Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ Друга секція " Р І Ш Е Н Н Я" Справа "Водоп'янови проти України" (Заява N 22214/02). 2006

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

"Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів".

1.

Стверджувана несправедливість відмови у задоволенні позову заявника щодо заборгованості з заробітної плати

17. Заявник скаржився на порушення п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ), зокрема стосовно того, що національний суд несправедливо відхилив його позов щодо заборгованості з заробітної плати, присудивши йому лише компенсацію продовольчих пайків. Суд зауважив, що заявник не оскаржував рішення від 1 серпня 2000 року до Кіровоградського обласного суду і, таким чином, не використав національний засіб захисту, як передбачено п. 1 статті 35 Конвенції. Ця частина заяви повинна бути відхилена відповідно до п. 4 статті 35 Конвенції.

2. Стверджуване тривале виконання рішення від 9 вересня 2004 року

18. Заявниця скаржилась на порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ( 995_004 ), зокрема стосовно того, що період виконання рішення від 9 вересня 2004 року був надмірно тривалим.

19. Уряд стверджував, що зазначене рішення було повністю виконано в березні 2005 року, тобто через шість місяців з моменту його винесення. Такий період, на думку Уряду, не є надмірно тривалим. Уряд також зазначив, що в цей період не мала місце бездіяльність державних органів.

20.

Суд зазначає, що виділення коштів для погашення державного боргу може спричинити певну затримку у виконанні рішень, які мають бути виконані за рахунок Державного бюджету (див. "Войтенко проти України" ( 980_223 ), заява N 18966/02, рішення від 29 червня 2004 року, п. 42). Суд зазначає, що в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) (див. "Корнілов та інші проти України", заява N 36575/02, ухвала від 7 жовтня 2003 року; тривалість виконання - вісім місяців). З огляду на обставини цієї справи Суд не вбачає підстав для того, щоб дійти іншого висновку в цій справі.

21. Відповідно, ця частина заяви є явно необгрунтованою в сенсі п. 3 статті 35 Конвенції ( 995_004 ) і має бути відхилена відповідно до п. 4 статті 35 Конвенції.

3. Стверджуване тривале виконання рішень від 1 серпня 2000 року та 13 лютого 2001 року

22. Заявники скаржилися на тривале виконання рішень від 1 серпня 2000 року та 13 лютого 2001 року. Вони посилаються на п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) і статтю 1 Протоколу N 1 ( 994_535 ).

А. Статус жертви заявників

23. Уряд наполягав, що оскільки рішення, винесені на користь заявників, виконані повністю, заявники більше не можуть вважатися жертвами порушення їхніх прав відповідно до Конвенції ( 995_004 ).

24. Заявники заперечували.

25. Суд зазначає, що це питання вже неодноразово обговорювалося в багатьох рішеннях Суду (див.

"Войтенко проти України" ( 980_223 ), заява N 18966/02, рішення від 6 червня 2004 року, п. 35; "Шмалько проти України" ( 980_226 ), заява N 60750/00, рішення від 20 липня 2004 року, п. 34). У цих справах Суд встановив, що заявник залишається жертвою порушення його прав, гарантованих п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статтею 1 Протоколу N 1 до Конвенції ( 994_535 ), протягом періоду, коли рішення, винесене на користь заявника, залишалось невиконаним. Таким чином, зауваження Уряду щодо втрати статусу жертви заявниками відхиляється.

Б. Зауваження щодо вичерпання національних засобів захисту

26. Уряд заявив, що заявники не вичерпали національні засоби захисту, як це передбачено п. 1 статті 35 Конвенції ( 995_004 ), оскільки вони не оскаржували до суду стверджувану бездіяльність виконавчої служби.

27. Заявники оспорили таке твердження Уряду, стверджуючи, що такий засіб захисту не приніс би успіху.

