(До Розділу VI: Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством)

РЕГЛАМЕНТ РАДИ (ЄВРАТОМ, ЄС) № 2185/96

від 11 листопада 1996 року

про виїзні перевірки та інспектування, які проводить Комісія для захисту фінансових інтересів Європейських Співтовариств від шахрайства та інших порушень

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статтю 235,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії, зокрема його статтю 203,

Беручи до уваги пропозицію Комісії (-1),

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (-2),

(1) Оскільки активізація зусиль з протидії шахрайству та іншим порушенням, що їх вчиняють у шкоду бюджету Співтовариства, є важливою для збереження довіри до Співтовариства;

(2) Оскільки стаття 209а Договору про заснування Європейського Співтовариства чітко визначає, що захист фінансових інтересів Співтовариств є насамперед відповідальністю держав-членів, без обмеження інших положень Договору;

(3) Оскільки Регламент Ради (ЄС, Євратом) № 2988/95 від 18 грудня 1995 року про захист фінансових інтересів Європейських Співтовариств (-3) встановив спільну правову рамку для всіх сфер діяльності Співтовариства,

(4) Оскільки стаття 1(2) зазначеного Регламенту містить означення терміну «порушення», та оскільки шостим пунктом преамбули зазначеного Регламенту передбачено, що незаконна поведінка включає шахрайські дії, як визначено у Конвенції про захист фінансових інтересів Європейських Співтовариств (-4);

(5) Оскільки стаття 10 зазначеного Регламенту передбачила подальше ухвалення додаткових загальних положень щодо виїзних інспектувань та перевірок;

(6) Оскільки без обмеження перевірок, що їх проводять держави-члени відповідно до статті 8 Регламенту (ЄС, Євратом) № 2988/95, та в інтересах ефективності доцільно ухвалити додаткові загальні положення щодо проведення Комісією виїзних перевірок та інспектувань, які не впливають на застосування секторальних правил Співтовариства, як вказано в статті 9(2) зазначеного Регламенту;

(7) Оскільки для імплементації положень цього Регламенту необхідно визначити цілі, що обґрунтовують їх застосування, особливо з огляду на масштаби шахрайства, яке не обмежується однією країною і часто відбувається за участі організованих злочинних угруповань, або з огляду на специфіку ситуації в державі-члені, таких цілей не можна повною мірою досягнути зусиллями самих лише держав-членів через серйозність шкоди для фінансових інтересів Співтовариств чи для довіри до Союзу, а тому їх краще може бути досягнуто на рівні Співтовариства;

(8) Оскільки проведення виїзних перевірок та інспектувань не може виходити за межі того, що є необхідним для забезпечення правильного застосування права Співтовариства;

(9) Оскільки вони також мають проводитися без обмеження положень щодо захисту суттєвих інтересів державної безпеки, застосовних у кожній державі-члені;

(10) Оскільки відповідно до принципу щирої співпраці Співтовариства, непрямо закладеного у статті 5 Договору про заснування Європейського Співтовариства, та у світлі судової практики Суду Європейських Співтовариств важливо, щоб адміністрації держав-членів та департаменти Комісії дійсно співпрацювали й надавали необхідну взаємну допомогу в підготовці та проведенні виїзних перевірок та інспектувань;

(11) Оскільки необхідно визначити умови, за яких інспектори Комісії повинні здійснювати свої повноваження;

(12) Оскільки відповідні виїзні перевірки та інспектування проводять із дотриманням фундаментальних прав залучених осіб і правил збереження професійної таємниці та захисту персональних даних; оскільки в зв’язку із цим важливо, щоб Комісія забезпечила дотримання її інспекторами положень Співтовариства та національних положень про захист персональних даних, зокрема встановлених у Директиві Європейського Парламенту і Ради 95/46/ЄС від 24 жовтня 1995 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних та про вільний рух таких даних (-5);

(13) Оскільки для забезпечення дієвих заходів з протидії шахрайству та іншим видам фінансових порушень Комісія повинна проводити інспектування в приміщеннях тих суб'єктів господарювання, які могли бути безпосередньо або опосередковано причетними до відповідного порушення, та інспектування у приміщеннях інших суб'єктів господарювання, що їх може стосуватися зазначене порушення; оскільки у разі застосування цього Регламенту Комісія має забезпечити, щоб подібні перевірки та інспектування не проводилися Комісією або державами-членами одночасно щодо тих самих діянь відповідних суб’єктів господарювання на основі секторальних правил Співтовариства або національного права;

(14) Оскільки інспектори Комісії повинні мати доступ до всієї інформації про відповідні операції на тих самих умовах, що й національні адміністративні інспектори; оскільки звіти інспекторів Комісії, підписані, за необхідності, національними інспекторами, необхідно складати з урахуванням процедурних вимог, встановлених у системі права відповідної держави-члена; оскільки їх необхідно визнати допустимими доказами в адміністративних та судових провадженнях в державі-члені, де виникає необхідність в їх використанні та де вони мають мати таке саме значення, що й звіти національних адміністративних інспекторів;

