З А К О Н   У К Р А Ї Н И 

      Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй

      з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію 
        Частини XI Конвенції Організації Об'єднаних Націй 
                   з морського права 1982 року 
 

      ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 31, ст.254 ) 

     Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: 

     Конвенцію Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 
року (  995_057  ) та Угоду про імплементацію Частини XI Конвенції 
Організації  Об'єднаних  Націй  з  морського   права   1982   року 
( 995_183 ) ратифікувати з такими заявами: 

     1. Україна  заявляє,  що  відповідно  до статті 287 Конвенції 
Організації Об'єднаних Націй з  морського  права  1982  року  вона 
обирає  як  головний  засіб  вирішення  спорів щодо тлумачення або 
застосування цієї Конвенції арбітраж,  створений згідно з Додатком 
VII.   Для   розгляду  спорів  щодо  тлумачення  або  застосування 
Конвенції  з  питань,  пов'язаних  з  рибопромисловою  діяльністю, 
захистом  і збереженням морського середовища,  морськими науковими 
дослідженнями і судноплавством,  включаючи забруднення з суден  та 
забруднення   скиданням,   Україна  обирає  спеціальний  арбітраж, 
створений згідно з Додатком VIII. 

     Україна визнає компетенцію,  як це  передбачено  статтею  292 
Конвенції,  Міжнародного  трибуналу з морського права щодо питань, 
пов'язаних  з  негайним  звільненням  з-під   арешту   суден   або 
звільненням їх екіпажів.
 

     2. Україна  відповідно  до  статті 298 Конвенції заявляє,  що 
вона,  якщо інше не передбачено окремими  міжнародними  договорами 
України з відповідними державами, не визнає обов'язкових процедур, 
які ведуть  до  обов'язкових  рішень,  для  розгляду  спорів  щодо 
розмежування морських кордонів,  спорів,  пов'язаних з історичними 
затоками, та спорів стосовно військової діяльності. 

     3. Україна,  беручи до уваги статті  309  та  310  Конвенції, 
заявляє,  що  вона  заперечує проти будь-яких заяв або декларацій, 
незалежно від того, коли такі заяви або декларації були або можуть 
бути  зроблені,  які  можуть  спричинити недобросовісне тлумачення 
положень Конвенції або суперечать звичайному значенню  термінів  у 
контексті Конвенції, її об'єкта та цілей. 

     4. Як  держава,  що  знаходиться в географічно несприятливому 
положенні та має вихід до моря,  бідного на живі ресурси,  Україна 
наголошує  на  необхідності  розвитку міжнародного співробітництва 
щодо  експлуатації  живих  ресурсів  економічних  зон  на   основі 
справедливих та рівноправних угод, які мають забезпечити доступ до 
рибних ресурсів економічних зон інших регіонів або субрегіонів. 
 

 Голова Верховної Ради України                        О.ТКАЧЕНКО 

 м. Київ, 3 червня 1999 року 
          N 728-XIV