З А К О Н   У К Р А Ї Н И 

              Про внесення змін до статті 12 Закону 
            України "Про соціальний і правовий захист 
             військовослужбовців та членів їх сімей" 

      ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 45, ст.503 ) 
 

     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є: 

     I. Статтю 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист 
військовослужбовців та членів їх сімей"  (  2011-12  )  (Відомості 
Верховної Ради України,  1992 р.,  N 15,  ст.  190; 1997 р., N 45, 
ст. 288) викласти в такій редакції: 

     "Стаття 12. Забезпечення військовослужбовців та членів 
                 їх сімей жилими приміщеннями 

     1. Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями 
на підставах,  у  порядку  і  відповідно  до  вимог,  встановлених 
Житловим кодексом   Української   РСР   (  5464-10  )   та  іншими 
нормативно-правовими актами. 

     Військовослужбовці строкової військової служби розміщуються в 
казармах  (на  кораблях)  згідно  із  Статутом  внутрішньої служби 
Збройних Сил  України  (  548-14  ).  За  ними  зберігаються  жилі 
приміщення,  які  вони  займали  до  призову на строкову військову 
службу.  Вони  не  можуть  бути  зняті  з  обліку  громадян,   які 
потребують поліпшення житлових умов. 

     Військовослужбовці (крім     військовослужбовців    строкової 
військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, 
забезпечуються   службовими   жилими   приміщеннями,   що  повинні 
відповідати вимогам житлового законодавства.
 

     Військовослужбовцям, які мають вислугу на  військовій  службі 
20  років  і більше,  та членам їх сімей надаються жилі приміщення 
для постійного проживання.  Такі жилі приміщення надаються їм один 
раз протягом усього часу проходження військової служби. 

     У разі     відсутності     службового    жилого    приміщення 
військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, 
які  проходять  військову  службу за контрактом і не перебувають у 
шлюбі,  розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах 
у   розташуванні  військової  частини,  а  сімейні  -  у  сімейних 
гуртожитках.  Житлово-побутові  умови  в  таких  казармах  повинні 
відповідати   вимогам,   які  пред'являються  до  гуртожитків,  що 
призначені   для   проживання   одиноких   громадян.   Для   інших 
військовослужбовців військова частина зобов'язана орендувати житло 
для забезпечення ним військовослужбовця та членів його  сім'ї  або 
за    бажанням   військовослужбовця   виплачувати   йому   грошову 
компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. 

     Курсантам вищих військових навчальних закладів та  військових 
навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї, 
надається жила площа в сімейних гуртожитках.  У  разі  відсутності 
таких гуртожитків їм виплачується за місцем проходження військової 
служби грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення. 

     Порядок забезпечення військовослужбовців та членів  їх  сімей 
жилими   приміщеннями,   а   також   розмір   і   порядок  виплати 
військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом)  ними 
жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України. 

     2. За військовослужбовцями,  які вступили на військову службу 
за контрактом,  зберігається право на жилу площу, яку вони займали 
до вступу на військову службу.  Вони не можуть бути зняті з обліку 
громадян,  які потребують поліпшення житлових умов,  за попереднім 
місцем проживання.
 

     3. Особам,   звільненим   з   військової  служби  і  визнаним 
інвалідами внаслідок поранення,  контузії, каліцтва, одержаних під 
час  виконання  обов'язків  військової  служби,  або захворювання, 
одержаного під час проходження військової служби,  жилі приміщення 
в  населених  пунктах,  обраних  ними для проживання з урахуванням 
встановленого порядку, надаються позачергово за рахунок військових 
формувань або органів виконавчої влади, в яких вони перебувають на 
обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. 

     У позачерговому порядку в разі  потреби  поліпшення  житлових 
умов  надаються  жилі  приміщення сім'ям військовослужбовців,  які 
загинули  (померли)  або  пропали  безвісти  під  час  проходження 
військової  служби,  за  місцем їх перебування на обліку громадян, 
які потребують поліпшення житлових умов. 

     4. За військовослужбовцями,  які мають вислугу на  військовій 
службі  20  років і більше,  у разі їх направлення для проходження 
військової служби за межі України або  переведення  на  службу  до 
місцевості,  що  зазнала  інтенсивного  радіоактивного забруднення 
внаслідок Чорнобильської катастрофи,  бронюється жила  площа,  яку 
займали  вони  та  члени  їх сімей,  на весь час їх перебування за 
межами України чи в зазначеній місцевості. 

     5. Військовослужбовцям,  а  також  звільненим  з   військової 
служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової 
служби,  та членам їх сімей,  які  перебувають  на  їх  утриманні, 
батькам   та   членам   сімей  військовослужбовців,  які  загинули 
(померли) або пропали  безвісти  під  час  проходження  військової 
служби,  надається  50-відсоткова  знижка  плати  за  користування 
житлом  (квартирної  плати)  та  плати   за   комунальні   послуги 
(водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) 
в жилих будинках усіх форм власності в  межах  встановлених  норм, 
передбачених законодавством.
 

