<<
>>

Стаття 15

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

1. Не завдаючи шкоди положенням статей 5 (2), 16 та 19 (4), рух товарів, що підлягають акцизному збору при домовленостях про призупинення оподаткування, має відбуватися між податковими складами.

2. Управляючі складів, уповноважені компетентними органами держави-члена згідно зі статтею 13, вважаються уповноваженими як для національного руху товарів, так і для руху товарів між країнами Співтовариства.

3. Ризики, притаманні рухові товарів між країнами Співтовариства, охоплюються гарантією, що забезпечується уповноваженим управляючим складу відправки, як передбачено у статті 13, або, при виникненні потреби - гарантією, яка сумісно та окремо зобов'язує як одержувача так і особу, що здійснює перевезення.

Якщо це доцільно, держави-члени можуть вимагати від одержувача представлення гарантії. Детальні правила щодо гарантії встановлюються-державами-членами. Гарантія повинна бути дійсною у межах всього Співтовариства.

4. Не завдаючи шкоди положенням статті 20, зобов'язання уповноваженого управляючого складу відправки та, якщо виникає необхідність, зобов'язання особи, що здійснює перевезення, може виконуватись лише через надання доказу того, що одержувач прийняв поставку товарів, зокрема, через супроводжуючий документ, що зазначений у статті 18, згідно з умовами, передбаченими у статті 19.

<< | >>
Законодавчий акт: Директива Ради 92/12/ЄЕС "Про загальні положення стосовно виробів (товарів), що підлягають акцизному збору, а також утримання, переміщення та контролю таких виробів" від 25 лютого 1992 року "Зміни та доповнення:"Доповнено 392L0108 (OJ L 390 31.12.92 p. 124). Європейське економічне співтовариство (ЄЕС). 1992

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Стаття 15