Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 

Рекомендація щодо дискримінації в галузі праці та занять N 111 (укр/рос) "Генеральна конференція Міжнародної організації праці," що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 4 червня 1958 року на свою сорок другу сесію,. 1958

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

                           Рекомендація 

щодо дискримінації в галузі праці та занять

N 111 (укр/рос)

Генеральна конференція Міжнародної організації праці, що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро

праці та зібралася 4 червня 1958 року на свою сорок другу сесію, ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно дискримінації у

галузі праці й занять, що є четвертим пунктом порядку денного

сесії, вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації, яка

доповнює Конвенцію 1958 року про дискримінацію в галузі праці та

занять ( 993_161 ), ухвалює цього двадцять п'ятого дня червня місяця тисяча

дев'ятсот п'ятдесят восьмого року нижченаведену Рекомендацію, яка

називатиметься Рекомендацією 1958 року щодо дискримінації в галузі

праці й занять: Конференція рекомендує, щоб кожний член Організації

застосовував такі положення:

I.

Визначення термінів

1. 1) Відповідно до мети цієї Рекомендації термін

"дискримінація" охоплює: a) будь-яке розрізнення, недопущення або перевагу, що

здійснюється за ознакою раси, кольору шкіри, статі, релігії,

політичних переконань, іноземного походження або соціального

походження і призводить до знищення або порушення рівності

можливостей чи поводження в галузі праці й занять; b) будь-яке інше розрізнення, недопущення або перевагу, що

призводить до знищення або порушення рівності можливостей чи

поводження в галузі праці й занять, яке визначається відповідним

членом Організації після консультації з представницькими

організаціями роботодавців і працівників, де такі організації є,

та з іншими відповідними органами. 2) Будь-яке розрізнення, недопущення або перевага відносно

певної роботи, що грунтується на її специфічних вимогах, не

вважається дискримінацією. 3) Відповідно до мети цієї Рекомендації терміни "праця" та

"заняття" охоплюють доступ до професійного навчання, доступ до

праці і до різних занять, а також оплату й умови праці.

II. Формулювання і застосування політики

2. Кожний член Організації повинен визначити національну

політику, спрямовану на недопущення дискримінації у галузі праці й

занять. Ця політика має застосовуватися шляхом законодавчих

заходів, колективних договорів між представницькими організаціями

роботодавців і працівників чи будь-яким іншим способом, сумісним з

національними умовами та практикою, з належним урахуванням таких

засад: a) заохочення рівності можливостей і поводження в галузі

праці й занять є питання, що являє суспільний інтерес; b) всі особи повинні користуватися без дискримінації рівністю

можливостей і поводження щодо:

i) доступу до установ, котрі відають професійним

орієнтуванням та працевлаштуванням;

ii) доступу на власний вибір до навчання й роботи на

основі особистих нахилів до цього навчання або роботи;

iii) просування по роботі відповідно до їхньої особистої

вдачі, знань і старанності;

iv) надійності становища на займаній посаді;

v) плати за працю рівної цінності;

vi) умов праці, куди входять робочий час, періоди

відпочинку, щорічна оплачувана відпустка, техніка безпеки та

охорона здоров'я на підприємстві, а також заходи щодо соціального

забезпечення та побутового обслуговування і види допомоги, що

надаються у зв'язку з роботою; c) урядові органи повинні застосовувати справедливу і таку,

що не допускає дискримінації, політику працевлаштування в усіх

галузях своєї діяльності; d) роботодавці не повинні ні застосовувати, ні допускати

дискримінації у наймі або підготовці якоїсь особи до роботи, під

час її просування або збереження на роботі чи у визначенні умов її

оплати й праці; жодна особа і жодна організація не повинні прямо

або непрямо заважати роботодавцю виконувати цю засаду або

втручатися в її виконання; e) у колективних переговорах і виробничих взаємовідносинах

сторони повинні дотримуватись засади рівності можливостей та

поводження в галузі праці й занять і повинні стежити за тим, щоб у

колективних договорах не допускалось положень дискримінаційного

плану стосовно доступу до праці, підготовки до неї, просування по

роботі або збереження посади чи стосовно умов оплати й праці; f) організації роботодавців і працівників не повинні ні

застосовувати, ні допускати дискримінації відносно прийняття у

склад своїх членів, збереження членства або участі у своїй

діяльності. 3.

