Указ Президента України від 27.09.1999 № 1229/99 "Про Положення про технічний захист інформації в Україні". Інше законодавство України. 1999
![]()
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Положення про технічний захистінформації в Україні
{ Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента N 1120/2000 ( 1120/2000 ) від 06.10.2000
N 333/2008 ( 333/2008 ) від 11.04.2008 }
1. Затвердити Положення про технічний захист інформації вУкраїні (додається).
2. Установити, що Служба безпеки України є правонаступникомДержавного комітету України з питань державних секретів.
{ Стаття 2 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 333/2008 ( 333/2008 ) від 11.04.2008 }
3. Внести зміни до таких Указів Президента України:
{ Пункт 1 статті 3 втратив чинність на підставі Указу Президента N 333/2008 ( 333/2008 ) від 11.04.2008 }
2) у Положенні про порядок здійснення криптографічногозахисту інформації в Україні, затвердженому Указом Президента
України від 22 травня 1998 року N 505 ( 505/98 ) (із змінами,
внесеними Указом від 15 вересня 1998 року N 1019 ( 1019/98 ):
у пункті 3 слова "Головне управління урядового зв'язку Службибезпеки України (далі - Головне управління)" замінити словами
"Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту
інформації Служби безпеки України (далі - Департамент)";
у пункті 10 слова "Головне управління" замінити словом"Департамент".
4. Кабінету Міністрів України привести своїнормативно-правові акти у відповідність з цим Указом.
Президент України Л.КУЧМАм. Київ, 27 вересня 1999 року
N 1229/99
ЗАТВЕРДЖЕНОУказом Президента України
від 27 вересня 1999 року N 1229/99
ПОЛОЖЕННЯпро технічний захист інформації в Україні
1. Це Положення визначає правові та організаційні засадитехнічного захисту важливої для держави, суспільства і особи
інформації, охорона якої забезпечується державою відповідно до
законодавства.
Технічний захист інформації здійснюється щодо органівдержавної влади, органів місцевого самоврядування, органів
управління Збройних Сил України та інших військових формувань,
утворених згідно із законодавством України, відповідних
підприємств, установ, організацій (далі - органи, щодо яких
здійснюється ТЗІ).
2. Ужиті в цьому Положенні терміни мають таке значення:
конфіденційність - властивість інформації бути захищеною віднесанкціонованого ознайомлення;
цілісність - властивість інформації бути захищеною віднесанкціонованого спотворення, руйнування або знищення;
доступність - властивість інформації бути захищеною віднесанкціонованого блокування;
технічний захист інформації (ТЗІ) - діяльність, спрямована назабезпечення інженерно-технічними заходами конфіденційності,
цілісності та доступності інформації;
інформаційна система - автоматизована система, комп'ютернамережа або система зв'язку;
дозвіл - документ, що надає право на виконання робіт зтехнічного захисту інформації для власних потреб;
комплекс технічного захисту інформації - сукупність заходівта засобів, призначених для реалізації технічного захисту
інформації в інформаційній системі або на об'єкті.
3. Правову основу технічного захисту інформації в Україністановлять Конституція України ( 254к/96-ВР ), закони України,
акти Президента України та Кабінету Міністрів України,
нормативно-правові акти Служби безпеки України, Адміністрації
Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації
України, інших державних органів, міжнародні договори України,
згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, з
питань технічного захисту інформації, а також це Положення.
{ Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 333/2008 ( 333/2008 ) від 11.04.2008 }
4. Державна політика технічного захисту інформації формуєтьсязгідно із законодавством і реалізується Державною службою
спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі -
Держспецзв'язку України) у взаємодії з органами, щодо яких
здійснюється ТЗІ.
{ Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 333/2008 ( 333/2008 ) від 11.04.2008 }
5. Організація технічного захисту інформації в органах, щодояких здійснюється ТЗІ, покладається на їх керівників.