(15) Оскільки у випадках, коли є ризик втрати доказів, або коли суб’єкти господарювання чинять опір проведенню Комісією виїзних перевірок або інспектувань, держави-члени мають вживати необхідних запобіжних заходів або застосовувати імплементаційні інструменти відповідно до свого законодавства;

(16) Оскільки цей Регламент не впливає ні на повноваження держав-членів щодо переслідування за вчинення кримінальних злочинів, ні на правила взаємної допомоги в кримінальних провадженнях між державами-членами;

(17) Оскільки Договори не містять жодних повноважень щодо ухвалення цього Регламенту, крім тих, що передбачені статтею 235 Договору про заснування Європейського Співтовариства та статтею 203 Договору про Євратом,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Стаття 1

Цей Регламент встановлює додаткові загальні положення у розумінні статті 10 Регламенту (ЄЄ, Євратом) № 2988/95, застосовні до виїзних адміністративних перевірок та інспектувань, що їх проводить Комісія для захисту фінансових інтересів Європейських Співтовариств від порушень, визначених у статті 1(2) зазначеного Регламенту.

Без обмеження положень секторальних правил Співтовариства, цей Регламент застосовують до всіх сфер діяльності Співтовариства.

Цей Регламент не впливає на повноваження держав-членів щодо переслідування за кримінальні злочини або на правила взаємної допомоги у кримінальних провадженнях між державами-членами.

Стаття 1

Комісія може проводити виїзні перевірки та інспектування відповідно до цього Регламенту:

- для виявлення серйозних або транснаціональних порушень, або порушень із ймовірним залученням суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у декількох державах-члснах, або

- для виявлення порушень, коли ситуація в державі-члені вимагає проведення посилених виїзних перевірок та інспектувань з метою підвищення дієвості захисту фінансових інтересів і таким чином забезпечення рівня захисту, еквівалентного рівню захисту в межах Співтовариства, або

- на запит відповідної держави-члена.

Стаття 3

Якщо Комісія ухвалює рішення про проведення виїзних перевірок та інспектувань відповідно до цього Регламенту, вона повинна забезпечити, щоб подібні перевірки та інспектування не проводилися одночасно щодо тих самих фактів, що стосуються відповідних суб’єктів господарювання, на основі секторальних норм Співтовариства.

Крім того, держава-член повинна брати до уваги поточні або вже проведені інспектування щодо тих самих фактів, що стосуються відповідних суб’єктів господарювання, на підставі свого законодавства.

Стаття 4

Комісія повинна здійснювати підготовку та проведення виїзних перевірок та інспектувань у тісній співпраці з компетентними органами відповідної держави-члена, яким вона повинна своєчасно повідомляти про об’єкт, ціль та правову основу перевірок та інспектувань, щоб вони могли надати всю належну допомогу.

З цією метою, посадові особи відповідної держави-члена можуть брати участь у виїзних перевірках та інспектуваннях.

Крім того, за бажанням відповідної держави-члена, Комісія та компетентні органи держави-члена можуть проводити спільні виїзні перевірки та інспектування.

Стаття 5

Комісія повинна проводити виїзні перевірки та інспектування суб’єктів господарювання, до яких можуть бути застосовані адміністративні заходи та санкції Співтовариства, передбачені статтею 7 Регламенту (ЄС, Євратом) № 2988/95, якщо існують підстави вважати, що вони вчинили порушення.

З метою полегшення проведення Комісією таких перевірок та інспектувань, суб’єкти господарювання зобов’язані надавати доступ до приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів або інших засобів, які вони використовують для цілей ведення підприємницької діяльності.

У разі крайньої необхідності з’ясування факту порушення, Комісія може проводити виїзні перевірки та інспектування інших залучених суб’єктів господарювання, щоб отримувати доступ до відповідної інформації, яку зберігають такі суб’єкти, стосовно фактів, які є предметом виїзних перевірок та інспектувань.

Стаття 6

1.

Виїзні перевірки та інспектування проводять з уповноваження та під відповідальність Комісії її належним чином уповноважені посадові особи або інші службовці, далі - «інспектори Комісії». У проведенні таких перевірок та інспектувань можуть допомагати особи, надані у розпорядження Комісії державами-членами як національні експерти у відрядженні.

Інспектори Комісії здійснюють свої повноваження після пред’явлення письмового дозволу із зазначенням їхньої особи та посади, разом із документом, у якому зазначається предмет та мета виїзної перевірки чи інспектування.

Згідно із застосовним правом Співтовариства, вони повинні дотримуватися процедурних правил, встановлених правом відповідної держави-члена.

2. За згодою відповідної держави-члена, Комісія може звернутися за допомогою до посадових осіб інших держав-членів як спостерігачів та залучати під свою відповідальність зовнішні організації для надання технічної допомоги.

Комісія повинна забезпечити надання зазначеними вище посадовими особами та органами всіх гарантій технічної компетентності, незалежності та збереження професійної таємниці.