Кожний член Організації повинен: a) забезпечити застосування засад недопущення дискримінації:

i) відносно роботи, прямо підвідомчої державній владі;

ii) у діяльності установ професійного орієнтування,

професійного навчання та працевлаштування під керівництвом

державної влади; b) заохочувати, де це можливо і потрібно, дотримання цих

засад стосовно інших робіт і стосовно інших установ професійного

орієнтування, професійного навчання та працевлаштування і,

зокрема:

i) заохочувати до забезпечення застосування цих засад

штатні, провінційні або місцеві урядові відомства чи органи, а

також галузі промисловості і підприємства, котрі перебувають у

власності держави чи під державним контролем;

ii) обумовлювати дотриманням вищезазначених засад надання

замовлень, пов'язаних з витрачанням державних коштів;

iii) обумовлювати дотриманням вищезазначених засад видачу

допомоги установам професійної підготовки, видачу дозволів на

діяльність приватних бюро найму або приватних бюро професійного

орієнтування. 4. Відповідні органи, яким має надаватися, коли це можливо,

допомога з боку консультативних комітетів представників

організацій роботодавців і працівників, де такі організації є, та

інших заінтересованих установ, повинні створюватися з метою

заохочення застосування антидискримінаційної політики у всіх

галузях суспільної та приватної зайнятості, зокрема: a) вжиття всіх здійсненних заходів для заохочення розуміння і

визнання громадськістю антидискримінаційних засад; b) одержання, вивчення та розслідування скарг на недотримання

антидискримінаційних засад і забезпечення, у разі потреби за

допомогою примирних заходів, виправлення будь-якої практики, яка

суперечить цим засадам; c) подальшого розгляду будь-яких скарг, котрі не могли бути

ефективно задоволені за допомогою примирних заходів, а також

висловлювання своєї думки і прийняття рішень відносно способу

виправлення виявленої таким чином дискримінаційної практики. 5.

Кожний член Організації повинен скасовувати будь-яке

законодавство та змінювати будь-які адміністративні інструкції або

практику, несумісні із встановленою політикою. 6. Застосування встановленої політики не повинно несприятливо

впливати на особливі заходи, спрямовані на задоволення особливих

потреб осіб, котрі з міркувань статі, віку, фізичної

неповноцінності, сімейних зобов'язань або соціального чи

культурного рівня звичайно визнаються за таких, що потребують

особливого захисту чи допомоги. 7. Будь-які заходи, спрямовані проти особи, відносно якої є

обгрунтовані підозри або доведено, що вона займається діяльністю,

котра підриває безпеку держави, не повинні вважатися

дискримінацією за умови, що заінтересована особа має право

звернутися до компетентного органу, створеного відповідно до

національної практики. 8. Щодо працівників-іммігратів іноземного підданства та

членів їхніх сімей повинні враховуватись положення Конвенції 1949

року (переглянутої) про міграцію працівників ( 993_159 ), що

стосуються рівності поводження, а також положення Рекомендації

1949 року (переглянутої) щодо міграції працівників ( 993_171 ),

які передбачають скасування обмежень доступу до праці. 9. Має здійснюватися безперервне співробітництво між

компетентною владою, представниками роботодавців і працівників та

належними органами для розгляду того, які подальші заходи можуть

бути потрібні з урахуванням національних умов для виконання

антидискримінаційних засад.

III. Координація заходів щодо недопущення

дискримінації в усіх галузях

10. Органи влади, котрі відають заходами щодо недопущення

дискримінації в галузі праці й занять, повинні здійснювати тісне й

безперервне співробітництво з органами влади, які відають заходами

щодо недопущення дискримінації в інших галузях, з метою

координації заходів, яких вживають у всіх цих галузях.

Конвенції та рекомендації, ухвалені

Міжнародною організацією праці

1919-1964, Том I

Міжнародне бюро праці, Женева

Рекомендация

о дискриминации в области труда и занятий

N 111

(Женева, 25 июня 1958 года)

Генеральная конференция Международной организации труда, созванная в Женеве Административным советом Международного

бюро труда и собравшаяся 4 июня 1958 года на свою сорок вторую

сессию, постановив принять ряд предложений о дискриминации в области

труда и занятий, что является четвертым пунктом повестки дня

сессии, решив придать этим предложениям форму рекомендации,

дополняющей Конвенцию 1958 года о дискриминации в области труда и

занятий ( 993_161 ), принимает сего двадцать пятого дня июня месяца тысяча

девятьсот пятьдесят восьмого года нижеследующую Рекомендацию,

которая будет именоваться Рекомендацией 1958 года о дискриминации

в области труда и занятий: Конференция рекомендует, чтобы каждый член Организации

применял следующие положения:

I. Определение терминов

1. 1) В целях настоящей Рекомендации термин "дискриминация"

включает: a) всякое различие, недопущение или предпочтение, проводимое

по признаку расы, цвета кожи, пола, религии, политических

убеждений, иностранного происхождения или социального

происхождения, приводящее к уничтожению или нарушению равенства

возможностей или обращения в области труда и занятий; b) всякое другое различие, недопущение или предпочтение,

приводящее к уничтожению или нарушению равенства возможностей или

обращения в области труда и занятий, определяемое соответствующим

членом по консультации с представительными организациями

предпринимателей и трудящихся, где таковые существуют, и с другими

соответствующими органами. 2) Любое различие, недопущение или предпочтение в отношении

определенной работы, основанное на специфических требованиях

таковой, не считается дискриминацией. 3) В целях настоящей Рекомендации термины "труд" и "занятия"

включают доступ к профессиональному обучению, доступ к труду и к

различным занятиям, а также оплату и условия труда.

