КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 

                        П О С Т А Н О В А 
                   від 24 березня 2004 р. N 368 
                               Київ 

              Про затвердження Порядку класифікації 
               надзвичайних ситуацій за їх рівнями 

  { Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ 
    N 380 ( 380-2013-п ) від 29.05.2013 } 
 

         { Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ 
           N  297 (  297-2009-п ) від 02.04.2009 
           N  380 (  380-2013-п ) від 29.05.2013 
           N 1405 ( 1405-2021-п ) від 29.12.2021 } 
 

     Кабінет Міністрів України  п о с т а н о в л я є: 

     1.  Затвердити  Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за 
їх рівнями (додається).

{  Пункт  1  із  змінами,  внесеними  згідно з Постановою КМ N 380 
( 380-2013-п ) від 29.05.2013 } 

     2. Визнати такими, що втратили чинність: 

     постанову Кабінету Міністрів України від  15  липня   1998 р. 
N 1099  ( 1099-98-п )    "Про  порядок  класифікації  надзвичайних 
ситуацій" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 28, ст.
 106); 

     пункт 9 змін,  що вносяться до  постанов  Кабінету  Міністрів 
України, затверджених  постановою   Кабінету   Міністрів   України 
від 15 травня 2003 р.  N 717  ( 717-2003-п )    (Офіційний  вісник 
України, 2003 р., N 21, ст. 937). 
 

     Прем'єр-міністр України                            В.ЯНУКОВИЧ 

     Інд. 33 
 

                                          ЗАТВЕРДЖЕНО 
                             постановою Кабінету Міністрів України 
                                  від 24 березня 2004 р. N 368 

                             ПОРЯДОК 
                класифікації надзвичайних ситуацій 
                          за їх рівнями 

{ Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 380 
( 380-2013-п ) від 29.05.2013 } 
 

     1.  Класифікація  надзвичайних  ситуацій  (далі - надзвичайна 
ситуація)  за їх рівнями здійснюється для забезпечення організації 
взаємодії   центральних   і  місцевих  органів  виконавчої  влади, 
підприємств,  установ  та  організацій у процесі вирішення питань, 
пов'язаних з надзвичайними ситуаціями та ліквідацією їх наслідків. 
{  Пункт  1  із  змінами,  внесеними  згідно з Постановою КМ N 380
( 380-2013-п ) від 29.05.2013 }

     1-1.  У  цьому  Порядку  наведені  нижче терміни вживаються у 
такому значенні: 

     уражальний чинник джерела надзвичайної  ситуації  -  складова 
частина   небезпечного  явища  або  процесу,  що  характеризується 
фізичною,  хімічною,  біологічною  чи  іншою  дією  (впливом)   та 
перевищенням нормативних показників; 

     порушення нормальних   умов   життєдіяльності  -  відсутність 
питного  водопостачання,   водовідведення,   електро-,   газо-   і 
теплопостачання  (в  осінньо-зимовий  період)  та/або  така  зміна 
технічного стану житлового будинку  (приміщення),  внаслідок  якої 
він став аварійним або не придатним до експлуатації,  та/або зміна 
стану території (об'єкта),  внаслідок якої проживання населення  і 
провадження  господарської  діяльності  на  території  (об'єкті) є 
неможливим.

{  Порядок  доповнено  пунктом  1-1  згідно  з Постановою КМ N 297 
( 297-2009-п ) від 02.04.2009 } 

     2.
 Залежно  від  обсягів  заподіяних  наслідків,  технічних і 
матеріальних ресурсів,  необхідних для їх ліквідації,  надзвичайна 
ситуація  класифікується як державного,  регіонального,  місцевого 
або об'єктового рівня. 

     3. Для визначення рівня надзвичайної ситуації  встановлюються 
такі критерії: 

     1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних 
ресурсів,  що  необхідні  для  ліквідації  наслідків  надзвичайної 
ситуації; 

     2)  кількість  людей,  які  внаслідок дії уражальних чинників 
джерела   надзвичайної  ситуації  загинули  або  постраждали,  або 
нормальні умови життєдіяльності яких порушено; { Підпункт 2 пункту
3 в редакції Постанови КМ N 297 ( 297-2009-п ) від 02.04.2009 }

     3) розмір збитків,  завданих  уражальними  чинниками  джерела 
надзвичайної   ситуації,  розраховується  відповідно  до  Методики 
оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного  і 
природного  характеру,  затвердженої постановою Кабінету Міністрів 
України від 15 лютого 2002 р.  N 175  (  175-2002-п  )  (Офіційний 
вісник   України,   2002  р.,   N  18,  ст.  356;  2003 р.,  N 23, 
ст.  1070).  {  Підпункт  3 пункту 3 в редакції Постанови КМ N 297
( 297-2009-п ) від 02.04.2009 }

     4. Державного рівня визнається надзвичайна ситуація: 

     1) яка  поширилася  чи  може  поширитися  на територію  інших 
держав  або  поширилася  з  території  інших  держав; { Підпункт 1
пункту  4  в  редакції  Постанови  КМ  N  1405 ( 1405-2021-п ) від
29.12.2021 }

     2) яка  поширилась  на  територію  двох  чи  більше  регіонів 
України  (Автономної  Республіки  Крим,  областей,  мм.
  Києва  та 
Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні 
ресурси в обсягах,  що перевищують можливості цих регіонів, але не 
менш  як  1  відсоток  від  обсягу  видатків  відповідних місцевих 
бюджетів (надзвичайна ситуація державного рівня за  територіальним 
поширенням); 

     3)  яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої 
постраждало  понад  300  осіб (постраждалі - особи, яким внаслідок 
дії  уражальних  чинників  джерела  надзвичайної  ситуації завдано 
тілесне  ушкодження  або  які  захворіли,  що  призвело  до втрати 
працездатності,  засвідченої  в  установленому  порядку)  чи  було 
порушено  нормальні  умови  життєдіяльності  понад 50 тис. осіб на 
тривалий  час  (більш  як  на  3  доби);  {  Підпункт 3 пункту 4 в
редакції Постанови КМ N 297 ( 297-2009-п ) від 02.04.2009 }

     4) внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 
100 осіб,  чи було порушено нормальні умови життєдіяльності  понад 
10  тис.  осіб  на  тривалий  час  (більш як на 3 доби),  а збитки 
(оцінені  в  установленому  законодавством  порядку),   спричинені 
надзвичайною  ситуацією,  перевищили 25 тис.  мінімальних розмірів 
(на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати; 

     5) збитки від якої перевищили 150 тис.  мінімальних  розмірів 
заробітної плати; 

     6) яка пов’язана з установленням карантину на всій  території 
України,  а  також  яка  в  інших  випадках,  передбачених  актами 
законодавства,   за  своїми  ознаками  визнається  як  надзвичайна 
ситуація  державного  рівня.  {  Підпункт  6  пункту  4 в редакції
Постанови КМ N 1405 ( 1405-2021-п ) від 29.12.2021 }

     5. Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація: 

     1) яка  поширилась  на територію двох чи більше районів (міст 
обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її 
ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах,  що 
перевищують можливості цих районів,  але не  менш  як  1  відсоток 
обсягу   видатків   відповідних   місцевих  бюджетів  (надзвичайна 
ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням); 

     2) яка призвела до загибелі від 3 до  5  осіб  або  внаслідок 
якої  постраждало  від 50 до 100 осіб,  чи було порушено нормальні 
умови життєдіяльності від 1 тис.  до 10 тис.  осіб на тривалий час 
(більш  як  на  3  доби),  а збитки перевищили 5 тис.  мінімальних 
розмірів заробітної плати; 

     3) збитки від якої перевищили 15  тис.  мінімальних  розмірів 
заробітної плати. 

     6. Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація: 

     1) яка  поширилася  чи  може  поширитися  за межі об’єкта  та 
створює  на  окремій  території чи на інших об’єктах загрозу життю 
або здоров’ю населення, призводить до руйнування будівель, споруд, 
обладнання  і  транспортних  засобів,  порушення  виробничого  або 
транспортного  процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди 
забруднюючих  речовин  та  інший  шкідливий  вплив  на  навколишнє 
природне  середовище,  а для її ліквідації необхідні матеріальні і 
технічні  ресурси  в  обсягах,  що  перевищують  власні можливості 
об’єкта;  {  Підпункт  1 пункту 6 в редакції  Постанови КМ  N 1405
( 1405-2021-п ) від 29.12.2021 }

     2) внаслідок  якої  загинуло   1-2  особи   або   постраждало 
від 20  до   50   осіб,   чи   було   порушено   нормальні   умови 
життєдіяльності  від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 
3  доби),  а  збитки  перевищили  0,5  тис.  мінімальних  розмірів 
заробітної плати; 

     3) збитки  від  якої  перевищили 2 тис.  мінімальних розмірів 
заробітної плати. 

     7. Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація,  яка не 
підпадає під названі вище визначення. 

