Стаття 2

1. Ця Директива та Директиви, перелічені у статті 1 (2), застосовуються на території Співтовариства, як визначено, для кожної держави-члена, Договором про створення Європейського Економічного Співтовариства ( 994_017 ) та, зокрема, статтею 227 цього Договору, за виключенням для наступних національних територій:

- для Федеральної Республіки Німеччини: острів Хеліголанд та територія Буезінген,

- для Італійської Республіки: Лівіньо, Кампіоне д'Італія та італійські води озера Лугано,

- для Королівства Іспанія: Цеута та Мелілья.

2.

3. Шляхом часткового скасування пункту 1, ні ця Директива, ані ті Директиви, про які йдеться у статті 1 (2), не застосовуються до закордонних департаментів Французької Республіки.

4. Однак, Французька Республіка може надати повідомлення, у вигляді декларації, що ці Директиви застосовуються до тих територій (через запровадження заходів, що враховують їхню надзвичайну віддаленість) з першого дня другого місяця після одержання цієї декларації.

5. Держави-члени вживають необхідних заходів для забезпечення того, що операції, які походять з чи призначені для:

- Князівства Монако, розглядалися як операції, які походять з чи призначені для Французької Республіки,

- Юнгхольцу та Міттельбергу (Kleines Walsertal) розглядалися як операції, які походять з чи призначені для Федеральної Республіки Німеччина,

- острів Мен розглядалися як операції, які походять з чи призначені для Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії.

- Сан Маріно розглядалися як операції, які походять з чи призначені для Італійської Республіки.

6. Положення цієї Директиви не перешкоджають Греції утримувати спеціальний статус, наданий горі Атос, як гарантується положенням статті 105 Конституції Греції.

7. Якщо Комісія вважає, що виключення, які передбачаються пунктами 1, 2, 3 та 4, більш не є виправданими, зокрема, стосовно справедливої конкуренції, вона подає відповідні пропозиції до Ради.