Стаття 7

1. Інспектори Комісії повинні мати доступ до всієї інформації та документації щодо відповідних операцій, необхідної для належного проведення виїзних перевірок та інспектувань, на тих самих умовах, що їх встановлено для національних адміністративних інспекторів, та відповідно до національного права. Вони мають право користуватися такими самими засобами інспектування, що й національні адміністративні інспектори, зокрема копіювати відповідні документи.

Виїзні перевірки та інспектування можуть стосуватися, зокрема:

- професійних книг та документів, як-от рахунки-фактури, переліки умов, платіжні квитанції, звіти про використані матеріали і виконані роботи, а також банківські виписки, що зберігаються суб’єктами господарювання,

- комп’ютерних даних,

- систем і методів виробництва, пакування та видачі (доставляння),

- фізичних перевірок характеру та кількості товарів або виконаних операцій,

- відбору та перевірки зразків,

- ходу виконання робіт та інвестиційних проектів, для яких було надано фінансування, а також вигоди, отриманої від завершених інвестиційних проектів,

- бюджетних та бухгалтерських документів,

- фінансової та технічної реалізації субсидованих проектів.

2.

У разі необхідності держави-члени повинні вжити на запит Комісії належних запобіжних заходів відповідно до національного права, зокрема для збереження доказів.

Стаття 8

1. На інформацію, що її передають або отримують у будь-якій формі згідно з цим Регламентом, поширюється зобов’язання щодо збереження професійної таємниці, та для такої інформації повинен забезпечуватися такий самий захист, як і для подібної інформації згідно з національним законодавством держави-члена, що отримує таку інформацію, та згідно з відповідними положеннями, застосовними до інституцій Співтовариства.

Таку інформацію заборонено передавати іншим особам, ніж тим, які працюють в інституціях Співтовариства або держав-членів, що повинні її знати відповідно до своїх посадових обов’язків, а також не може використовуватися інституціями Співтовариства для будь-яких цілей, крім забезпечення дієвого захисту фінансових інтересів Співтовариства в усіх державах-членах. Якщо держава-член має намір використати для інших цілей інформацію, отриману під час виїзних перевірок та інспектувань посадовими особами, які діють як спостерігачі з її уповноваження відповідно до статті 6(2), вона повинна звернутися за згодою до держави-члена, в якій таку інформацію було отримано.

2. Комісія повинна якнайшвидше повідомляти компетентний орган держави, на території якої було проведено виїзну перевірку або інспектування, про будь-який факт порушення або підозру в порушенні, виявлені в процесі проведення виїзної перевірки або інспектування. Комісія повинна інформувати зазначений вище орган про результати проведення таких перевірок та інспектувань у будь-якому випадку.

3. Інспектори Комісії повинні забезпечити, щоб під час складання звітів було враховано процедурні вимоги, встановлені національним правом відповідної держави-члена.

До зазначених звітів долучають матеріали та супровідні документи, зазначені в статті 7. Складені в такий спосіб звіти становлять допустимі докази в адміністративних чи судових провадженнях у державі-члені, де виникає необхідність в їх використанні, таким самим чином і на тих самих умовах, що й адміністративні звіти, складені національними адміністративними інспекторами. На них поширюються такі самі правила оцінювання, які застосовують до адміністративних звітів, що їх підготовлено національними адміністративними інспекторами, і вони мають таке саме значення як і такі адміністративні звіти. У разі проведення спільного інспектування відповідно до другого підпараграфа статті 4, національні інспектори, які взяли участь в операції, повинні поставити свої підписи на звіті інспекторів Комісії.

4. У процесі імплементації цього Регламенту Комісія повинна забезпечити дотримання її інспекторами положень Співтовариства та національних положень про захист персональних даних, зокрема тих, які встановлені у Директиві Європейського Парламенту і Ради 95/46/ЄС.

5. У разі проведення виїзних перевірок або інспектувань поза межами Співтовариства, інспектори Комісії повинні складати звіти таким чином, що уможливлює надання звітам статусу допустимих доказів в адміністративних або судових провадженнях в державі-члені, у якій виникає необхідність в їх використанні.

Стаття 9

Якщо суб’єкти господарювання, зазначені в статті 5, чинять опір проведенню виїзної перевірки або інспектування, відповідна держава-член, діючи згідно з національними правилами, повинна надати інспекторам Комісії таку допомогу, яка їм буде потрібна для виконання своїх обов'язків у процесі проведення виїзної перевірки або інспектування.

Держави-члени повинні вживати будь-яких необхідних заходів відповідно до національного права.

Стаття 10

Цей Регламент набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейських Співтовариств.

Він застосовується з 1 січня 1997 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

Вчинено в Брюсселі 11 листопада 1996 року.

_______________

(-1) OB № С 84, 21.03.1996, с. 10.

(-2) OB № С 166, 10.06.1996, с. 102 та Висновок, наданий 23 жовтня 1996 року (ще не опубліковано в Офіційному віснику).

(-3) OB № L 312, 23.12.1995, с. 1.

(-4) OB № С 316, 27.11.1995, с. 48.

(-5) ОВ №  L 281, 23.11.1995, с. 31.

{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua/. Оригінальний текст перекладу}

{Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою}