У К А З 
                        ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 

       { Указ втратив чинність на підставі Указу Президента 
         N 682/2022 ( 682/2022 ) від 01.10.2022 } 

                 Про деякі заходи з дерегулювання 
                    підприємницької діяльності 

                 ( Додатково див. Указ Президента 
                   N 462/99 від 30.04.99 ) 

       ( Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента 
         N 1011/2000 ( 1011/2000 ) від 22.08.2000 
         N  576/2004 (  576/2004 ) від 25.05.2004 ) 
 

     З метою    зменшення    втручання    державних    органів   у 
підприємницьку діяльність та відповідно до  пункту  4  розділу  XV 
"Перехідні положення"   Конституції   України   (   254к/96-ВР   ) 
п о с т а н о в л я ю: 

     1. Установити,  що органи виконавчої влади,  уповноважені від 
імені   держави   здійснювати   перевірку  фінансово-господарської 
діяльності   суб'єктів   підприємницької   діяльності   (далі    - 
контролюючі  органи),  проводять  планові  та  позапланові  виїзні 
перевірки. 

     2. Плановою   виїзною   перевіркою    вважається    перевірка 
фінансово-господарської    діяльності   суб'єкта   підприємницької 
діяльності,  яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і 
проводиться  за  місцезнаходженням  такого  суб'єкта  чи за місцем 
розташування об'єкта власності,  стосовно якого  проводиться  така 
планова виїзна перевірка.
  Планова виїзна перевірка проводиться за 
сукупними показниками фінансово-господарської діяльності  суб'єкта 
підприємницької   діяльності   за   письмовим  рішенням  керівника 
відповідного  контролюючого  органу  не  частіше  одного  разу  на 
календарний  рік  у  межах  компетенції відповідного контролюючого 
органу. 

     Забороняється проведення  планових   виїзних   перевірок   за 
окремими  видами зобов'язань перед бюджетами,  крім зобов'язань за 
бюджетними  позиками  і  кредитами,  що   гарантовані   бюджетними 
коштами. 

     Право на   проведення  планової  виїзної  перевірки  суб'єкта 
підприємницької діяльності надається лише у тому разі,  коли  йому 
не  пізніше  ніж  за  десять  календарних  днів  до дня проведення 
зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням 
дати її проведення. 

     3. Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка,  яка 
не передбачена в планах роботи контролюючого органу і  проводиться 
за наявності хоча б однієї з таких обставин: 

     а) за  наслідками  зустрічних  перевірок виявлено факти,  які 
свідчать про порушення суб'єктом підприємницької  діяльності  норм 
законодавства; 

     б) суб'єктом   підприємницької   діяльності   не   подано   в 
установлений строк документи обов'язкової звітності; 

     в) виявлено недостовірність  даних,  заявлених  у  документах 
обов'язкової звітності; 

     г) суб'єкт  підприємницької  діяльності подав у встановленому 
порядку скаргу  про  порушення  законодавства  посадовими  особами 
контролюючого  органу  під час проведення планової чи позапланової 
виїзної перевірки; 

     д) у  разі  виникнення  потреби   у   перевірці   відомостей, 
отриманих  від  особи,  яка  мала  правові  відносини  з суб'єктом 
підприємницької   діяльності,   якщо    суб'єкт    підприємницької 
діяльності  не надасть пояснення та їх документальні підтвердження 
на обов'язковий  письмовий  запит  контролюючого  органу  протягом 
трьох робочих днів від дня отримання запиту; 

     е) проводиться   реорганізація   (ліквідація)   підприємства.
 

     Позапланові виїзні перевірки з підстави, визначеної у  пункті 
"е"  частини  першої  цієї  статті,  проводяться   лише   органами 
державної  податкової  служби  та  органами  контрольно-ревізійної 
служби в межах їх повноважень. 

     Позапланова виїзна перевірка може здійснюватись і на підставі 
рішення Кабінету Міністрів України. 