6. Організаційно-технічні принципи, порядок здійсненнязаходів з технічного захисту інформації, порядок контролю у цій
сфері, характеристики загроз для інформації, норми та вимоги з
технічного захисту інформації, порядок атестації та експертизи
комплексів технічного захисту інформації визначаються
нормативно-правовими актами, прийнятими в установленому порядку
відповідними органами.
Нормативно-правові акти з технічного захисту інформації єобов'язковими для виконання всіма суб'єктами системи технічного
захисту інформації.
7. Розроблення, видання нормативно-правових актів з питаньтехнічного захисту інформації, а також роботи, пов'язані з
розробленням і виконанням загальнодержавних програм розвитку
системи технічного захисту інформації, здійснюються за рахунок
коштів державного бюджету та інших джерел фінансування, не
заборонених законодавством.
8. Суб'єктами системи технічного захисту інформації є:
Держспецзв'язку України; { Абзац другий пункту 8 із змінами,внесеними згідно з Указом Президента N 333/2008 ( 333/2008 ) від
11.04.2008 }
органи, щодо яких здійснюється ТЗІ;
науково-дослідні та науково-виробничі установиДержспецзв'язку України, державні підприємства, що перебувають в
управлінні Держспецзв'язку України та виконують завдання з питань
технічного захисту інформації; { Абзац четвертий пункту 8 в
редакції Указу Президента N 333/2008 ( 333/2008 ) від 11.04.2008 }
військові частини, підприємства, установи та організації всіхформ власності й громадяни-підприємці, які провадять діяльність з
технічного захисту інформації за відповідними дозволами або
ліцензіями;
навчальні заклади з підготовки, перепідготовки та підвищеннякваліфікації фахівців з технічного захисту інформації.
{ Пункт 9 виключено на підставі Указу Президента N 333/2008 ( 333/2008 ) від 11.04.2008 }
( Пункт 10 втратив чинність на підставі Указу ПрезидентаN 1120/2000 ( 1120/2000 ) від 06.10.2000 )
11. Основними завданнями органів, щодо яких здійснюється ТЗІ,є:
забезпечення технічного захисту інформації згідно з вимогаминормативно-правових актів з питань технічного захисту інформації;
видання у межах своїх повноважень нормативно-правових актівіз зазначених питань;
здійснення контролю за станом технічного захисту інформації.
12. Органи, щодо яких здійснюється ТЗІ, відповідно допокладених на них завдань:
створюють або визначають підрозділи, на які покладаєтьсязабезпечення технічного захисту інформації та контроль за його
станом, узгоджують основні завдання та функції цих підрозділів;
видають за погодженням з Адміністрацією Держспецзв'язкуУкраїни та впроваджують нормативно-правові акти з питань
технічного захисту інформації;
погоджують з Адміністрацією Держспецзв'язку Українипроведення підприємствами, установами, організаціями тих
науково-дослідних, дослідно-конструкторських і
дослідно-технологічних робіт, спрямованих на розвиток
нормативно-правової та матеріально-технічної бази системи
технічного захисту інформації, які здійснюються за рахунок коштів
державного бюджету;
створюють або визначають за погодженням з АдміністрацієюДержспецзв'язку України підприємства, установи та організації, що
забезпечують технічний захист інформації;
забезпечують підготовку, перепідготовку та підвищеннякваліфікації кадрів з технічного захисту інформації;
надають Адміністрації Держспецзв'язку України за йогозапитами відомості про стан технічного захисту інформації.
{ Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 333/2008 ( 333/2008 ) від 11.04.2008 }
13. Основними завданнями інших суб'єктів системи технічногозахисту інформації є:
дослідження загроз для інформації на об'єктах, функціонуванняяких пов'язано з інформацією, що підлягає охороні;
створення та виробництво засобів забезпечення технічногозахисту інформації;
розроблення, впровадження, супроводження комплексівтехнічного захисту інформації;
підвищення кваліфікації фахівців з технічного захистуінформації.
14. Суб'єкти системи технічного захисту інформації маютьправо співробітничати з підприємствами, установами, організаціями
іноземних держав, які здійснюють аналогічну діяльність, на основі
міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, та інших актів законодавства України.
