<<
>>

Стаття 25

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

Регулюючі органи

1. Держави-члени можуть призначати один або кілька компетентних органів, наділених функціями регулюючих органів. Ці органи повинні бути повністю незалежними від інтересів газової галузі. Завдяки застосуванню даної Статті, вони принаймні будуть відповідальними за забезпечення відсутності будь-якої дискримінації, ефективної конкуренції та ефективного функціонування ринку, здійснюючи, зокрема, наступний моніторинг:

a) правил управління та розподілу потужності з'єднувального трубопроводу разом із регулюючим органом або органами тих держав-членів, з якими існують з'єднувальні трубопроводи;

b) будь-яких механізмів для боротьби із перевантаженістю потужностей у національній газовій системі;

c) тривалості часу, необхідного операторам газотранспортної та газорозподільчої системи для здійснення з'єднань та проведення ремонтних робіт;

d) публікації належної інформації операторами газотранспортної та газорозподільчої системи стосовно з'єднувальних газопроводів, використання мережі та розподілу потужностей зацікавленим сторонам з урахуванням необхідності розглядати неповну інформацію як комерційно конфіденційну;

e) ефективного відокремлення звітності у відповідності із Статтею 17 для забезпечення відсутності підтримки підприємств, що не приносить прибутку, за рахунок прибуткових стосовно діяльності, пов'язаної із транспортуванням, розподілом, зберіганням газу, ЗПГ та постачанням газу;

f) умов доступу до сховищ, засобів зберігання в трубопроводі та інших допоміжних послуг відповідно до Статті 19;

g) ступеня виконання своїх завдань операторами газотранспортних та газорозподільчих систем відповідно до Статей 8 та 12;

h) рівня прозорості та конкурентної боротьби.

Компетентні органи, створені відповідно до положень цієї Статті, публікують щорічний звіт про результати свого моніторингу, посилання на який наведено в пунктах a) - h).

2.

Регулюючі органи несуть відповідальність за визначення або затвердження до їх введення в дію принаймні методологій, що використовуються для розрахунку або встановлення положень та умов для:

a) підключення та доступу до національних мереж, в тому числі тарифів на транспортування та розподіл. Ці тарифи або методології дозволять здійснювати необхідні інвестиції в мережі таким чином, щоб вони забезпечувати життєздатність мереж;

b) забезпечення послуг балансування.

3. Незважаючи на положення пункту 2, держави-члени можуть передбачити, щоб регулюючі органи подавали до відповідних компетентних органів держави-члена тарифи для формального прийняття рішень стосовно них або принаймні методології, про які йде мова в цьому пункті, а також про відповідні зміни, про які йдеться у пункті 4. У такому випадку, відповідний орган має право затвердити або відхилити проект рішення, поданий регулюючим органом.

Ці тарифи або методології чи зміни до них публікуються разом із рішенням про формальне прийняття. Будь-яке формальне відхилення проекту рішення також опубліковується із зазначенням обгрунтування такого відхилення.

4. Регулюючі органи мають право, у разі необхідності, вимагати від операторів газотранспортної, ЗПГ та газорозподільчої системи внесення змін в положення та умови, в тому числі тарифів та методологій, згаданих в пунктах 1, 2 та 3, щоб забезпечити їх відповідність та недискримінаційне використання.

5.

Будь-яка сторона, що має претензії до оператора газотранспортної, ЗПГ або газорозподільчої системи стосовно питань, про які йдеться у пунктах 1, 2 та 4 та у Статті 19, може направляти свою скаргу до регулюючого органу, який, виконуючи функції органу врегулювання спорів, виносить рішення протягом двох місяців після отримання скарги. Цей період може бути подовжений на два місяці, якщо регулюючі органи потребуватимуть додаткової інформації. Даний період може бути подовжений за погодженням із позивачем. Таке рішення матиме зобов'язуючу силу, доки та якщо не буде відмінено при розгляді апеляції.

6. Будь-яка сторона, що має відношення до справи та має право подавати скаргу стосовно рішення по методологіях, прийнятого згідно пунктів 2, 3 або 4, або якщо на регулюючий орган покладено обов'язок проводити консультації стосовно пропонованих методологій, може подати скаргу для перегляду рішення не пізніше, ніж протягом двох місяців або раніше, як передбачено державами-членами, після публікації цього рішення або пропозиції щодо рішення. Така скарга не буде мати ефекту призупинення виконання рішення.

7. Держави-члени вживають необхідних заходів для забезпечення спроможності регулюючих органів виконувати ефективно і швидко свої обов'язки, про які йдеться у пунктах 1 - 5.

8. Держави-члени створюють адекватні та ефективні механізми для регулювання, контролю та забезпечення прозорості з метою запобігання зловживанням монопольним становищем на ринку, зокрема, на шкоду інтересам споживачів, а також попередження грабіжницької поведінки. Ці механізми грунтуються на принципах Угоди ( 994_017 ), зокрема, положеннях її Статті 82.

9. Держави-члени забезпечують вжиття відповідних заходів, в тому числі адміністративні дії або кримінальне переслідування відповідно до національного законодавства, проти відповідальних фізичних або юридичних осіб, якщо норми конфіденційності, накладені цією Директивою, не виконуються.

10. У випадку міжнародних спорів, регулюючим органом, що приймає рішення, є той регулюючий орган, який має юрисдикцію стосовно системного оператора, що відмовляється дозволити користування або надати доступ до системи.

11. Скарги, які згадуються в пунктах 5 та 6, залишають право на апеляцію згідно законодавства Співтовариства та національного законодавства.

12. Національні регулюючі органи сприяють розвитку внутрішнього ринку та рівним умовам для всіх його учасників шляхом прозорого співробітництва один з одним і з Комісією.

<< | >>
Законодавчий акт: Директива 2003/55/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу, яка скасовує Директиву 98/30/ЄС " Брюссель, 26 червня 2003 року"ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,. Європейський Союз. 2003

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Стаття 25