     4. Вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою 
перевірити  достовірність  висновків  нижчестоящого  контролюючого 
органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта 
підприємницької   діяльності   або   висновків   акта   перевірки, 
складеного   нижчестоящим   контролюючим   органом.    Вищестоящий 
контролюючий   орган   вправі   прийняти  рішення  щодо  повторної 
перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише  у  тому  разі, 
коли  стосовно  посадових або службових осіб контролюючого органу, 
які  проводили  планову  або  позапланову  перевірку   зазначеного 
суб'єкта,    розпочато   службове   розслідування   або   порушено 
кримінальну  справу.  Державна  податкова  адміністрація   України 
вправі   прийняти   рішення  про  проведення  повторної  перевірки 
суб'єкта підприємницької діяльності  у  разі,  коли  таке  рішення 
оформляється наказом за підписом її Голови. 

     5. Контролюючими органами,  які мають право проводити планові 
та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності 
суб'єктів підприємницької діяльності, є: 

     а) органи  державної  податкової  служби  -  стосовно  сплати 
податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних 
цільових фондів, неподаткових платежів; 

     б) митні  органи  - стосовно сплати ввізного мита,  акцизного 
збору та податку на  додану  вартість,  які  справляються  у  разі 
ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в момент 
перетинання митного кордону; 

     в) органи      державного       казначейства,       державної 
контрольно-ревізійної служби та органи державної податкової служби 
в межах їх  компетенції  -  стосовно  бюджетних  позик,  позик  та 
кредитів,  гарантованих  коштами бюджетів,  цільового використання 
дотацій  та   субсидій,   інших   бюджетних   асигнувань,   коштів 
позабюджетних   фондів,  а  також  належного  виконання  державних 
контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.
 

     Зазначені у  цій  статті  контролюючі  органи   мають   право 
проводити  перевірки  фінансово-господарської діяльності суб'єктів 
підприємницької діяльності лише в межах їх компетенції, визначених 
у частині першій цієї статті. 

     Здійснення планових   та  позапланових  виїзних  перевірок  з 
питань, визначених у частині першій цієї статті, іншими державними 
органами забороняється. 

     Планові виїзні   перевірки  проводяться  всіма  контролюючими 
органами одночасно в день, визначений органом державної податкової 
служби.    Порядок    координації   проведення   таких   перевірок 
встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

     6. Установити, що рішення про вилучення документів первинного 
обліку,  зупинення операцій на рахунках в установах банків,  інших 
фінансово-кредитних установах,  а також заборону відчуження  майна 
суб'єкта   підприємницької   діяльності  у  зв'язку  з  порушенням 
податкового,  бюджетного  або   валютного   законодавства   можуть 
прийматися   лише   органами  державної  податкової  служби,  а  у 
випадках, визначених митним законодавством, - митними органами. 

     7. Рекомендувати підприємствам, установам і організаціям усіх 
форм  власності  ведення  журналів відвідання їх та їх структурних 
підрозділів представниками  контролюючих  органів  з  обов'язковим 
зазначенням  у  цих журналах строків та мети відвідання,  посади і 
прізвища представника,  який обов'язково  ставить  свій  підпис  у 
цьому  журналі.  Відмова  представника  контролюючого  органу  від 
підпису в журналі є підставою для недопущення його  до  проведення 
перевірки.  Про  факт   цієї   відмови   суб'єкт   підприємницької 
діяльності повідомляє письмово  у  триденний  строк  контролюючому 
органу, в якому працює такий представник. Форма та порядок ведення 
журналу   встановлюються  Державним  комітетом  України  з  питань 
регуляторної політики та підприємництва.

(  Стаття  7  із  змінами,  внесеними  згідно  з Указом Президента 
N 1011/2000 ( 1011/2000 ) від 22.08.2000 ) 

     8. Установити,   що   нормативно-правові   акти  контролюючих 
органів,  які регламентують порядок проведення перевірок суб'єктів 
підприємницької  діяльності,  погоджуються  з  Державним комітетом 
України з питань регуляторної політики та підприємництва.

(  Стаття  8  із  змінами,  внесеними  згідно  з Указом Президента 
N 1011/2000 ( 1011/2000 ) від 22.08.2000 ) 

     9. Позапланові      перевірки      дотримання      суб'єктами 
підприємницької  діяльності пожежної безпеки не провадяться,  якщо 
суб'єкт  підприємницької  діяльності  уклав  договір   страхування 
цивільної   відповідальності   перед   третіми   особами  стосовно 
відшкодування наслідків  можливої  шкоди.  У  такому  разі  шкода, 
завдана   третім   особам   у   зв'язку   з  порушенням  суб'єктом 
підприємницької діяльності вимог пожежної безпеки, компенсується в 
повному обсязі страховою компанією. 

     10. Установити,  що  державні  органи  у справах захисту прав 
споживачів здійснюють позапланову перевірку  діяльності  суб'єктів 
підприємницької  діяльності  виключно  на  підставі  отриманих від 
споживачів   скарг   про   порушення   такими   суб'єктами   вимог 
законодавства про захист прав споживачів. 

     Скарга споживача  повинна  подаватися  в письмовому вигляді і 
містити відомості про його  прізвище,  ім'я,  по  батькові,  місце 
проживання,  серію  і  номер  паспорта  або  іншого документа,  що 
посвідчує особу,  а також дані про товар,  при продажу якого  були 
порушені права споживача. Органи у справах захисту прав споживачів 
не мають права розголошувати зазначені  відомості  про  споживача, 
який подав скаргу. 

     11. Органи,     які     здійснюють    реєстрацію    суб'єктів 
підприємницької діяльності  або  видають  ліцензії  на  здійснення 
окремих  видів  підприємницької  діяльності,  а також видають інші 
дозволи,  передбачені законодавством,  не можуть ставити як  умову 
реєстрації чи видачі ліцензій,  інших дозволів відрахування коштів 
на користь будь-яких бюджетних або позабюджетних фондів,  установ, 
підприємств, організацій чи окремих осіб. 

     12. Товари (продукція),  крім продуктів харчування, якість та 
відповідність яких підтверджена сертифікатами, що видані за межами 
України,   згідно   з   міжнародними  стандартами ISO та    іншими 
міжнародними стандартами,  не потребують повторної сертифікації  в 
Україні.  Перелік  міжнародних  стандартів  визначається Кабінетом 
Міністрів України. 

     13. Індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) 
для  застосування  їх у податкових або митних цілях установлюються 
на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів 
(робіт,  послуг)  на  внутрішньому ринку України,  яка проводиться 
уповноваженим  державним  органом  у  визначеному   ним   порядку. 
Індикативні  або  звичайні ціни не можуть встановлюватися органами 
виконавчої  влади,  які  використовують  їх  для  нарахування   та 
стягнення   податків   і   зборів   (обов'язкових   платежів)   та 
неподаткових  платежів,  крім  випадків  відсутності  статистичних 
даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг). 

     14. Органи  виконавчої  влади не можуть приймати рішення щодо 
запровадження  будь-яких  заборон  або  обмежень   підприємницької 
діяльності,  якщо  повноваження на запровадження таких заборон або 
обмежень прямо не передбачені законодавством. 

     15. Обмеження у строках  та  підставах  проведення  перевірок 
суб'єкта  підприємницької  діяльності,  визначені  цим Указом,  не 
поширюються на перевірки,  що  проводяться  на  особисте  прохання 
суб'єкта підприємницької діяльності, або перевірки, що проводяться 
відповідно  до  кримінально-процесуального  законодавства, а також 
на  перевірки  суб'єктів  господарської  діяльності,   які   мають 
заборгованість із заробітної плати працівникам.

(  Стаття  15  із  змінами,  внесеними  згідно з Указом Президента 
N 576/2004 ( 576/2004 ) від 25.05.2004 ) 

     16. Покласти на Кабінет Міністрів України  надання  офіційних 
роз'яснень щодо цього Указу. 

     17. Цей   Указ  набирає  чинності  в  порядку,  передбаченому 
пунктом 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України. 
 

 Президент України                                 Л.КУЧМА 

 м. Київ, 23 липня 1998 року 
          N 817/98