<<
>>

Стаття 25

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

1. Держави-члени забезпечують, що всі особи, хто працює або працював з компетентними органами, а також ревізори і експерти, що отримали інструкції від компетентних органів, зберігають професійну таємницю. Відповідним чином, ніяка конфіденційна інформація, котру вони можуть отримати під час виконання своїх обов'язків, не може бути розголошеною жодній особі або повноважному органу, незалежно від їхнього статусу, крім як у загальній або сукупній формі, таким чином, щоб окремі інвестиційні фірми не можна було ідентифікувати, без шкоди для випадків, на які поширюється дія кримінального законодавства.

Тим не менш, у випадках, коли інвестиційна фірма була оголошена банкрутом або діяльність такої інвестиційної фірми було припинено у примусовому порядку, конфіденційна інформація, яка не стосується третіх сторін, що залучені до виправлення становища цієї інвестиційної фірми, може бути розголошеною у ході цивільних або комерційних процедур.

2.

Пункт 1 не перешкоджає компетентним органам різних держав-членів обмінюватися інформацією відповідно до цієї Директиви або інших Директив, що застосовуються до інвестиційних фірм. Стосовно такої інформації треба дотримуватися умов збереження професійної таємниці, що є обов'язковими для виконання відповідно до пункту 1.

3. Держави-члени можуть укласти договори про співробітництво, що передбачають обмін інформацією з компетентними органами третіх країн або з компетентними органами чи органами третіх країн, які визначені в пункті 5 та 5a, тільки якщо інформація, що розголошена, покривається гарантіями збереження професійної таємниці, які є як мінімум еквівалентними тим, що запроваджуються в цій статті. Такий обмін інформації повинен призначатись для виконання наглядового завдання уповноважених та інших зазначених органів.

Коли інформація походить з іншої держави-члена, вона може не підлягати розголошенню без спеціальної ліцензією уповноважених органів, яким вона стала відома, і коли потрібно виключно для цілей для яких такі уповноважені органи дали ліцензію.

4. Компетентні органи, які отримують конфіденційну інформацію відповідно до пунктів 1 та 2, можуть використовувати її тільки в процесі виконання своїх обов'язків:

- для перевірки того, що задовольняються умови, що регулюють започаткування діяльності інвестиційних фірм, і для сприяння моніторингу, на консолідованій чи неконсолідованій основі, здійснення тієї діяльності, особливо зважаючи на вимоги достатності капіталу, що їх було встановлено Директивою 93/6/ЄЕС ( 994_480 ), адміністративні та бухгалтерські процедури та механізми внутрішнього контролю,

- для накладення санкцій,

- в адміністративних позивах проти рішень компетентних органів, або

- в судових процедурах, розпочатих відповідно до статті 26.

5. Пункти 1 та 4 не перешкоджають обміну інформацією:

(a) у межах держави-члена, у якій є два або більше компетентних органи, або

(b) у межах держави-члена або між державами-членами, між компетентними органами та

- органами, відповідальними за нагляд над кредитними установами, іншими фінансовими організаціями та страховими компаніями, а також органами, відповідальними за нагляд над фінансовими ринками,

- органами, відповідальними за ліквідацію та банкрутство інвестиційних фірм, та інші подібні процедури, а також

- особами, відповідальними за здійснення передбачених аудитів рахунків інвестиційних фірм та інших фінансових установ, при виконанні своїх функцій нагляду, або при розголошенні органам, що керують компенсаційними схемами, інформації, необхідної для здійснення ними їх функцій. Щодо такої інформації повинні дотримуватися вимоги збереження професійної таємниці, встановлені відповідно до пункту 1.

5a.

Не зважаючи на пункти 1 - 4, держави-члени можуть дозволяти обмін інформацією між уповноваженим органом та:

- органами, які відповідають за наглядом органів, які займаються питаннями ліквідації та банкрутства інвестиційних фірм та інших подібних операцій, або;

- уповноваженими органами, що відповідають за нагляд за особами які здійснюють статутний аудит розрахунків страхових компаній, кредитних установ, інвестиційних фірм та інших фінансових установ.

Держави-члени, які застосовують вибір, який забезпечується першим підпунктом повинні вимагати, щоб дотримувались хоча б наступні вимоги:

- інформація повинна використовуватись для виконання завдання нагляду відповідно до першого підпункту;

- інформація отримана в даному контексті відноситься до вимог професіональної секретності, які визначені у пункті 1;

- якщо інформація походить з іншої держави-члена, вона може бути не розголошена без спеціальної уповноваженого органу, якому вона стала відома, коли потрібно виключно для цілей для яких уповноважені органи дали ліцензію.

Держави-члени повинні повідомляти Комісії та іншим державам-членам найменування уповноважених органів які уповноважені отримувати інформацію, що передбачена в цьому пункті.

5b. Не зважаючи на пункти 1 - 4, держави-члени уповноважені, з метою посилення стабільності, включаючи інтеграцію, фінансової системи, дозволяти обмін інформації між компетентними органами чи іншими уповноваженими органами та іншими органами, що відповідальні за розкриття та дослідження порушень права, щодо регулювання господарських товариств.

Держави-члени, що використовують вибір, який забезпечується першим підпунктом повинні вимагати, щоб були дотримані хоча б наступні вимоги:

- інформація повинна відповідати цілям виконання завдання відповідно до першого підпункту;

- інформація отримана в даному контексті повинна підлягати вимогам професіональної секретності, які визначені в першому підпункті;

- якщо інформація походить з іншої держави-члена, вона може бути не розголошена без спеціальної ліцензії уповноваженого органу, якому вона стала відома, коли потрібно виключно для цілей для яких уповноважені органи дали ліцензію.

Коли в державах-членах уповноважені органи та інші компетентні органи згідно з першим підпунктом здійснюють свої завдання по розкриттю та дослідженню з використанням допомоги інших осіб, і з огляду на специфічну компетенцію призначених таких осіб для таких завдань, які не зайняті в публічному секторі, можливість обміну інформацією передбаченого в першому підпункті може розповсюджуватись на даних осіб на умовах визначених в другому підпункті.

З метою забезпечення останнього завдання другого підпункту, уповноважені органи та інші органи відповідно до першого підпункту повинні повідомляти компетентні органи, яким відома інформація, найменування та точні зобов'язання особи, котрій дана інформація підлягає відправленню.

Держави-члени повинні повідомляти Комісії та іншим державам-членам найменування уповноважених органів та установ, які можуть отримати інформацію відповідно до цього пункту.

До 31 грудня 2000 року, Комісія повинна підготувати звіт про виконання положень цього пункту.

<< | >>
Законодавчий акт: Директива Ради (93/22/ЄЕС) "Про інвестиційні послуги у сфері цінних паперів" від 10 травня 1993 року " ( Щодо припинення дії Директиви додатково див. Директиву 2004/39/ЄС ( 994_586 ) від 21.04.2004 )"Рада Європейських Співтовариств,. Європейське економічне співтовариство (ЄЕС). 1993

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Стаття 25