Стаття 3

Держави-члени розробляють та впроваджують програми щодо розрахунку плати за опалення, кондиціонування повітря та гарячу воду у відповідних розмірах на підставі дійсного споживання. Ці програми роблять можливим розподіл витрат на ці послуги між користувачами цілого будинку чи його частини на підставі конкретних обсягів споживання тепла, холодної та гарячої води кожного мешканця. Це стосується будинків чи частин будинків, які забезпечуються колективним опаленням, кондиціонуванням повітря чи абонентськими водонагрівачами. Мешканці таких будинків повинні мати змогу самі регулювати власне споживання тепла і холодної та теплої води.