Угода; Держкомнацміграції України від 18.07.2003 "Угода між Державним комітетом України у справах національностей та міграції та Міністерством внутрішніх справ Російської Федерації про співробітництво у сфері міграції". Інше законодавство України. 2003
Угода між Державним комітетом України у справах
національностей та міграції та Міністерством
внутрішніх справ Російської Федерації про
співробітництво у сфері міграції
{ Щодо припинення дії міжнародного договору 02 січня 2025 року див. Лист Міністерства
закордонних справ
N 72/14-612/1-134972 ( v4972321-24 ) від 04.10.2024 }
Державний комітет України у справах національностей таміграції та Міністерство внутрішніх справ Російської Федерації,
надалі іменовані Сторонами,
керуючись Договором про дружбу, співробітництво і партнерствоміж Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року
( 643_006 ),
надаючи важливе значення розвитку і зміцненню взаємовигідногоспівробітництва в сфері регулювання міграційних процесів, а також
забезпеченню захисту прав і свобод людини,
прагнучи розвивати ефективні форми взаємодії Сторін і сприятиоперативному вирішенню питань співробітництва та розширення
професійних зв'язків,
домовились про таке:
Стаття 1
Сторони здійснюють співробітництво у сфері міграціївідповідно до положень цієї Угоди, діючи в межах своєї
компетенції, з дотриманням законодавства і міжнародних зобов'язань
своїх держав.
Стаття 2
Сторони здійснюють співробітництво за наступними основниминапрямками:
- захист прав мігрантів;
- імміграційний контроль і запобігання незаконної міграції;
- питання притулку;
- зовнішня трудова міграція;
- співробітництво на міжнародному рівні (у тому числірегіональне співробітництво).
Стаття 3
Сторони обмінюються досвідом у сфері регулювання міграційнихпроцесів, у тому числі здійснюють:
- ознайомлення з діяльністю центральних і територіальнихорганів Сторін;
- обмін досвідом по створенню інформаційних систем і веденнюбанків даних у сфері міграції.
З цією метою за взаємною домовленістю Сторін проводятьсяконференції і семінари по підвищенню професійного рівня фахівців.
Стаття 4
Сторони інформують одна одну про національне законодавство,яке регулює питання внутрішньої і зовнішньої міграції, у тому
числі трудової, надання притулку, переселення, а також здійснення
імміграційного контролю і запобігання незаконній міграції.
Стаття 5
Сторони здійснюють на взаємній основі обмін науковоюінформацією у сфері міграції, у тому числі методичними матеріалами
та результатами проведених досліджень, проводять спільні
симпозіуми та наукові конференції.
Стаття 6
Сторони регулярно на взаємній основі здійснюють обмінінформаційно-аналітичними матеріалами, статистичними та іншими
даними у сфері міграції, а також інформацією за напрямками своєї
діяльності.
Надання інформації в рамках цієї Угоди проводиться за власноюініціативою чи на підставі запиту іншої Сторони.
Стаття 7
Координація заходів щодо співробітництва Сторін у рамках цієїУгоди покладається:
з Української сторони - на Управління у справах біженців таміграції Державного комітету України у справах національностей та
міграції,
з Російської сторони - на Федеральну міграційну службуМіністерства внутрішніх справ Російської Федерації.
Сторони визначають свої структурні підрозділи, які можутьвстановлювати безпосередні контакти при виконанні положень цієї
Угоди.
Стаття 8
Представники Сторін, при необхідності, проводять робочізустрічі і консультації з метою розгляду питань підвищення
ефективності співробітництва на підставі цієї Угоди. Для
координації дій Сторін у рамках конкретних заходів можуть
створюватися робочі групи.
Стаття 9
Сторони здійснюють співробітництво і проводять консультації зметою узгодження своїх позицій у рамках участі в роботі
універсальних і регіональних міжнародних організацій і форумів з
питань міграції населення.
Особливу увагу Сторони приділяють розгляду проблем вимушеноїі незаконної міграції, а також виробленню спільних заходів
протидії незаконній міграції.
Стаття 10
Ця Угода не перешкоджає Сторонам у визначенні і встановленніінших взаємоприйнятих напрямків і форм співробітництва з
урахуванням умов, визначених у статті 1 цієї Угоди.
Стаття 11
Сторони самостійно несуть витрати, що будуть виникати в ходіреалізації цієї Угоди, якщо не буде встановлений інший порядок.
Стаття 12
Усі спірні питання, пов'язані із застосуванням чи тлумаченнямположень цієї Угоди, Сторони вирішують шляхом консультацій і
переговорів.
Стаття 13
Зміни і доповнення вносяться до цієї Угоди за взаємною згодоюСторін і оформляються Протоколами, що будуть невід'ємними
частинами цієї Угоди.
Стаття 14
Сторони при здійсненні співробітництва користуютьсяукраїнською і російською мовами.
Стаття 15
Ця Угода не стосується зобов'язань Сторін по іншимміжнародним договорам, учасниками яких є Україна та Російська
Федерація.
Стаття 16
Ця Угода набуває чинності з дати її підписання і буде діятидо закінчення трьох місяців з дня, коли одна із Сторін отримає
письмове повідомлення другої Сторони про намір припинити її дію.
У випадку припинення дії цієї Угоди її положення продовжуютьзастосовуватися до всіх незавершених заходів, що здійснюються
відповідно до цієї Угоди.
Вчинено в м. Ялті 18 липня 2003 року в двох примірниках,кожний українською і російською мовами, причому обидва тексти
мають однакову силу.
За Державний комітет За МіністерствоУкраїни у справах внутрішніх справ
національностей та Російської Федерації
міграції
Публікації документа
- Офіційний вісник України від 02.04.2004 — 2004 р., № 11, стор. 302, стаття 714, код акта 28097/2004