15. Матеріально-технічна база системи технічного захистуінформації складається з технічних засобів загального призначення
та спеціальних технічних засобів.
Технічні засоби загального призначення повинні мати документ,що засвідчує їх відповідність вимогам нормативно-правових актів з
технічного захисту інформації, одержаний у порядку, що
встановлюється Адміністрацією Держспецзв'язку України і Державним
комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої
політики. { Абзац другий пункту 15 із змінами, внесеними згідно з
Указом Президента N 333/2008 ( 333/2008 ) від 11.04.2008 }
{ Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 333/2008 ( 333/2008 ) від 11.04.2008 }
16. Техніко-економічне обгрунтування, проектуваннябудівництва та реконструкції об'єктів, проведення наукових
досліджень та створення інформаційних систем, зразків озброєнь,
військової та спеціальної техніки, критичних і небезпечних
технологій виконуються за завданнями, до яких включаються вимоги з
технічного захисту інформації, якщо під час виконання передбачених
завданням робіт та у процесі функціонування зазначених об'єктів,
систем, зразків і технологій циркулюватиме інформація, охорона
якої забезпечується державою.
Під час віднесення замовником таких робіт до особливоважливих та створення інформаційних систем державних органів
завдання та результати приймання їх етапів погоджуються з
Адміністрацією Держспецзв'язку України. Фінансування створення цих
систем здійснюється після такого погодження.
Витрати на заходи з технічного захисту інформації включаютьсядо кошторисної вартості робіт.
{ Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 333/2008 ( 333/2008 ) від 11.04.2008 }
17. Під час розроблення і впровадження заходів з технічногозахисту інформації використовуються засоби, дозволені
Адміністрацією Держспецзв'язку України для застосування та
включені до відповідних переліків.
{ Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 333/2008 ( 333/2008 ) від 11.04.2008 }
18. Контроль у сфері технічного захисту інформації полягає вперевірці виконання вимог цього Положення, інших
нормативно-правових актів з питань технічного захисту інформації
та в оцінюванні захищеності інформації на об'єкті, де вона
циркулюватиме або циркулює.
Оцінювання захищеності інформації здійснюється шляхоматестації або експертизи комплексів технічного захисту інформації
та інспекційних перевірок. За результатами атестації або
експертизи комплексів технічного захисту інформації визначається
можливість введення в експлуатацію об'єкта, де циркулюватиме
інформація, охорона якої забезпечується державою.
19. Порядок експертизи та інспекційних перевірок захищеностіінформації визначається відповідними нормативно-правовими актами.
20. Розроблення, впровадження, атестація та експлуатаціякомплексів технічного захисту інформації для власних потреб
здійснюються відповідними підрозділами органів, щодо яких
здійснюється ТЗІ, або військовими частинами, підприємствами,
установами, організаціями, на які в установленому порядку
покладено забезпечення технічного захисту інформації, за наявності
у них відповідного дозволу.
До виконання цих робіт можуть бути залучені суб'єктипідприємницької діяльності, що мають відповідні ліцензії.
Результати атестації на державних об'єктах, віднесенихзамовником до особливо важливих, погоджуються з Адміністрацією
Держспецзв'язку України.
{ Пункт 20 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 333/2008 ( 333/2008 ) від 11.04.2008 }
21. Роботи з технічного захисту інформації в органах, щодояких здійснюється ТЗІ, здійснюються за рахунок коштів, що
виділяються на їх утримання, прибутку та інших джерел, не
заборонених законодавством.
Керівники зазначених органів створюють належні умови дляконтролю за забезпеченням технічного захисту інформації.
22. У разі порушення вимог щодо забезпечення технічногозахисту інформації посадові особи та громадяни несуть
відповідальність згідно із законодавством України.
Глава АдміністраціїПрезидента України М.БІЛОБЛОЦЬКИЙ
Публікації документа
- Офіційний вісник України від 15.10.1999 — 1999 р., № 39, стор. 28, код акта 11180/1999