Стаття 2
1. Ця Директива застосовується до всієї діяльності, яка пов'язана з ризиком іонізуючої радіації, що випромінюються штучним джерелом або природним радіаційним джерелом у випадках, якщо природні радіонукліди є або були перетворені беручи до уваги їх радіоактивні властивості та властивості ділення та відтворення, а саме:
(a) виробництво, переробка, поводження, використання, володіння, зберігання, транспортування, імпорт та експорт з Співтовариства та захоронення радіоактивних речовин;
(b) експлуатація будь-якого електричного устаткування, що випромінює іонізуючу радіацію, або яке містить компоненти, які працюють на різності потенціалів більш ніж 5 kV;
(c) будь-яка інша діяльність, яка визначена державою-членом.
2.
Відповідно до Заголовка VII Директива також застосовується до роботи, яка не регулюється параграфом 1, але включає присутність природних радіаційних джерел та приводить до значного підвищення рівня опромінення працівників або представників громадськості, і яку не можна ігнорувати з точки зору радіаційного захисту.3. Відповідно до Заголовка IX Директива також застосовується до будь-якого втручання у випадках радіологічних аварій або у випадках триваючого опромінення, що є результатом наслідків радіологічного інциденту або минулої або давньої діяльності або роботи.
Ця Директива не застосовується до опромінення радоном у жилому приміщенні або до природного радіаційного рівня, наприклад, до радіонуклідів, що містяться у людському тілі, до космічної радіації на рівні землі або наземного опромінення радіонуклідами, які знаходяться у непорушеній земній корі.
Заголовок III. Звітування та дозвіл на здійснення діяльності
= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =