Стаття 7

Загальні принципи

1. Вимоги щодо капіталу, встановлені в Статтях 4 та 5 для установ, які не є ні материнськими підприємствами, ні дочірніми підприємствами таких підприємств, застосовуються поодинці.

2.

- будь-якої установи, яка має кредитну установу в межах розуміння Директиви 92/30/ЄЕС ( 994_435 ), інвестиційну фірму або іншу фінансову установу як дочірнє підприємство або яка має участь у такій одиниці, та

- будь-якої установи, материнське підприємство якого є фінансовою холдинговою компанією, застосовуються на консолідованій основі згідно з методами, викладеними в вищезазначеній Директиві ( 994_435 ) і параграфі 7 - 14 цієї Статті.

3. Коли група, охоплена параграфом 2, не включає кредитну установу, застосовується Директива 92/30/ЄЕС ( 994_435 ) з такими поправками:

- фінансова холдингова компанія означає фінансову компанію, дочірні підприємства якої є або виключно або переважно інвестиційними фірмами або іншими фінансовими установами, принаймні одна з яких є інвестиційною фірмою,

- холдингова компанія з змішаними видами діяльності означає інше материнське підприємство, ніж фінансова холдингова компанія або інвестиційна фірма, дочірні підприємства якої включають принаймні одну інвестиційну фірму,

- компетентні органи означають національні органи, які уповноважені законом або регулятивним положенням на нагляд за інвестиційними фірмами,

- будь-яке посилання на кредитні установи замінюється на посилання на інвестиційні фірми,

- другий підпараграф Статті 3 (5) Директиви 92/30/ЄЕС ( 994_435 ) не застосовується,

- у статтях 4 (1) та (2) та 7 (5) Директиви 92/30/ЄЕС ( 994_435 ) будь-яке посилання на Директиву 77/780/ЄЕС ( 994_297 ) замінюється на посилання на Раду і Комісію,

- перше речення Статті 7 (4) Директиви 92/30/ЄЕС ( 994_435 ) замінюється таким:

"якщо інвестиційна фірма, фінансова холдингова компанія або холдингова компанія змішаних видів діяльності контролює одне чи більше дочірніх підприємств, що є страховими компаніями, компетентні органи і органи, яким доручено державне завдання нагляду за страховими підприємствами, тісно співпрацюють".

4.

(i) користується визначенням власних фондів, даним у параграфі 9 Додатка V;

(ii) відповідає вимогам, встановленим у Статтях 4 та 5 на основі відособлення;

(iii) встановлює системи для моніторингу і контролю джерел капіталу і фінансування всіх інших фінансових установ всередині групи.

5. Компетентні органи вимагають від інвестиційних фірм у групі, якій було надано виключення, передбачене в параграфі 4, повідомляти їх про такі ризики, включаючи пов'язані зі складом і джерелами їх капіталу і фінансування, які можуть підірвати їх фінансові позиції. Якщо компетентні органи пізніше вважатимуть, що фінансові позиції тих інвестиційних фірм недостатньо захищені, вони вимагатимуть від них вжиття заходів, включаючи за потреби обмежень на передачу капіталу від таких фірм одиницям групи.

6. Якщо компетентні органи відмовляються від зобов'язання нагляду на консолідованій основі, передбаченого в параграфі 4, вони вживають інших відповідних заходів для моніторингу ризиків, а саме великих виплат цілої групи, включаючи будь-які підприємства, не розташовані в Державі-члені.

7. Держави-члени можуть відмовлятися від застосування вимог, встановлених у Статтях 4 та 5 на індивідуальній або субконсолідованій основі до установи, яка, як материнське підприємство, підлягає нагляду на консолідованій основі, і до будь-якого дочірнього підприємства такої установи, яке підлягає отриманню від них дозволу і нагляду та включене в нагляд на консолідованій основі за установою, яка є його материнським підприємством.

Таке само право відмови надається, коли материнське підприємство є фінансовою холдинговою компанією, яка має свій головний офіс у тій же Державі-члені, як і установа, за умови що вона підлягає такому ж наглядові, як і нагляд, здійснюваний за кредитними установами або інвестиційними фірмами, та зокрема вимогам, встановленим у Статтях 4 та 5.

В обох випадках, якщо здійснюється право відмови, мають вживатися заходи для забезпечення задовільного розміщення власних фондів в межах групи.

8. Якщо установа, материнське підприємство якого отримало дозвіл і розташоване в іншій Державі-члені, компетентні органи, які надали той дозвіл, застосовують правила, викладені в Статтях 4 та 5, до тієї установи на індивідуальній або, коли це доцільно, на підконсолідованій основі.

9.

Обчислення консолідованих вимог

10. Якщо права відмови, передбачені в параграфах 7 та 9, не здійснюються, компетентні органи можуть для цілей обчислення вимог необхідного капіталу, викладених у Додатках I та VIII, і великих кредитів клієнтам, викладених у Додатку VI, на консолідованій основі, дозволяти компенсувати позиції в портфелі цінних паперів однієї установи позиціями в портфелі цінних паперів іншої установи згідно з правилами, викладеними в Додатках I, VI та VIII.

Крім того, вони можуть дозволяти позиціями в іноземній валюті в одній установі компенсувати позиції в іноземній валюті в іншій установі згідно з правилами, викладеними в Додатку III та або Додатку VIII. Вони також можуть дозволяти зобов'язаннями у товарах в одній установі компенсувати зобов'язання у товарах в іншій установі згідно з правилами, викладеними в Додатку III та або Додатку VIII.

(пункт 10 статті 7 із змінами, внесеними згідно з Директивою 98/31/ЄС)

11. Компетентні органи також можуть дозволяти компенсацію зобов'язань за портфелем цінних паперів та в товарах і в іноземній валюті підприємств, розташованих у третіх країнах за одночасного виконання таких умов:

(пункт 11 статті 7 із змінами, внесеними згідно з Директивою 98/31/ЄС)

(i) ті підприємства отримали дозвіл у третій країні і або відповідають визначенню кредитної установи, даному в першому підпункті Статті 1 Директиви 77/780/ЄЕС ( 994_297 ), або є визнаними інвестиційними фірмами третьої країни;

Директива 98/32, Ст.

(ii) такі підприємства відповідають на відособленій основі правилам адекватності капіталу, еквівалентним тим, що встановлені в цій Директиві;

(iii) у країнах, про які йдеться, немає регулятивних норм, які могли б значно вплинути на переведення фондів всередині групи.

12. Компетентні органи також можуть дозволяти компенсацію, передбачену в параграфі 10, між установами всередині групи, які отримали дозвіл у Державі-члені, про яку йдеться, за умови що:

(i) всередині групи існує задовільне розміщення капіталу;

(ii) регулятивні, правові або контрактні основи, на яких діють установи, є такими, що гарантують спільну фінансову підтримку всередині групи.

13. Крім того, компетентні органи можуть дозволяти компенсацію, передбачену в параграфі 10, між установами всередині групи, які виконують умови, встановлені в параграфі 12, і установою, включеною до тієї ж групи, яка отримала дозвіл в іншій Державі-члені, за умови що та установа зобов'язана виконувати вимоги щодо капіталу, встановлені в Статтях 4 та 5 на відособленій основі.

Визначення консолідованих власних фондів

14. При обчисленні власних фондів на консолідованій основі застосовується Директива 89/299/ЄЕС ( 994_450 ).

15. Компетентні органи, відповідальні за здійснення нагляду на консолідованій основі, можуть визнавати дійсність конкретних визначень власних фондів, які застосовуються до установ, про які йдеться в Додатку V, при обчисленні їх консолідованих власних фондів.