II. Формулирование и применение политики

2. Каждый член Организации должен определить национальную

политику, направленную на недопущение дискриминации в области

труда и занятий. Эта политика должна применяться путем

законодательных мероприятий, коллективных договоров между

представительными организациями предпринимателей и трудящихся или

всяким другим способом, совместимым с национальными условиями и

практикой, с должным учетом следующих принципов: a) поощрение равенства возможностей и обращения в области

труда и занятий является вопросом, представляющим общественный

интерес; b) все лица должны пользоваться без дискриминации равенством

возможностей и обращения в отношении: i) доступа к учреждениям, ведающим профессиональным

ориентированием и трудоустройством; ii) доступа по собственному выбору к обучению и работе на

основании личных склонностей к этому обучению или работе; iii) продвижения по работе сообразно с их личным характером,

знаниями и старанием; iv) прочности положения на занимаемой должности; v) оплаты за труд равной ценности; vi) условий труда, включая рабочее время, периоды отдыха,

ежегодный оплачиваемый отпуск, технику безопасности и

здравоохранения на предприятии, а также мероприятия по социальному

обеспечению и бытовому обслуживанию и пособия, предоставляемые в

связи с работой; c) правительственные органы должны применять справедливую и

не допускающую дискриминации политику трудоустройства во всех

отраслях своей деятельности; d) предприниматели не должны ни применять, ни допускать

дискриминации при найме или подготовке какого-либо лица к работе,

при его продвижении или сохранении на работе или при определении

условий его оплаты и труда; никакое лицо и никакая организация не

должны непосредственно или косвенно мешать предпринимателям

осуществлять этот принцип или вмешиваться в его осуществление; e) в коллективных переговорах и производственных

взаимоотношениях стороны должны соблюдать принцип равенства

возможностей и обращения в области труда и занятий и должны

следить за тем, чтобы в коллективных договорах не допускалось

положений дискриминационного характера в отношении доступа к

труду, подготовки к нему, продвижения по работе или сохранения

должности или в отношении условий оплаты и труда; f) организации предпринимателей и трудящихся не должны ни

применять, ни допускать дискриминации в отношении принятия в

состав своих членов, сохранения членства или участия в своей

деятельности. 3. Каждый член Организации должен: a) обеспечивать применение принципов недопущения

дискриминации: i) в отношении работы, непосредственно подведомственной

государственной власти; ii) в деятельности учреждений по профессиональному

ориентированию, профессиональному обучению и трудоустройству под

руководством государственной власти; b) поощрять, где это возможно и необходимо, соблюдение этих

принципов в отношении других работ и в отношении других учреждений

по профессиональному ориентированию, профессиональному обучению и

трудоустройству и, в частности: i) поощрять к обеспечению применения этих принципов штатные,

провинциальные или местные правительственные ведомства или органы,

а также отрасли промышленности и предприятия, находящиеся в

собственности государства или под государственным контролем; ii) обусловливать соблюдением вышеуказанных принципов

предоставление заказов, связанных с расходованием государственных

средств; iii) обусловливать соблюдением вышеуказанных принципов выдачу

пособий учреждениям по профессиональной подготовке, выдачу

разрешений на деятельность частных бюро найма или частных бюро

профессионального ориентирования. 4. Соответствующие органы, которым должна оказываться, когда

это возможно, помощь со стороны консультативных комитетов

представителей организаций предпринимателей и трудящихся, где

таковые существуют, и других заинтересованных учреждений, должны

создаваться с целью поощрения применения антидискриминационной

политики во всех областях общественной и частной занятости, в

частности: a) принятия всех осуществимых мер для поощрения понимания и

признания общественностью антидискриминационных принципов; b) получения, изучения и расследования жалоб на несоблюдение

антидискриминационных принципов и обеспечения, в случае

необходимости с помощью примирительных мер, исправления любой

практики, противоречащей этим принципам; c) дальнейшего рассмотрения любых жалоб, которые не могли

быть эффективно удовлетворены с помощью примирительных мер, а

также высказывания своего мнения и принятия решений относительно

способа исправления обнаруженной таким образом дискриминационной

практики. 5. Каждый член Организации должен отменять всякое

законодательство и изменять всякие административные инструкции или

практику, несовместимые с установленной политикой. 6. Применение установленной политики не должно неблагоприятно

