Стаття 9

1. Не завдаючи шкоди положенням статей 6, 7 та 8, акцизний збір стягується, якщо товари для споживання у державі-члені зберігаються для комерційних цілей в іншій державі-члені.

У цьому випадку акциз збирається у державі-члені, на території якої товари знаходяться, та підлягають акцизному збору з особи, яка зберігає ці товари.

2.

- комерційний статус особи, що зберігає товари, та підстави для їхнього зберігання;

- місце, де знаходяться товари, або, якщо це доречно, спосіб їхнього транспортування;

- будь-який документ, що стосується цих товарів;

- тип цих товарів;

- кількість цих товарів.

Для цілей застосування положень п'ятого абзацу першого підпункту, держави-члени можуть встановлювати контрольні рівні виключно для формального свідчення. Такі контрольні рівні не можуть бути нижчими ніж:

(a) для тютюнових виробів: - сигарети - 800 шт. - сигарили (сигари вагою меншою ніж 3 г/шт.) - 400 шт.; - сигари - 200 шт.; - тютюн для куріння - 1,0 кг;

(b) для алкогольних напоїв: - міцні напої - 10 л; - проміжні продукти - 20 л; - вино (включаючи максимально 60 л іскристих вин) - 90 л; - пиво - 110 л.

До 30 червня 1977 року Ірландії дозволено застосовувати контрольні рівні, які не можуть бути нижчими, ніж 45 л для вина (включаючи максимально 30 л іскристого вина) та 55 л для пива.

3. Держави-члени можуть також вводити акцизний збір у державі-члені, що споживає, на придбання сирої нафти, вже випущеної для споживання в іншій державі-члені, якщо такий товар транспортується нетиповими засобами транспортування, яке здійснюється приватними особами або від їхнього імені. Термін "нетипові засоби транспортування" означає транспортування пального у будь-який спосіб, інший, ніж у баках транспортних засобів або у відповідних запасних паливних каністрах, а також транспортування рідких продуктів для обігріву у будь-який спосіб, інший, ніж танкерами, які використовуються від імені професійних торгівців.