членів для цілей статистичного аналізу. Виконуючи свої обов'язки при здійсненні грошової політики, не порушуючи заходи, необхідні для посилення Європейської Валютної Системи, приймаючі держави-члени можуть у межах своїх територій вимагати від усіх структурних підрозділів інвестиційних фірм, що походять з інших держав-членів, надавати таких самих деталей, як і надають національні інвестиційні фірми з цією метою.

2.

При виконанні своїх обов'язків відповідно до цієї Директиви, приймаючі держави-члени можуть вимагати з цією метою від структурних підрозділів інвестиційних фірм надання таких самих подробиць, як вимагається від національних інвестиційних фірм.

Приймаючі держави-члени можуть вимагати від інвестиційних фірм, що здійснюють діяльність у межах своїх територій відповідно до свободи надання послуг, надавати інформацію, необхідну для моніторингу за їх відповідністю стандартам, встановленим приймаючою державою-членом, які застосовуються щодо них, хоча такі вимоги не можуть бути більш суворими, ніж ті, що та сама держава-член застосовує щодо заснованих фірм для нагляду за їх відповідністю цим самим стандартам.

3. У тих випадках, коли компетентні органи приймаючої держави-члена засвідчують, що інвестиційна фірма, яка має структурний підрозділ або надає послуги у межах своєї території, порушує законодавчі або регулятивні положення, прийняті у тій державі відповідно до тих положень цієї Директиви, які передають повноваження компетентним органам приймаючої держави-члена, такі органи вимагають, щоб відповідна інвестиційна фірма припинила такі правопорушення.

4. У разі, коли відповідна інвестиційна фірма не вживає необхідних заходів, компетентні органи приймаючої держав-членів відповідним чином інформують компетентні органи держав-членів походження. Останні при першій нагоді вживають всіх належних заходів для того, щоб забезпечити припинення таких правопорушень з боку відповідної інвестиційної фірми. Зміст тих заходів передається компетентним органам приймаючої держави-члена.

5. Якщо, незважаючи на заходи, вжиті державою-членом походження, або тому що такі заходи виявилися неадекватними або недоступними у відповідній державі, інвестиційна фірма продовжує порушувати законодавчі чи регулятивні положення, про які йдеться у пункті 2, які діють у приймаючій державі-члені, остання може, повідомивши компетентні органи держави-члена походження, вжити належних заходів для того, щоб запобігти або покарати подальші порушення та, наскільки це необхідно, запобігти тому, щоб інвестиційна фірма ініціювала будь-які подальші операції у межах її території. Держави-члени забезпечують, щоб на її території було можливо вручити юридичні документи, необхідні для таких заходів, інвестиційним фірмам.

6. Зазначені вище положення не впливають на повноваження приймаючих держав-членів вживати належних заходів для запобігання або покарання порушень, які було скоєно у межах їхніх територій, що порушують правила ведення діяльності відповідно до статті 11, а також інші законодавчі або регулятивні положення, прийняті в інтересах загального добробуту. Це повинно включати можливість запобігання того, щоб інвестиційна фірма, яка порушує правила, ініціювала будь-які подальші операції у межах їхніх територій.

7. Будь-який захід, прийнятий відповідно до пунктів 4, 5 або 6, що включає покарання або обмеження діяльності інвестиційної фірми, має бути належним чином обгрунтовано та повідомлено відповідній інвестиційній фірмі. Щодо кожного такого заходу існує право звернення до суду у державі-члені, яка його вжила.

8. Перед тим, як дотримуватися процедури, встановленої в пунктах 3, 4 або 5, компетентні органи приймаючих держав-членів можуть, у разі необхідності, вживати будь-які превентивні заходи, необхідні для захисту інтересів інвесторів та інших осіб, яким надаються послуги. Комісія та компетентні органи інших відповідних держав-членів інформуються про такі заходи при першій можливості.

Після консультації з компетентними органами відповідних держав-членів, Комісія може прийняти рішення, що відповідна держава-член повинна змінити або скасувати ці заходи.

9. У випадку відкликання ліцензії, компетентні органи приймаючої держави-члена інформуються про це та вживають належних заходів для того, щоб запобігти ініціюванню відповідною інвестиційною фірмою будь-яких подальших операцій на її території, та щоб охороняти інтереси інвесторів. Кожні два роки Комісія звітує про такі випадки комітету, створеному пізніше, у сфері цінних паперів.

10. Держави-члени інформують Комісію про кількість та види випадків, в яких були відмови, відповідно до статті 17, або про заходи, які було вжито відповідно до пункту 5. Кожні два роки Комісія звітує про такі випадки комітету, створеному пізніше, у сфері цінних паперів.

<< | >>
Законодавчий акт: Директива Ради (93/22/ЄЕС) "Про інвестиційні послуги у сфері цінних паперів" від 10 травня 1993 року " ( Щодо припинення дії Директиви додатково див. Директиву 2004/39/ЄС ( 994_586 ) від 21.04.2004 )"Рада Європейських Співтовариств,. Європейське економічне співтовариство (ЄЕС). 1993

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Стаття 19