     Особам, звільненим з військової служби,  які стали інвалідами 
під час проходження  військової  служби,  надається  50-відсоткова 
знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном. 

     6. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 
не менше 17 років та потребують поліпшення  житлових  умов,  мають 
право   на   одержання   земельної   ділянки  для  будівництва  та 
обслуговування жилого будинку,  господарських будівель і споруд  в 
населених  пунктах,  обраних  ними  для  проживання  з урахуванням 
встановленого порядку. 

     Органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати земельні 
ділянки  та  в  межах  визначених  законом  повноважень допомогу в 
будівництві   військовослужбовцям,   батькам   та   членам   сімей 
військовослужбовців,  які  загинули (померли) або пропали безвісти 
під час  проходження  військової  служби,  а  також  звільненим  з 
військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження 
військової служби,  якщо вони виявили бажання побудувати  приватні 
жилі будинки. 
 

     7. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 
20  років  і більше та потребують поліпшення житлових умов,  мають 
право на одержання кредитів на індивідуальне  житлове  будівництво 
або придбання  приватного  жилого  будинку  (квартири) на строк до 
20 років з погашенням загальної  суми  та  відсоткових  ставок  за 
кредитами  за рахунок коштів,  призначених у державному бюджеті на 
утримання Збройних Сил  України,  Служби  безпеки  України,  інших 
утворених  відповідно  до  законів  України  військових формувань. 
Зазначений кредит надається  військовослужбовцю  тільки  один  раз 
протягом усього часу проходження ним військової служби. 

     Порядок та  умови  надання  військовослужбовцям  кредитів  на 
індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного  жилого 
будинку (квартири) визначаються Кабінетом Міністрів України. 

     8. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 
20 років і більше, у разі звільнення з військової служби за станом 
здоров'я,   віком,  у  зв'язку  із  скороченням  штатів,  а  також 
звільнені з  військової  служби  особи,   які   стали   інвалідами 
I чи  II  групи,  члени  сімей  військовослужбовців,  які загинули 
(померли) або пропали  безвісти  під  час  проходження  військової 
служби,  мають  право  на безплатне одержання у приватну власність 
жилого  приміщення,  яке  вони  займають  у  будинках   державного 
житлового фонду. 

     9. Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які 
потребують поліпшення житлових умов,  при звільненні з  військової 
служби в запас або у відставку за віком,  станом здоров'я, а також 
у  зв'язку   із   скороченням   штатів   або   проведенням   інших 
організаційних   заходів,  у  разі  неможливості  використання  на 
військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині 
до  одержання  житла  з  державного  житлового фонду,  а в разі її 
розформування     -     у      військових      комісаріатах      і 
квартирно-експлуатаційних  частинах районів та користуються правом 
позачергового одержання житла. 

     У разі смерті особи,  звільненої з військової служби в  запас 
або  у  відставку  на підставах,  зазначених у абзаці першому цієї 
частини,  яка  відповідно   до   законодавства   мала   право   на 
першочергове  (позачергове)  одержання  житла,  її  сім'я зберігає 
право на одержання житла в тому самому порядку". 

     II. Прикінцеві положення 

     1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2005 року. 

     2. Військовослужбовці,  що перебували на обліку громадян, які 
потребують  поліпшення  житлових  умов,  до  набрання чинності цим 
Законом  забезпечуються   жилими   приміщеннями   для   постійного 
проживання   відповідно  до  раніше  встановленого  законодавством 
порядку. 

     3. Частини першу та  другу  статті  131  Статуту  внутрішньої 
служби  Збройних  Сил  України  ( 548-14 ),  затвердженого Законом 
України "Про  Статут  внутрішньої  служби  Збройних  Сил  України" 
(Відомості Верховної Ради України,  1999 р.,  N 22-23,  ст.  194), 
викласти в такій редакції: 

     "Військовослужбовці, які проходять строкову військову службу, 
курсанти військових навчальних закладів,  крім матросів і старшин, 
які перебувають на кораблях,  розміщуються в казармах,  а  ті,  що 
проходять  військову  службу  за контрактом,  -  у службових жилих 
приміщеннях. 

     У разі    відсутності    службового     жилого     приміщення 
військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, 
які проходять військову службу за контрактом і  не  перебувають  у 
шлюбі,  можуть розміщуватись у спеціально пристосованих казармах у 
розташуванні  військової  частини,  а   сімейні   -   у   сімейних 
гуртожитках.   Військовослужбовці-жінки   розміщуються  в  окремих 
службових жилих приміщеннях". 

     4. Кабінету Міністрів України протягом трьох  місяців  з  дня 
набрання чинності цим Законом: 

     подати на  розгляд  Верховної  Ради  України  пропозиції щодо 
приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом; 

     привести свої нормативно-правові акти у відповідність із  цим 
Законом; 

     забезпечити перегляд  і  скасування  міністерствами та іншими 
центральними  органами  виконавчої  влади  їх  нормативно-правових 
актів, що суперечать цьому Закону. 
 

 Президент України                                         Л.КУЧМА 

 м. Київ, 24 червня 2004 року 
          N 1865-IV