влиять на особые мероприятия, направленные на удовлетворение

особых нужд лиц, которые по соображениям пола, возраста,

физической неполноценности, семейных обязательств или социального

или культурного уровня обычно признаются нуждающимися в особой

защите или помощи. 7. Любые меры, направленные против лица, в отношении которого

имеются обоснованные подозрения или доказано, что оно занимается

деятельностью, подрывающей безопасность государства, не должны

считаться дискриминацией при условии, что заинтересованное лицо

имеет право обращения в компетентный орган, созданный в

соответствии с национальной практикой. 8. В отношении трудящихся-иммигрантов иностранного подданства

и членов их семей должны учитываться положения Конвенции 1949 года

(пересмотренной) о трудящихся-мигрантах ( 993_159 ), касающиеся

равенства обращения, а также положения Рекомендации 1949 года

(пересмотренной) о трудящихся-мигрантах ( 993_171 ),

предусматривающие отмену ограничений доступа к труду. 9. Должно осуществляться непрерывное сотрудничество между

компетентными властями, представителями предпринимателей и

трудящихся и надлежащими органами для рассмотрения того, какие

дальнейшие меры могут быть необходимы с учетом национальных

условий для осуществления антидискриминационных принципов.

III. Координация мероприятий по недопущению

дискриминации во всех областях

10. Органы власти, ведающие мероприятиями по недопущению

дискриминации в области труда и занятий, должны осуществлять

тесное и непрерывное сотрудничество с органами власти, ведающими

мероприятиями по недопущению дискриминации в других областях, с

целью координации принимаемых во всех этих областях мер.

Конвенции и рекомендации, принятые

Международной конференцией

труда. 1957 - 1990. Т. II.- Женева:

Международное бюро труда, 1991. С. 1266 - 1269.

|
Законодавчий акт: Рекомендація щодо дискримінації в галузі праці та занять N 111 (укр/рос) "Генеральна конференція Міжнародної організації праці," що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 4 червня 1958 року на свою сорок другу сесію,. Міжнародний документ. 1958

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Рекомендація щодо дискримінації в галузі праці та занять N 111 (укр/рос) "Генеральна конференція Міжнародної організації праці," що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 4 червня 1958 року на свою сорок другу сесію,. 1958

- АОВЦСЄ - Всесвітній поштовий союз - Всесвітня медична асоціація - Всесвітня митна організація - Всесвітня організація інтелектуальної власності - Всесвітня організація охорони здоров'я - Всесвітня психіатрична асоціація - Всесвітня туристична організація - Гаазька конференція з міжнародного приватного права - ГУАМ - Дунайська Комісія - Економічний Союз Бенілюкс - Європейська організація з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) - Інтернет-корпорація з призначення доменних імен та номерів (ICANN) - Ліга арабських держав - Ліга Націй - Міжнародна асоціація академій наук (МААН) - Міжнародна асоціація органів страхового нагляду (МАОСН (IAIS)) - Міжнародна Асоціація Повітряного Транспорту (IATA) - Міжнародна гідрографічна організація (МГО) - Міжнародна комісія з цивільного стану (СІЕС) - Міжнародна конфедерація вільних профспілок - Міжнародна морська організація - Міжнародна організація виноградарства та виноробства (МОВВ) - Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) - Міжнародна організація міграції (МОМ) - Міжнародна організація по боротьбі з відмиванням грошей (FATF) - Міжнародна організація праці - Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) - Міжнародна організація цивільної оборони (ICDO) - Міжнародна торговельна палата - Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) - Міжнародне агентство з питань відновлюваної енергії (IRENA) - Міжнародне епізоотичне бюро - Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) - Міжнародний валютний фонд - Міжнародний військовий трибунал - Міжнародний інститут уніфікації приватного права (УНІДРУА) - Міжнародний комітет Червоного Хреста та Червоного напівмісяця - Міжнародний союз (асоціація) суддів - Міжнародний союз автомобільного транспорту - Міжнародний союз електрозв'язку - Міжнародний союз залізниць - Міжнародний союз патентної кооперації - Міжнародні правові акти ООН - Міжнародні суди - НАТО - Національна Асоціація членів комісій з регулювання комунальних підприємств - Об'єднаний інститут ядерних досліджень - Організація економічного співробітництва та розвитку - Організація об'єднаних націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) - Організація співробітництва залізничних шляхів (железных дорог) (ОСЖД) - Північна Екологічна Фінансова Корпорація (НЕФКО) - Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ) - Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB) - Рада Митного Співробітництва - Світова організація торгівлі (СОТ) - Співдружність незалежних держав (СНД) - Фундаментальне міжнародне право - Чорноморське Економічне Співробітництво (ЧЕС) - Чорноморський Банк Торгівлі та Розвитку (ЧБТР) -