<<
>>

Стаття 20 Добровільне повідомлення

Інформація актуальна на 10.10.2018
завантажити документ, актуальний на поточний час

1. Без обмеження статті 3, суб’єкти, що їх не були визначено як операторів основних послуг та що не є надавачами цифрових послуг, можуть добровільно повідомляти про інциденти, що мають значний негативний вплив на безперервність послуг, які вони надають.

2.

Опрацьовуючи повідомлення, держави-члени повинні діяти згідно із процедурою, встановленою в статті 14. Держави-члени можуть надати опрацюванню обов’язкових повідомлень вищий пріоритет, ніж опрацюванню добровільних повідомлень. Добровільні повідомлення опрацьовують лише якщо така опрацювання не складає непропорційного або неналежного тягаря для відповідних держав-членів.

Добровільне повідомлення не повинно спричиняти накладання на суб’єкта, який його надсилає, будь-яких зобов’язань, які б не розповсюджувались на нього у випадку його ненадсилання.

<< | >>
Законодавчий акт: ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2016/1148 від 6 липня 2016 року про заходи для високого спільного рівня безпеки мережевих та інформаційних систем на території Союзу. Європейський Союз. 2016

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Стаття 20 Добровільне повідомлення