28. Суд зазначає, що протягом всього періоду, що розглядається, виконання рішення було ускладнене швидше законодавчими засобами, ніж виконавчою службою. У зв'язку з цим Суд нагадує свою практику, відповідно до якої позов про відшкодування шкоди проти державної виконавчої служби не може вважатися ефективним засобом захисту у тих випадках, коли причини, через які сталася затримка у виконанні рішення, не були підконтрольні державним виконавцям (див., серед багатьох інших, "Михайленки та інші проти України" ( 980_231 ), заяви NN 35091/02, 35196/02, 35201/02, 35204/02, 35945/02, 35949/02, 35953/02, 36800/02, 38296/02 та 42814/02, пп.

38-39, ECHR 2004-...).

II. ЩОДО СУТІ

29. Уряд зазначив, що виконавчою службою було вжито всіх необхідних заходів для виконання рішення, винесеного на користь заявників. Крім того, Уряд зауважив, що рішення від 1 серпня 2000 року було повністю виконано 18 вересня 2003 року і подальша процедура була пов'язана з бухгалтерською помилкою, за яку держава не несе відповідальності.

30. Заявники знову повторили, що держава є відповідальною за тривале виконання обох судових рішень, винесених на їхню користь.

31. Суд спершу визначить періоди невиконання рішень.

32. Щодо рішення від 1 серпня 2000 року, винесеного на користь заявника, Суд зазначає, що виконавче провадження було закінчено у вересні 2003 року в зв'язку з тим, що суму, призначену за рішенням суду, було повністю виплачено. Однак постанова про закінчення виконавчого провадження згодом була скасована, оскільки було виявлено помилку бухгалтера УВП, яка призвела до недоплати. У лютому 2005 року стало можливим виплатити заявнику залишок належної йому суми. Однак виконавче провадження тривало до травня 2005 року в зв'язку з ненаданням заявником виконавчій службі банківських реквізитів.

33. Суд нагадує, що використання державної влади, яке негативно впливає на закріплені в Конвенції ( 995_004 ) права та свободи, піднімає питання про відповідальність держави, незалежно від форми використання влади (див. Wos v. Poland, no. 22860/02, ECHR 2005-...). Так держава несе повну відповідальність за Конвенцією за дії державних органів, таких як виправна колонія чи виконавча служба, незалежно від того, чи такі дії були обдумані чи випадкові (див., mutatis mutandis, Kalashnikov v. Russia, ( 980_057 ) N 47095/99, п. 95, ECHR 2002-4).

34. Однак Суд зазначає, що несплачена сума у 8 ЄВРО лишилась непоміченою заявником і не була ним оскаржена. Суд, таким чином, вирішує, що оскаржуваний період виконання рішення від 1 серпня 2000 року тривав до 18 вересня 2003 року, тобто три роки і один місяць. Період, що лишився, в один рік і п'ять місяців, який стосувався 8 ЄВРО, має менше значення за даних обставин.

35. Рішення від 13 лютого 2001 року, винесене на користь заявниці, залишалось невиконаним до 29 червня 2004 року, тобто протягом 3 років і чотирьох місяців.

36. Суд вважає, що, не виконуючи рішення, винесені на користь заявників, органи державної влади великою мірою позбавили положення п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) їх корисної дії. Суд відмічає, що Уряд не надав жодних переконливих аргументів щодо затримки виплат (див., серед багатьох інших, вищезазначене рішення "Войтенко проти України" ( 980_223 ), пп. 43 та 55).

37. Відповідно, в цій справі було порушено п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статтю 1 Протоколу N 1 до Конвенції ( 994_535 ).

III. ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )

| >>
Законодавчий акт: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ Друга секція " Р І Ш Е Н Н Я" Справа "Водоп'янови проти України" (Заява N 22214/02). Європейський суд з прав людини. 2006

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ Друга секція " Р І Ш Е Н Н Я" Справа "Водоп'янови проти України" (Заява N 22214/02). 2006