Рекомендація "щодо техніки безпеки та гігієни праці на портових роботах N 160"Генеральна конференція Міжнародної організації праці,. 1979
Рекомендація щодо техніки безпеки та гігієни праці на портових роботах
N 160
Генеральна конференція Міжнародної організації праці, що скликана у Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці і зібралася 6 червня 1979 року на свою 65-у сесію, постановивши ухвалити ряд пропозицій стосовно перегляду
Конвенції (переглянутої) 1932 року про захист докерів від нещасних
випадків (32) ( 993_135 ), що є четвертим пунктом порядку денного
сесії, вирішивши надати цим пропозиціям форму рекомендації, що
доповнює Конвенцію 1979 року про техніку безпеки та гігієну праці
(портові роботи), ухвалює цього двадцять п'ятого дня червня місяця тисяча
дев'ятсот сімдесят дев'ятого року нижченаведену рекомендацію, яка
може називатися Рекомендацією 1979 року щодо техніки безпеки та
гігієни праці (портові роботи):
Сфера застосування та визначення1. В цілях цієї Рекомендації поняття "портові роботи" охоплює
всю або якусь частину роботи по навантаженню чи розвантаженню
будь-якого судна, а також будь-яку пов'язану з цим роботу;
визначення такої роботи повинно встановлюватися національними
законодавством або практикою. Під час розроблення та перегляду
цього визначення мають проводитись консультації з організаціями
заінтересованих роботодавців і працівників або вони повинні іншим
чином брати участь у цьому. 2. В цілях цієї Рекомендації: a) термін "працівник" означає будь-яку особу, зайняту на
портових роботах; b) термін "компетентна особа" означає особу, яка має знання
та досвід, потрібні для виконання однієї або декількох конкретних
функцій, і прийнятна як така для компетентних органів влади; c) термін "відповідальна особа" означає особу, яку призначає
роботодавець, капітан судна або власник механізму, залежно від
обставин, як відповідальну за виконання однієї чи декількох
конкретних функцій, і яка має достатні знання, досвід та потрібний
авторитет для належного виконання їх; d) термін "уповноважена особа" означає особу, яка
уповноважена роботодавцем, капітаном судна або відповідальною
особою для виконання певного завдання чи завдань і має потрібні
технічні знання та досвід; e) термін "підіймальні механізми" охоплює всі нерухомі або
рухомі механізми для обробки вантажів, серед них розташовані на
березі механічні платформи, які використовуються на березі чи на
борту судна для підвішування, підіймання чи опускання вантажів або
переносу їх з одного місця на інше у підвішеному чи підтримуваному
стані; f) термін "підіймальний пристрій" охоплює будь-який пристрій,
за допомогою якого вантаж може кріпитися до підіймального
механізму, але який не є невід'ємною частиною цього механізму або
вантажу; g) термін "доступ" означає також "вихід"; h) термін "судно" охоплює будь-який тип судна, баржі, ліхтера
або судна на повітряній подушці, за винятком військових кораблів.
3. Застосовуючи Конвенцію 1979 року про техніку безпеки та
гігієну праці (портові роботи), кожна держава-член повинна брати
до уваги: a) положення відповідних конвенцій, правил та рекомендацій,
ухвалених під егідою Міжурядової морської консультативної
організації, і, зокрема, положення Міжнародної конвенції 1972 року
про безпечні контейнери ( 995_013 ), з урахуванням будь-яких
внесених змін; b) відповідні норми, ухвалені визнаними міжнародними
організаціями по стандартизації; c) відповідні положення конвенцій, правил та рекомендацій
щодо внутрішнього судноплавства, ухвалені під егідою міжнародних
організацій. 4. Вживаючи заходів згідно з пунктом 1 статті 4 Конвенції
1979 року про техніку безпеки та гігієну праці (портові роботи),
кожний член Організації повинен враховувати технічні пропозиції,
що містяться в останньому виданні Зведення практичних правил,
опублікованому Міжнародним бюро праці, з техніки безпеки та
гігієни праці на портових роботах у тій мірі, в якій вони доцільні
й доречні у світлі національних особливостей та умов. 5. Здійснюючи заходи, зазначені в пункті 1 статті 4 Конвенції
1979 року про техніку безпеки та гігієну праці (портові роботи),
кожний член Організації повинен брати до уваги положення розділу
III цієї Рекомендації, що доповнюють положення розділу III
зазначеної Конвенції. 6. З метою запобігання нещасним випадкам на виробництві та
професійним захворюванням працівники повинні проходити належний
інструктаж або підготовку з безпечних методів ведення робіт,
професійної гігієни і, якщо потрібно, з методів надання першої
допомоги, а також з безпеки експлуатації
вантажно-розвантажувальних механізмів.
