З А К О Н   У К Р А Ї Н И 

             Про приєднання України до Конвенції про 
            отримання за кордоном доказів у цивільних 
                     або комерційних справах 

      ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 49, ст.423 ) 
 

     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є: 

     Приєднатися від  імені  України до Конвенції про отримання за 
кордоном доказів у цивільних або комерційних справах  ( 995_922 ), 
укладеної  18  березня  1970 року в м.  Гаага,  з такими заявами і 
застереженнями: 

     1) Україна заявляє, що: 

     відповідно до  статті 2 Конвенції Центральним органом України 
є Міністерство юстиції України; 

     відповідно до  статті  4  Конвенції  судові  доручення,   які 
підлягають  виконанню згідно з розділом I Конвенції,  повинні бути 
складені  українською  мовою   або   супроводжуватися   перекладом 
українською мовою; 

     відповідно до  статті  8  Конвенції представник судової влади 
запитуючого органу  Договірної Держави може бути присутнім під час 
виконання судового доручення,  якщо можливість  такої  присутності 
підтверджено згодою Міністерства юстиції України; 

     відповідно до статті 23 Конвенції Україна не буде  виконувати 
судові доручення,  направлені з метою здійснення відомої в країнах 
загального права процедури виявлення в ході попереднього  слухання 
документів; 

     2) відповідно  до  статті  33  Конвенції  Україна робить такі 
застереження: 

     Україна цілком  виключає  застосування  положення  частини  2 
статті 4 Конвенції; 

     Україна виключає  застосування на її території положень глави 
II Конвенції, за винятком статей 15, 20, 21 та 22. 
 

 Президент України                                      Л.КУЧМА 

 м. Київ, 19 жовтня 2000 року 
          N 2051-III