     8. Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови 
відповідності її хоча б одному із значень критеріїв,  наведеному у 
пунктах 4-7 цього Порядку. 

     9. У   разі   коли   внаслідок   надзвичайної   ситуації  для 
відповідних порогових значень рівнів людських втрат або  кількості 
осіб,   які  постраждали  чи  зазнали  порушення  нормальних  умов 
життєдіяльності,  обсяг збитків не  досягає  визначеного  у  цьому 
Порядку,  рівень надзвичайної ситуації визнається на ступінь менше 
(для дорожньо-транспортних пригод - на два ступеня менше). 

     10. Віднесення  надзвичайної   ситуації,   яка   виникла   на 
території   кількох   адміністративно-територіальних  одиниць,  до 
державного та регіонального рівня за територіальним поширенням або 
за   сумарними   показниками  її  наслідків  не  є  підставою  для 
віднесення надзвичайної ситуації до державного  або  регіонального 
рівня  окремо  для  кожної  з  цих  адміністративно-територіальних 
одиниць.  Віднесення  надзвичайної  ситуації  до   державного   та 
регіонального  рівня для зазначених адміністративно-територіальних 
одиниць  здійснюється   окремо   за   критеріями   та   правилами, 
зазначеними у пунктах 4-9 цього Порядку. 

     11. Рішення  стосовно  класифікації надзвичайної ситуації  за 
рівнем  (визначення  рівня  надзвичайної  ситуації)   приймається: 
{ Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ  N 380 ( 380-2013-п ) від 29.05.2013; в редакції  Постанови  КМ
N 1405 ( 1405-2021-п ) від 29.12.2021 }

     місцевими комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки і 
надзвичайних  ситуацій;  {  Абзац  другий  пункту  11  із змінами,
внесеними  згідно  з  Постановою  КМ  N  380  (  380-2013-п  ) від
29.05.2013;  в  редакції  Постанови  КМ N 1405 ( 1405-2021-п ) від
29.12.2021 }

     регіональними   комісіями   з  питань  техногенно-екологічної 
безпеки  і  надзвичайних  ситуацій  -  у  разі відсутності рішення 
місцевої   комісії   з  питань  техногенно-екологічної  безпеки  і 
надзвичайних  ситуацій  або  необхідності  його перегляду; { Абзац
пункту 11  в  редакції  Постанови  КМ  N 1405 ( 1405-2021-п )  від
29.12.2021 }

     ДСНС  - у разі відсутності рішень зазначених комісій з питань 
техногенно-екологічної  безпеки  і  надзвичайних ситуацій. { Абзац
пункту  11  в  редакції  Постанови  КМ  N 1405 ( 1405-2021-п ) від
29.12.2021 }

     За   дорученням   Кабінету   Міністрів   України  ДСНС  готує 
експертний висновок про рівень надзвичайної ситуації з урахуванням 
рішення    (за    наявності)   регіональної   комісії   з   питань 
техногенно-екологічної  безпеки і  надзвичайних  ситуацій. { Абзац
пункту  11  в  редакції  Постанови  КМ  N 1405 ( 1405-2021-п ) від
29.12.2021 }

     ДСНС  має  право звернутися до центральних органів виконавчої 
влади за інформацією про розмір завданих збитків. Відповідальність 
за достовірність інформації несе орган виконавчої влади,  який  її 
подає. { Абзац пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 380 ( 380-2013-п ) від 29.05.2013 }

     У разі  аварійної події (пригоди),  що сталася з транспортним 
засобом, або аварії на виробництві (незалежно від форми власності) 
до  інформації  центрального органу виконавчої влади додається акт 
розслідування такої події  (пригоди)  або  аварії,  проведеного  в 
установленому законодавством порядку. 

     Рішення  комісій  з  питань  техногенно-екологічної безпеки і 
надзвичайних  ситуацій  щодо класифікації надзвичайної ситуації за 
рівнем   (визначення  рівня  надзвичайної  ситуації)  або  рішення 
(експертний  висновок)  ДСНС  є  підставою  для  здійснення  інших 
заходів  щодо  реагування  на  надзвичайну  ситуацію відповідно до 
законодавства.  {  Абзац  пункту 11 із змінами, внесеними згідно з
Постановами  КМ  N  380  (  380-2013-п  ) від 29.05.2013,  N  1405
( 1405-2021-п ) від 29.12.2021 }

{  Пункт  11  в  редакції  Постанови  КМ  N 297 ( 297-2009-п ) від 
02.04.2009 }