7. 1) Всі проходи повинні: a) бути чітко позначені; b) бути вільними від огорож, не пов'язаних з виконуваною
роботою, наскільки це доцільно й практично здійсненно. 2) Проходи, що використовуються для транспортних засобів,
повинні мати, наскільки це доцільно й практично здійсненно,
однобічний рух. 8. 1) Засоби доступу, де це доцільно й практично здійсненно,
мають розташовуватися таким чином, щоб над ними не переносили
яких-небудь підвішених вантажів. 2) Засоби доступу на судно, де це потрібно, повинні
обладнуватися сіткою безпеки, закріпленою таким чином, щоб
запобігти будь-якій загрозі падіння у воду між бортом судна й
суміжним причалом. 9. З'єднувальні містки, що використовуються з рампами на
суднах типу "роро", повинні мати таку конструкцію і
застосовуватися так, щоб забезпечувати безпеку. 10. 1) Кожний люк на верхній палубі, не захищений комінгсом,
що має належну висоту й міцність, має бути належно обгороджено або
зачинено. 2) Кожен твіндечний люк, коли він відчинений, має
забезпечуватися надійною огорожею належної висоти. 3) Огорожу може бути тимчасово прибрано з будь-якого боку
люку, де це потрібно для навантаження-розвантаження вантажів. 4) Якщо з технічних причин положення підпунктів 1 і 2 цього
параграфа не можуть бути застосовані, уповноважена особа повинна
стежити на місці за забезпеченням безпеки працівників. 5) Палубний вантаж не повинен ставитися на кришку люку або
транспортний засіб не повинен рухатися по ній, якщо вона не має
належної для цієї мети міцності. 11.
При потребі, залежно від величини трюму, требапередбачати влаштування більше ніж одного засобу евакуації. 12. Машиністи підіймальних механізмів повинні до початку
роботи перевіряти дію запобіжних пристроїв. 13. 1) Транспортні засоби або підіймальні механізми з
бензиновим двигуном не повинні заправлятися в трюмі судна.
Транспортні засоби або підіймальні механізми, що працюють на інших
видах пального, можуть заправлятися в трюмах лише в умовах, котрі
забезпечують, наскільки це доцільно й практично здійсненно,
безпеку працівників на судні. 2) Якщо це доцільно й практично здійсненно, перевагу треба
надавати використанню в трюмах механізмів, котрі не забруднюють
повітря. 14. Наскільки це доцільно й практично здійсненно, від
працівників не слід вимагати працювати в тій частині трюму, де
працює укладальна машина або грейфер. 15. Жодна деталь підіймального механізму або підіймального
пристрою не повинна виготовлятися з пудлінгового заліза. 16. Відносно будь-якої частини підіймального пристрою не
повинна застосовуватися гаряча обробка, якщо тільки ця обробка не
виконується під наглядом компетентної особи і відповідно до її
інструкцій. 17. Для захисту строп попередньо застроплених вантажів слід,
якщо це потрібно, використовувати підхожий підстилковий і
сепараційний матеріал. 18. Стропи, на використання яких немає дозволу або які не
було перевірено, не повинні за жодних обставин використовуватися
для строплення вантажів. 19. На кожному підіймальному бімсі, підіймальному каркасі,
пристрої вакуумного або магнітного підіймання, котрі не є
невід'ємною частиною підіймального механізму, та на всіх
підіймальних пристроях, що важать понад 100 кг, треба ясно
позначати їхню власну вагу. 20. Підіймальні площадки одноразового користування та
аналогічні пристрої одноразового користування: a) повинні мати чітке маркірування або клеймо, що вказує на
одноразовість використання їх; b) не повинні використовуватися, якщо вони мають дефекти,
котрі можуть вплинути на безпечне використання їх; c) не повинні використовуватися більш ніж один раз. 21. Вантажі, скріплені разом за допомогою пакувального дроту
або стропів, не повинні підійматися чи опускатися за допомогою
гаків або інших пристроїв, зачеплених за дріт або стропи, якщо
дріт чи стропи не мають належної міцності. 22. Треба вживати всіх розумних заходів для зведення до
мінімуму небезпеки нещасного випадку, коли робота повинна
виконуватися на верхній частині вантажних контейнерів. 23. 1) Небезпечні речовини повинні оброблятися, складуватись
або укладатися тільки під наглядом відповідальної особи. 2) При обробці, складуванні або укладанні небезпечних
вантажів заінтересовані працівники повинні отримувати відповідну
інформацію щодо особливих запобіжних заходів, що їх слід
дотримуватися, серед них заходів, яких вони повинні вживати у разі
витоку або випадкового вивільнення з тари. 24. Персонал по наданню допомоги повинен володіти
відповідними методами реанімації та рятувальної роботи. 25. Підіймальні механізми, де це потрібно, практично доцільно
й здійсненно, треба забезпечувати рятувальними виходами з кабіни
водія. Треба вживати заходів для переміщення травмованого чи
хворого водія, не наражаючи його на нову небезпеку. 26. 1) Про результати медичних оглядів та обстежень,
зазначені в статті 36 Конвенції 1979 року про техніку безпеки та
гігієну праці (портові роботи), треба повідомляти заінтересованого
працівника. 2) Роботодавець повинен отримувати інформацію про те, чи
придатний працівник для роботи, яку має бути виконано, і чи може
він становити небезпеку для інших осіб, за умови, що згідно зі
статтею 39 зазначеної Конвенції зберігається конфіденційність цієї
інформації. 27. До засобів, передбачених відповідно до положень статті 40
Конвенції 1979 року про техніку безпеки та гігієну праці (портові
роботи), в тій мірі, в якій це доцільно і практично здійсненно,
повинні входити кімнати для переодягання.
про охорону праці",
Конвенції та рекомендації МОП,
Київ, 1997 р.
= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =